Постанова

від 04.02.2014 по справі 4/29пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.02.2014 справа №4/29пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівПопков Д.О. Марченко О.А., Татенко В.М. при секретарі судового засідання Кулявець Ю.В. за участю представників сторін: від позивача: Требік Т.Ю. (за довіреністю №06/4821 від 18.04.2013р.); від відповідача: від третьої особи:Щукін А.Л. (за довіреністю №793 від 20.01.2014р.); не з'явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного підприємства Горлівський завод «Побутрадіотехніка», м. Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2013р. (повний текст 10.12.2013р.) по справі№4/29пд (суддя Нестеренко Ю.С.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м. Горлівка до Колективного підприємства Горлівський завод «Побутрадіотехніка», м. Горлівка за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства «Кіровський», м. Горлівка прозобов'язання Відповідача укласти договір на поставку теплової енергії на умовах проекту договору на поставку теплової енергії №107 від 22.10.2010р., запропонованого Позивачем.

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство «Горлівськтепломережа» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про зобов'язання Колективного підприємства «Горлівський завод «Побутрадіотехніка» укласти договір на поставку теплової енергії на умовах проекту договору на поставку теплової енергії №107 від 22.11.10р., запропонованого Позивачем.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.03.2011р., яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського від 10.05.2011р, позов задоволено - вирішено вважати укладеним спірний договір з дня набрання судовим рішенням законної сили, зобов'язано Колективне підприємство «Горлівський завод «Побутрадіотехніка» підписати договір на поставку теплової енергії на умовах проекту договору на поставку теплової енергії № 107 від 22.11.2010р.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2011р. вищенаведені судові акти скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції із зауваженнями про: не дослідження судами попередніх інстанцій питання чи є Позивач виконавцем житлово-комунальних послуг у вказаному будинку в розумінні змісту ст. 1, ч. 3 ст. 19, ст. 29 названого Закону; не дослідження можливості безпосереднього надання позивачем відповідачеві послуги з теплопостачання з урахуванням меж розподілу теплопостачання, які визначені у договорі №680 від 15.10.2007р. укладеного позивачем з третьою особою - Комунальним підприємством «Кіровський» та з урахуванням того, що система теплопостачання є єдиною у всьому будинку; не дослідження відповідність умов запропонованого позивачем проекту вимогам ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Окрім того, Вищим Господарським судом зазначено, що в резолютивній частині рішення Господарського суду Донецької області від 16.03.2011р. не наведено умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, замість того резолютивна частина рішення містить лише посилання на запропонований позивачем проект договору.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Донецької області від 27.09.2011р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського від 30.11.2011р, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2012р. вищезгадані судові рішення знову скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого суду із зауваженнями про не надання оцінки твердженням Позивача, викладеним у його поясненнях про те, що Відповідач отримує теплову енергією, що постачається Позивачем, про що свідчать акти на включення опалення від 27.10.2009, від 08.10.2010, які підписано між головою правління Колективного підприємства «Горлівський завод «Побутрадіотехніка» та представником Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», також Відповідачем здійснюється оплата теплової енергії згідно реєстру наявних в матеріалах справи платіжних документів на банківський рахунок Закритого акціонерному товариства «Горлівськтепломережа». Отже, Відповідач в розумінні Закону України «Про теплопостачання» є споживачем, який використовує теплову енергію та зобов'язаний відповідно до ст. 24 цього Закону своєчасно укладати договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

За результатами повторного нового розгляду рішенням Господарського суду Донецької області від 28.05.2012р., що залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2012р., позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» до Колективного підприємства «Горлівський завод «Побутрадіотехніка» про зобов'язання відповідача укласти договір на поставку теплової енергії на умовах проекту договору на поставку теплової енергії №107 від 22.11.2010р., запропонованого Позивачем, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунального підприємства «Кіровський», були задоволені.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2012р. рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. скасовано, а справу №4/29пд передано на новий розгляд до Господарського суду Донецької області із зауваженнями про те, що вирішуючи спір господарські суди не встановили, хто є виконавцем житлово-комунальних послуг в житловому будинку по вулиці Пушкінська, 25 та з ким Відповідач зобов'язаний укласти договір про надання житлово-комунальної послуги з опалення, чи забезпечує Позивач як виконавець відповідної послуги нормативну температуру повітря у приміщеннях Відповідача з використанням внутрішньо-будинкових систем теплопостачання.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.02.2013р. припинено провадження по справі №4/29пд у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.03.2013р. ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.02.2013р. скасовано, а справу скеровано на розгляд місцевому суду по суті.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2013р. касаційну скаргу ПАТ «Горлівськтепломережа» на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.03.2013р. залишено без задоволення, а постанову без змін.

В останнє, переглядуваним рішенням Господарського суду Донецької області від 05.12.2013р. (головуючий суддя Нестеренко Ю.С.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі - зобов'язано Колективне підприємство «Горлівський завод „Побутрадіотехніка» м. Горлівка (84646, пр. Перемоги, 106, ЄДРПОУ 03051883) укласти договір на поставку теплової енергії на умовах проекту договору на поставку теплової енергії №107 від 22.11.2010р., запропонованого Публічним акціонерним товариством «Горлівськтепломережа» м. Горлівка (84601, вул. Академіка Павлова, 13, ЄДРПОУ 03337007).

Вказане рішення місцевого суду вмотивоване тим, що саме Позивач є виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії в будинку по вул. Пушкінська, 25, а Відповідача - є власником розташованого в цьому будинку опалюваного приміщення, а отже - і споживачем послуги з постачання теплової енергії, з огляду на що останній обов'язково має укласти спірний договір саме із Позивачем. Також в рішенні зазначено, що запропонований Відповідачу проект договору відповідає вимогам ст.180 Господарського кодексу України щодо наявності в договорі всіх істотних умов та нормам Закону України «Про теплопостачання» і Закону України «Про житлово-комунальні послуги», умовам типового договору.

Колективне підприємство «Горлівський завод „Побутрадіотехніка» м. Горлівка, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 05.12.2013р. у справі №4/29пд, та прийняти нове рішення, яким визнати спірний договір недійсним та у задоволенні позову відмовити.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, а саме:

- договір укладався на 2010-2011рр. та не може мати строк дії з 2009р., тобто включати попередній період;

- відносно договору на 2009-2010рр. існує рішення суду у справі №14/99пд, яким Позивачу відмовлено в позовних вимогах про укладання договору в редакції Позивача;

- неможливість існування під одним тим самим номером 107 та однією ж датою 22.11.2010р. двох різних текстів договору між тим ж сторонами;

- невідповідність договору №107 діючому законодавству стосовно того, що постачальник повинен безпосередньо передавати/поставляти теплову енергію в приміщення відповідача, а не до межі розподілу теплових мереж з комунальним підприємством;

- відсутність суттєвих умов, необхідних за законом для договорів даного виду - наявності точки розподілу теплових мереж, в яких повинна здійснюватись передача послуг від виконавця споживачу, без яких договір вважається неукладеним та не відповідність його типовому договору;

- проект договору містить нікчемні умови, які вимагають від отримувача послуги непропорційно більшого розміру санкцій та не встановлює аналогічних санкцій для себе;

- спірний договір опосередковує зловживання монопольним становищем з боку Позивача.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 27.12.2013р. за результатами автоматичного розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Сгара Е.В., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.12.2013р. порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 20.01.2014р. о 13:30 год, з подальшим відкладанням на 03.02.2013р.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2014р., у зв'язку із виходом судді Марченко О.А. з відпустки, було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Марченко О.А., Татенко В.М.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судовому засіданні 20.01.2014р. заявляв відводи суддям (а.с.а.с.219, 223 т.4), за результатами розгляду яких винесені відповідні ухвали, а також надав витребувані апеляційним судом документи (а.с.а.с.211-217 т.4), додаткові пояснення на обґрунтування своєї позиції (а.с.218 т.4) та заявив клопотання №790 від 20.01.2014р. про призначення судової експертизи і надсилання матеріалів справи до слідчих органів (а.с.220 т.4), доповнення к поясненню №798 від 30.01.2014р. з додатками (а.с.а.с. 251-254 т.4), які разом із апеляційною скаргою підтримав у судовому засіданні 03.02.2014р.

Представник Позивача у судових засіданнях 20.01.2014р. і 03.02.2014р. проти клопотання Відповідача №790 від 20.01.2014р. та апеляційної скарги заперечував, підтримуючи позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу №06/156 від 20.01.2014р. (а.с.а.с.188-191 т.4), і надав додаткові документи на виконання вимог апеляційного суду (а.с.а.с.192-209 т.4), а також пояснення №06/72 від 03.02.2014р. (а.с.а.с. 232-250 т.4) із аргументами заперечення проти клопотання Відповідача щодо призначення судової експертизи і скерування справи до слідчих органів, а також - відомостями про фактичне отримання Відповідачем теплової енергії і здійснення ним оплати та припинення попередніх договорів між сторонами.

Представник Третьої особи у судові засідання 20.01.2014р. і 03.02.2014р., попри належну обізнаність (а.с.185 т.4), без пояснення причин не з'явився, жодних документів не представив, що за висновком колегії суддів не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у тому числі - виконання вказівок Вищого господарського суду України, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та підтверджується наявними матеріалами справи між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Споживач) для врегулювання відносин з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Горлівка, вул. Пушкінська, 25, неодноразово складались/узгоджувались наступні договори:

· договір №107 від 01.08.1999р. (а.с.а.с.91-92 т.2), відповідно до п.п.1.1 та 6.1 якого Постачальник зобов'язується надавати теплоносій для об'єктів Споживача, перерахованих у додатку до договору (а.с.93 т.2), серед яких - приміщення по вул. Пушкінська, 25 у м. Горлівка площею 660,1 кв.м. з тепловим навантаженням - 0,057 Гкал/год, зі строком дії з 01.08.1999р. по 31.07.2000р. За умовами п.6.2 договору, якщо сторони після закінчення строку дії договору продовжують виконувати його умови, договір вважається продовженим на невизначений термін якщо за місяць до закінчення строку договору не послідує заява однієї зі сторін про відмову від договору або його перегляду;

· договір №107 від 19.09.2007р. (а.с.а.с.95-97 т.2), підписаний з протоколом розбіжностей (а.с.а.с.175, 176 т.4), відповідно до п.п.1.1, 10.1 якого Постачальник бере на себе зобов'язання поставляти Споживачу теплову енергію для теплопостачання вбудованих нежитлових приміщень відповідно до додатку №1 (а.с.98 т.2), у тому числі приміщення по вул. Пушкінська, 25 у м. Горлівка, з загальним тепловим навантаженням Q=0,050 Гкал/год, загальною площею 680,10 кв.м., а Споживач зобов'язується сплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені договором, строком з 01.10.2007р. по 01.06.2008р.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.01.2008р. у справі №2/383пд (а.с.а.с.82-86 т.1), залишеним без змін за результатами апеляційного (а.с.а.с.197-200 т.4) та касаційного (а.с.а.с.201-204 т.4) перегляду, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» м. Горлівка до Колективного підприємства «Горлівський завод «Побутрадіотехніка» м. Горлівка про вирішення неурегульованих розбіжностей, що залишилися за договором № 107 від 19.09.2007р. на поставку теплової енергії та прийняття пункти 4.2.1., 5.2., 6.5. договору № 107 від 19.09.2007р. у редакції Позивача задоволені частково: п.4.2.1. договору на поставку теплової енергії № 107 від 19.08.2007р. прийнято в редакції позивача; п.5.2. договору викладено в редакції суду - «У разі зміни вартості послуг Постачальник у розумний строк повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на затвердження відповідним органом, та/або повідомляє споживача письмово у місцевих засобах масової інформації. Тарифи вводяться в дію з моменту набрання чинності рішенням місцевого самоврядування про зміну тарифів»; П.6.5. договору викладено в наступній редакції: «В разі неякісного надання послуг (температура в приміщенні не відповідає нижче 18° С) або ненадання послуг, виробник зобов'язаний проводити в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.» В решті позовних вимог відмовлено.

Із змісту означених судових актів, серед іншого, вбачається встановленим, що: Позивач є виробником і виконавцем комунальних послуг з опалення; КП «Кіровський» в межах укладеного з Позивачем договору №681 від 15.10.2007р. та рішень Горлівської міськради ніяких зобов'язань із теплозабезпечення і теплопостачання житлових будинків та приміщень в них не мають; внутрішня система опалення житлового будинку по вул. Пушкінська, 25 у м. Горлівка є централізованою, теплопостачання здійснюється по централізованим мережам від зовнішньої мережі Позивача, та є єдиною з системою опалення приміщень, приналежних Відповідачеві, зважаючи на що неможливо встановити межу балансової належності безпосередньо між Позивачем та Відповідачем на внутрішній системі опалення, яка знаходиться на балансі, утриманні і експлуатаційному обслуговуванні КП «Кіровський»; згідно актів включення опалення Відповідач фактично користується тепловою енергією, що поставляється Позивачем, а відтак - є споживачем такої енергії.

