Постанова

від 28.01.2014 по справі 820/4582/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 р. Справа № 820/4582/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника позивача Воловельської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло - жировий комбінат", Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2013р. по справі № 820/4582/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло - жировий комбінат"

до Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

26 вересня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Скасовано винесене Нововодолазькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 0000022210 від 08.01.2013 р. в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" суму податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 47601,50 грн. (сорок сім тисяч шістсот одна гривня п'ятдесят копійок), з яких 38081,20 грн. - за основним платежем, 9520,30 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасовано винесене Нововодолазькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 0000012230 від 08.01.2013 р., яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 249376,00 грн. (двісті сорок дев'ять тисяч триста сімдесят шість гривень 00 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Нововодолазька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів України у Харківській області у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Заявник вважає рішення суду таким, що ухвалено з порушенням норм чинного законодавства, судом першої інстанції не надано належної оцінки виявленим під час перевірки ТОВ "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" порушенням, що призвели до завищення суми валових витрат за наслідком договірних відносин з ТОВ "АСС-Гофропак", ТОВ "Альтернатива-2011", ПП "ХОП", ТОВ "ЮОП Фелікс". До перевірки позивачем не було надано видаткових накладних та документів, що належним чином підтверджують транспортування тари (ящиків) за договором з ТОВ "АСС-Гофропак", відсутні також акти виконаних робіт, що підтверджують виконання охоронних послуг, отриманих від ТОВ "Альтернатива-2011", ПП "ХОП", ТОВ "ЮОП Фелікс". Судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що позивачем не було оприбутковано в касі підприємства готівкові кошти на загальну суму 49875,00 грн., отримані від реалізації товарів 03.03.2012 року.

Не погодившись із висновками суду першої інстанції, ТОВ "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позову, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Заявник вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції, посилається на той факт, що прийняті на підставі проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість за наслідком договірних відносин з ТОВ "Влада ІНК", є неправомірними. Порядок формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам із вказаним контрагентом позивачем дотримано, до перевірки надано необхідні первинні документи, складені у відповідності до вимог законодавства щодо їх форми та змісту. Сам по собі факт вчинення ТОВ "Влада ІНК" порушень у сфері податкового обліку може бути підставою для притягнення такої особи до відповідальності. Для позивача, яким добросовісно виконано умови договору, негативні наслідки таких порушень не мають наставати.

Заперечень на апеляційні скарги до суду від сторін не надійшло.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Харківській області не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло - жировий комбінат" має бути задоволена з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Нововодолазької МДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р. За результатами перевірки складено акт від 21.12.2012 р. № 1364/22-0-34/32339338 (т. 1 а.с. 14-50).

В акті перевірки встановлено наступні порушення ТОВ "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат":

- порушено вимоги п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 173100,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 100173,00 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 44267,00 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 22730,00 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 2965,00 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 2965,00 грн.;

- порушено вимоги п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 81347,00 грн., в тому числі за липень 2010 року в сумі 63526,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 1216,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 850,00 грн., за грудень 2012 року в сумі 917,00 грн., за січень 2012 року в сумі 567,00 грн., за вересень 2012 року в сумі 14271,00 грн.;

- порушено вимоги п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, а саме: проведення розрахункових операцій при продажу товарів без застосування РРО 02.03.2012 р. на суму 49875,00 грн.;

- порушено вимоги п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за N 40/10320, а саме: не оприбуткування в касі підприємства готівкових коштів на загальну суму 49875,00 грн. (т. 1 а.с. 48).

На підставі висновків акту перевірки Нововодолазькою МДПІ 08.01.2013 р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 101683,75 грн., з яких 81347,00 грн. - за основним платежем, 20336,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення № 0000022210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 216375,00 грн., з яких 173100,00 грн. - за основним платежем, 43275,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення № 0000012230, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 249376,00 грн. (т. 1 а.с. 64, 65, 66).

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000022210 від 08.01.2013 року в частині нарахування суми податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 47601,50 грн., суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем податкового правопорушення не доведено належними доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.01.2013р. № 0000022210 слугував висновок податкового органу щодо відсутності видаткових накладних та документів, підтверджуючих транспортування товару, по договору позивача з ТОВ "АСС-Гофропак", а також відсутність актів виконаних робіт, що підтверджують надання позивачу охоронних послуг підприємствами ТОВ "Альтернатива-2001" та ПП "ХОП".

