УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2014 року Справа № 9104/49680/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів: Сапіги В.П., Хобор Р.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет-Україна» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет-Україна» в грудні 2010 року звернулося з позовом в суд до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова та просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0002222321/0, №0002232321/0 від 20.09.2010 року та №0002222321/1, №0002232321/1 від 06.12.2010 року.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки по підприємству рахується розбіжність між бухгалтерським та податковим обліком, в результаті якої є запас витрат, не відображених в податковому обліку. Наявність вказаного запасу витрат, що не були відображені в податковому обліку, призводила до зменшення загальної суми валових витрат, внаслідок чого відбувалося завищення бази оподаткування і мали місце переплати по податку на прибуток. При цьому, суми вказаних переплат перевищували суми заниження валових витрат у зв'язку з не проведенням їх коригувань на суми авансових платежів. Тому, фактичної недоплати податку на прибуток внаслідок даних дій також не було. Стосовно завищення суми податкового кредиту, у позивача наявні всі необхідні первинні документи (акти виконаних робіт, податкові накладні та ін.), які під час перевірки відповідачем не були взяті до уваги.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року в справі №2а-11522/10/1370 адміністративний позов було задоволено повністю.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року в справі №2а-11522/10/1370 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає те, що під час проведення перевірки у позивача були відсутні документи, які доводять понесені ним витрати, в деклараціях по податку на прибуток за 2007 рік перше півріччя 2010 року позивач не коригував валові витрати попередніх періодів та не відображав у декларації самостійно виявлені помилки. Стосовно завищення суми податкового кредиту, позивачем під час перевірки не надано всіх первинних документів (актів виконаних робіт, податкових накладних) на підтвердження правомірності включення зазначених у акті перевірки сум до податкового кредиту.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1,2,ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом встановлено, що в період з 28.08.2010 року по 03.09.2010 року Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет - Україна», про що складено Акт № 2155/23-209/22403247 від 08.09.2010 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п. п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 28130 грн. а також вимог п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження ПДВ всього на суму 22096 грн.
Перевіркою встановлено, що в порушення п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством включено до складу валових витрат у другому кварталі 2010 року суму 23383 грн. по взаєморозрахунках із ДП НТЦ «Уарнет». На підтвердження факту наданих ДП НТЦ «Уарнет» послуг для перевірки не представлено акти здачі - приймання послуг за травень 2010 року на суму 14030 грн. (в т. ч. ПДВ 2338,33 грн.) та за червень 2010 року на суму 14030 грн. (в т. ч. ПДВ 2338,33 грн.). На підприємстві відсутні документи, які доводять понесені на оплату вказаних послуг витрати.
Позивач, в порушення п. п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не проводить коригування валових витрат на суму авансових платежів, сплачених постачальниками в попередніх періодах за отримані роботи, послуги, що призвело до завищення валових витрат всього на 89136 грн., в тому числі у третьому кварталі 2007 року на 9992 грн., у першому кварталі 2008 року на 50200 грн., у третьому кварталі 2008 року на 2383 грн., у першому кварталі 2009 року на 24588 грн., у другому кварталі 2009 року на 495 грн., у четвертому кварталі 2009 року на 1478 грн.
Проведеною перевіркою податкового кредиту по податку на додану вартість встановлено його завищення на суму 22096 грн., в тому числі за вересень 2007 року в сумі 14000 грн., за травень 2010 року в сумі 2338 грн., за червень 2010 року в сумі 5758 грн., чим порушено вимоги п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
На підставі акту перевірки № 2155/23-209/22403247 від 08.09.2010 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0002222321/0, №0002232321/0 від 20.09.2010 року.
