Постанова

від 04.02.2014 по справі 918/1563/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року Справа № 918/1563/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е., суддівВасищака І.М., Чернова Є.В., за участю представників: позивача -не з'явились, відповідача третьої особи -Гіліс В.В., Лаговська О.С., -не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Укртранснафта" в особі філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 у справі№918/1563/13 за позовомПАТ "Укртранснафта" в особі філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" до (третя особаТОВ "Монро" - Державна фінансова інспекція в Рівненській області) про стягнення 76870,75 грн. збитків встановив:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.11.2013 (суддя Качур А.М.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 (судді: Філіпова Т.Л., Миханюк М.В., Павлюк І.Ю.), у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

ПАТ "Укртранснафта" в особі філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.22,526,610 ЦК України, ст.ст.193,225,226 ГК України, ст.ст.3,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.2,4,8,10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", п.п.3,46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою КМ України від 20.04.2006 №550, та ст.ст.32,36,43,84 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що саме наведені в акті ревізії від 18.07.2013 №05-21/170 та довідці зустрічної звірки від 11.07.2013 №50Д порушення відповідачем нормативно-правових актів свідчать про наявність його вини та неналежне виконання умов договору від 01.10.2010 №836 та договору від 20.01.2012 №1(74), якими було передбачено, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. Також, на думку заявника, судами попередніх інстанцій не були враховані судові рішення (постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 03.07.2013 по справі №817/2044/13-а, ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 по справі №817/2044/13-а), які стосуються даного спору та якими встановлено правомірність дій Державної фінансової інспекції в Рівненській області при проведенні зустрічної звірки ТОВ "Монро" по взаємовідносинах з ПАТ "Укртранснафта" в частині діяльності філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба".

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників відповідача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

01.10.2010р. ВАТ "Укртранснафта", правонаступником якого є ПАТ "Укртранснафта", в особі філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба", як замовник, та ТОВ "Монро", як виконавець, уклали договір про надання послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва №836 (далі - договір №836).

20.01.2012р. між сторонами було укладено договір про надання послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва №1 (далі - договір №1).

Відповідно до умов п.1.1 договору №836 та договору №1 замовник доручає, а виконавець зобов'язується протягом терміну дії даного договору прийняти на себе зобов'язання надати послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва (ремонт техніки КАТЕРПІЛЛЕР Ремонтно-будівельного управління Філії Магістральні нафтопроводи "Дружба" ВАТ "Укртранснафта") техніки замовника згідно переліку, який додається (з зазначенням в ньому типів і моделей, серійних і реєстраційних номерів) на умовах даного договору.

Дані договори укладені з переможцем відкритих торгів на закупівлю послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва на підставі рішень тендерного комітету ПАТ "Укртранснафта" у м.Львові - протоколи оцінки тендерних (цінових) пропозицій №18-оц від 13.09.2010 (п.1.2 договору №836) та №29 від 22.12.2011 (п.1.2 договору №1).

Відповідно до п.3.1 договору №836 сума даного договору складає 800000 грн., в тому числі ПДВ 133333,33 грн. Згідно з п.3.1 договору №1 сума даного договору складає 500000 грн., в тому числі ПДВ 83333,34 грн.

Оплата за надання виконавцем послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту техніки замовника здійснюється по діючим тарифам виконавця, які наведені в Додатку №3 до даного договору. Оплата за запасні частини, які будуть використані виконавцем при наданні замовнику послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту техніки замовника здійснюється по цінах, наведених в Додатку №4 "Вартість запасних частин" до даного договору (п.п.4.2,4.3 договору №836 та п.п.4.4,4.5 договору №1 відповідно).

До початку надання послуг, передбачених умовами даного договору уповноважений представник замовника перевіряє перелік запланованих послуг та запасних частин, які необхідні для надання послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту техніки замовника (п.4.4 договору №836 та п.2.2 договору №1 відповідно).

По закінченню надання послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту техніки замовника виконавець оформляє акт надання послуг (виконаних робіт), який складений на підставі наряду-замовлення виконавця, який повинен бути підписаний уповноваженою особою замовника (п.4.5 договору №836 та п.2.3 договору №1 відповідно).

