Ухвала

від 03.02.2014 по справі 5021/1294/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.02.2014 Справа № 5021/1294/12

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І., розглянувши скаргу від 17.01.2014 року (вх. № 172 (с) від 21.01.2014 року) Dow AgroSciences Vertriebsgesellschaft m.b.H. на бездіяльність державного виконавця та виконавчу дію від 25.12.2013 року старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Малік Я. О. у справі № 5021/1294/12

за позовом: Dow AgroSciences Vertriebsgesellschaft m.b.H., м. Нойзідль-ам-Зеє, Австрія

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Медкрафт", м. Суми

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Dow AgroSciences B. V., м. Едельгем, Бельгія

2. Dow AgroSciences Switzerland S. A., м. Хорген, Швейцарія

про стягнення 149997,97 доларів США, що становить 1 198 773 грн. 91 коп.,

представники сторін та ВДВС не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 08.10.2012 р. по справі № 5021/1294/12 позов було задоволено та 22.10.2012 р. видано наказ.

У своїй скарзі на дії органу державної виконавчої служби стягувач просить: провести перевірку додержання старшим державним виконавцем вимог чинного законодавства щодо вчинення виконавчих дій; відновити відповідне зведене виконавче провадження в частині виконання наказу № 5021/1294/12 від 22.10.2012 року; зобов'язати старшого державного виконавця усунути допущені порушення чинного законодавства та здійснити необхідні виконавчі дії для виконання наказу № 5021/1294/12 від 22.10.2012 року, в тому числі вилучити та реалізувати майно, перерахувати вилучені грошові кошти на рахунок скаржника, в порядку передбаченому чинним законодавством України; скасувати рішення старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про проведення виконавчої дії у вигляді «повернення виконавчого документу стягувачеві п. 2 ч. 1 ст. 47 (відсутність майна у боржника)», проведену 25.12.2013 року.

Скарга підлягає розгляду в судовому засіданні з повідомленням про це стягувача, боржника та органу виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 2 ст. 121-2 ГПК України).

Судом повідомлено стягувача, боржника та ВДВС про розгляд скарги в судовому засіданні, про дату, час та місце розгляду скарги.

Стягувач надіслав суду телеграму, в якій просить суд розглянути скаргу за відсутності його представника.

На юридичну адресу боржника судом була направлена копія ухвали від 21.01.2014 року, в якій зазначені дата, час та місце розгляду скарги, але у зв'язку з тим, що боржник не знаходиться за своєю адресою поштове відправлення (конверт з копією ухвали) було повернуто суду відділенням зв'язку УДППЗ «Укрпошта». За таких обставин боржник вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги стягувача.

Відділ державної виконавчої служби надіслав суду 03.02.2014 року факсограму-клопотання про перенесення розгляду даної справи у зв'язку з призначенням на даний час ще двох судових засідань.

Клопотання Відділу ДВС не підлягає задоволенню і відхиляється судом у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю. Ухвалою від 21.01.2014 року, копію якої ВДВС отримав 27.01.2014 року, суд зобов'язував ВДВС подати в строк до 30.01.2014 року письмові правові обґрунтування своєї позиції у справі, копії матеріалів виконавчого провадження, які стосуються оскаржуваних дій державного виконавця, для долучення до матеріалів справи, а їх оригінали надати для огляду. Відділ ДВС ухилився від виконання ухвали суду і не подав суду ні письмових правових обґрунтувань своєї позиції, ні копії матеріалів виконавчого провадження. Явку представників сторін та ВДВС в судове засідання суд не визнавав обов'язковою і, згідно ч. 2 ст. 121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача чи представника органу ДВС в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Тому господарський суд розглядає скаргу стягувача в даному судовому засіданні за наявними матеріалами, поданими стягувачем зі скаргою.

З матеріалів справи вбачається, що 23.01.2013 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Малік Я. О. (далі - державним виконавцем) була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 36631386 про примусове виконання наказу № 5021/1294/12, виданого 22.10.2012 року Господарським судом Сумської області про стягнення з відповідача (боржника) на користь позивача (стягувача) боргу в розмірі 149977,97 доларів США, що становить 1198773,91 грн. та 23975,48 грн. витрат зі сплати судового збору, а всього 1222749,39 грн.

Зокрема, пунктом 2 резолютивної частини постанови державний виконавець постановив: самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

15.04.2013 року державний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки боржником у запропонований йому строк для добровільного виконання рішення - до 15.04.2013 року наказ не виконано.

15.04.2013 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 51,77 грн.

16.04.2013 року державний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника, що містяться на його рахунках (крім рахунків цільового призначення) в дев'яти банківських установах у межах суми 1345076,10 грн.

19.04.2013 року державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на чотири транспортні засоби, що належать боржнику, в межах суми стягнення 1345067,10 грн.

12.06.2013 року державним виконавцем винесена постанова у ВП № 36631386 про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, яким постановлено об'єднати виконавче провадження по виконанню виконавчих документів про стягнення з ТОВ «Медкрафт» (боржника) в зведене виконавче провадження та присвоїти йому номер ЗВП № 28905281. При цьому у розділі «Інформація про виконавче провадження» в електронній версії Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень зазначено, що відповідна виконавча дія була проведена 12.06.2012 року, а створено зведене виконавче провадження 06.09.2013 року. Номери зведеного виконавчого провадження у згаданій постанові від 12.06.2013 року та "Інформації про виконавче провадження" зазначені різні: № 28905281 та № 39684542. Окрім того, за даними, що містяться в «Інформації про виконавче провадження», в порушення вимог статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» щодо об'єднання у зведене виконавче провадження кількох виконавчих проваджень, до зведеного виконавчого провадження № 39684542 входить лише одне виконавче провадження № 36631386 за участю стягувача (позивача у даній справі № 5021/1294/12).

Згідно вимог частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно вимог частини першої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно вимог частини другої статті 30 вищезгаданого Закону, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Згідно вимог частини першої статті 31 того Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі-документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як стверджує стягувач і вбачається з наявних у справі матеріалів, після вчинення дій щодо виявлення та арешту майна боржника (винесення постанов від 16.04.2013 року та від 19.04.2013 року), державний виконавець не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на звернення стягнення на виявлене майно, на його вилучення та примусову реалізацію.

Відділ державної виконавчої служби не подав суду заперечень проти скарги стягувача, не подав суду доказів, які б спростовували доводи та твердження стягувача, що викладені у скарзі та підтверджені доданими до скарги матеріалами.

Всупереч вимогам Закону державний виконавець не надіслав стягувачеві копію постанови про приєднання виконавчого провадження ВП № 36631386 до зведеного виконавчого провадження. При цьому дата винесення постанови про приєднання (об'єднання) виконавчого провадження - 12.06.2013 року (а.с. 170), номер зведеного виконавчого провадження, згідно цієї постанови - ЗВП № 28905281, а згідно Інформації про виконавче провадження в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень номер зведеного виконавчого провадження, до якого входить лише одне виконавче провадження ВП № 36631386, - ЗВП № 39684542 і дата створення цього зведеного виконавчого провадження - 06.09.2013 року! (а.с. 162). Про це стягувач дізнався з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

У січні 2014 року стягувач виявив у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень дані про завершення виконавчого провадження та здійснення виконавчої дії у вигляді повернення виконавчого документа стягувачеві, згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). Дата цієї виконавчої дії, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, - 25.12.2013 року. Про винесення постанови про повернення виконавчого документа (наказу № 5021/1294/12 від 22.10.2012 року) та про складення акту про відсутність у боржника майна та безрезультатність дій державного виконавця щодо розшуку майна в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень не зазначено і відсутній у цьому Реєстрі також текст такої постанови та такого акту. Копії постанови та акту стягувач від державного виконавця не отримував, що свідчить про те, що вони не надсилалися державним виконавцем стягувачеві, оскільки Відділ державної виконавчої служби не спростував доказів та тверджень стягувача, підтверджених, зокрема, Інформацією про виконавче провадження ВП № 36631386 (а.с. 160-162).

З огляду на те, що неявка представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання та неподання цим органом заперечень (правових обґрунтувань своєї позиції) щодо скарги стягувача, матеріалів виконавчого провадження не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 2 ст. 121-2 ГПК України), за наявними матеріалами справи суд дійшов висновку, що у даному випадку є як порушення чинного законодавства (Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій) зі сторони державного виконавця (органу ДВС), так і бездіяльність державного виконавця (органу ДВС), оскільки на даний час з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 36631386 від 23.01.2013 року минуло більше року, а державним виконавцем не проведено у повному обсязі в установленому Законом та Інструкцією порядку всі виконавчі дії (заходи) з виконання рішення суду за наказом № 5021/1294/12 від 22.10.2012 року.

Згідно пункту 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2013 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішення, ухвал, постанов господарських судів України, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Зважаючи на все вищевикладене, господарський суд вважає за можливе та необхідне: 1) визнати незаконними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Малік Я. О. щодо повернення виконавчого документу (наказу № 5021/1294/12 від 22.10.2012 року) стягувачеві, згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність майна боржника), проведеної 25.12.2013 року; 2) зобов'язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції усунути допущені порушення чинного законодавства та здійснити необхідні виконавчі дії для виконання наказу № 5021/1294/12 від 22.10.2012 року, зокрема, щодо вилучення та реалізації майна ТОВ «Медкрафт» (попереднє найменування - ТОВ «Агрозахист-Схід»), перерахувати вилучені грошові кошти на рахунок стягувача в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Господарський суд не може відновити зведене виконавче провадження, оскільки не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані зі здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця. При цьому слід зазначити, що в наданих стягувачем матеріалах відсутні дані щодо завершення (закінчення) зведеного виконавчого провадження, щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа, а відтак відсутні підстави стверджувати, що виконавче провадження з виконання наказу № 5021/1294/12 завершене в установленому Законом порядку. Крім того, за таких обставин, внаслідок визнання незаконними дій державного виконавця Малік Я. О. щодо повернення виконавчого документа відсутні підстави вважати завершеним (закінченим) виконавче провадження з виконання наказу № 5021/1294/12, а відтак і відсутня необхідність у відновленні незавершеного (незакінченого) в установленому Законом порядку виконавчого провадження.

На підставі всього вищевикладеного, керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ :

1. Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Малік Я. О. щодо повернення виконавчого документу (наказу № 5021/1294/12 від 22.10.2012 року) стягувачеві, згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність майна боржника), проведені 25.12.2013 року.

2. Зобов'язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції усунути допущені порушення чинного законодавства та здійснити необхідні виконавчі дії для виконання наказу № 5021/1294/12 від 22.10.2012 року, зокрема, щодо вилучення та реалізації майна ТОВ «Медкрафт» (попереднє найменування - ТОВ «Агрозахист-Схід»), перерахувати вилучені грошові кошти на рахунок стягувача в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

3. Ухвала набрала законної сили 03.02.2014 року.

4. Ухвалу направити позивачу (стягувачу), відповідачу (боржнику) та Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.

СУДДЯ П. І. ЛЕВЧЕНКО