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, що в перевіряємий період (1 квартал 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ "АСС-Гофропак", з яким позивачем було укладено договір поставки № ПК-81 від 26.06.2010 р. (т. 1 а.с. 94-95) на поставку гофротари.

ТОВ "АСС-Гофропак" було виписано на адресу позивача видаткові накладні: № 5 від 03.01.2012 року, № 45 11.01.2012 року, № 246 від 06.02.2012 року, № 310 від 14.02.2012 року, № 408 від 23.02.2012 року, № 522 від 06.03.2012 року, № 548 від 12.03.2012 року, № 636 від 20.03.2012 року, № 724 від 27.03.2012 року (т. 1 а.с. 96-104) та податкові накладні: № 3 від 03.01.2012 року, № 55 від 11.01.2012 року, № 36 від 06.02.2012 року, № 106 від 14.02.2012 року, № 210 від 23.02.2012, № 61 від 06.03.2012 року, № 97 від 12.03.2012 року, № 201 від 20.03.2012 року, № 296 від 27.03.2012 року (т. 1 а.с. 105-113).

Транспортування товару від ТОВ "АСС-Гофропак" до позивача підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля (т. 1 а.с. 130-137). Позивачем було здійснено оплату товару (т. 1 а.с. 144-149).

В перевіряємому періоді (3-4 квартали 2011 року, 1 квартал 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Альтернатива-2001", з яким було укладено договір про надання охоронних послуг № 30 від 01.10.2005 р. по охороні відокремлених приміщень, будівель позивача (т. 1 а.с. 151-155).

Виконання вказаного договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт: № ОУ-Ю114 від 31.07.2011 року, № ОУ-0000133 від 31.08.2011 року, № ОУ-0000151 від 30.09.2011 року, № ОУ-Ю169 від 31.10.2011 року, № ОУ-0000188 від 30.11.2011 року, № ОУ-0000208 від 31.12.2011 року, № ОУ-Ю005 від 31.01.2012 року, № ОУ-0000024 від 29.02.2012 року, № ОУ-0000042 від 31.03.2012 року (т. 1 а.с.156-164).

ТОВ "Альтернатива-2001" було виписано на адресу позивача податкові накладні: № 25 від 31.07.2011 року, № 35 від 31.08.2011 року, № 25 від 30.09.2011 року, № 24 від 31.10.2011 року, № 23 від 30.11.2011 року, № 25 від 31.12.2011 року, № 25 від 31.01.2012 року, № 23 від 29.02.2012 року, № 22 від 31.03.2012 року (т. 1 а.с. 165-173). Позивачем було здійснено оплату наданих послуг (т. 1 а.с. 174-180).

В перевіряємому періоді (2-3 квартали 2012 року) позивач мав взаємовідносини з ПП "ХОП", з яким було укладено договір про надання охоронних послуг № 2/0412 від 30.03.2012 р. по охороні відокремлених приміщень, будівель позивача (т. 1 а.с. 181-185).

Виконання вказаного договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт: б/н від 30.04.2012 року, № ОУ-0000009 від 31.05.2012 року, № ОУ-0000027 від 30.06.2012 року, № ОУ-0000043 від 31.07.2012 року, № ОУ-0000059 від 31.08.2012 року, № ОУ-0000076 від 30.09.2012 року (т. 1 а.с. 186-191). Позивачем було здійснено оплату наданих послуг (т. 1 а.с. 192-195).

Отже, виконання угод між позивачем та ТОВ "АСС-Гофропак", ТОВ "Альтернатива-2001", ПП "ХОП" підтверджується видатковими та податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, подорожніми листами вантажного автомобіля, платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Також, п.п.139.1.9 встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів констатує, що витрати з отримання послуг, придбання товарів по взаємовідносинам з ТОВ "АСС-Гофропак", ТОВ "Альтернатива-2001", ПП ХОП" правомірно віднесено до валових витрат позивача.

До того ж, надані позивачем на підтвердження правомірності формування валових витрат первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88.

Відповідачем ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду не заперечувався той факт, що первинні документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності були складені з дотриманням вимог щодо їх форми та змісту, жодних дефектів, які б давали підстави стверджувати про їх недійсність, судом не виявлено.

Доводи відповідача у апеляційній скарзі щодо відсутності на момент перевірки підприємства позивача належних доказів з транспортування товару (тари-ящиків) від постачальника ТОВ "АСС-Гофропак" не є підставою вважати господарські операції такими, що не відбувались та не мають реального характеру.

У відповідності до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно з п. 8.26 Правил, вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей. Наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності засвідчують, що угода між позивачем та ТОВ "АСС-Гофропак" відбулась та виконана у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000012230 від 08.01.2013 року щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 249376,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що вчинення позивачем порушення та не оприбуткування в касі підприємства готівкових коштів на суму 49875,00 грн. спростовано наявними доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено податковим органом в акті перевірки, 02.03.2012 р. позивачем було проведено розрахункові операції при продажу товарів без застосування РРО на суму 49875,00 грн. та не оприбутковано в касі підприємства готівкових коштів на загальну суму 49875,00 грн. Суд вважає необґрунтованими такі висновки відповідача з огляду на наступне.

Згідно запису в КОРО № 2020000385 від 27.09.2011 р. у розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" (фіскальний звітний чек РРО Z-звіт № 0445 від 02.03.2012 р.), позивачем 02.03.2013 р. було оприбутковано в касі підприємства готівкові кошти на загальну суму 49875,00 грн. (т. 3 а.с. 127, 128). Слід зазначити, що наявність роздрукованого Z-звіту підтверджує повне та своєчасне оприбуткування готівки, оскільки зазначена у ньому сума коштів занесена до фіскальної пам'яті та не може трактуватись як приховування.

Як зазначив у своїх письмових поясненнях представник позивача, оприбуткування вказаної суми готівкових коштів також підтверджується прибутковим касовим ордером № 14 від 02.03.2012 р., видатковим касовим ордером від 02.03.2012 р. та квитанцією № 43 АТ "УкрСиббанк" за 02.03.2012 р. з призначенням платежу "Надходження готівкових коштів від ТОВ "Ново-Водолажський МЖК", торговий виторг. Оригінали вказаних документів були надані до перевірки. Крім того, належне оприбуткування зазначеної суми знайшло своє відображення в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року.

Згідно ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Відповідно до п. 1, 9 ст. 3 вказаного Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Оскільки спірна сума була внесена позивачем до податкового та бухгалтерського обліку, проведена через РРО, зазначена у фіскальній пам'яті РРО, відображена на роздрукованих та збережених фіскальних звітах, вклеєних до КОРО, колегія суддів вважає неправомірним застосування до позивача штрафу у розмірі 249375,00 грн. (49875 х 5) та 1,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення № 00000012210 від 08.01.2013 р. в частині нарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 79407,50 грн. (63526,00 грн. - основний платіж, 15881,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та податкове повідомлення-рішення № 0000022210 від 08.01.2013 р. в частині нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 91318,63 грн. (73054,90 грн. - основний платіж, 18263,73 грн. - штрафні (фінансові) санкції) прийняті відповідачем обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення .

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В перевіряємому періоді (липень 2011 року) позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Влада ІНК".

Між ТОВ "Ново-Водолажський МЖК" (Покупець) та ТОВ "Влада ІНК" (Продавець) 28.03.2011 р. був укладений договір купівлі-продажу № 280311 (т. 1 а.с.74-77), згідно якого позивачем було придбано олію соняшникову рафіновану дезодоровану.

ТОВ "Влада ІНК" було виписано на адресу позивача податкову накладну № 2 від 04.07.2011 р. на суму 381156,00 грн., в т.ч. ПДВ - 63526,00 грн. (т. 1 а.с. 79).

Матеріали справи також містять: видаткову накладну (т. 1 а.с. 78), товарно-транспортну накладну (т. 1 а.с. 80), накладні на внутрішнє переміщення (т. 1 а.с. 81-84), специфікації (т. 1 а.с. 85-87), банківську виписку (т. 1 а.с. 88).