З матеріалів справи вбачається, що всі послуги за договором №836 та договором №1 були надані виконавцем, прийняті замовником без зауважень та сплачені в повному обсязі, що підтверджується наявними у справі нарядами-замовленнями, видатковими накладними, подорожніми листами та актами виконаних робіт.

18.07.2013р. посадовими особами фінансової інспекції проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ "Укртранснафта" за період з 01.07.2010р. по 01.04.2013р., за результатами якої складено акт №05-21/170, з якого вбачається, що в ході ревізії відокремленого підрозділу Ремонтно-будівельного управління Філії "МН "Дружба" проведено зустрічну звірку в ТОВ "Монро". За результатами зустрічної звірки, проведеної у ТОВ "Монро" щодо підтвердження правильності визначення вартості послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва, які надавались ремонтно-будівельному управлінню Філії "МН "Дружба" (далі - РБУ), виявлено завищення вартості послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту техніки внаслідок завищення вартості та кількості матеріалів на загальну суму 78081,5 грн., що оплачені Філією "МН "Дружба" ПАТ "Укртранснафта" в повному обсязі.

Зустрічною звіркою встановлено, що за березень, червень, серпень, вересень 2011 року, липень, серпень, жовтень, листопад та грудень 2012 року з врахуванням актів виконаних робіт та даних бухгалтерського обліку, а саме субрахунку 281 "Товари на складі" встановлено, що ТОВ "Монро" в акти виконаних робіт, а саме списання запасних частин та експлуатації матеріалів включено запасні частини, списання яких відсутнє по даних бухгалтерського обліку по субрахунку 281 "Товари на складі" ТОВ "Монро" на суму 76870,75 грн. та встановлено розбіжність між вартістю запасних частин вказаних в актах виконаних робіт та вартістю передбаченою додатками до договорів на суму 1210,75 гривень.

Як зазначено в акті ревізії, в порушення п.п.4.3,4.5 договорів №836 від 01.10.2010 та №1 від 20.01.2012, ст.193 ГК України, ч.1 ст.3, ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ТОВ "Монро" внесено до актів виконаних робіт недостовірні дані щодо вартості запасних частин та завищено вартість наданих послуг на 78100 грн., які Філією "МН "Дружба" оплачені в повному обсязі. Посилаючись на вказаний акт, позивач стверджує, що ПАТ "Укртранснафта" в особі Філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" було заподіяно матеріальну шкоду (збитки).

З матеріалів справи вбачається, що кошти в сумі 1210,75 грн., про які зазначено у акті ревізії як розбіжність між вартістю запасних частин вказаних в актах виконаних робіт та вартістю передбаченою додатками до договорів, відповідачем повернуто позивачу.

Згідно зі ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що сторонами укладено договір про надання послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва, який містив усі істотні умови господарського договору згідно з загальними вимогами ст.180 ГК України, зокрема щодо предмету та ціни договору. Таким чином, сторонами було повністю узгоджено як обсяги робіт, які підлягали виконанню, так і їхню вартість під час виконання сторонами господарського зобов'язання спору між сторонами не виникало.

В даному випадку між сторонами склалися відносини, які виникли з договору про надання послуг.

Приписами ч.1 ст.903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 906 ЦК України визначено загальний порядок відповідальності виконавця за порушення договору про надання послуг.

Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

ПАТ "Укртранснафта" в особі Філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" просить стягнути з ТОВ "Монро" збитки, понесені внаслідок завищення вартості та кількості матеріалів на суму 76870,75 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Однак, факту порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання за договорами про надання послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва №836 від 01.10.2010 та №1 від 20.01.2012 судом не встановлено та позивачем не доведено. Складений акт ревізії не є належним доказом на підтвердження порушення відповідачем договірних зобов'язань і обумовленого цим завдання позивачу збитків.

Таким чином, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на висновки ревізії Державної фінансової інспекції в Рівненській області, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірними, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Колегія погоджується з висновками апеляційного суду про недоведеність позовних вимог з огляду на таке.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається .

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п.3.1 договору №836 сума даного договору складає 800000 грн., в тому числі ПДВ 133333,33 грн. Згідно з п.3.1 договору №1 сума даного договору складає 500000 грн., в тому числі ПДВ 83333,34 грн.

