Ухвала

від 20.01.2014 по справі 09/4547а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2014 р. м. Київ К/9991/12437/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Островича С.Е.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представників: позивача ОСОБА_2

прокурора Чубенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Черкаси

на постанову Господарського суду Черкаської області від 28.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010

у справі №09/4547а

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у м.Черкаси

за участю Прокуратури Черкаської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Черкаської області від 28.04.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкаси від 19.08.2008 №0003371702/0 про зменшення ФОП ОСОБА_3 суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1524737,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ позивачем за податковими деклараціями за січень 2008 року (вх.№14411 від 20.02.2008 ) в розмірі 408262,00 грн., за лютий 2008 року (вх.№23082 від 20.03.2008) в розмірі 393592,00 грн., за березень 2008 року (вх.№53345 від 18.04.2008) в розмірі 375693,00 грн., за квітень 2008 року (вх.№90845 від 20.05.2008) в розмірі 243984,00 грн., за травень 2008 року (вх.№102974 від 19.06.2008) в розмірі 110388,00 грн., за результатами якої складений акт від 19.08.2008 №134/17-2111/НОМЕР_1.

За висновками акта перевірки основним постачальником продукції, яка експортується позивачем за межі митних кордонів України, є ПП «Інтерторг». За даними отриманих зустрічних перевірок від Світловодської ОДПІ встановлено, що станом на 01.01.2008 рахується заборгованість позивача перед ПП «Інтерторг» в розмірі 609346,17 грн., станом на 01.04.2008 в розмірі 2549035,31 грн. Таким чином, за висновками відповідача отримані товари, які позивачем були експортовані, а ПДВ заявлено до відшкодування з бюджету, не були оплачені.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0003371702/0 від 19.08.2008, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1524737,00 грн., у тому числі: по деклараціях: №23082, зареєстрована 20.03.2008, звітного періоду 2 міс.2008 року 393592,00 грн.; №14411, зареєстрована 20.02.2008, звітного періоду 1 міс.2008 року - 401080,00 грн.; №53345, зареєстрована 18.04.2008, звітного періоду 3 міс.2008 року - 375693,00 грн.; №90845, зареєстрована 20.05.2008, звітного періоду 4 міс.2008 року - 243984,00 грн. №109974, зареєстрована 19.06.2008, звітного періоду 5 міс.2008 року - 110388,00 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивачем були подані відповідачу податкові декларації з ПДВ, розрахунки до них сум бюджетного відшкодування, а також заяви про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ, а саме за січень 2008 року, у якій задекларовано бюджетне відшкодування у сумі 408262,00 грн., за лютий 2008 року, у якій задекларовано бюджетне відшкодування у сумі 393592,00 грн., за березень 2008 року, у якій задекларовано бюджетне відшкодування у сумі 375693,00 грн., за квітень 2008 року, у якій задекларовано бюджетне відшкодування у сумі 243984,00 грн., за травень 2008 року, у якій задекларовано бюджетне відшкодування у сумі 110338,00 грн.

Відповідач здійснив позапланові виїзні перевірки правильності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ у податкових деклараціях за січень, лютий, березень, квітень 2008 року, про що були складені відповідні акти від 17.04.2008 №2025/17-2111; від 22.04.2008 №2119/17-2111; від 04.07.2008 №3996/17-2111; від 04.07.2008 №399/17-2111/НОМЕР_1; від 01.08.2008 №88/17-2111.

За результатами вказаних позапланових виїзних перевірок податкових декларацій порушень не встановлено. У актах цих перевірок зазначено, що у зв?язку з дослідженням постачальників підприємця по всьому ланцюгу постачання, за наслідками перевірок, відповідачем не підтверджені заявлені позивачем до відшкодування суми у відповідному звітному періоді. Висновки щодо достовірності задекларованого бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку будуть зроблені після проведення заходів, передбаченихп.п.4.4, 4.5, 4.6 розділу 4 Наказу ДПА України від 18.08.2005 №350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ».

З реєстру отриманих і виданих податкових накладних вбачається, що у податкових періодах, у яких позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування, він дійсно здійснював закупівлю горіхів та насіння у ПП «Інтерторг», м.Світловодськ, оплата проведена в повному обсязі, шляхом безготівкових розрахунків, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Довідками Світловодської ОДПІ, складеними за результатами невиїзних документальних перевірок ПП «Інтерторг» - постачальника позивача, підтверджено проведення між сторонами господарських операцій з купівлі-продажу горіхів та насіння та здійснення безготівкової оплати за поставлений товар. Перевіркою порушень не встановлено.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідних сумах відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач мав подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», відповідачами не був виконаний, чим були порушені права позивача.

При цьому судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, за загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги правильності висновків суду першої та апеляційної інстанції не спростовують. Висновки відповідача, що спірні операції не мали реального товарного характеру засновані на припущеннях, що суперечить ст.159 КАС України.

Закуплена у ПП «Інтерторг» сільськогосподарська продукція: горіхи волоські та насіння гарбузове позивачем поставлено на експорт, що підтверджується відповідними вантажно-митними деклараціями.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій свідчать про правильне застосування норм матеріального права. Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкаси залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Черкаської області від 28.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді С.Е.Острович

Н.Г.Пилипчук