УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2014 р.м. Харків Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду заяву Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Київського патріархату про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2012р. по справі № 2а-1870/1280/12
за позовом Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Київського патріархату
до Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення ,-
ВСТАНОВИЛА:
16.02.2012 року Релігійна громада Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної церкви Київського Патріархату (далі по тексту - Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП, позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Суми, в якому просила суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Суми від 21.11.2011 року № 0012021502/1/94921 про визначення суми грошового зобов'язання Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної церкви Київського Патріархату з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб за основним платежем - 11196, 22 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 400,87 грн.; визнати протиправним і скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Суми від 11.01.2012 р. № 45 на сплату податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб на суму 12216,82 грн., у т.ч. за основним платежем - 11195,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 400,87 грн., пенею в сумі 620,47 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2012 року по справі № 2а-1870/1280/12 адміністративний позов Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної церкви Київського Патріархату до Державної податкової інспекції у м. Суми про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і вимоги - задоволено.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Суми від 21.11.2011 року № 0012021502/1/94921 про визначення суми грошового зобов'язання Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної церкви Київського Патріархату з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб за основним платежем - 11196, 22 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 400,87 грн.
Визнано протиправною і скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Суми від 11.01.2012 р. № 45 на сплату податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб на суму 12216,82 грн., у т.ч. за основним платежем - 11195,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 400,87 грн., пенею в сумі 620,47 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України (шляхом списання з рахунку ГУ ДКСУ у Сумській області (ід. код 37970593, Покровська площа, 2, м. Суми 40000) на користь Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної церкви Київського Патріархату (40034, м. Суми, вул. Черепіна, 74, корп.А, кв. 103, код 26376872, р/р 2600474882 «Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 380805) суму судового збору в розмірі 122,17 грн.
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2012 р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби задоволено.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2012 року по справі № 2а-1870/1280/12 скасовано.
Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної церкви Київського Патріархату відмовлено.
18.11.2013 року Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП звернулась до Харківського апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, а саме - постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2012 року по справі № 2а-1870/1280/12, в якій просила суд скасувати постанову апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 року по справі № 2а-1870/1280/12 про скасування постанови Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2012 року по справі № 2а-1870/1280/12; прийняти нову постанову про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Суми від 21.11.2011 року № 0012021502/1/94921 про визначення суми грошового зобов'язання Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної церкви Київського Патріархату з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб за основним платежем - 11196, 22 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 400,87 грн.; визнання протиправною і скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у м. Суми від 11.01.2012 р. № 45 на сплату податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб на суму 12216,82 грн., у т.ч. за основним платежем - 11195,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 400,87 грн., пенею в сумі 620,47 грн.
В обґрунтування своєї заяви Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП з посиланням на ст.ст.245-247 КАС України, зазначає, що заявнику стало відомо про прийняття Верховним Судом України постанови від 11.06.2013 року по справі № 21-443а12 за позовом ЗАТ «Кримвтормет» до ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення, у якій вказано, що хоча зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичної зміни орендної плати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями. Вказує, що оскільки змін до договору оренди земельної ділянки від 31.01.2006 року, укладеного між позивачем (орендар) та Сумської міською радою (Орендодавець), щодо збільшення розміру орендної плати, сторони не вносили, а отже податковий орган неправомірно визначив податкове зобов'язання з орендної плати та штрафних санкцій. З огляду на викладені обставини постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 року по справі № 818/2197/13 скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.04.2013 року та податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 29.11.2012 року № 0007691502/61377, згідно з яким було визначене податкове зобов'язання по платі за землю за серпень-грудень 2011 р. та січень-травень 2012 р. на суму 22018,38 грн.
Наведені вище обставини (зміну судової практики по справах даної категорії) позивач вважає нововиявленими та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2012 р.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вважає заяву Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2012 р. такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що підставою для звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявником зазначено факт прийняття Верховним Судом України постанови від 11.06.2013 року по справі № 21-443а12 за позовом ЗАТ «Кримвтормет» до ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення, у якій зроблено висновок, що хоча зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичної зміни орендної плати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями. При цьому, позивач зазначає, що у зв'язку із вказаним рішенням Верховного Суду України Харківським апеляційним адміністративним судом було 09.10.2013 року було прийнято постанову про задоволення позовних вимог Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Суми про визначення позивачеві орендної плати за землю від 29.11.2012 року № 0007691502/61377.
Викладення Верховним Судом України своєї позиції з приводу неправомірності визначення податковим органом грошового зобов'язання по орендній платі за землю у зв'язку із законодавчим збільшенням ставки земельного податку без внесення змін до договору оренди земельної ділянки позивач вважає нововиявленою обставиною, яка не була відома заявнику та яка виключає наявність підстав прийняття податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Суми від 21.11.2011 року № 0012021502/1/94921 про визначення позивачеві суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб за основним платежем - 11196, 22 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 400,87 грн., а також податкової вимоги Державної податкової інспекції у м. Суми від 11.01.2012 р. № 45 про сплату податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 12216,82 грн..
Колегія суддів вважає такі доводи заявника хибними, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
За частиною 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27 лютого 1981 року за №1 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 15 (далі по тексту - постанова Пленуму), як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановления рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона була недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо).
Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст. 15 ЦПК.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що підстави звернення позивача з даною заявою (зміна судової практики у зв'язку з викладенням Верховним судом України своєї позиції щодо неправомірності визначення податковим органом грошового зобов'язання по орендній платі за землю у зв'язку із законодавчим збільшенням ставки земельного податку без внесення змін до договору оренди земельної ділянки) виникли після прийняття Харківським апеляційним адміністративним судом постанови, яку позивач просить переглянути. Так, постанову, в якій викладено вищенаведені висновки, Верховним Судом України прийнято 11.06.2013 року, а спірне рішення Харківського апеляційного адміністративного суду, яким встановлено правомірність податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Суми від 21.11.2011 року № 0012021502/1/94921 про визначення позивачу суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб за основним платежем - 11196, 22 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 400,87 грн. а також вимоги ДПІ у м. Суми від 11.01.2012 р. № 45, прийнято 26.07.2012 року.
Отже, на момент вирішення спору обставини, на які посилається позивач, не існували і саме тому не могли бути відомі позивачу та суду першої та апеляційної інстанції.
Також, слід вказати, що постанову, на яку посилається позивач, Верховним Судом України прийнято у справі щодо зовсім іншого спору, який виник між ЗАТ «Кримвтормет» та Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м. Севастополя, і жодним чином не стосується спірних відносин між Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП та ДПІ у м. Сумах.
Крім того, частиною 1 статті 245 КАС України не передбачено такої підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як зміна судової практики у зв'язку з викладенням Верховним Судом України своєї позиції з приводу певної категорії справ.
Висновки постанов Верховного Суду України, у відповідності до ст.244-1 КАС України, є обов'язковими для врахування судами усіх інстанцій при вирішенні справ, однак, не є підставою для перегляду судових рішень, які прийняті раніше.
Колегією суддів також взято до уваги, що рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами просить заявник, було предметом перегляду у Вищому адміністративному суді України, яким прийнято остаточне рішення, погодившись із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Суми від 21.11.2011 року № 0012021502/1/94921 про визначення позивачу суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб за основним платежем - 11196, 22 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 400,87 грн. а також вимоги ДПІ у м. Суми від 11.01.2012 р. № 45 (а.с.126-128).
Згідно вимог частини 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати постанову чи ухвалу суду у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.
Таким чином, обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для задоволення його заяви відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 205, 206, 209, 245, 253, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, - Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Заяву Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Київського патріархату про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2012р. по справі № 2а-1870/1280/12 залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2012р. по справі № 2а-1870/1280/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2014 |
Оприлюднено | 05.02.2014 |
Номер документу | 36963113 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Перцова Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні