Ухвала

від 22.01.2014 по справі 1570/1861/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/1861/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Дунаєнка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (правонаступника Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Дунайпромбуд» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

14 березня 2012 року Приватне підприємство «Дунайпромбуд» звернулося до адміністративного суду з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби, в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області від 01.03.2012 року №0000322301 на загальну суму 73638 грн. та №0000312301 на загальну суму 79196 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що в період з 01.02.2012 року по 09.02.2012 року Ізмаїльською ОДПІ Одеської області здійснювалася позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства «Дунайпромбуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки був складений акт від 16.02.2012 р. №0275/2301/34269886 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Дунайпромбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.09 р. по 30.09.11 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09 р. по 30.09.11 р.». На підставі акту перевірки Ізмаїльською ОДПІ Одеської області були винесені податкові повідомлення-рішення від 01.03.2012 р. №0000322301 з податку на прибуток на суму 73638 грн., від 01.03.2012 р. №0000312301 з податку на додану вартість на загальну суму 79196 грн., від 01.03.2012 р. №0000071701 з податку з доходів фізичних осіб на суму 590 грн., які були отримані підприємством на пошті 05.03.2012 р., про що було зроблено запис у повідомленні про вручення. На думку ПП «Дунайпромбуд», викладене в акті перевірки Ізмаїльською ОДПІ Одеської області від 16.02.2012 р. №0275/2301/34269886 не відповідає дійсним обставинам та існуючим фактам, висновки незаконні та протиправні, а отже податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Позивач також зазначав, що ПП «Дунайпромбуд» надавалися до перевірки первинні документи по всім операціям з контрагентами за перевіряємий період, які саме і свідчать про здійснення господарських операцій. Проте, перевіряючими під час проведення перевірки не були враховані всі первинні документи, з чого вони зробили висновок про нібито порушення п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138 ПК України з боку ПП «Дунайпромбуд» та нібито безтоварний характер операцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року позов задоволено повністю. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області від 01.03.2012 року №0000322301 на загальну суму 73638 грн. та №0000312301 на загальну суму 79196 грн..

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову підприємства відмовити.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача Дунаєнка О.А., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Приватне підприємство «Дунайпромбуд» зареєстровано 18.04.2006 року виконавчим комітетом Ізмаїльської міської Ради народних депутатів Одеської області за №15531020000000711, код ЄДРПОУ 34269886.

Приватне підприємство «Дунайпромбуд» взято на податковий облік 30.03.2008 року за №1968, станом на 09.02.2012 року перебувало на обліку в Ізмаїльській ОДПІ.

У період з 01.02.2011 року по 09.02.2012 року фахівцями Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС проведена позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства «Дунайпромбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки був складений акт від 16.02.2012 року №0275/2301/34269886, в якому зазначено про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44; пп. 138.1.1, б); п.138.2; п. 138.4 ст.138; п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138; п. 142.1 ст. 142; п.143.1 ст.143 Податкового кодексу України - встановлено заниження податку на прибуток у сумі 73638грн., у тому числі за 2 квартал 2011року - занижено на 8562 грн. за 2-3 квартали 2011 року податок на прибуток занижено на 73638 грн.; п. 45.2 ст. 45, п. 63,3 ст. 63, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 ПКУ в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість (ПДВ), який належить сплаті до бюджету в сумі 65296 грн., а саме: за квітень 2011 року - 3700 грн., за травень 2011 року - 6004 грн., за липень 2011 року - 55592 грн., пп. 168.1.2 п.168.1 ст. 168 ПКУ не перераховано податок з доходів фізичних осіб за серпень 2011 року в сумі 318,12 грн.

На підставі акту перевірки Ізмаїльською ОДПІ Одеської області ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення від 01.03.2012 року №0000322301 з податку на прибуток на суму 73638 грн., від 01.03.2012 року №0000312301 з податку на додану вартість на загальну суму 79196 грн.

Судом першої інстанції також встановлено наступні обставини.

По операції з ТОВ «Завод Гидрум»

Позивачем з ТОВ «Завод Гидрум» був уклалений договір купівлі-продажу №АК 09/03/11-1 від 09.03.2011 року, згідно якого позивач придбав «ножиці гідравлічні». На підтвердження реальності даної операції позивачем під час перевірки були надані всі первинні документи, а саме: договір №АК 09/03/11-1 від 09.03.2011 року, видаткова накладна №2-00000041 від 01.04.2011 року на загальну суму 16500 грн., податкова накладна №4 від 01.04.2011 року на загальну суму 16500 грн., акт №7 прийому-передачі (до договору від 25.03.2011 року) від 01.04.2011 року.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що товар, а саме: «ножиці гідравлічні» особисто отримав директор ПП «Дунайпромбуд» та перевіз на власному автотранспорті. На сьогоднішній день даний товар знаходиться у власності ПП «Дунайпромбуд».

По операції з ПП «Река».

Позивачем з ПП «Река» був укладений договір №4-0411 від 01.04.2011 року, за яким позивачем придбано наступний товар: «кущоріз універсальний бензиновий» 1 шт., «газонокосарка бензинова» 4 шт., «бензопила ланцюгова Байкал» 3 шт.

На підтвердження реальності даної операції позивачем під час перевірки були надані всі первинні документи, а саме: договір №4-0411 від 01.04.2011 року, видаткова накладна №90 від 05.04.2011 року на загальну суму 22198,80 грн., податкова накладна №90 від 05.04.2011 року на загальну суму 22198,80 грн.

Окрім того, в ході розгляду справи встановлено, що товар, а саме: «кущоріз універсальний бензиновий» 1 шт., «газонокосарка бензинова» 4 шт., «бензопила ланцюгова Байкал» 3 шт. були отримані особисто директором ПП «Дунайпромбуд», який він перевіз на власному автотранспорті. До того ж, даний товар в подальшому було продано Військовій частині А2637, про що свідчить видаткова накладна №РН-000003 від 06.04.2011 року на загальну суму 23999,40 грн., податкова накладна №4 від 06.04.2011 року, договір №58 від 28.02.2011 року.

По операції з СФГ «Бессарабія».

Позивачем з СФГ «Бессарабія» був укладений договір №2 від 07.02.2011 року, за яким позивачем придбано товар: «гербіцид суцільної дії».

На підтвердження реальності даної операції позивачем під час перевірки були надані всі первинні документи, а саме: договір №2 від 07.02.2011 року, видаткова накладна №14 від 04.05.2011 року на суму 920 грн., акт №11 прийому-передачі (до договору від №2 від 07.02.2011 року) від 04.05.2011 року на загальну суму 920 грн., податкова накладна не виписувалась, оскільки СФГ «Бессарабія» не є платником податку на додану вартість.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що товар, а саме: «гербіцид суцільної дії» було отримано особисто директором ПП «Дунайпромбуд», який він перевіз на власному автотранспорті. До того ж, даний товар в подальшому було продано Військовій частині А2637 про що свідчить видаткова накладна №РН-0000009 від 05.05.2011 року, довіреність №16 від 12.05.2011 року, виписана на Піскового В.М., договір №59 від 28.02.2011 року, специфікація №1 від 28.02.2011 року на «гербіцид суцільної дії».

Крім того, позивачем з СФГ «Бессарабія» був укладений договір №7 від 18.05.2011 року на транспортно-експедиторське обслуговування, за яким СФГ «Бессарабія» здійснювало перевезення ґрунту та обнесення валами міст відкритого зберігання на об'єкті №2 Військової частини А2637.

На підтвердження реальності даної операції позивачем під час перевірки були надані всі первинні документи, а саме: договір №7 від 18.05.2011 року, специфікація (до договору №7 від 18.05.2011 року) від 11.07.2011 року про перевезення ґрунту та обнесення валами міст відкритого зберігання на об'єкті №2 Військової частини А2637, акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг).

По операціям з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс».

Позивачем з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» був уклавдений договір №052011 від 01.05.2011 року, за яким позивачем придбано товар, згідно переліку у видаткових накладних.

На підтвердження реальності даної операції позивачем під час перевірки були надані всі первинні документи, а саме: договір №052011 від 01.05.2011 року, видаткова накладна №2 від 01.07.2011 року на загальну суму 89719,80 грн., податкова накладна №2 від 01.07.2011 року на загальну суму 89719,80 грн., акт №31 прийому-передачі (до договору від 01.05.2011 року) від 01.07.2011 року, видаткова накладна №3 від 01.07.2011 року на загальну суму 93858,0 грн., податкова накладна №3 від 01.07.2011 року на загальну суму 93858,0 грн., акт №32 прийому-передачі (до договору від 01.05.2011 року) від 01.07.2011 року, видаткова накладна №4 від 04.07.2011 року на загальну суму 93480,37 грн., податкова накладна №4 від 04.07.2011 року на загальну суму 93480,37 грн., акт №35 прийому-передачі (до договору від 01.05.2011 року) від 04.07.2011 року.

Судом першої інстанції також встановлено, що товар, згідно переліку у видаткових накладних було отримано особисто директором ПП «Дунайпромбуд», який він перевіз на власному автотранспорті. До того ж, даний товар в подальшому було продано різним Військовим частинам, а саме: Військовій частині А2327, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000010 від 04.07.2011 року на загальну суму 91999,80 грн., податковою накладною №10 від 04.07.2011 року на загальну суму 91999,80 грн., договором №7 від 04.07.2011 року, специфікацією до договору від 04.07.2011 року №7 на загальну суму 91999,80 грн., платіжним дорученням №3 від 06.07.2011 року; Військовій частині А2637, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000011 від 04.07.2011 року на загальну суму 96999,60 грн., податковою накладною №11 від 04.07.2011 року на загальну суму 96999,60 грн., довіреністю №30 від 04.07.2011 року виписану на Піскового В.М., договором №62 від 28.02.2011 року; Військовій частині А2157, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000013 від 08.07.2011 року на загальну суму 96999,90 грн., довіреністю від 27.07.2011 року виписану на Маруліча Г., податковою накладною №12 від 08.07.2011 року на загальну суму 96999,90 грн., договором №5 від 22.02.2011 року.

По операції з філією ТОВ «Метінвест «СМЦ» у м. Одесі ТОВ «Метінвест «СМЦ».

Позивачем з філією ТОВ «Метінвест «СМЦ» у м. Одесі ТОВ «Метінвест «СМЦ» укладений договір поставки №ОДП-79/05/11 від 23.05.2011 року, за яким позивач придбав труби електрозварювальні, кутик металевий.

На підтвердження реальності даної операції позивачем під час перевірки були надані всі первинні документи, а саме: договір поставки №ОДП-79/05/11 від 23.05.2011 року, специфікація (до договору №7 від 18.05.2011 року) від 11.07.2011 року, видаткова накладна №ОДОД0001536 від 15.07.2011 року на загальну суму 39651,58 грн., податкова накладна №1407004/004 від 14.07.2011 року, податкова накладна №1507007/004 від 15.07.2011 року, товарно-транспортна накладна від 15.07.2011 року. Даний товар було використано ПП «Дунайпромбуд» у своїй господарській діяльності, що підтверджено договором №14 від 12.09.2011 року на капітальне будівництво охоронного периметру спеціального призначення в/ч А 2327, актом прийомки виконаних робіт за вересень 2011 року (форма КБ-2в) та локальним кошторисом на капітальне будівництво.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача, та як наслідок прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є постанова слідчого СВ Хаджибіївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ст. лейтенанта міліції Д.А. Лабунської від 07.12.2011 року; матеріали акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ельверіс», код за ЄДРПОУ 37100652 щодо підтвердження господарських відносин за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року (акт ДПІ у Печерському районі м. Києва №253/23-4/37100652 від 26.01.2012 року); матеріали акту про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Река», код за ЄДРПОУ 36919740 щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-квітень 2011 року (акт ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №233/23-513/36919740-2380 від 14.11.2011 року).

Задовольняючи позовні вимоги ПП «Дунайпромбуд» суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно сформував податковий кредит та включив витрати до складу валових витрат підприємства по господарських операціях з контрагентами, а у податкового органу відсутні підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств за податковими повідомленнями-рішеннями №0000322301 від 01.03.2012 року та №0000312301 від 01.03.2012 року

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996 (зі змінами та доповненнями), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст.198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

За таких обставин суд першої інстанції вірно зазначив, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом першої інстанції вірно враховано, що ПП «Дунайпромбуд» надавалися до перевірки первинні документи по всім операціям з контрагентами за перевіряємий період, які саме і свідчать про здійснення господарських операцій, тому висновок про нібито порушення п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138 ПК України з боку ПП «Дунайпромбуд» та нібито безтоварний характер операцій є безпідставним.

Колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на дані акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ПП «РЕКА» щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-квітень 2011 року» від 14.11.11 року №303/23-513 на підставі того, що ПП «РЕКА» на момент проведення перевірки за адресою, вказаною в реєстраційних документах не знаходиться, в якому зроблено висновок про неможливість фактичного здійснення ПП «РЕКА» господарської діяльності, порушення ч. 1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст. 216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «РЕКА» з постачальниками та покупцями, оскільки відповідно до п. 10 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, у разі неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує цей факт, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Відповідно до п.п. 5.2.3 Наказу від 21 лютого 2007 року № 110 «Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків», якщо за наслідками перевірки встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то складається акт перевірки місцезнаходження платника податків та проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків.

Отже, зі змісту вищевказаних норм вбачається, що за результатами перевірки платника податку, місцезнаходження якого не встановлено, складається акт, проте в ньому повинні зазначатися причини неможливості проведення перевірки. В даному випадку за результатами перевірки в складеному акті зроблений висновок про те, що угоди укладені ПП «РЕКА» за період січень-квітень 2011 року мають ознаки нікчемності.

Крім цього, враховуючи приписи норм Податкового кодексу України, які регулюють порядок проведення перевірок та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, затвердженого наказом від 28 лютого 2007 року №110, суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що у разі відсутності платника податку за місцезнаходженням у акті перевірки повинні зазначатися лише причини неможливості проведення перевірки та ніяким чином не можуть робитися висновки за результатами перевірки, які впливатимуть на права, свободи та інтереси інших осіб, в даному випадку позивача.

Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги посилання представника відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних у ПП «Дунайпромбуд», як на доказ відсутності фактичного здійснення господарської операції, оскільки згідно договору №7 від 18.05.2011 року про перевезення ґрунту та обнесення валами міст відкритого зберігання на об'єкті №2 Військової частини А2637, укладеного між позивачем та СФГ «Бессарабія», доставка ґрунту на місце виконання робіт здійснювалася продавцем послуги.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відсутність товарно-транспортних накладних у ПП «Дунайпромбуд» не є перешкодою для формування підприємством податкового кредиту по податку на додану вартість, включення витрат по придбанню товару до складу валових витрат підприємства та не свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Колегія суддів також відхиляє посилання апеляційної скарги та акта перевірки на безтоварність операцій позивача з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс», на підставі того, що у ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» анульоване свідоцтво платника ПДВ 28.11.2011 року, оскільки згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 09.09.2008 року (в ЄДРСР № 2362425), у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумнівів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, та/або бюджетне відшкодування, достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. При цьому, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу само собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі, достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків, чи неподання податкової звітності).

Судом першої інстанції вірно враховано, що взаємовідносини з ТОВ «Валідея-Трейд-Люкс» у ПП «Дунайпромбуд» відбулись задовго до анулювання свідоцтва платника ПДВ, а саме: травень-липень 2011 року.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на реальний характер всіх операцій з придбання товарів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач правомірно сформував податковий кредит та включив витрати до складу валових витрат підприємства по господарських операціях з контрагентами, а також про відсутність підстав у податкового органу для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств за податковими повідомленнями-рішеннями №0000322301 від 01.03.2012 року та №0000312301 від 01.03.2012 року

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що оскільки позапланова невиїзна перевірка позивача, як зазначено вище проводилася на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України (постановою слідчого СВ Хаджибіївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ст. лейтенанта міліції Д.А. Лабунської від 07.12.2011р.) у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки, згідно п. 86.9. ст.86 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено суду правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позов Приватного підприємства «Дунайпромбуд» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятих відповідачем рішень.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, наведені в апеляційній скарзі, правильність висновків суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов