Ухвала

від 23.01.2014 по справі 826/9971/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9971/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвансіс Груп» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Едвансіс Груп» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001892260 від 12 червня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 24 травня 2013 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Едвансіс Груп» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету суми податку по ПДВ в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам за березень 2012 року з ТОВ «Онікс Компані ЛТД», за січень 2012 року з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», за березень-червень 2012 року з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», за листопад та грудень 2012 року з ТОВ «Фірма «Асіа», за липень-жовтень 2012 року з ТОВ «Тесей ЛТД», за липень 2012 року з ТОВ «Альфа-Діас», за квітень 2012 року з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС складено акт № 1696/22-621-37257721, в якому встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість у січні, березні-грудні 2012 року на загальну суму у розмірі 177 423,00 грн.

12 червня 2013 року на підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001892260, яким у зв'язку з порушенням п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 177 423,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 44 356,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договорів підряду № 030112/СДС від 03 січня 2012 року та № 160112 від 16 січня 2012 року з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», № 010312 від 01 березня 2012 року з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», № 15/06/12 від 15 червня 2012 року з ТОВ «Тесей ЛТД», а також на підставі усних домовленостей з ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Фірма «Асіа», ТОВ «Альфа-Діас» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» у січні, березні-грудні 2012 року надано відповідні послуги (монтажні та проектні роботи, консультаційні послуги по проектуванню) та поставлено відповідні товари (вимикачі, короби, клеми, рамки, фурнітуру, кабель, заземлення, кріплення, ПК тощо) на загальну суму у розмірі 1 064 523,59 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 177 423,00 грн.).

Факт виконання укладених договорів підтверджується належним чином оформленими рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), банківськими виписками та оборотно-сальдовими відомостями, видатковими та податковими накладними, наявними в матеріалах справи.

Крім того, реальність спірних господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи: ліцензією ТОВ «Едвансіс Груп» серії АГ № 573889 від 31 березня 2011 року, виданою Державною архітектурно-будівельною інспекцією, на господарську діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), зокрема, на проектні роботи, будівельні та монтажні роботи тощо; дозволом ТОВ «Едвансіс Груп» № 1546.11.32-45.21.1 від 12 вересня 2011 року, виданим Територіальним управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та м. Києву, на виконання робіт підвищеної небезпеки; ліцензією ТОВ «Едвансіс Груп» серії АЕ № 184181 від 27 грудня 2012 року, виданою Державною інспекцією техногенної безпеки України, на надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, які підтверджують наявність у ТОВ «Едвансіс Груп» передбачених чинних законодавством вимог, в тому числі наявність необхідного персоналу, для виконання господарської діяльності, в тому числі укладення та виконання відповідних договорів; договорами суборенди нежитлових приміщень № 29 від 03 листопада 2011 року, № 26 від 01 листопада 2012 року та актами про передачу-приймання приміщення в оренду до них, які підтверджують наявність у позивача необхідних приміщень для здійснення відповідної господарської діяльності; ліцензіями ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» серії АВ № 601054 від 13 грудня 2011 року, ТОВ «Фірма «Асіа» серії АД № 071748 від 20 липня 2012 року, ТОВ «Тесей ЛТД» серії АВ № 601162 від 13 грудня 2011 року та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» серії АВ № 601147 від 13 грудня 2011 року, виданими Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві для провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, які підтверджують наявність у останніх передбачених чинних законодавством вимог, в тому числі наявність необхідного персоналу, для виконання зобов'язань за укладеними договорами.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість у січні, березні-грудні 2012 року на загальну суму у розмірі 177 423,00 грн. стала встановлена ним нікчемність укладених договорів внаслідок: 1) отримання акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 1000/22-2/38105557 від 15 березня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01 січня 2012 року по 30 жовтня 2012 року, в якому зазначено, зокрема, про відсутність інформації про наявність у вказаного товариства складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, трудових ресурсів тощо, а відповідно до даних 1-ДФ, загальна чисельність працюючих на підприємстві складає 1 особа; 2) отримання акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 694/2220/37818657 від 12 березня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тесей ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01 січня 2012 року по 30 жовтня 2012 року, в якому зазначено, зокрема, про відсутність інформації про наявність у вказаного товариства складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, трудових ресурсів тощо, а відповідно до даних 1-ДФ, загальна чисельність працюючих на підприємстві складає 1 особа; 3) отримання акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 531/22.4-13/37817014 від 15 березня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Компані ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями з листопада по грудень 2011 року та з січня по березень 2012 року, в якому зазначено, зокрема, про відсутність інформації про наявність у вказаного товариства складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, трудових ресурсів тощо, а відповідно до даних 1-ДФ, загальна чисельність працюючих на підприємстві складає 1 особа; 4) отримання акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 693/2220/38203305 від 12 березня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фірма «Асіа» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями з вересня по листопад 2012 року та за січень 2012 року, в якому зазначено, зокрема, про відсутність інформації про наявність у вказаного товариства складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, трудових ресурсів тощо, а відповідно до даних 1-ДФ, загальна чисельність працюючих на підприємстві складає 1 особа; 5) отримання акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 7594/22-7/37817020 від 13 листопада 2012 року про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з ПДВ щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01 липня 2011 року по 30 червня 2012 року, в якому встановлено відсутність об'єктів оподаткування з податку на прибуток та з ПДВ при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг); 6) отримання акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 686/22-90/37730300 від 11 березня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа-Діас» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за січень-липень та вересень-листопад 2012 року, в якому встановлено, що правочини, укладені ТОВ «Альфа-Діас» з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб; 7) отримання акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 7593/22-7/37889322 від 13 листопада 2012 року про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з ПДВ за період з 01 жовтня 2011 року по 30 червня 2012 року, в якому встановлено відсутність об'єктів оподаткування з податку на прибуток та з ПДВ при придбанні та продажу товарі (робіт, послуг); 8) анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Альфа-Діас», ТОВ «Фірма «Асіа» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь»; 9) внесення до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей стосовно ТОВ «Онікс Компані ЛТД», ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Тесей ЛТД», ТОВ «Альфа-Діас» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь»; 10) направлення повідомлення про відсутність ТОВ «Фірма «Асіа» за місцезнаходженням.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а, отже, і правомірність відображення їх у податковій звітності.

З приводу висновків податкового органу в акті перевірки щодо нікчемності правочинів колегія суддів зазначає, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року у справі № К/9991/50772/12.

Крім того, твердження відповідача про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів є необґрунтованими належними засобами доказування припущеннями, оскільки позиція податкового органу щодо суперечності спірних угод інтересам держави не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 08 січня 2013 року у справі № К/9991/34364/12

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0001892260 від 12 червня 2013 року, оскільки суми податкового кредиту за відповідний період підтверджуються відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року у справі № К/9991/12143/11, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року у справі № К/9991/39355/12.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвансіс Груп» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.