Ухвала

від 05.02.2014 по справі 363/69/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 363/69/13-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11/780/12/14 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 48 05.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

30 січня 2014 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

виправданого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2013 року, ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України і виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України;

цивільний позов прокуратури Вишгородського району Київської області про стягнення з ОСОБА_8 збитків, завданих злочинами залишено без задоволення;

вирішене питання про речові докази.

Органом досудового слідства ОСОБА_8 обвинувачувався в тому, що згідно з протоколом №1 зборів засновників товариства від 01.06.2002 року призначений на посаду директора ТОВ «Будексім», яке зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 26.07.2002 року за №3313, юридична адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Жуковського, 4 та перереєстроване 13.07.2006 року (відповідно до заяви форми №1-ОПП внесення змін) у зв`язку зі зміною юридичної адреси: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, промисловий майданчик «Карат» 30 за № 13391050001002307.

Посада головного бухгалтера на ТОВ «Будексім» в період з липня 2005 року по вересень 2006 року відсутня.

В період з липня 2005 року по вересень 2006 року ТОВ «Будексім» мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Латрек ЛТД».

Рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 21.11.2006 року визнано недійсним: статут ТОВ «Латрек ЛТД» з моменту державної реєстрації, а саме від 23.07.2003 року; установчий договір ТОВ «Латрек ЛТД» з моменту державної реєстрації, а саме від 23.07.2003 року; свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту внесення до реєстру платників, а саме з 29.08.2003 року.

Діяльність від імені ТОВ «Латрек ЛТД» здійснювалася невстановленими особами. Ці особи, використовуючи реквізити та банківські рахунки ТОВ «Латрек ЛТД», документально оформлювали операції на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого дані документи передавались до ТОВ «Будексім» для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту, заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Таким чином, первинні документи щодо постачання ТМЦ, робіт, послуг на адресу ТОВ «Будексім» від імені ТОВ «Латрек ЛТД», виконані не продавцем (виконавцем) і свідчать про необґрунтоване формування податкового кредиту з ПДВ.

Загальна сума податку на додану вартість, що несплачений до бюджету внаслідок діяння ОСОБА_8 становить 1 711 214,32 грн., що є особливо великим розміром коштів, що фактично не надійшли до бюджету.

Орган досудового слідства вважав, що підсудний ОСОБА_8 , своїми умисними діями вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.212 КК України, а саме умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Окрім цього, на думку досудового слідства, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Будексім», пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків щодо здійснення керівництва ТОВ «Будексім», відповідав за організацію, ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання звітності про фінансово-господарську діяльність товариства, подання податковим органам звітності та інших необхідних документів і відомостей пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, своєчасне нарахування та сплату податків та інших обов`язкових платежів.

З метою ухилення від сплати до бюджету податків директор ТОВ «Будексім» ОСОБА_8 в період з липня 2005 року по вересень 2006 року вносив завідомо неправдиві відомості документів податкової звітності , що були подані до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області стосовно сум податку на додану вартість. Внаслідок чого державі спричинено тяжкі наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджету податків в сумі 1 711 214,32 грн.

Маючи на меті занизити податок на додану вартість, який ТОВ «Будексім» повинно було сплатити до бюджету за результатами своєї фінансово-господарської діяльності, проведеної у період з липня 2005 року по вересень 2006 року директор підприємства ОСОБА_8 в порушення вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вніс завідомо неправдиві дані по податкових декларацій з податку на додану вартість підприємства щодо сум податкового кредиту. Зокрема, у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року незаконно вніс до складу податкового кредиту 65 853,61 грн., у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року незаконно вніс до складу податкового кредиту 56 450 грн., у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 року незаконно вніс до складу податкового кредиту 227 107,60 грн., у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2005 року незаконно вніс до складу податкового кредиту 198 174,67 грн., у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2005 року незаконно вніс до складу податкового кредиту 159 000 грн., у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2005 року незаконно вніс до складу податкового кредиту 151 813,76 грн., у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2006 року незаконно вніс до складу податкового кредиту 600 грн., у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2006 року незаконно вніс до складу податкового кредиту 133 647,20 грн., у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2006 року незаконно вніс до складу податкового кредиту 252 542,93 грн., у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року незаконно вніс до складу податкового кредиту 466 024,56 грн. Внаслідок цього до бюджету не сплачено податок на додану вартість в розмірі 1 711 214,33 грн.

Зазначені декларації ОСОБА_8 підписав, завірив печаткою ТОВ «Будексім» та подав до ДПІ у Києво-Святошинському районі. Внаслідок таких дій державі спричинено тяжкі наслідки у вигляді несплати податків до бюджету в сумі 1 711 214,33 грн.

Орган досудового слідства вважав, що ОСОБА_8 , своїми умисними діями вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Виправдовуючи ОСОБА_8 суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України, забезпечується суперечливими доказами, які не заслуговують довіри, переконують в їх недостовірності, а можливість отримання будь-яких інших об`єктивних доказів вини підсудного вичерпано.