На виконання умов вищевказаних договорів сторонами підписано та скріплено печатками тарифи на послуги, які наведені в додатках №3 до зазначених договорів та вартість запасних частин (додатки №4 до зазначених договорів).

Таким чином судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки умов договорів №836 та №1 з достовірністю встановлено, а скаржником не спростовано того, що умови, викладені в договорах, були визначені та погоджені сторонами. Вказані договори містять умови про предмет, ціну та строк його дії (умови, що є обов'язковими згідно зі ст.180 ГК України), та інші умови, жодна з яких не суперечить чинному законодавству.

З огляду на те, що судами попередніх інстанцій не встановлено, а скаржником не доведено існування розбіжностей між вартістю наданих послуг та запасних частин, зазначеною у договорах з вартістю наданих послуг та запасних частин, яка зазначена в актах виконаних робіт та видаткових накладних, а вартість наданих послуг, яка відображена в актах виконаних робіт, не виходить як за межі, визначені додатках №3 та №4 до договорів №836 та №1, так і за межі загальної суми договору, зазначеної в п.3.1 цих договорів, колегія погоджується з висновком судів про дотримання сторонами такої істотної умови, як ціна договору, та обумовлену цим недоведеність завдання позивачу збитків у зв'язку з неналежним виконанням виконавцем зобов'язань за вказаними договорами.

Наявні ж доводи скаржника по суті спрямовані на зміну ціни в договорах після їх виконання сторонами, що згідно імперативних вимог ч.3 ст.632 ЦК України є неприпустимим.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

Судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки умов договорів №836 та №1, нарядів-замовлень, видаткових накладних, подорожніх листів, актів виконаних робіт та інших наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а позивачем не спростовано того, що всі послуги за договором №836 та договором №1 були надані виконавцем, при підписанні актів виконаних робіт прийняті замовником без зауважень та застережень в частині вартості запасних частин та оплачені в повному обсязі.

Таким чином, позивачем не доведено належними доказами протиправної поведінки відповідача у вигляді порушення договірного зобов'язання щодо надання послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва за договорами №836 та №1, а складений третьою особою акт ревізії від 18.07.2013 №05-21/170 не може підтверджувати порушення умов договорів, укладених між сторонами по справі.

Колегія не може прийняти до уваги твердження заявника про помилкове неврахування судами постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 03.07.2013 по справі №817/2044/13-а та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 по справі №817/2044/13-а, які, на думку позивача, стосуються даного спору та якими встановлено правомірність дій Державної фінансової інспекції в Рівненській області при проведенні зустрічної звірки ТОВ "Монро" по взаємовідносинах з ПАТ "Укртранснафта" в частині діяльності філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба", оскільки згаданими судовими рішеннями не встановлено жодних фактів, що мають преюдиціальне значення для даного спору в розумінні ст.35 ГПК України.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної ) шкоди.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому, господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (стаття 623 ЦК України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК України). Правильне розмежування підстав відповідальності необхідне ще і тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (ч.3 ст.22 ЦК України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню у повному обсязі (стаття 1166 ЦК України). Зазначене розмежування підстав відповідальності необхідне також і тому, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її заподіяла.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з підстав порушення відповідачем зобов'язань за договорами від 01.10.2010 №836 та від 20.01.2012 №1, а не з деліктних правовідносин. Тобто предметом позову є не відшкодування позадоговірної шкоди, а стягнення збитків, завданих невиконанням зобов'язання, що випливає з договору.

За таких обставин, колегія відхиляє безпредметні посилання заявника в обґрунтування своїх заперечень на ст.1166 ЦК України, якою врегульовано підстави відшкодування позадоговірної шкоди.

Крім того, наявні заперечення скаржника зводяться передусім до посилань на неналежну оцінку судами доказів (акт ревізії від 18.07.2013 №05-21/170, довідка ревізії від 11.07.2013 №50Д, постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 03.07.2013 по справі №817/2044/13-а, ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 по справі №817/2044/13-а) та до намагань надати перевагу зазначеним доказам, проте, згідно імперативних приписів ч.2 ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.111 5 ,111 7 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 у справі №918/1563/13 залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Укртранснафта" в особі філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" - без задоволення.

Головуючий, суддяВ.Овечкін Судді:І.Васищак Є.Чернов