Згідно п. п. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Згідно п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п. п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Згідно п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно п. п. 11.2.1 п. 11.2. ст. 11 цього ж Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
На підтвердження дотримання вимог п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем надано копії:
- угоди № 209 від 23.12.2009 року, згідно якої ДП НТЦ «Українська академічна і дослідницька мережа» Інституту фізики конденсованих систем НАН України (ДП НТЦ «Уарнет») надає товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернет-Україна» (Абонент) послуги інформаційного абонентського обслуговування щодо доступу Абонента до науково - технічної та освітньої комп'ютерної мережі ДП НТЦ «Уарнет» та мережі Інтернет через лінію безпосереднього зв'язку;
- податкової накладної № 46261 від 31.05.2010 року, виданої ДП НТЦ «Українська академічна і дослідницька мережа» Інституту фізики конденсованих систем НАН України та акту виконання інформаційного обслуговування щодо доступу до мереж Уарнет та Інтернет за травень 2010 року на суму 14030 грн., у т. ч. ПДВ 2338,33 грн.;
- податкової накладної № 55664 від 30.06.2010 року, виданої ДП НТЦ «Українська академічна і дослідницька мережа» Інституту фізики конденсованих систем НАН України та акту виконання інформаційного обслуговування щодо доступу до мереж Уарнет та Інтернет за червень 2010 року на суму 14030 грн., у т. ч. ПДВ 2338,33 грн.;
- платіжного доручення № 253 від 15.06.2010 року на суму 14030 грн. з призначенням платежу оплата за послуги Інтернет згідно договору № 209;
- платіжного доручення № 318 від 20.07.2010 року на суму 4030 грн. з призначенням платежу оплата за послуги Інтернет згідно договору № 209;
- платіжного доручення № 320 від 23.07.2010 року на суму 10000 грн. з призначенням платежу оплата за послуги Інтернет згідно договору № 209;
- розшифровок валових витрат за третій квартал 2007 року - другий квартал 2010 року.
Судом не беруться до уваги твердження відповідача, викладені в п. 3.1.2 Акту перевірки та в запереченні на адміністративний позов від 17.01.2011 року, стосовно порушення позивачем п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки згідно листів № 137-1 від 31.05.2010 року та № 169-1 від 30.06.2010 року ДП НТЦ «Українська академічна і дослідницька мережа» Інституту фізики конденсованих систем НАН України направило на адресу позивача акт від 31.05.2010 року за договором № 209 на суму 14030 грн. (у т. ч. ПДВ 2338,33 грн.), податкову накладну № 46261 від 31.05.2010 року на суму 14030 грн. (у т. ч. ПДВ 2338,33 грн.), акт від 30.06.2010 року за договором № 209 на суму 14030 грн. (у т. ч. ПДВ 2338,33 грн.), податкову накладну № 55664 від 30.06.2010 року на суму 14030 грн. (у т. ч. ПДВ 2338,33 грн.), а позивач надав суду докази наявності розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
На підтвердження дотримання вимог п. п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем надано копії:
- договору № 7/02 від 01.02.2003 року, згідно якого ТзОВ «Технологія-плюс» (Виконавець) надає для ТзОВ «Інтернет-Україна» (Замовник) у користування 60 віртуальних портів комутованого доступу, абонентська плата за надання послуги становить 4020 грн. щомісяця;
- договору № 00374/06 від 01.10.2006 року, згідно якого ТзОВ «Технологія-плюс» (Виконавець) надає для ТзОВ «Інтернет-Україна» (Замовник) наступні послуги: адміністрування локальної комп'ютерної мережі Замовника та технічне обслуговування комп'ютерної мережі Замовника, абонентська плата за надання послуг становить 3500 грн. щомісяця;
- договору про надання телекомунікаційних послуг № 11/2005/ZAM від 18.11.2005 року, згідно якого ТзОВ «Євротранстелеком» (Виконавець) надає для ТзОВ «Інтернет-Україна»(Замовник) телекомунікаційні послуги;
- виписок по рахунку позивача в ЗГРУ «ПриватБанк», згідно яких позивач здійснив оплату послуг ТзОВ «Технологія-плюс» згідно договору № 7/02 від 01.02.2003 року та № 00374/06 від 01.10.2006 року на загальну суму 20240 грн. та послуг ТзОВ «Євротранстелеком» згідно договору № 11/2005/ZAM від 18.11.2005 року в сумі 40000 грн.;
- карток рахунку: 68.500 Розрахунок з ін. кредиторами за четвертий квартал 2007 року по контрагентах ТзОВ «Технологія-плюс» та ТзОВ «Євротранстелеком»;
- відомості валових доходів та валових витрат за третій квартал 2009 року, згідно якої податок на прибуток становить 11680,99 грн.;
- декларацій з податку на прибуток підприємства за третій квартал 2007 року - півріччя 2010 року;
- довідки позивача, згідно якої протягом періоду, що перевірявся, формування валових витрат авансовими платежами не відбувалось у зв'язку з тим, що підприємство включає до валових витрат витрати, отримані по факту виконання робіт та послуг. Крім цього, в позивача рахується розбіжність між бухгалтерським та податковим обліком, оскільки по бухгалтерському обліку були включені всі витрати, а по податковому обліку була включена менша сума витрат, тому по податковому обліку є запас витрат, не включених в періоді, що перевірявся;
- розшифровок валових витрат за третій квартал 2007 року - другий квартал 2010 року;
- розшифровок валових витрат по авансах за третій квартал 2007 року - другий квартал 2010 року.
Позивачем вищевказаними доказами спростовано встановлене відповідачем у акті перевірки порушення, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду, відтак заслуговують на увагу твердження позивача та його представника щодо правомірності включення до складу валових витрат за авансовими платежами згідно укладених договорів надання послуг, оскільки підставою для включення витрат підприємства до валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю товариства протягом звітного періоду. Відтак суд правильно дійшов висновку про дотримання позивачем п. п. 11.2.1 п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідач зазначає, що позивачем порушено пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.
Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків нарахованих, (сплачених) платником податків протягом звітного періоду у в'язку з придбанням виготовленням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Підпунктом 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника податків то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням, не включається до складу податкового кредиту.
На підтвердження відсутності порушення позивачем п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем надано копії податкової накладної № 0102-03 від 01.02.2007 року, виданої ТзОВ «Роулт»; податкової накладної № 3889 від 30.06.2010 року, виданої ТзОВ «Телст»; податкової накладної № 133/831900 від 30.06.2010 року, виданої ВАТ «Укртелеком» філії «Дирекція первинної мережі»; податкової накладної № 56118 від 30.06.2010 року, виданої ДП НТЦ «Українська академічна і дослідницька мережа» Інституту фізики конденсованих систем НАН України як докази наявності вказаних накладних, що є підставою для нарахування податкового кредиту.
Суд дійшов висновку про відсутність порушень позивачем п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки з вищенаведених доказів вбачається наявність актів приймання - передачі від 31.05.2010 року за договором № 209 на суму 14030 грн. (у т. ч. ПДВ 2338,33 грн.) та від 30.06.2010 року за договором № 209 на суму 14030 грн. (у т. ч. ПДВ 2338,33 грн.). Крім цього, згідно статуту ТзОВ «Інтернет-Україна» предметом діяльності Товариства є, зокрема, надання телекомунікаційних послуг, послуги інтернет, а предметом договору № 209 від 23.12.2009 року є надання Державним підприємством НТЦ «Уарнет» послуг позивачу за проходження його інтернет - трафіку, що повністю відповідає предмету діяльності позивача та використовується ним у своїй господарській діяльності.
З огляду на наведене апеляційні вимоги Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року в справі №2а-11522/10/1370 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий І.О. Яворський
Судді В.П. Сапіга
Р.Б. Хобор
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2014 |
Оприлюднено | 05.02.2014 |
Номер документу | 36974114 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Яворський І.О.
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Качур Роксолана Петрівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Качур Роксолана Петрівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Качур Роксолана Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні