Рішення

від 28.01.2014 по справі 910/20074/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20074/13 28.01.14

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фідель СК»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

про стягнення 23 972,22 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Басараб В.О. - за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фідель СК» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про стягнення 23 972,22 грн.

Ухвалою від 18.10.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.11.2013 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 05.11.2013 р. у зв'язку з лікарняним судді Домнічевої І.О. справу передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою від 05.11.2013 р. суддя Літвінова М.Є. прийняла справу до свого провадження та призначила до розгляду на 19.11.2013 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 12.11.2013 р. у зв'язку з виходом судді Домнічевої І.О. з лікарняного справу передано для розгляду судді Домнічевій І.О.

19.11.2013 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив в повному обсязі.

В судовому засіданні 19.11.2013 р. було оголошено перерву до 10.12.2013 р.

Судове засідання 10.12.2013 р. не відбулося.

Ухвалою від 10.12.2013 р. розгляд справи призначено на 12.12.2013 р.

Ухвалою від 12.12.2013 р. розгляд справи відкладено на 13.01.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.01.2014 р. у зв'язку з лікарняним судді Домнічевої І.О. справу передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою від 13.01.2014 р. суддя Літвінова М.Є. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 28.01.2014 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 27.01.2014 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Домнічевій І.О.

27.01.2014 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про доручення документів до матеріалів справи та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В призначене судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив у повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 28.01.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.12.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Нова» (надалі - відповідач, перестраховик) та Товариством з додатковою відповідальністю «Фідель СК» (надалі - позивач, перестрахувальник) було укладеного договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 133/ФП (надалі - договір), предметом якого відповідно п. 1.1. є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, переданих (прийнятих) Сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов'язки Сторін при укладенні, виконанні і припиненні договорів факультативного перестрахування (ретроцесії).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що на підставі цього договору Сторони можуть укладати окремі договори перестрахування. Кожний окремий договір перестрахування незалежний від умов будь якого іншого окремого договору перестрахування, укладеного Сторонами.

На підставі п. 1.2. договору, між сторонами було укладено окремий договір перестрахування - перестраховий сліп № 00516/2011-ТС/2 від 23.11.2011 р., за яким позивач перестрахував у відповідача ризики за договором страхування наземного транспорту № 00516/2011-ТС від 23.11.2011 р.

17.07.2012 р. стався страховий випадок із застрахованим по договору страхування № 00516/ТС від 23.11.2011 р. транспортним засобом. Страхове відшкодування за даним страховим випадком склало 87 250,56 грн., яке позивачем було виплачено вигодоодобрювачу за страховим сплітом № 00516/2011-ТС/2 від 23.11.2011 р., що підтверджується видатковим касовим ордером від 28.09.2012 р.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідно до п. 8.2. Договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 133/ФП від 03.12.2007 р., позивач листом від 11.10.2012 р. (вих. № 317/12) направив відповідачу всі необхідні документи для сплати своєї частки страхового відшкодування. У свою чергу відповідач свою частку страхового відшкодування не перерахував, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 21 962,64 грн. страхового відшкодування та 2 009,58 грн. пені відповідно до п. 3.4.6 Договору.

Відповідач у відзиві, проти позову заперечує в повному обсязі та стверджує, що відповідно до п. 3.2.5 договору не отримував повідомлення про настання страхового випадку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про страхування», перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Згідно з ст. 987 Цивільного кодексу України, за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

За статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3.2.5. договору, перестрахувальник зобов'язаний сповістити перестраховика про настання страхового випадку по перестрахованому ризику протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання інформації про його настання, якщо інше не передбачено окремим договором перестрахування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив повідомлення про подію, яка може розглядатись як страхова № 234/12 від 18.07.2012 р. відповідачу 03.08.2012 р., тобто після сплину строку встановленого п. 3.2.5. договору, що вбачається зі списку відправленої кореспонденції та фіскального чеку від 03.08.2012 р., копії яких містяться у матеріалах справи.

Згідно з п. 3.3.2. перестраховик має право відмовити у виплаті своєї частини страхового відшкодування, якщо перестрахувальник, зокрема, несвоєчасно сповістив перестраховика про настання страхового випадку.

Відповідно до статті 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову у зв'язку з безпідставністю, необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.01.2014 р.

Суддя І.О. Домнічева