Постанова

від 30.01.2014 по справі 826/10067/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10067/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.13р. у справі №826/10067/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс» до Київської регіональної митниці, Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.13р. №100270000/400455/2, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270000/2013/20412 та стягнення надмірно сплачених сум податку на додану вартість у розмірі 9 380,41 грн. та ввізного мита у розмірі 2 233,43 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.13р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що митним органом протиправно визначено митну вартість ввезеного товару за резервним методом, з огляду на те, що підприємством було надано вичерпний пакет документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару за основним методом.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідач-2 у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.11р. між «Ekaf S.p.a.» та позивачем було укладено договір №1, відповідно до якого позивач придбав наступний товар: кава смажена, в зернах в асортименті: арт. 4141506 - кава в зернах «Caffe Tomasso Perfetto 100% Arabica» 1000г. - 600 кг. загальною вартістю 4 510,20 EUR - 7,517 євро/кг; Арт. 4140306 - кава в зернах «Caffe Tomasso Perfetto 100% Arabica» 250г. - 588 кг. загальна вартість 4596,62 EUR- 7,604 Євро/кг.

Виробник «Ekaf S.p.а.», країна виробництва Італія (IT). Торговельна марка «Caffe Tomasso».

Для здійснення митного оформлення товару, позивачем до Київської регіональної митниці було подано вантажну митну декларацію № 100270000/2013/221315 від 18.04.13р.

Митна вартість була визначена за основним методом (за ціною договору № 1 від 05.04.11р. та відповідно до інвойсу № 1790/G13 від 08.04.13р., довідки-рахунку перевізника), середня митна вартість склала 7,87 EUR/кг або 10,26 USD/кг.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення позивачем було надано документи, перелік яких зазначений в гр. 44 ВМД, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 1 від 05.04.11р., рахунок-фактура (інвойс) №1790/G13 від 08.04.13р., CMR (міжнародна автомобільна накладна) 214491 від 10.04.13р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару (транспортна довідка №б/н) від 10.04.13р., пакувальний лист б/н від 08.04.13р., довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (2608882525) від 02.04.13р., інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) 2730 від 10.04.13р., інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах штампу) 2730 від 10.04.13р., сертифікат походження товару R/0179252 від 10.04.13р., копія митної декларації країни відправлення 131 TQWB010018616E4 від 09.04.13р., рішення сертифікації №066/7438 від 22.09.11р., митна декларація 100270000.2013.221315 від 18.04.13р., резервна позиція 915 від 26.07.11р., книжка МДП (Carnet TIR) JX.72358397 від 12.04.13p.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митницею було встановлено певні розбіжності у них, а саме: в CMR зазначено, що перевізником є TRANSPORT - EXPEDITIYA LLC, довідка про транспортні витрати надана ТОВ «Б.І.Г.С», у якій відсутня інформація щодо посилання на CMR; договір з експедитором декларантом не надано; у митній декларації країн відправлення від 09.04.13р.№13ITQWB01008616E4 зазначено інший номер інвойсу від 08.04.13р. №1790 DEL; декларантом не надано документи, що місять відомості про вартість страхування.

Митним органом було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: прайс-лист фірми виробника, банківські та бухгалтерські документи, висновки про вартісні та якісні характеристики товару, виготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інші документи, що підтверджують митну вартість (за бажанням декларанта).

Згідно з супровідним листом вих. № б/н від 13.05.2013 року та листом вих. № 118 від 20.05.13р. для підтвердження заявленої митної вартості вищезазначеного товару митному органу позивач надав наступні додаткові документи: договір транспортної експедиції між TOB «Юнайтед Фудс» та TOB «Б.І.Г.С», довідку-рахунок транспортних витрат при використанні автотранспорту при перевезенні вантажу за маршрутом Італія-Україна, договір між TOB «Б.І.Г.С» та TRANSPORT-EXPEDITIYA LLC, лист від Екаф С.п.А від 24.04.13р. (про підтвердження інформації щодо номеру інвойсу), експертний висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (ДП «Держзовнішінформ»), яким підтверджено заявлені Товариством ціни для визначення митної вартості товарів (кави), МД країни відправленння (експортна декларація EKAF S.p.A.), калькуляцію вартості товарів від EKAF S.p.A., прибуткову накладну № ПН- 0000069 від 23 квітня 2013 року, Комерційний Інвойс № 1790/G13 dated 08/04/2013 EKAF S.p.A., прайс-лист виробника-постачальника (EKAF S.p.A.), специфікацію від EKAF S.p.A., сертифікат походження товару, ICO INDICATOR PRICE US CENT PER LB, ICO INDICATOR PRICE EURO PER KG, AVERAGE EURO/US DOLLAR, AVERAGE US DOLLAR /EURO, рахунок на оплату від TOB «Б.І.Г.С.» за надані послуги перевезення.

За результатами розгляду поданих документів, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.13р. №100270000/400455/2, за яким митну вартість товару було скориговано за шостим (резервним методом) з 7,87 EUR/кг до 11,43 EUR/кг.

Внаслідок коригування митної вартості було відмовлено в оформленні митної декларації № 100270000/2013/221315 від 18.04.13р. та прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.04.13р. №100270000/2013/20412.

Для випуску товарів у вільний обіг позивачем, на підставі ч.7 ст. 55 МК України, було сплачено митні платежі згідно митної вартості визначеної декларантом та надано фінансову гарантію на різницю між сумою митних платежів визначеною декларантом та сумою платежів обчисленою митним органом в розмірі 11 613,84 грн. грн., в т.ч. ПДВ - 9 380,41 грн.; ввізне мита - 2 233,43 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком митного органу щодо правомірності визначення ним митної вартості ввезеного позивачем товару за резервним методом.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до частини 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч. 5).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6).

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7).

За правилами частин 1 - 2 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частинами 7 та 8 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

З аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Правову позицію з даного питання було викладено в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 року та 11.09.2012 року, у яких зокрема, зазначено: «за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а витребування цим органом переліку документів, передбачених пунктом 11 Порядку №1766, без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, суд дійшов правильного висновку про протиправність рішення цього органу щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості»; ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом , не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У даному випадку, митний орган вказав на певні розбіжності в поданих декларантом документах, які на його думку, впливають на числове значення складових митної вартості товарів та дають підстави для обґрунтованого сумніву у достовірності відомостей про митну вартість товарів, а саме: в CMR зазначено, що перевізником є TRANSPORT - EXPEDITIYA LLC, довідка про транспортні витрати надана ТОВ «Б.І.Г.С», в якій відсутня інформація щодо посилання на CMR, договір з експедитором декларантом не надано; у митній декларації країн відправлення від 09.04.13р.№13ITQWB01008616E4 зазначено інший номер інвойсу від 08.04.13р. №1790 DEL; декларантом не надано документи, що місять відомості про вартість страхування.

Однак, вказані митним органом розбіжності у поданих документах, колегія суддів не вважає такими, що впливають на визначення складових митної вартості товарів та відповідно дають право митному органу на витребування додаткових документів.

Відповідно до умов Договору транспортної експедиції № 23 від 04.04.13р., укладеного між TOB «Юнайтед Фудс» (Клієнт) та TOB «Б.І.Г.С.» (Експедитор), останній за дорученням клієнта та за його рахунок зобов'язується надати транспортно-експедиційні послуги з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів Клієнта автомобільним транспортом на території України та за її межами.

Відповідно до умов Договору № 19 про організацію міжнародних перевезень вантажів від 09.04.13р., укладеного між TOB «Б .І .Г.С.» (Замовник) та TOB «Транспорт-експедиція» (перевізник), останній за замовленням Замовника здійснює транспортне перевезення.

Зазначений вище товар позивача перевезений TOB «Транспорт експедиція», тому в CMR зазначено, що перевізником є TRANSPORT-EXPEDITIYA LLC.

Підтвердженням транспортних витрат є довідка про транспортні витрати б/н від 10.04.13р. та рахунок на оплату за надані послуги перевезення TOB «Б .І .Г.С.» №13 від « 23» квітня 2013 року, що спростовує твердження відповідача про не можливість ідентифікувати транспортні витрати з зазначеною вище партією товару.

Щодо ненадання декларантом документів, що містять відомості про вартість страхування, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6-7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також витрати на страхування цих товарів.

Враховуючи те, що згідно з умовами договору позивач не ніс витрат на завантаження товарів, зважаючи на відсутність доказів страхування товарів, підстави для включення таких витрат до митної вартості товарів відсутні.

Так, митним органом також було зазначено, що товаросупровідні документи містять інформацію розбіжну із заявленою (у розрізі інвойсу), оскільки у митній декларації країни відправлення від 09.04.13р. № 13ITQWB010018616Е4 від 09.04.13р. зазначено номер інвойсу від 08.04.13p. № 1790DEL, тоді як до митного оформлення надавався інвойс від 08.04.2013 p. №1790/G13.

Такі доводи спростовуються листом від Екаф С.п.А від 24.04.13р. про підтвердження ідентичності інвойсу 08.04.2013 p. №1790/G13 - інвойсу, зазначеного в митній декларації країни відправлення 131 TQWB010018616E4 від 09.04.2013 p. - invoice № 1790/G13.Крім того, в графі 5 CMR №214491, зазначено саме invoice № 1790/G13.

Відповідно ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації.

У даному випадку, у Картці відмови №100270000/2013/20412 митним органом зазначено, що причиною відмови є те, що митним органом проведене коригування митної вартості та прийняте відповідне рішення про визначення митної вартості.

Ніяких посилань на сумніви з приводу саме коду ввезеного товару та інші обставини не зазначено. Крім того, в картці відмови зазначено вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової ВМД за митною вартістю визначеною митним органом.

Колегією суддів встановлено, що надані позивачем основні документи, які віднесені до переліку документів, визначених частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України, містили об'єктивні відомості про митну вартість задекларованого товару, тобто такі документи можна вважати належними.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що у митного органу були усі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а відтак рішення прийняті митним органом є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення надмірно сплачених сум ПДВ у розмірі 9 380,41 грн. та ввізного мита у розмірі 2 233,43 грн., з огляду на наступне.

Виходячи з аналізу положень статей 53 - 57 Митного кодексу України вбачається, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органі, а відтак встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Тобто, задоволення позову про стягнення з державного бюджету на користь Товариства суми надмірно сплаченого ПДВ та ввізного мита, фактично призводить до визначення судом митної вартості ввезеного ним товару за першим методом, що виходить за межі компетенції суду. Разом з тим, повернення платникам податків митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких покладено на митні органи здійснюється у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 17.12.13р. у справі за позовом ПП «СПС» до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, за участю прокурора Київського району м. Харкова про визнання протиправним і скасування рішення, стягнення суми.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суду дійшла висновку про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.13р. у справі №826/10067/13-а та ухвалення нової про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.13р. у справі №826/10067/13-а - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.13р. у справі №826/10067/13-а скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс» до Київської регіональної митниці, Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості товарів від 23.04.13р. №100270000/400455/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270000/2013/20412 від 23.04.13р.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс» (код ЄДРПОУ 36993630, місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Полярна, 14) судові витрати у розмірі 115 (сто п'ятнадцять) грн. 39 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України (ідентифікаційний код 38716451; 03680, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 8-а).

Дана постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 30.01.14р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.