Ухвала

від 27.03.2014 по справі 820/12840/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 р.Справа № 820/12840/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Мінаєвої О.М.

Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014р. по справі № 820/12840/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА"

до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА" (далі -позивач). звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі- відповідач), в якому просило суд:

- скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600927/2 від 12.11.2013 року, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА";

- скасувати картку відмови Київської міжрегіональної митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/01920 від 12.11.2013 року, прийняту стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА".

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що на підставі Договору комісії по продажу товару б/н від 29.02.2012 року, укладеного з Компанією "B.I.G. Floorcovering NV"(Бельгія) на митну територію України відповідно до Інвойсу №3120147 від 07.11.2013 року, було ввезено товар, а саме: килимове текстильне покриття для підлоги вибивні, тафтингові готові з ворсом з поліаміду, зворотна сторона з поліпропілену в рулонах, "BOTANIK EASYBACK","BOTANIK PREMIUMBACK", "ZORBA EASYBACK", "DUBLIN HEATHER PREMIUMBACK". Позивач надав відповідачу митну декларацію за формою МД-2 №100250000/2013/076545 від 11.11.2013 року, в якій зазначив митну вартість, що дорівнює ціні товару за контрактом та відповідні товаросупровідні документи для митного оформлення товару. Проте митним органом не було прийнято визначену позивачем митну вартість та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600927/2 від 12.11.2013 року, та відмовлено в прийнятті вантажної митної декларації (картка відмови №100250000/2013/01920 від 12.11.2013 року). Позивач вважає зазначене рішення та картку відмови необґрунтованими, незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування рішення та картки відмови задоволено.

Скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600927/2 від 12.11.2013 року, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА".

Скасовано картку відмови Київської міжрегіональної митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/01920 від 12.11..2013 року, прийняту стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА".

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та Компанією "B.I.G. Floorcovering NV"(Бельгія) було укладено Договір комісії по продажу товару б/н від 29.02.2012 року, виробництва компанії "B.I.G. Floorcovering NV" (Бельгія) з додатками (а.с. 11-41). На виконання умов зазначеного договору на митну територію України відповідно до Інвойсу №3120147 від 07.11.2013року, було ввезено товар, а саме: килимове текстильне покриття для підлоги вибивні, тафтингові готові з ворсом з поліаміду, зворотна сторона з поліпропілену в рулонах, "BOTANIK EASYBACK","BOTANIK PREMIUMBACK", "ZORBA EASYBACK", "DUBLIN HEATHER PREMIUMBACK" (а.с. 43-51).

Позивачем для митного оформлення до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів було подано електронну митну декларацію за формою МД-2 №100250000/2013/076545 від 11.11.2013 року, відповідно до класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" від 20.09.2012 року №1011. Разом з вказаною митною декларацією було подано до митного органу наявні документи, перелік яких наведений у графі 44 вантажної митної декларації за формою МД-2 №100250000/2013/076545 та вказано митну вартість 21574.25 євро, із зазначенням ціни товару, визначеної відповідно до основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з урахуванням витрат на транспортування товару в Україну.

Відповідачем було надано електронний запит, оскільки надані по митній декларації №100250000/2013/076545 документи містять розбіжності, а саме: у інвойсі зазначено різні умови поставки) згідно зі ст. 53 МКУ , необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов договору (угодою, контрактом); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) за наявності додатки до зовнішньоекономічного договору; 7) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на територій України; 8) довідкову інформацію щодо вартості в країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними оцінюваним товарам; 9) розрахунок ціни (калькуляцію); 10) інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за власним бажанням).

На зазначений електронний запит позивачем було надано інформацію (лист №12/11-02) по пунктам вказаного запиту та Експертні висновки №Ц-719 від 01.11.2013 року, №Ц-695 від 22.10.2013 року, Київської Торгово-промислової палати згідно якого контрактна (ринкова) вартість партії товару ввезеного на територію України з Бельгії згідно Договору комісії по продажу товару б/н від 29.02.2012 року на умовах поставки DAP Київ може скласти 3,80 EUR/м2 - "BOTANIK", 2,35EUR/м2 - "ZORBA", килимове текстильне покриття для підлоги 4м/5м торгової марки "Ideal" (а.с. 73-78).

12.11.2013 року відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600927/2 (а.с. 92-94), в якому зазначалось що, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, оскільки надані документи містять розбіжності (так, згідно з п.4.1. Контракту імпорт товарів в Україну здійснюється на умовами DAP (тобто ТОВ "Алерс Логістик Україна" здійснює перевезення; відповідно до п.1.1 Комісіонер укладає договори в інтересах комітента, але письмово повідомляє про відсутність взаємозалежності; прайс-лист виробника, виданий на умовах поставки DAP, Київ, носить адресний характер, тобто має суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс - листа, як комерційної пропозицій продавця необмеженій кількості потенційних покупців) та через неподання декларантом додаткових документів на письмову вимогу органу доходів і зборів згідно ст.53: виписку з бухгалтерської документації; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на територій України; довідкову інформацію щодо вартості в країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Оскільки надані документи містять розбіжності (а саме в інвойсі зазначено різні умови поставки) згідно з ч.3 та ч.4 ст.53 МКУ на письмову вимогу органу доходів і зборів декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов договору (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; за наявності додатки до зовнішньоекономічного договору; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на територій України; довідкову інформацію щодо вартості в країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію); інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за власним бажанням). 3. Митна вартість визначена із застосуванням методу №6 (резервний метод) з урахуванням вимог ст.64 МКУ та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (МД від 03.10.2013 року №100250000/2013/072678). 4. Попередні методи не застосовані: метод 1-відповідно до вимог ч.2 ст.58 Митного кодексу України; методи 2,3 - у зв'язку із відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари, методи 4,5 - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. 5. Процедура консультації між митним органом та декларантом проведено.

12.11.2013 року відповідачем було надано рішення у формі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/01920 (а.с. 95-96).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності та безпідставності вимоги митного органу щодо надання додаткових документів, підтверджуючих митну вартість товару, оскільки документи, які були додані позивачем до ВМД дозволяють визначити митну вартість за першим методом та виключають наявність сумнівів про таку вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені у ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення також визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 року №362. Згідно з приписами пункту 6 розділу 2 Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до заявленої Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (у частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при здійсненні митного оформлення товару за ціною договору були надані всі обов'язкові документи передбачені ч.2 ст. 53 Митного кодексу України. Крім того, позивачем були надані письмові пояснення щодо неможливості надання документів, зазначених у запиті відповідача, у зв'язку з їх відсутністю щодо даної поставки товару. Також були надані додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів за першим методом.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що позивачем для підтвердження митної вартості товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) - щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством та усі можливі документи, зазначені у запиті митного органу, оскільки подання зазначених документів також підтверджується відповідним посиланням на них у митних деклараціях, картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів та рішеннях про коригування митної вартості товарів.

Крім того, відмовляючи в митному оформленні товару за основним (першим) методом, митний орган послався на те, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, декларантом не надано додаткових документів, надання яких передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Однак, з таким висновком відповідача колегія суддів не погоджується, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч.10 ст. 58 Митного кодексу України ;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, не вказав, які саме існували обмеження щодо прав позивача на використання оцінюваних товарів, передбачені ч.1 ст.58 Митного кодексу України.

Також, колегія суддів не приймає посилання відповідача про те, що належною підставою для відмови в застосуванні основного методу визначення митної вартості є неточності/розбіжності в документах, а саме в інвойсі від 07.11.2013 року №3120147, який містить різні умови поставки DAP та FCA, тому що зазначений інвойс містить виключно посилання на умови поставки DAP, що також підтверджується відповідним пакувальним листом №130022742 від 07.11.2013 року, та листом вантажовідправника - B.I.G. Floorcoverings NV від 11.11.2013 року, які були надані відповідачеві під час митного оформлення вантажу. Зокрема, підприємство-вантажовідправник B.I.G. Floorcoverings NV листом від 11.11.2013 року повідомило, що зазначення "FCA" в тексті інвойсу є внутрішнім кодуванням типу перевізників вантажовідправника, а не визначенням умов поставки.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що зазначене вище свідчить про те, що коригування митної вартості товару відповідачем за другорядними методами проведене з порушенням вимог ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 року №598 затверджено Форму рішення про коригування митної вартості товарів, а також Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідно до Правил заповнення рішення, у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також у рішенні зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу.

Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у відповідній графі рішення.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яку було узято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; умов поставки, комерційних умов, тощо.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідачем не зазначено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , що корегування відповідачем митної вартості товару виключно на підставі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Державної митної служби не відповідає нормам діючого законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600927/2 від 12.11.2013 року та правомірність прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/01920 від 12.11.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014р. по справі № 820/12840/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В.