· договір №107 від 08.09.2008р. (а.с.а.с.105-107 т.2), який було підписано Відповідачем з протоколом розбіжностей від 10.10.2008р., які сторони намагалися врегулювати протоколом узгодження розбіжностей від 24.10.2008р. (а.с.а.с.111-112 т.2). Згідно умов п.п.1.1, 10.1 цього договору Постачальник бере на себе зобов'язання поставляти Споживачу теплову енергію для теплопостачання вбудованих нежитлових приміщень відповідно до додатку №1 (а.с.108 т.2), у тому числі приміщення за адресою вул. Пушкінська,25 загальною площею 660,10 кв.м., з загальним тепловим навантаженням Q=0,046 Гкал/год, а Споживач зобов'язується сплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені договором, зі строком дії з 01.10.2008р. по 01.06.2009р. Попередній договір №107 від 19.09.2007р., відповідно до умов п. 11.5 договору від 08.09.2008р., вважається розірваним з моменту підписання останнього.

Апеляційний суд наголошує, що за спільною позиції сторін за протоколом узгодження розбіжностей з договору було виключено положення п.10.3 щодо автоматичного продовження строку дії договору на новий період.

В свою чергу, щодо решти неузгоджених сторонами умов договору №107 від 08.09.2008р. Вищий господарський суду України у постанові від 26.01.2011р. (а.с.а.с.180-180 т.4) у справі №34/140 за позовом Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м. Горлівка до Колективного підприємства Горлівський завод «Побутрадіотехніка», м. Горлівка про стягнення основного боргу в сумі 20267,91грн., 3% річних в сумі 798,04грн. та інфляційні нарахування в сумі 2479,03грн. погодився із правильністю висновку апеляційної інстанції про те, що з огляду на вимоги ст.181 Господарського кодексу України, умови договору №107 від 08.09.2008р. вважаються прийнятими в редакції споживача.

· Як вбачається із змісту постанови Донецького апеляційного господарського суду від 27.12.2010р. у справі №14/99пд (а.с.а.с.170-172 т.4) про залишення без змін рішення Господарського суду Донецької області від 21.10.2010р. у цій справі, у задоволені позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» до Колективного підприємства «Побутрадіотехніка» про зобов'язання прийняти редакцію пунктів 1.1., 1.7., 3.1.4, 3.2.2., 3.2.6., 3.2.8., 4.2.1., пп. а, б п.5.1., 5.2., 5.4., 5.6., 5.7., 7.1.1., 7.2.1., 7.2.2., 7.4., 7.5., 8.2., 8.3., 8.4., 8.6. та додатків №№1, 2 до договору №107 від 15.02.2010р. на постачання теплової енергії в редакції Позивача відмовлено. Вказаний договір був запропонований Позивачем разом із листом №08/2185 від 24.01.2010р. та передбачав узгоджений за протоколом узгодження розбіжностей (а.с.а.с.213-217 т.4) строк дії договору до 01.06.2010р. При цьому, площа опалюваного приміщення Позивачем визначалась 660,1кв.м., тоді як судом було встановлено, що неопалюваною внаслідок часткового відключення опалюваних приладів з жовтня 2009р. є площа 283,2кв.м.

Таким чином, сторонами не було досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору №107 від 15.02.2010р. зі строком дії останнього до 01.06.2010р.

03.12.2010р. Позивач на адресу Відповідача (а.с.8 т.1) надіслав лист №08/13890 від 29.11.2010р. (а.с.7 т.1) з вимогою підписати проект договору №107 від 22.11.2010р. на поставку теплової енергії (вбудовані в житлових будинках нежитлові приміщення) (а.с.а.с.9-11 т.1), завірити його печаткою та один екземпляр належно оформленого договору повернути на його адресу. Відповідно до умов п.п.1.1 та 10.1 зазначеного проекту договору (далі - спірний договір), Постачальник бере на себе зобов'язання поставляти Споживачу теплову енергію для теплопостачання вбудованого нежитлового приміщення відповідно до додатку №1 (а.с.12 т.1), що розташоване за адресою вул. Пушкінська,25 загальною площею 375,80 кв.м., з загальним тепловим навантаженням Q=0,025Гкал/год, а Споживач зобов'язується сплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені договором, строком дії якого визначений період з 15.10.2009р. по 15.10.2011р.

