Постанова

від 29.01.2014 по справі 820/12840/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 січня 2014 р. № 820/12840/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Ульянова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, в якому просить суд скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600927/2 від 12.11.2013 року, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА"; скасувати картку відмови Київської міжрегіональної митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/01920 від 02.10.2013 року, прийняту стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА".

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що на підставі Договору комісії по продажу товару б/н від 29.02.2012р., укладеного з Компанією "B.I.G. Floorcovering NV"(Бельгія) на митну територію України відповідно до Інвойсу №3120147 від 07.11.2013р,. було ввезено товар, а саме: килимове текстильне покриття для підлоги вибивні, тафтингові готові з ворсом з поліаміду, зворотна сторона з поліпропілену в рулонах, "BOTANIK EASYBACK","BOTANIK PREMIUMBACK", "ZORBA EASYBACK", "DUBLIN HEATHER PREMIUMBACK". Позивач надав відповідачу митну декларацію за формою МД-2 №100250000/2013/076545 від 11.11.2013р., в якій зазначив митну вартість, що дорівнює ціні товару за контрактом та відповідні товаросупровідні документи для митного оформлення товару. Проте митним органом не було прийнято визначену позивачем митну вартість та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600927/2 від 12.11.2013р.., та відмовлено в прийнятті вантажної митної декларації (картка відмови №100250000/2013/01920 від 12.11.2013р.). Позивач вважає зазначене рішення та картку відмови необґрунтованими, незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав заперечення проти позову. В своїх письмових запереченнях зазначив, що оскаржувані в даній справі рішення та картка відмови в прийняті митної декларації є законними та обґрунтованими, складеними відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відповідач обґрунтовує заперечення тим, що після подання позивачем декларації було виявлено неточності/розбіжності в документах, а саме в інвойсі від 07.11.2013р. №3120147, який містить різні умови поставки DAP та FCA, а також на те, що відповідно до п.5.1. договору комісії, послуги Комісіонера частково оплачуються у вигляді комісійних і частково у вигляді винагород, розмір яких за організацію транспортування відповідно до п.5.3. зазначається в додатку №1, який надано позивачем не було. Також відповідач зазначив, що пунктом 1.1. договору Комісіонер укладає договори в інтересах Комітента, в той час як в декларації митної вартості декларант повідомив про відсутність взаємозалежності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між позивачем та Компанією "B.I.G. Floorcovering NV"(Бельгія) було укладено Договір комісії по продажу товару б/н від 29.02.2012р., виробництва компанії "B.I.G. Floorcovering NV" (Бельгія) з додатками (а.с. 11-41). На виконання умов вказаного договору на митну територію України відповідно до Інвойсу №3120147 від 07.11.2013р,. було ввезено товар, а саме: килимове текстильне покриття для підлоги вибивні, тафтингові готові з ворсом з поліаміду, зворотна сторона з поліпропілену в рулонах, "BOTANIK EASYBACK","BOTANIK PREMIUMBACK", "ZORBA EASYBACK", "DUBLIN HEATHER PREMIUMBACK" (а.с. 43-51).

Позивачем для митного оформлення до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів було подано електронну митну декларацію за формою МД-2 №100250000/2013/076545 від 11.11.2013р., відповідно до класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" від 20 вересня 2012 року №1011. Разом з вказаною митною декларацією було подано до митного органу наявні документи, перелік яких наведений у графі 44 вантажної митної декларації за формою МД-2 №100250000/2013/076545 та вказано митну вартість 21574.25 євро, із зазначенням ціни товару, визначеної відповідно до основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з урахуванням витрат на транспортування товару в Україну.

Відповідачем було надано електронний запит, оскільки надані по митній декларації №100250000/2013/076545 документи містять розбіжності, а саме: у інвойсі зазначено різні умови поставки) згідно зі ст. 53 МКУ , необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов договору (угодою, контрактом); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) за наявності додатки до зовнішньоекономічного договору; 7) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на територій України; 8) довідкову інформацію щодо вартості в країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними оцінюваним товарам; 9) розрахунок ціни (калькуляцію); 10) інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за власним бажанням).

На вказаний електронний запит позивачем було надано інформацію (лист №12/11-02) по пунктам вказаного запиту та Експертні висновки №Ц-719 від 01.11.2013р., №Ц-695 від 22.10.2013р., Київської Торгово-промислової палати згідно якого контрактна (ринкова) вартість партії товару ввезеного на територію України з Бельгії згідно Договору комісії по продажу товару б/н від 29.02.2012р. на умовах поставки DAP Київ може скласти 3,80 EUR/м2 - "BOTANIK", 2,35EUR/м2 - "ZORBA", килимове текстильне покриття для підлоги 4м/5м торгової марки "Ideal" (а.с. 73-78).

12.11.2013 року відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600927/2 (а.с. 92-94), в якому зазначалось що, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, оскільки надані документи містять розбіжності (так, згідно з п.4.1. Контракту імпорт товарів в Україну здійснюється на умовами DAP (тобто ТОВ "Алерс Логістик Україна" здійснює перевезення; відповідно до п.1.1 Комісіонер укладає договори в інтересах комітента, але письмово повідомляє про відсутність взаємозалежності; прайс-лист виробника, виданий на умовах поставки DAP, Київ, носить адресний характер, тобто має суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозицій продавця необмеженій кількості потенційних покупців) та через неподання декларантом додаткових документів на письмову вимогу органу доходів і зборів згідно ст.53: виписку з бухгалтерської документації; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на територій України; довідкову інформацію щодо вартості в країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). 2.Оскільки надані документи містять розбіжності (а саме в інвойсі зазначено різні умови поставки) згідно з ч.3 та ч.4 ст.53 МКУ на письмову вимогу органу доходів і зборів декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов договору (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; за наявності додатки до зовнішньоекономічного договору; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на територій України; довідкову інформацію щодо вартості в країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію); інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за власним бажанням). 3. Митна вартість визначена із застосуванням методу №6 (резервний метод) з урахуванням вимог ст.64 МКУ та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (МД від 03.10.2013року №100250000/2013/072678). 4. Попередні методи не застосовані: метод 1-відповідно до вимог ч.2 ст.58 Митного кодексу України; методи 2,3 - у зв'язку із відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари, методи 4,5 - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. 5. Процедура консультації між митним органом та декларантом проведено.

12.11.2013 року відповідачем було надано рішення у формі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/01920 (а.с. 95-96).

Суд зазначає, що частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені у ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення також визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012р. №362. Згідно з приписами пункту 6 розділу 2 Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (у частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при здійсненні митного оформлення товару за ціною договору були надані всі обов'язкові документи передбачені ч.2 ст. 53 Митного кодексу України. Крім того, позивачем були надані письмові пояснення щодо неможливості надання документів, зазначених у запиті відповідача, у зв'язку з їх відсутністю щодо даної поставки товару. Також були надані додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів за першим методом.

Таким чином, позивачем для підтвердження митної вартості товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) - щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством та усі можливі документи, зазначені у запиті митного органу. Подання зазначених документів також підтверджується відповідним посиланням на них у митних деклараціях, картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів та рішеннях про коригування митної вартості товарів.

У запиті, наданому позивачеві, зазначено, що надані по митній декларації №100250000/2013/076545 документи містять розбіжності згідно зі ст. 53 Митного кодексу України, у зв'язку з чим необхідно надати (за наявності) додаткові документи. Проте, відповідачем не враховано, що під час митного оформлення товарів позивачем вже надані наявні у декларанта документи з цього переліку, у тому числі експортна декларація, експертний висновок щодо вартості товару.

Крім того, відмовляючи в митному оформленні товару за основним (першим) методом, митний орган послався на те, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, декларантом не надано додаткових документів, надання яких передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Проте, з таким висновком відповідача суд не погоджується, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч.10 цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідач у спірних рішення про коригування митної вартості товарів, не вказав, які саме існували обмеження щодо прав позивача на використання оцінюваних товарів, передбачені ч.1 ст.58 Митного кодексу України.

Не може бути прийняте до уваги посилання відповідача про те, що належною підставою для відмови в застосуванні основного методу визначення митної вартості є неточності/розбіжності в документах, а саме в інвойсі від 07.11.2013р. №3120147, який містить різні умови поставки DAP та FCA, тому що зазначений інвойс містить виключно посилання на умови поставки DAP, що також підтверджується відповідним пакувальним листом №130022742 від 07.11.2013 року, та листом вантажовідправника - B.I.G. Floorcoverings NV від 11.11.2013року, які були надані відповідачеві під час митного оформлення вантажу. Зокрема, підприємство-вантажовідправник B.I.G. Floorcoverings NV листом від 11.11.2013 року повідомило, що зазначення «FCA» в тексті інвойсу є внутрішнім кодуванням типу перевізників вантажовідправника, а не визначенням умов поставки.

Також, суд не приймає посилання відповідача на неподання додатку №1 до договору, так як із наданих документів вбачається, що позивачем було надано додаткову угоду №1, яка і містить зазначений додаток 1 до договору комісії, який визначає розмір комісійної винагороди, тобто у відповідача були наявні всі необхідні документи для перевірки розрахунку митної вартості товарів.

Щодо посилань відповідача на те, що згідно інформації спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України відповідач в спірному рішенні як на підставу його винесення, посилається на митну декларацію №100250000/2013/072678, яку було подано з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600800/2 від 02.10.2013р., суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2013р. у справі № 820/10263/13-а, що набрала законної сили, рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600800/2 від 02.10.2013р. скасовано, в зв'язку із винесенням якого було позивачем подано митну декларацію №100250000/2013/072678, тому посилання на зазначену декларацію, подану позивачем, є необґрунтованим.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Вказане свідчить про те, що коригування митної вартості товару відповідачем за другорядними методами проведене з порушенням вимог ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідачем не доведено неможливість застосування ним попередніх методів визначення митної вартості під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів (за резервним методом) та неможливість використання інформації, наданої позивачем у якості інформації щодо декларування за ідентичними товарами.

Крім того, суд зазначає, що Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.2012р. №598 затверджено Форму рішення про коригування митної вартості товарів, а також Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідно до Правил заповнення рішення, у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також у рішенні зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу.

Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у відповідній графі рішення.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яку було узято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; умов поставки, комерційних умов, тощо.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідачем не зазначено.

Враховуючи вищевикладене, корегування відповідачем митної вартості товару виключно на підставі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Державної митної служби не є таким, що відповідає нормам діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості Відповідачем своїх дій до суду не надано.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятих рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600927/2 від 12.11.2013 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/01920 від 02.10.2013 року.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування рішення та картки відмови - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600927/2 від 12.11.2013 року, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА".

Скасувати картку відмови Київської міжрегіональної митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/01920 від 02.10.2013 року, прийняту стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА".

Стягнути з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код 37999628, адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА" (61177, м. Харків, вул. Щаслива, б. 1, код ЄДРПОУ 37766122) судові витрати у розмірі 68,82 грн. (шістдесят вісім грн. 82 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05.02.2014 року.

Суддя Піскун В.О.