Постанова

від 29.01.2014 по справі 910/9018/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2014 р. Справа№ 910/9018/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Чорної Л.В.

при секретарі: Гордовій Г.Л.

за участю представників:

від позивача: Сивець Я.В., представник за довіреністю б/н від 09.01.2014р.;

від відповідача: Хатнюк В.Є., представник за довіреністю б/н від 29.01.2014р.,

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський шовковий комбінат"

на рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2013р. (дата підписання - 30.09.2013р.)

у справі №910/9018/13 (головуючий суддя - Цкало Ю.В., судді: Котков О.В., Спичак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський шовковий комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелен Лайн"

про стягнення 26481,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Київський шовковий комбінат" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелен Лайн" про стягнення 26481,11 грн., з яких: заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 16 994,77 грн.; суми штрафу в розмірі 8 497,38 грн.; суми процентів у розмірі 164,83 грн.; суми пені в розмірі 824,13 грн., посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків, пов'язаних з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань згідно Договору на оренду нежитлового приміщення № 226/12 від 31.08.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/9018/13.

В процесі розгляду справи, 02.09.2013р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог. Зроблений відповідний розрахунок штрафних санкцій станом на 02.09.2013р., на підставі чого позивач просить суд збільшити позовні вимоги ПАТ "Київський шовковий комбінат" та стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 27 420,71 грн., що складається з суми основного боргу в розмірі 16 994,77 грн., суми штрафу в розмірі 8 497,38 грн., суми процентів в розмірі 329,65 грн., суми пені в розмірі 1 598,91 грн.

У зв'язку із збільшенням позовних вимог суд першої інстанції розглядав спір, виходячи з нової ціни позову.

Відповідач визнав позовні вимоги лише в частині, свої заперечення на позовну заяву від 08.07.2013р. надав до канцелярії місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач зазначив, що за період дії Договору з 31.08.2012р. по 09.01.2013р. загальний розмір орендної плати за весь період користування приміщенням становив 57 408,20 грн., суму орендної плати в розмірі 53 523,44 грн. орендарем вже сплачено на користь орендодавця, на підставі виставлених останнім рахунків. З чого випливає, що заборгованість відповідача перед позивачем з оплати орендних платежів мала становити 3 884,76 грн., яку відповідач і визнає в позовній заяві.

Крім того, відповідач заперечує наявність у нього заборгованості перед позивачем в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 16 994,77 грн., вимоги про стягнення із відповідача витрат на опалення в сумі 13 110,00 грн., нарахованих за період листопад-грудень 2012р., посилаючись на те, що в період дії договору орендодавець надав орендарю, а останній самостійно отримав від орендодавця і оплатив рахунки на оплату експлуатаційних витрат та витрат на комунальні послуги (водопостачання) на загальну суму 5 313,53 грн. Крім того, відповідач вказував на те, що орендодавець не опалював приміщення протягом листопада-грудня 2012р. і всупереч п.3.4, 3.5 договору не надавав, а орендар не отримував рахунків на оплату витрат з опалення за листопад-грудень 2012р. в сумі 13 110,00 грн. Позивач документально не підтвердив та не обґрунтував факту понесення ним витрат з опалення орендованих орендарем приміщень і розміру цих витрат у спірний період листопад - грудень 2012р.

Одночасно, відповідач зазначив, що суму штрафу слід розраховувати із суми заборгованості - 3 884,76 грн., а тому штраф у розмірі 50% від заборгованості становить - 1 942,38 грн.

Крім того, відповідач визнав обґрунтованою пеню у сумі 187,20 грн. та 3% річних у сумі 37,44 грн. В задоволенні решти позовних вимог просив суд відмовити.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.09.2013р. у справі позов задоволений частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелен Лайн" на користь Публічного акціонерного товариства "Київський шовковий комбінат" заборгованість з орендної плати у сумі 3 884,76 грн. (три тисячі вісімсот вісімдесят чотири гривні 76 копійок), 3% річних у сумі 75,35 грн. (сімдесят п'ять гривень 35 копійок), пеню у сумі 365,49 грн. (триста шістдесят п'ять гривень 49 копійок), штраф у сумі 1 942,38 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок дві гривні 38 копійок) та судовий збір у сумі 393,28 грн. (триста дев'яносто три гривні 28 копійок). В іншій частині позову відмовлено.

За оцінкою місцевого господарського суду, на підставі укладеного договору між сторонами виникли правовідносини оренди, за якими відповідач зобов'язувався належним чином виконувати зобов'язання в частині повного та своєчасного внесення передбачених договором платежів за користування орендованим майном. Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, на думку господарського суду, мало наслідком примусове стягнення несплачених платежів на користь позивача з урахуванням 3% річних, пені та штрафу відповідно до виконаного судом першої інстанції перерахунку заявлених до стягнення сум.

Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Київський шовковий комбінат" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 13 110,00 грн. витрат на опалення та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги, а в іншій частині рішення залишити без змін.

У доводах апеляційного оскарження позивач вказував, що рішення місцевого господарського суду винесене з неповним з'ясуванням та за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, з порушенням норм матеріального та процесуального права в частині відмови судом в стягненні з відповідача заборгованості у розмірі 13 110, 00 грн.

Так, за оцінкою скаржника, господарський суд не надав належної правової оцінки наведеним позивачем доводам і безпідставно не взяв до уваги ту обставину, що відшкодування вартості комунальних та експлуатаційних послуг здійснюється на підставі рахунків, виставлених позивачу експлуатуючими організаціями.

Факт понесених витрат на опалення приміщень, вважав апелянт, підтверджувався актом прийому - передачі послуг з газопостачання від 31.12.2012р., підписаного ПАТ «Київгаз» та ПАТ "Київський шовковий комбінат" на суму 154 684, 73 грн., тоді як, розмір та розподіл витрат за газ орендарям за опалення встановлювалися Наказами по підприємству № 116 від 28.11.2012р. та № 128 від 27.12.2012р., і фіксувалися в рахунках-фактурах.

Крім того, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, доводи відповідача зводились до невірно наданої, на думку апелянта, господарським судом оцінки наявним у справі документам.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський шовковий комбінат" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013р. у справі №910/9018/13 для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Київський шовковий комбінат" сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Гончаров С.А., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013р. №910/9018/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Гончаров С.А., Мартюк А.І.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 20.11.2013р.

15.11.2013р. через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній просив рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. у зв'язку із перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Отрюх Б.В., Мартюк А.І.

У судовому засіданні 20.11.2013р. оголошувалась перерва до 04.12.2013р.

27.11.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких останній просив рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати частково в частині відмови у задоволенні стягнення 13 110,00 грн. вартості комунальних послуг по опаленню та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги, в іншій частині рішення залишити без змін.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013р. у зв'язку із перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Чорна Л.В.

У судовому засіданні 04.12.2013р. оголошувалась перерва до 25.12.2013р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2013р. у зв'язку із перебуванням судді Мартюк А.І. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Ільєнок Т.В., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2013р. №910/9018/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Ільєнок Т.В., Чорна Л.В.) апеляційну скаргу прийнято до провадження визначеною колегією, судовий розгляд справи призначено на 29.01.2014р.

У судовому засіданні 29.01.2014р. представник позивача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати частково в частині відмови у задоволенні стягнення 13 110,00 грн. вартості комунальних послуг по опаленню та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги, в іншій частині рішення залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.01.2014р. проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив оскаржений судовий акт залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За приписами ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вірно встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 31.08.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Київський шовковий комбінат" (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хелен Лайн" (далі - відповідач, орендар) було укладено Договір на оренду нежитлового приміщення № 226/12 (далі - Договір оренди), за умовами якого, орендодавець передає, а орендар, для здійснення власної господарської діяльності, за плату і на певний строк приймає у користування майно (п.1.1 Договору).

Пунктами 1.2., 1.3. Договору визначено, що об'єктом оренди є нежитлові приміщення, загальною площею 487,7 кв.м., з яких: під офіс - 31,3 кв.м. та 16,6 кв.м., під склад - 171,9 кв.м., під виробництво - 267,9 кв.м.(214,0 кв.м., 14,9 кв.м., 39,0 кв.м.), які знаходяться за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 60.

На виконання умов пункту 2.1. Договору, 31.08.2012р. ПАТ "Київський шовковий комбінат" передало, а ТОВ "Хелен Лайн" прийняло у тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 487,7 кв.м., що знаходяться за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 60, що підтверджується актом приймання - передачі приміщення, підписаного обома сторонами без будь-яких зауважень (а.с. 12, т. 1).

Відповідно до п. 3.1. Договору загальний розмір орендної плати в місяць за користування Приміщенням складає 13 380,86 грн. в т.ч. ПДВ.

Пунктом 3.2 договору, передбачено, що відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату щомісячно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, визначений в п.11 договору.

Згідно п. 3.5. Договору Орендодавець до 03 числа поточного місяця виставляє орендарю рахунок на сплату орендної плати, на відшкодування спожитих комунальних та експлуатаційних послуг. Орендар сплачує рахунки не пізніше 10 числа поточного місяця та самостійно отримує від Орендодавця вищевказані рахунки на сплату.

У відповідності до пункту 10.6. Договору передбачено, що договір може бути розірваний за домовленістю сторін, що оформляється додатковою угодою до договору або відповідно до п.10.7, який передбачає: 1) настання закінчення строку дії договору; 2) одностороннього розірвання орендодавцем; 3) загибелі об'єкту; 4) достроково за погодженням сторін або за рішенням суду; 5) банкротства орендаря.

25.12.2012р. сторони домовились про дострокове розірвання договору з 10.01.2013р., на виконання чого позивач підписав та передав відповідачу відповідну додаткову угоду та Акт прийому-передачі приміщення.

Однак відповідач звільнивши приміщення після розірвання договору порушив вимоги п.п. 3.2, 3.4, 3.5 щодо оплати рахунків на орендну плату, на відшкодування спожитих комунальних та експлуатаційних послуг на суму 16 994,77 грн.

Направлена орендодавцем на адресу орендаря претензія від 30.04.2013р. (б/н від 30.04.2013р., а.с.26, т. 1), з проханням сплатити заборгованість в розмірі 26 481, 11 грн., що складається з суми основного боргу в розмірі 16 994,77 грн., суми штрафу в розмірі 8 497,38 грн., суми процентів в розмірі 164, 83 грн., суми пені в розмірі 824,13 грн., орендарем залишена без реагування.

Звертаючись до господарського суду з вимогами про стягнення з орендаря заборгованості з орендної плати, позивач вказував, що відповідач не сплатив 16 994,77 грн., з яких 13 110, 00 грн. становлять витрати на опалення за листопад та грудень 2012 року., решта заборгованість з орендної плати.

Умотивовуючи наявність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 13 110, 00 грн., скаржник зазначив, що заявлена до стягнення заборгованість була визначена з урахуванням того, що відповідач разом з рахунками на оплату за експлуатаційні витрати та витрати за комунальні послуги (водопостачання) одночасно отримував рахунки на оплату витрат з опалення, оскільки всі рахунки надавались централізовано, та входили до поняття «комунальні послуги».

В обґрунтування своїх доводів, скаржник посилався у тому числі на внутрішні накази підприємства № 116 від 28.11.2012р. та № 128 від 27.12.2012р., якими встановлювався розмір витрат оплати газу за листопад по грудень 2012р. Крім того, скаржник зазначив, що факт понесених ним витрат з опалення приміщень підтверджується актом прийому-передачі послуг з газопостачання від 31.12.2012р., підписаного ПАТ «Київгаз» та ПАТ "Київський шовковий комбінат" на суму 154 684, 73 грн. Наведене, за оцінкою скаржника, безпідставно не було враховано судом першої інстанції.

Утім, судова колегія із такими доводами апелянта погодитися не може.

Частиною першою ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають значення для справи. Відповідно до ч.5 ст.762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи випливає, що орендар за період дії договору з 31.08.2012р. по 09.01.2013р., в тому числі і в спірний період, здійснював користування об'єктом оренди, а тому в силу імперативного припису закону повинен був сплачувати оренду плату та інші платежі у розмірі та порядку, передбаченому договором.

Колегією суддів встановлено, що за період дії договору з 31.08.2012р. по 09.01.2013р. загальний розмір орендної плати за весь період користування приміщенням становив 57 408,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, орендар сплатив на користь орендодавця, на підставі виставлених останнім рахунків (а.с.62,63,64,65 66; т. 1), суму орендної плати в розмірі 53 523,44 грн. за період з 31.08.2012р. по 09.01.2013р., що підтверджується виписками з банківських рахунків (а.с.67,68,69, 70, 71,72, 73; т. 1).

Таким чином, на момент прийняття рішення суду першої інстанції заборгованість орендаря перед орендодавцем з оплати орендних платежів становить 3 884,76 грн., яка не оскаржувалась та визначалась обома сторонами договору.

Спір між сторонами виник з приводу стягнення з відповідача 13 110, 00 грн. витрат на опалення.

З положень пункту 3.4. Договору оренди слідує, що орендар, крім орендної плати, відшкодовує також орендодавцю: вартість спожитої електроенергії - порядок відшкодування якої встановлюється на підставі окремого договору, укладеного з орендарем; вартість спожитих комунальних послуг - на підставі окремих рахунків орендодавця; вартість експлуатаційних послуг - на підставі окремих рахунків орендодавця.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що орендодавець до 03 числа поточного місяця виставляє орендарю рахунки на відшкодування спожитих комунальних і експлуатаційних послуг, а орендар оплачує ці рахунки не пізніше 10 числа поточного місяця.

Колегія суддів зазначає, що відповідач на підставі виставлених орендодавцем рахунків-фактур (а.с. 74,75,76,77,78; т. 1) здійснив оплату за експлуатаційні витрати та витрати на комунальні послуги (водопостачання) на загальну суму 5 313,53 грн., що підтверджується виписками з банківських рахунків (а.с. 79,8,81,82; т. 1).

Що ж стосується витрат на оплату за опалення за листопад - грудень 2012 року на суму 13 110, 00 грн., то позивач не довів виконання ним п. 3.5. Договору у частині виставлення орендарю рахунків-фактур №ШК - 0001926 від 06.12.2012 та №ШК - 0001645 від 23.11.2012, на які орендодавець посилався в обґрунтування позову.

Крім того, позивач не довів, що внутрішні накази підприємства № 116 від 28.11.2012р. та № 128 від 27.12.2012р., якими встановлювався розмір та розподіл витрат на газ, були відомі орендарю і носили для нього обов'язків характер.

Наявність акту прийому-передачі послуг з газопостачання від 31.12.2012р. та наказів ПАТ "Київський шовковий комбінат" № 116 від 28.11.2012р., № 128 від 27.12.2012р. теж не являється підставою виникнення у відповідача обов'язку по сплаті орендодавцю 13 110, 00 грн. у розумінні змісту зобов'язань орендодавця, визначеного п. 3.5. Договору.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, про недоведеність позивачем розміру заборгованості у заявленій сумі, і як наслідок, відсутності підстав для стягнення з відповідача витрат на опалення 13 110, 00 грн.

Переглядаючи судове рішення у повному обсязі, судова колегія дійшла висновку про обгрунтованість доводів рішення місцевого господарського суду.

Крім того, з огляду на порушення відповідачем строків внесення орендної плати та проведення розрахунків за орендні платежі, позивач нарахував та просив стягнути із відповідача суму штрафу в розмірі 8 497,38 грн., суму процентів в розмірі 329,65 грн., суму пені в розмірі 1 598,91 грн. (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.8.2 договору, орендар несе наступну відповідальність: за невнесення або несвоєчасне внесення плати за користування приміщеннями (далі за текстом - заборгованість) орендодавець має право застосувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення такого платежу; за прострочення внесення плати за користування приміщеннями понад 30 днів з орендаря додатково стягується штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості; у випадку неповернення або несвоєчасного звільнення приміщень, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщеннями за час прострочення; у випадку використання приміщень не за цільовим призначенням, вказаним в п.1.3. договору, орендар сплачує штраф у розмірі 10% від суми орендної плати за місяць. Крім того, орендар повинен протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення від орендодавця ліквідувати дане порушення.

Оскільки доведеною є заборгованість відповідача у розмірі 3 884,76 грн., то заявлений до стягнення штраф згідно п. 8.2. Договору у розмірі 50% від заборгованості орендаря перед орендодавцем з оренди приміщень, правомірно стягнуто судом першої інстанції у розмірі 1 942,38 грн. та 365, 49 грн. пені за період прострочення з 10.01.2013р. по 07.05.2013р.

Перевіривши правильність виконаного судом першої інстанції перерахунку 3% річних, судова колегія визнала його арифметично вірним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Відтак, рішення місцевого господарського суду у цій частині підлягає залишенню без змін.

Враховуючи наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого судом першої інстанції судового рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржений судовий акт залишити без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на позивача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський шовковий комбінат" на рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2013р. у справі №910/9018/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2013р. у справі №910/9018/13 - без змін.

2.Матеріали справи №910/9018/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Т.В. Ільєнок

Л.В. Чорна