Рішення

від 31.01.2014 по справі 922/4835/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2014 р.Справа № 922/4835/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук`яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Продресурс ЛТД", вул. Основ"янська, 55, м. Харків, 61010 до відповідач - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ", вул. Основ"янська, 55, м. Харків,61010 , відповідач - 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях", вул. Мішина, 3, м. Київ, 03151 про стягнення 55 125 грн. 91 коп. за участю представників сторін:

від позивача: Долгополова Ю.В. (дов. № 01-01 від 01.01.2013 року);

від 1- відповідача - не з'явився;

від 2- відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Продресурс ЛТД" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" (відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях" (відповідач-2) про стягнення 53 404 грн. 43 коп. з яких: 51 432 грн. 67 коп. суми основного боргу; пені - 1 511 грн. 80 коп.; 3% річних - 359 грн. 96 коп. з відповідача -2; із відповідача-1 пеню у сумі - 100 грн. 00 коп., та витрат по сплаті судового збору у сумі - 1 720 грн. 50 коп. на відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-2 зобов'язань за договором поставки № 163-12К від 24.12.2012 року, у частині повного та своєчасного розрахунку.

Позовні вимоги до відповідача-1 обґрунтовані договором поруки № 31-01/13 від 31.01.2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.12.2013 року.

29.11.2013 року через канцелярію суду представник позивача надав заяву про долучення документів до матеріалів справи.

29.11.2013 року через канцелярію суду представник відповідача-1 надав заяву у якій позовні вимоги позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" визнає у повному обсязі, та просить справу розглянути без участі відповідача-1 та документи для долучення до матеріалів справи.

03.12.2013 року представник відповідача-2 через канцелярію суду надав телеграму про відкладення розгляду справи.

03.12.2013 року представник позивача через канцелярію суду надав заяву про збільшення позовних вимог на суму - 55 125 грн. 91 коп. з яких: 51 432 грн. 67 коп. суми основного боргу; пені - 2 925 грн. 51 коп.; 3% річних - 667 грн. 73 коп. з відповідача -2; із відповідача-1 пеню у сумі - 100 грн. 00 коп., та витрат по сплаті судового збору у сумі - 1 720 грн. 50 коп. на відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог.

Судом прийнято заяву про збільшення позовних вимог.

08.01.2014 року через канцелярію суду представник позивача надав заяву про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача-2 через канцелярію суду надав клопотання № 10/01-14 від 10.01.2014 року у якому просить у відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупинити розгляд справи № 922/4835/13 до вирішення пов'язаної із нею справи № 922/5222/13 та документи для долучення до матеріалів справи.

14.01.2014 року надійшла відповідь у справі № 922/5222/13 у якій зазначено що ухвалою суду від 24.12.2013 року було порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Продресурс ЛТД" про визнання договору поставки № 163-12К від 24.12.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Продресурс ЛТД" - недійсним.

15.01.2014 року у судовому засіданні відповідачу-2 відмовлено в задоволенні клопотання № 10/01-14 від 10.01.2014 року про зупинення провадження у справі.

15.01.2014 року представник позивача через канцелярію суду надав заяву № 15-01/14-юр від 15.01.2014 року про долучення документів до матеріалів справи.

20.01.2014 року представник позивача у судовому засіданні надав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України. Ухвало суду від 20.01.2014 року строк вирішення спору продовжено на 15 днів до 04.02.2014 року.

24.01.2014 року представник позивача через канцелярію суду надав заяву про долучення документів до матеріалів справи.

27.01.2014 року представник відповідача-2 через канцелярію суду надав клопотання про зупинення провадження у справі № 922/4835/13 до вирішення пов'язаної із нею справи № 922/5222/13.

Суд відмовив у задоволенні клопотання оскільки вказані стороною обставини не перешкоджають розгляду справи по суті.

28.01.2014 року представник позивача у судовому засіданні надав заяву для долучення до матеріалів справи, а саме: письмові пояснення щодо суми боргу; копії видаткових та податкових накладних;копії видаткових накладних на повернення; банківські виписки та обігово-сальдову відомість.

Відповідач-1 та Відповідач-2 явку своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили, своїм конституційним правом на захист не скористалися, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Пунктом 3.9.1. Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення у засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови № 18 ПВГСУ від 26 грудня 2011 року).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 31.01.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Господарський суд, розглянувши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

24.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях" (далі-відповідач-2, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Продресурс ЛТД" (далі-позивач, постачальник) було укладено договір поставки № 163-12К(т.1 а.с. 12).

Договір набирає чинності з моменту посвідчення його підписами та печатками сторін та діє до 31 грудня 2013 року (пункт 8.1 договору).

Дія договору припиняється з закінченням строку його дії та після виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 8.2. договору).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товари разом з товаросупроводжувальною документацією, відповідно до наданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі поставлені належним чином, товари та оплачувати їх вартість. Постачальник зобов'язується поставляти покупцю товари за цінами та в асортименті зазначеними у специфікаціях.

Найменування, розмір, одиниці вимірювання товару, ціна за одиницю товару, що підлягає поставці і передачі у власність покупця відповідно до замовлення за цим договором, визначаються у специфікації, яка погоджується шляхом посвідчення й підписами та печатками сторін та складає невід"ємну частину договору(пункт 1.2 договору).

Пунктом 2.1 передбачено, що кожна окрема поставка та передача у власність покупця партії товару за цим договором здійснюється на підставі замовлення яке складається покупцем, та повинне містити: найменування покупця та постачальника, номер та дату його подачі, асортимент та кількість товару, ціна за одиницю товару, відповідно до специфікації, загальна ціна партії товару, дату та місце поставки товару.

Відповідно до пункту 2.3 факт прийняття замовлення підтверджується, шляхом посвідчення його підписом уповноваженої особи постачальника та печаткою постачальника.

Постачальник зобов'язується надати разом з товарами всю товаросупроводжувальну документацію, оформлену належним чином відповідно до чинного законодавства України та цього договору, а саме: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, податкову накладну, розрахунок коригування до податкової накладної ( в разі повернення товарів): сертифікати якості, ветеринарні сертифікати, сертифікати відповідності, гігієнічні сертифікати, інструкції з використання, гарантійні сертифікати, завірені належним чином копії відповідних ліцензій, копії декларацій виробника про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, інші документи на товар, надання яких передбачене чинним законодавством України (пункт 2.5. договору).

Сторонами був підписаний протокол розбіжностей до договору поставки № 163-12К від 24.12.2012 року(т.1 а.с.17-21).

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару, що підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с.24 - 37; т.2 а.с. 172, 174, 176, 178), а саме:

-№ 7002К від 19.09.2013 року на суму - 3 161 грн. 88 коп.;

- № 7001К від 19.09.2013 року на суму - 3 978 грн. 90 коп.;

- № 6997К від 19.09.2013 року на суму - 4 050 грн. 00 коп.;

- № 6999К від 19.09.2013 року на суму - 4 022 грн. 28 коп.;

- № 6996К від 19.09.2013 року на суму - 6 029 грн. 64 коп.;

- № 6995К від 19.09.2013 року на суму - 5 333 грн. 58 коп.;

- № 6407К від 06.09.2013 року на суму - 1 852 грн. 38 коп.;

- № 6406К від 06.09.2013 року на суму - 1 852 грн. 38 коп.;

- № 2656К від 24.04.2013 року на суму - 4 598 грн. 28 коп.;

- № 6405К від 06.09.2013 року на суму - 1 390 грн. 86 коп.;

- № 2655К від 24.04.2013 року на суму - 6 111 грн. 00 коп.;

- № 2654К від 24.04.2013 року на суму - 3 157 грн. 56 коп.;

- № 2651К від 24.04.2013 року на суму - 1 825 грн. 20 коп.;

- № 2650К від 24.04.2013 року на суму - 5 191 грн. 20 коп.:

- №941К від 28.02.2013 року на суму - 9 188 грн. 16 коп.;

- №942 К від 28.02.2013 року на суму - 8 071 грн. 74 коп.;

- №916К від 01.03.2013 року на суму - 7 988 грн. 90 коп.;

-№ 2648К від 24.04.2013 року на суму - 4 078 грн. 92 коп.

Та товарно-транспортними накладними(т.1 а.с.52-65):

- № 114561 від 19.09.2013 року;

- № 114560 від 19.09.2013 року;

- №114557 від 19.09.2013 року;

- № 114558 від 19.09.2013 року;

- №114556 від 19.09.2013 року;

- № 114549 від 19.09.2013 року;

- № 113394 від 06.09.2013 року;

- № 113393 від 06.09.2013 року;

- № 105579 від 24.04.2013 року;

- № 113392 від 06.09.2013 року;

- № 105578 від 24.04.2013 року;

- № 105576 від 24.04.2013 року;

- № 105574 від 24.04.2013 року;

- № 105573 від 24.04.2013 року.

Відповідачем-2 частково повернуто товар відповідно до видаткових накладних (повернення) товару (т.1 а.с. 156, 163, 170, 177, 184, 193, 200, т. 2 а.с. 208):

- № СА-0000743 від 07.11.2013 року на суму - 360 грн. 00 коп.;

- № СА-0000676 від 07.11.2013 року на суму - 5 059 грн. 32 коп.;

- № МЖ-0000841 від 08112013 року на суму 5 392 грн. 80 коп.;

- № ПЕ-0001059 від 08.11.2013 року на суму - 5 062 грн. 50 коп.;

- № АВ-0000392 від 08.11.2013 року на суму - 1 442 грн. 40 коп.;

- № КЦ-0000648 від 08.11.2013 року на суму - 4 741 грн. 80 коп.;

- № ПБ-0000242 від 08.11.2013 року на суму - 4 436 грн. 76 коп.;

- № ПБ-0000010 від 14.01.2013 року на суму - 111 грн. 64 коп.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях" не було повністю оплачено вартість отриманого товару, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі - 51 432 грн. 67 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача-2 вимогу про сплату боргу, але вказану вимогу було залишено відповідачем-2 без відповіді та задоволення.

Відповідно до обігово-сальдової відомості по рахунку 361 за період: 01.10.2012-27.01.2014 сальдо на користь позивача становить 51 432 грн. 67 коп. (т. 2 а.с. 159).

31.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Продресурс ЛТД" (далі - позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" (далі-відповідач-1, поручитель) було укладено договір поруки № 31-01/13 (т. 1 а.с. 82).

Відповідно до пункту 3.1. договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2013 року.

У відповідності до цього договору поручитель у певній частині відповідає перед кредитором за порушення боржником (товариством з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях" код. ЄРПОУ 30400117) зобов'язання за основним договором. Часткова відповідальність поручителя дорівнює частковій сплаті неустойки. Розмір та вид неустойки, яка підлягає сплаті поручителем, визначається самостійно кредитором (пункт 1.1. договору поруки).

Положенням пункту 2.1. договору поруки № 31-01/13 сторони узгодили, що під основним договором в цьому договорі розуміють договір поставки № 163-12К від 24.12.2012 року, що укладений між кредитором (в основному договорі іменується "постачальник") та боржником (в основному договорі іменується "покупець").

Частиною 2 пункту 2 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або Законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальністю поручителя.

Таким чином, відповідач-1 солідарно із відповідачем-2 відповідає перед позивачем за виконання зобов'язань за договором поставки № 163-12К від 24.12.2012 року в тому обсязі, який передбачений пунктом 1.1. договору поруки.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (стаття 4-3 Господарського процесуального кодексу України).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (статті 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, суд бере до уваги, що у пункті 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач-2 в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів повної оплати отриманого від позивача товару до суду не надав, господарський суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог в частині стянення суми основного боргу. Сума основної заборгованості, що підлягає задоволенню становить 51 432 грн. 67 коп.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором, позивачем відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (з урахуванням заяви збільшення позовних вимог) були нараховані: пеня у розмірі - 3 025 грн. 51 коп. та 3% річних у розмірі 667 грн. 73 коп.

Відповідно до п 1.1 договору поруки позивач визначив розмір неустойки щодо стягнення із відповідача 1 - суму пені від простроченої суми у розмірі 100 грн. 00 коп.

Таким чином, позивачем заявлено до стягнення з відповідача-1 суму пені від простроченої суми у розмірі 100 грн. 00 коп., а з відповідача-2 суму пені у розмірі - 2 925 грн. 51 коп. та 3% річних у розмірі - 667 грн. 73 коп.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статтей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наданий позивачем 03.12.2013 року розрахунок пені (т. 1 а.с.135) відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, а тому приймається судом, зазначені вимоги позивача обґрунтовані та підлягають до задоволення пені у розмірі 3 025 грн. 51 коп., а саме з відповідача-1 суму пені у розмірі 100 грн. 00 коп., а з відповідача-2 суму пені у розмірі - 2 925 грн. 51 коп.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача-2 3% річних від простроченої суми заборгованості у у розмірі - 667 грн. 73 коп.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок 3% річних з відповідача-2 за період з 29.03.2013 року по 02.12.2013 року підлягає задаволенню та становить 667 грн. 73 коп.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Судові витрати у даній справі, які складаються з 1 720 грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору, у зв'язку із задоволенням позову, покладаються на обох відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір становить відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" (вул. Основ'янська, 55, м. Харків, 61010, ЄДРПОУ 33901924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Продресурс ЛТД»", (р/р 26002023011600 в АТ "Сбербанк Росії" м. Харків, МФО 320627, ЄДРПОУ 38383623) суму пені у розмірі 100(сто) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 12 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях" (р/р 260020379400 у АБ «Брокбізнесбанк» м. Київ, МФО 300249, ЄДРПОУ 30400117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Продресурс ЛТД»", (р/р 26002023011600 в АТ"Сбербанк Росії" м. Харків, МФО 320627, ЄДРПОУ 38383623) - суму основного боргу 51 432 (п'ятдесят одна тисяча чотириста тридцять дві) грн. 67 коп.; суму пені - 2 925(дві тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) грн.51 коп.; 3% річних - 667(шістсот шістдесят сім )грн. 73 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 717 (одна тисяча сімсот сімнадцять) грн. 38 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 05.02.2014 року.

Суддя Ємельянова О.О.