Рішення

від 21.11.2013 по справі 910/13442/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13442/13 21.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" до Приватного акціонерного товариства "Концерн "ЕКОП" про стягнення 23 129,34 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Петришина А.М. (дов. № 3 від 21.01.2013 року) від відповідача Петриченко А.П. (дов. № 4/07 від 04.07.2013 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21 листопада 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Концерн "ЕКОП" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 23 129,34 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/13442/13, розгляд справи призначено на 09.08.2013 року.

08.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

09.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 09.08.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від18.07.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 30.08.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року справу № 910/13442/13 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 30.08.2013 року суддя Босий В.П прийняв справу № 910/13442/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 01.10.2013 року.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу № 910/13442/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду від 10.09.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/13442/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року.

Представник позивача у судове засідання 01.10.2013 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача в судове засідання 01.10.2013 року також не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2013 року розгляд справи було відкладено на 31.10.2013 року, у зв'язку з неявкою сторін та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

30.10.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача 16 718,36 грн. основного боргу, 1 163,67 грн. пені, 225,23 грн. три проценти річних, 22,08 грн. інфляційних нарахувань, а також покласти на відповідача судові витрати.

31.10.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року справу № 910/13442/13 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/13442/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 21.11.2013 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року справу № 910/13442/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду від 13.11.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/13442/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 30.10.2013 року.

У судовому засіданні 21.11.2013 року представник позивача підтримав позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.11.2013 року заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (енергопостачальна організація) та Приватним акціонерним товариством "Концерн "ЕКОП" (покупець) було укладено договір № 420390 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (надалі по тексту - Договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води (товар) у період з 01.07.2012 року по 30.06.2013 року у кількості 45,552 Гкал, з максимальним тепловим навантаженням 0,024 Гкал/год, в т.ч. на потреби: опалення 0,024 Гкал, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах Договору.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договору поставка товару (постачання теплової енергії) здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності, визначену у додатку №1 до Договору. Подача теплової енергії покупцю та заповнення системи тепло-споживання покупця теплоносієм здійснюється виключно на підставі нарядів встановленої форми, що виписуються енергопостачальною організацією.

Відповідно до пункту 6.1. Договору розрахунки з покупцем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, по групах споживачів, що затвердженні розпорядженнями (рішеннями) Київської міської державної адміністрації (а також органами місцевого самоврядування, актами інших органів), що затверджують (погоджують, встановлюють) тарифи на теплову енергію для енергопостачальної організації за кожну відпущену Гігакалорію (грн./1 Гкал).

Тарифи можуть змінюватись у зв'язку зі змінами розмірів складових калькуляцій собівартості теплової енергії (ціни на паливо, тощо), а також в інших випадках передбачених діючим законодавством та нормативними актами. У разі зміни тарифів на теплову енергію сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами, з дня їх введення в дію згідно умов договору. Діючі на час укладення договору тарифи на теплову енергію обумовлені додатком №4 до Договору.

Пунктом 6.4. Договору встановлено, що всі розрахунки по цьому Договору виконуються на підставі рахунків, які відповідач отримує від позивача, виключно у грошовій формі за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 6.5. Договору покупець щомісячно з 07 по 14 число отримує в енергопостачальної організації оформлені бланки актів приймання передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередній періоди, що включають у себе вартість теплової енергії спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за теплову енергію.

Відповідно до пункту 6.6. Договору покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами покупця.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з несплатою відповідачем спожитої теплової енергії у гарячій воді, згідно з Договором, у повному обсязі, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем, за період з 01.10.2012 року по 01.05.2013 року, у розмірі 21 718,36 грн.

30.10.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог в якій останній зазначив, що відповідач частково сплатив на користь позивача суму основного боргу, у зв'язку з чим, позивач просить суд зменшити позовні вимоги по справі, а саме стягнути з відповідача 16 718,36 грн. основного боргу, 1 163,67 грн. пені, 225,23 грн. три проценти річних, 22,08 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач заперечив проти позову, з тих підстав, що позивачем не надано доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" своїх обов'язків щодо надання відповідачу рахунків - фактур на підставі яких, на думку відповідача, виникає обов'язок зі сплати теплової енергії.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Умови спірного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень частин 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду, тобто, з 01.10.2012 року по 01.05.2013 року постачання теплової енергії у вигляді гарячої води загальну суму 26 603,42 грн., а також факт користування відповідачем цією тепловою енергією.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань в частині надання рахунків - фактур, оскільки пунктом 6.5 Договору сторони погодили, що покупець щомісячно з 07 по 14 число отримує в енергопостачальної організації оформлені бланки актів приймання передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередній періоди, що включають у себе вартість теплової енергії спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за теплову енергію.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача до Приватного акціонерного товариства "Концерн "ЕКОП" в частині стягнення 16 718,36 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, а відповідач в установленому законодавством порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро- Реконструкція" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Концерн "ЕКОП" 16 718,36 грн. основного боргу договором від 02.07.2012 року № 420390 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 163,67 грн. пені, 225,23 грн. три проценти річних, 22,08 грн. інфляційних нарахувань.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 9.2. Договору в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки позивач нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Суд приходить до висновку, що добровільне виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо часткової сплати суми основного боргу свідчить про визнання останнім факту наявності відповідної заборгованості.

Встановивши прострочення відповідача щодо оплати боргу за Договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, нарахованої за загальний період з 01.11.2012 року по 31.05.2013 року є обґрунтованими проте такими, що підлягають частковому задоволенню, оскільки, за розрахунком суду розмір пені за вказаний позивачем період становить 1 153,60 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Концерн "ЕКОП" трьох процентів річних на загальну суму 225,23 грн.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Концерн "ЕКОП" інфляційних нарахувань на загальну суму 22,08 грн. є обґрунтованими.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" підлягають частковому задоволенню, а саме, до стягнення з відповідача підлягає сума основного боргу у розмірі 16 718,36 грн., пеня на загальну суму 1 153,60 грн., 225,23 грн. три проценти річних, 22,08 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Концерн "ЕКОП" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 26, код ЄДРПОУ 36282432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 28, оф. 20, код ЄДРПОУ 37739041) 16 718 (шістнадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 36 коп. основного боргу, 1 153 (одну тисячу сто п'ятдесят три) грн. 60 коп. пені, 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 23 коп. три проценти річних, 22 (двадцять дві) грн. 08 коп. інфляційних збитків, 1 719 (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять) грн. 54 коп. витрат з судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.11.2013 року

Суддя С.В. Стасюк