Судовою колегією встановлено фактичне користування Відповідачем тепловою енергією, яка поставляється Позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами на включення опалення від 27.10.2009р. (а.с.28 т.1), 08.10.2010р. (а.с.27 т.1) за адресою вул. Пушкінська, 25, підписані уповноваженими особами. Отримання теплопостачання Відповідачем за означеною адресою з жовтня 2009р. також підтверджується довідкою Третьої особи за підписом директора №388 від 29.12.2010р. (а.с.29 т.1). Крім того, означені обставини також підтверджуються додатково наданими Позивачем на вимогу апеляційного суду актами перевірки теплозабезпечення об'єкту від 23.12.2009р., 15.01.2010р. та 11.02.2010р. (а.с.а.с. 234-236 т.4).

В свою чергу, Відповідачем у визначений строком дії спірного договору період здійснювалась оплата отриманої теплової енергії саме на рахунки Позивача, що підтверджується реєстрами платіжних документів Позивача за 01.12.2010р. (а.с.66 т.1), 26.04.2010р. (а.с.68 т.1), 30.04.2010р. (а.с.67 т.1), 30.12.2009р. (а.с.69 т.1) про здійснення відповідачем оплати з зазначенням призначення платежу «плата за надання послуг з теплопостачання» за періоди: листопад 2009р., жовтень 2010 р., лютий 2010 р., квітень 2010 р. відповідно.

Оскільки Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.05.2012р. у справі №4/29пд (а.с.а.с.7-13 т.3), залишеним постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. без змін, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (правонаступник Позивача відповідно до витягу з ЄДР (а.с.а.с.125-127 т.2) та ухвали господарського суду Донецької області від 29.03.2012р. (а.с.124 т.2) до Колективного підприємства «Горлівський завод «Побутрадіотехніка» про зобов'язання укласти спірний договір були задоволені, остільки між сторонами на виконання означеного рішення такий договір було підписано.

Як вбачається з п.п.10.1, 10.3 договору, строк його дії встановлювався з 15.10.2009р. по 15.10.2011р., а в частині розрахунків за споживану теплову енергію - до їх повного проведення, втім, після закінчення строку дії договору, договір автоматично продовжується на кожен наступний такий самий період шляхом підписання двосторонньої угоди.

У листі від 21.01.2013р., який був отриманий Позивачем 24.01.2013р., Відповідач визначає, що у зв'язку із скасуванням постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2012р. рішення від 28.05.2012р. у справі №4/29пд, на підставі якого було укладено договір №107 від 22.11.2010р., останній вважається неукладеним.

Неукладеність спірного договору з огляду на постанову Вищого господарського суду України від 26.11.2012р. (а.с.а.с.95-100 т.3) про скасування рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2012р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2012р., попри підписання такого договору на виконання скасованих рішень, підтверджується також і позицією, викладеною в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 04.03.2013р. в межах цієї справи (а.с.а.с.163-164 т.3), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2013р. (а.с.а.с.180-182 т.3), про скасування ухвали Господарського суду Донецької області від 04.02.2013р. (а.с.а.с.133-135 т.3).

Як було встановлено місцевим судом Рішенням виконавчого комітету Горлівської міської ради від 05.10.2005р. № 1111 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг в житловому фонді міської ради» (а.с.70 т.1) Комунальне підприємство «Кіровський» визначений виконавцем послуг з утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій.

Між Закритим акціонерним товариством «Горлівськтепломережа» (виробник) та Комунальним підприємством «Кіровський» (виконавець) укладались відповідні договори № 680 від 15.10.2007р. (а.с.а.с.15-17 т.1), №680 від 30.07.2010р. (а.с.а.с.19-20 т.1) про умови надання послуг з централізованого опалення.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 зазначених договорів, виробник забезпечує виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії у багатоквартирний житловий фонд Виконавця, незалежно від форм власності, для забезпечення Споживачів (населення) послугами з централізованого опалення відповідно до діючих норм до межі розподілу - зовнішньої поверхні стіни теплової камери, яка належить Виробнику і розташована в бік Виконавця, в якій встановлена запірна арматура на відгалуженні до Споживача по ходу нагрітого теплоносія. Виконавець забезпечує розподіл, регулювання подачі теплової енергії, відповідно до діючих норм, для забезпечення централізованого опалення у середині будинку, здійснює утримання, ремонт та технічне обслуговування внутрішньо-будинкових систем централізованого опалення. Для реалізації умов договорів Виробник приймає на себе зобов'язання поставляти теплову енергію для забезпечення централізованого опалення Виконавцю відповідно до діючих норм до межі розподілу.

Таким чином, означені договори не передбачають обов'язків Третьої особи зі здійснення постачання тепла Відповідачеві, як це обґрунтовано встановив місцевий суд.

В перебігу розгляду цієї справи, між Відповідачем (Споживач) та Позивачем (Постачальник) підписано договір №107 від 15.10.2012р. на постачання теплової енергії (а.с.а.с.91-93 т.3). З боку Споживача означений договір було підписано із протоколом розбіжностей від 12.11.2012р. (а.с.169 т.4), які були врегулюванні у судовому порядку в межах розгляду справи № 5006/11/219пд/2012.

Так, як вбачається з рішення Господарського суду Донецької області від 28.03.2013р. у справі №5006/11/219пд/2012 (а.с.а.с.55-66 т.4), залишеним без змін за результатами апеляційного (а.с.а.с.86-97 т.4) та касаційного перегляду (а.с.а.с.79-85 т.4), за узгодженою судом редакцією договору №107 від 15.10.2012р. відповідно до умов п.п.1.1, 1.2 та 9.1 Постачальник зобов'язується надавати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується отримувати і оплатити теплову енергію для теплопостачання вбудованого у житловий будинок за адресою: вул. Пушкінська,25, нежитлового приміщення, загальною площею 375,80 кв.м. з максимальним тепловим навантаженням на опалення: 0,025 Гкал/год, за встановленими тарифами у строки, передбачені договором, зі строком дії останнього з 17.10.2011р. та протягом опалювального сезону 2013р., а в частині розрахунків - до їх повного проведення.

Відповідно до пункту 3.4.1. договору, постачальник зобов'язаний забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу до межі розподілу теплових мереж між Постачальником та підприємством, на утриманні якого знаходиться житловий будинок, в який вбудовано нежитлове приміщення Споживача.

Положеннями п. 7.3. договору встановлена відповідальність Споживача за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії у вигляді сплати Постачальнику пені у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Як зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 24.07.2013р. (а.с.а.с.79-85 т.4) у справі №5006/11/219пд/2012: в частині запропонованої позивачем редакції п.3.4.1, судами попередніх інстанцій правомірно взято до уваги рішення Господарського суду Донецької області від 21.01.2008р. у справі №2/383пд, у якому вказане питання досліджувалось та встановлено, що система опалення приміщень позивача була запроектована та є єдиною цілісною з внутрішньою системою опалення будинків, тобто всі центральні стояки опалення, що проходять у будинках - спільні, у зв'язку з чим, встановити межу балансової належності безпосередньо між Колективним підприємством Горлівський завод «Побутрадіотехніка» та ПАТ «Горлівськтепломережа» на внутрішній системі опалення житлового будинку, в які вбудовані нежитлові приміщення відповідача та інших власників, неможливо з технічного обґрунтування. Що стосується п.7.3 договору, Вищим господарським судом України зазначено, що зазначений пункт відповідає приписам ст.25 Закону України «Про теплопостачання», ст.231 ГК України, а також Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» № 686-ХІV від 20.05.1999р., який є спеціальним законом у наведених відносинах та яким передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Враховуючи викладені обставини, що виникли до 06.01.2011р. Позивач звернувся до місцевого суду з позовом про зобов'язання Відповідача укласти спірний договір у відповідній редакції, який було переглядуваним рішенням Господарським судом Донецької області задоволено у повному обсягу.

Оцінюючи правильність застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального законодавства в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог апеляційної скарги з огляду на таке:

Заважаючи на обраний Позивачем спосіб судового захисту і приведені підстави позову, та у світлі вимог ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України, об'єктом судового дослідження в розглядуваній справі є наявність у Позивача права вимагати укладання спірного договору (обов'язковість укладання останнього), неправомірне ухилення Відповідача від його укладання та відповідність запропонованого проекту вимогам законодавства.

Так, як зазначено ч.1 ст.187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів розглядаються судом у разі, якщо укладання такого договору є обов'язковим на підставі закону та у інших випадках, встановлених законом. Беручи до уваги, що предметом спірного договору є відносини між Позивачем та Відповідачем з поставки теплової енергії, які врегульовано, зокрема, Законами України «Про теплопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги», обов'язковість укладання такого договору безпосередньо визначається ст.24 і ст.19 цих Законів відповідно. Обов'язок укладання такого договору задля отримання теплової енергії Відповідачем також зумовлений приписами ч.2 ст.275 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги, що статус Позивача як теплогенеруючої і теплопостачальної організації - виробника і виконавця комунальних послуг з опалення, а статус Відповідача як власника опалюваного нежитлового приміщення, а отже - споживача комунальної послуги з опалення, встановлений місцевим судом за наявними у справі матеріалами, узгоджується також і з преюдиціальними у розумінні ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України фактами, встановленими в межах розгляду справи №2/383пд і №5006/11/219пд/2012, висновок про обов'язковість укладання спірного договору саме між Позивачем як Постачальником та Відповідачем як Споживачем є цілком правомірним і обґрунтованим. Зауваження Скаржника відносно можливості спростування означених фактів в порядку ч.5 ст.35 Господарського процесуального кодексу України апеляційним судом відхиляється, оскільки зумовлене неправильним розумінням відповідної процесуальної норми, адже спростованим в загальному порядку можуть бути факти, що презюмуються (такі, що вважаються встановленими за законом), тоді як застосовані в межах розглядуваної справи преюдиціальні факти можуть бути спростовані виключно у спосіб скасування відповідних судових актів, якими вони встановлені.

За таких обставин, доводи Скаржника про необхідність укладання договору на постачання теплової енергії між ним та Третьою особою, а також - про протизаконне спонукання Позивача до укладання спірного договору всупереч положень ст.3 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.19 Конституції України і зловживання монопольним становищем, апеляційним судом відхиляються як юридично і доказово неспроможні, адже встановлений судом факт відсутності будь-якого іншого підключення опалювальної системи приміщень Відповідача, окрім централізованої мережі Позивача, Скаржником жодною мірою не спростований. Наразі, ч.4 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» передбачає можливість укладання договору з постачання теплової енергії безпосередньо між виробником та споживачем. Більш того, діюче законодавство не забороняє співпадіння в одній особі виробника і постачальника теплової енергії та виконавця комунальних послуг з опалення.

Згідно із належним чином застосованої місцевим судом до розглядуваних правовідносин ч.5 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Відповідач впродовж встановленого місячного строку з моменту отримання пропозиції Позивача про укладання спірного договору жодною мірою не відреагував на означену пропозицію, викладену в листі від 29.11.2010р. За таких обставин, матеріалами справи підтверджується факт протиправного ухилення Відповідача від укладання обов'язкового для нього договору, що є достатньою і належною підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінивши відповідність спірного договору вимогам діючого законодавства в контексті зауважень, сформульованих в апеляційній скарзі, судова колегія наголошує на такому:

По-перше , стосовно необхідності призначення судової експертиз та скерування справи до слідчих органів через розбіжності між редакцією спірного договору і проекту іншого наявного у Відповідача договору за цим же номером і датою відносно строків дії апеляційний суд зазначає, що оскільки:

- предмет спору у будь-якому разі визначається проектом договору, доданим до позовної заяви, який і розглядався та неодноразово оцінювався в межах цієї справи судами трьох інстанцій, та відносно якого винесено оскаржуване рішення;

- Відповідачем жодною мірою не спростовано доказову достовірність поштової квитанції та бланку опису вкладеного (а.с.8 т.1) про надсилання на його адресу саме спірного договору, адже за змістом відзиву від 20.01.2011р. (а.с.а.с.33, 34 т.1), пояснень від 10.03.2011р. (а.с.а.с.59, 60 т.1) і від 15.03.2011р. (а.с.а.с.62, 63 т.1) та навіть апеляційної скарги на рішення суду про задоволення позовних вимог від 16.03.2011р. Відповідач жодною мірою не вказував про необізнаність із умовами саме спірного договору. Більш того, факт підписання Відповідачем на виконання рішення суду в межах цієї справи від 28.05.2012р. спірного договору саме в розглядуваній редакції, однозначно вказує на однорідне сприйняття сторонами предмету спору.