Виходячи з аналізу податкової звітності ТОВ "Влада ІНК", враховуючи наявну інформацію щодо обсягу основних фондів, трудових ресурсів, які не дають змогу провадити господарську діяльність у межах та обсягах, заявлених позивачем, як контрагентом даного підприємства, суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження обставин нереальності здійснення ТОВ "Влада ІНК" господарської діяльності. З урахуванням такого висновку було встановлено неправомірний характер формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ "Влада ІНК", оскільки достовірно встановити зв'язок понесених позивачем витрат з його господарською діяльністю не є можливим.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих валових витрат та податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту та валових витрат, визначених постачальником. При цьому необхідною умовою є те, що подані документи у сукупності повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов'язує право платника на отримання податкової вигоди, тобто відомості у представлених документах повинні бути достовірними.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло-жировий комбінат" як до перевірки, так і до матеріалів справи додано первинні документи бухгалтерського обліку за звітності щодо взаємовідносин з ТОВ "Влада ІНК", а саме:

- договір купівлі-продажу № 280311 від 28.03.2011 року між TOB «Влада IHK» та TOB «Ново-Водолажський МЖК» на поставку олії соняшникової;

- видаткова накладна № 68 від 04.07.2012 року до договору № 280311 від 28.03.2011 року; податкова накладна № 2 від 04.07.2012 року до договору № 280311 від 28.03.2011 року; товарно-транспортна накладна БЗС № 8968428 від 03.07.2011 року.

- накладні на внутрішнє переміщення № ПМ-3/7м від 05.07.2011 року, № ПМ-4/7м від 06.07.2011 року, № ПМ-5/7м від 07.07.2011 року, № ПМ-6/7м від 12.07.2011 року;

- специфікації на здачу майонезним цехом готової продукції № 15 від 05.07.2011 року, № 17 від 06.07.2011 року, № 22 від 06.07.2011 року, № 25 від 07.07.2011 року, № 28 від 07.07.2011 року, № 30 від 07.07.2011 року;

- банківські виписки на підтвердження оплати за олію соняшникову.

В підтвердження факту подальшого використання придбаної олії у господарській діяльності позивачем також надано видаткові накладні на реалізацію готової продукції, виготовленої з олії, придбаної у TOB «Влада IHK»: № РН-264 від 04.07.2011 року, № РН-267 від 05.07.2011 року. № РН-271 від 08.07.2011 року, № РН-274 від 11.07.2011 року.

З аналізу норм Податкового кодекс України вбачається, що окрім вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит та збільшення розміру валових витрат, є реальність здійснення операцій в рамках провадження господарської діяльності платника. При цьому, колегія суддів вважає встановленими обставини, що за спірною угодою контрагентом позивача ТОВ "Влада ІНК" та самим позивачем виконано повністю взяті на себе зобов'язання, товар отримано покупцем та за нього проведено повний розрахунок.

Висновки суду першої інстанції щодо відсутності у ТОВ "Влада ІНК" об'єктивної можливості для здійснення операцій на виконання умов договору з позивачем в силу відсутності основних засобів та трудових ресурсів за даних обставин не є вірними, колегія суддів не вважає такі обставини достатнім доказом порушення підприємством позивача вимог щодо підстав та порядку формування податкової звітності з ПДВ та податку на прибуток. Податкове законодавство не ставить право платника податків на податковий кредит в залежність від того, за рахунок яких ресурсів здійснюється необхідна на виконання умов договору господарська діяльність його постачальником.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність обґрунтованих підстав скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло - жировий комбінат" в позові та задовольнити вимоги позивача.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Харківській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло - жировий комбінат" - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2013р. по справі № 820/4582/13-а в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло - жировий комбінат" - скасувати.

В цій частині ухвалити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ново-Водолажський масло - жировий комбінат" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.01.2013 року№0000012210 та податкове повідомлення-рішення від 08.01.2013 року №0000022210 в повному обсязі.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 року по справі №820/4582/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І. Судді (підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст постанови виготовлений 03.02.2014 р.

Помічник судді Цюпак О.П.