В апеляції прокурора указано на незаконність вироку в наслідок істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, неповноти судового слідства та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. В обґрунтування апеляції вказав на порушення вимог ст.ст. 323, 333 КПК України, оскільки у вступній частині вироку суду окрім прізвища, імені та по батькові виправданого відсутні будь-які відомості про його особу, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки відсутність вказаних даних позбавляє можливості із достовірністю ідентифікувати його особу. Зазначив, що в ході розслідування справи не вилучено та не долучено до матеріалів кримінальної справи первинні документи податкової звітності вказаних підприємств, а тому перевірити правильність їх оформлення не представляється за можливе. Просив вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення: прокурора, який підтримав апеляцію, підтвердив її доводи, просив її задовольнити, вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду;

виправданого та його захисника, які апеляцію прокурора просили залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін;

вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення.

За змістом положень ст.22 та ч.4 ст.327 КПК України 1960 року виправдувальний вирок постановляється судом у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину, а також коли вичерпані усі можливості зібрання доказів на доведення вини підсудного.

Цих вимог закону судом першої інстанції при постановленні вироку у повній мірі не дотримано.

Висновки суду про те, що досудовим і судовим слідством не було здобуто доказів наявності в діях ОСОБА_8 об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, оскільки не доведено наявність у ОСОБА_8 умислу на ухилення від сплати податків; об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України, оскільки не доведена вина підсудного за цією статтею, а саме те, що ОСОБА_8 умисно вносив до документів бухгалтерського обліку та податкової звітності неправдиві відомості, у зв`язку із цим ОСОБА_8 підлягав виправданню у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України є передчасними і такими, які зроблені внаслідок неналежної оцінки зібраних у справі доказів та внаслідок неповноти проведеного судового слідства.

Постановляючи вирок, суд першої інстанції прийняв до уваги та визнав як правдиві та такі, що відповідають фактичним обставинам справи, лише показання підсудного та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , при цьому суд належним чином не мотивував свій висновок про те, що інші докази по даній справі надані стороною обвинувачення не можуть бути прийняті судом, як докази вини підсудного.

Доводи апеляції прокурора про те, що в мотивувальній частині вироку судом не обґрунтовано чому саме ним взято до уваги одні докази і відкинуто інші підтверджуються матеріалами справи. Так, при обґрунтуванні свого рішення про необхідність виправдання ОСОБА_8 , судом були відкинуті як докази обвинувачення податкове повідомлення рішення №0000522300/0 від 14.08.07 р., копії первинних фінансово-господарських документів ТОВ «Латрек ЛТД», документи податкової звітності ТОВ «Будексім», банківські документи ТОВ «Будексім». На обґрунтування спростування зазначених доказів судом лише зазначено, що досудовим слідством в повній мірі не досліджено обставини господарської діяльності ТОВ «Латрек ЛТД» та ТОВ «Будексім». Вказано, що в ході розслідування справи не вилучено та не долучено до матеріалів кримінальної справи первинні документи податкової звітності вказаних підприємств, а тому перевірити правильність їх оформлення не представляється за можливе. Таким чином, у своїх висновках суд фактично посилається на неповноту досудового слідства, як на підставу виправдання підсудного ОСОБА_8 , проте питання щодо неповноти досудового слідства та можливості її усунення судом не обговорювалось, жодних дій, спрямованих на її усунення судом виконано не було.

Необґрунтованими, як на підставу для виправдання ОСОБА_8 є посилання суду на непроведення судово-економічної експертизи, відсутність договорів саме ТОВ «Будексім» між ТОВ «Латрек ЛТД», відсутність інших первинних документів, а також на неповноту проведеної перевірки від 07.08.2007 року, оскільки суд мав процесуальні можливості для усунення цих недоліків досудового слідства, призначення проведення відповідної експертизи, надання судових доручень в порядку ст.315-1 КПК України та вчинення інших дій у порядку та в межах, передбачених кримінально-процесуальним законом.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що як у ході досудового, так і у ході судового слідства не були використані усі можливості зібрання доказів вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а тим доказам, які зібрані судом була дана неналежна оцінка, що є підставою для скасування постановленого судом виправдувального вироку.

Окрім того у суді апеляційної інстанції знайшли своє підтвердження доводи апеляції про порушення судом вимог ст.333 КПК України 1960 року, оскільки у вступній частині вироку, відсутні будь-які відомості про особу підсудного, окрім його прізвища, ім`я та по батькові.

Вище вказані порушення вимог кримінально-процесуального закону не можуть бути усунуті судом апеляційної інстанції, що відповідно до ст. 367 КПК України тягне за собою необхідність скасування постановленого вироку та повернення справи на новий судовий розгляд.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_8 підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд. Апеляція прокурора підлягає до задоволення, оскільки доводи, на які він посилається в апеляції, мають бути перевірені під час нового судового розгляду справи.

Під час нового судового розгляду справи необхідно усунути зазначені недоліки, всебічно, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, перевірити доводи на які звертає увагу прокурор в апеляції, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора задовольнити.

Вирок Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_8 скасувати.

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України направити на новий судовий розгляд до Вишгородського районного суду Київської області іншим суддею.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 залишити без змін.

СУДДІ

ОСОБА_3 ОСОБА_5 ОСОБА_4