За таких обставин, клопотання Скаржника про призначення невизначеного виду судової експертизи та про скерування справи до слідчих органів задоволенню не підлягає, оскільки дослідження непов'язаного із спірним іншого проекту договору не має відношення до цієї справи і не впливає на її результати, а діючий Господарський процесуальний кодексу України взагалі не передбачає можливості надсилання справи до слідчих органів (за певних обставин справу може бути скеровано прокурору або органу досудового розслідування).

Так само, жодною мірою не впливає на законність оскаржуваного рішення твердження Скаржника про неможливість існування між сторонами двох різних договорів за одним номером і датою, адже предметом спору є саме розглядуваний проект спірного договору, а не будь-який інший проект.

По-друге, посилання Скаржника на вирішення питання щодо укладання договору на постачання теплової енергії між сторонами на 2009-2010р. в межах справи №14/99пд не впливає на результати розгляду позову про укладання спірного договору в межах справи №4/29пд, оскільки співставлення умов означених договорів вказує на відмінність цих справи за предметом спору. Отже, Позивач жодною мірою не позбавлений у світлі наведених вище положень діючого законодавства щодо обов'язковості укладання договору ініціювати вирішення про договірне врегулювання відносин з Відповідачем щодо проміжку часу, не охопленого попередніми укладеними договорами.

По-третє, зауваження Відповідача відносно неможливості за змістом ч.2 ст.275 Господарського кодексу України розповсюдження спірного договору на попередній період 2009р. є хибним, оскільки наведена норма забороняє відпуск енергії без договору, а не визначення строку його дії, яке в розглядуваному випадку цілком правомірно здійсненне у світлі приписів ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, адже встановлені судом фактичні відносини між сторонами, які регулюються умовами спірного договору, за наявними матеріалами справи розпочалися з початку опалювального сезону 2009р. Правомірність такого підходу до врегулювання правовідносин між цими ж сторонами підтверджена і Вищим господарським судом України в межах справи №5006/11/219пд/2012

По-четверте, послання Скаржника не невідповідність п.4.2.1. спірного договору приписам ч.1 ст.265 і ч.1 ст.275 Господарського кодексу України про безпосереднє постачання теплової енергії до приміщень Відповідача, апеляційним судом відхиляється, адже означені норми не містять вимог щодо такої «безпосередності». Натомість, питання щодо порядку постачання теплової енергії Позивачем до межі розподілу мереж з Третьої особою і належність такого постачання тепла до приміщення Відповідача було вирішено в межах справ №2/383пд і №5006/11/219пд/2012 та правомірно в контексті приписів ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України враховано місцевим судом.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права для національних судів, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

З цих же підстав апеляційним судом відхиляються доводи Скаржника щодо відсутності істотної у розумінні п.9 ч.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», адже точка розподілу з урахуванням фактичної схеми централізованого опалення будинку, в якому розташовано приміщення Відповідача, визначена п. 4.2.1 спірного договору.

Як юридично неспроможні оцінює апеляційний суд і зауваження Відповідача щодо нікчемності п. 8.3. спірного, яким встановлено відповідальність Споживача за період несплати теплової енергії у вигляді нарахування пені в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% від загальної суми боргу. Дійсно, належність такого обсягу відповідальності Споживача встановлена в межах справи №5006/11/219пд/2012 та безпосередньо відображає спеціальні приписи абз. 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Відтак, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про юридичну неспроможність доводів апеляційної скарги, що зумовлює її відхилення у повному обсягу та залишенням переглядуваного рішення без змін із віднесенням на Скаржника в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрат зі сплати судового збору за подання скарги, оскільки будь-яких інших підстав для скасування чи зміни судового рішення, передбачених ст.104 цього Кодексу, не встановлено. Апеляційний суд також звертає увагу Відповідача на необґрунтованості вимог скарги відносно визнання недійсним спірного договору в межах цієї справи, адже питання щодо недійсності може вирішуватися лише відносно укладеного договору, а спірний набуває такого статусу саме внаслідок прийняття цієї постанови в силу положень ч.2 ст.187 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Колективного підприємства Горлівський завод «Побутрадіотехніка», м. Горлівка на рішення Господарського суду Донецької області від 05.12.2013р. у справі №4/29пд залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 05.12.2013р. у справі №4/29пд залишити без змін.

3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена

до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Д.О. Попков

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Вик. Куц Н.С.

Надруковано 6 прим.: 1,2,3 - учасникам справи; 4 - у справу; 5 - ДАГС; 6 - ГСДО.