Ухвала

від 23.04.2015 по справі 826/10067/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року м. Київ К/800/8529/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі № 826/10067/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс» до Київської регіональної митниці, Київської міжрегіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Київської регіональної митниці, Київської міжрегіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/20413;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № 10027000/2013/400455/2 від 23.04.2013 р.;

- стягнути на користь ТОВ «Юнайтед Фудс» надміру сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 9 380,41 грн. та ввізного мита у розмірі 2 233,43 грн. з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій митниці щодо визначення митної вартості товару за резервним методом, оскільки підприємством було надано усі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару за основним методом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2013 року, прийнято нову про задоволення позову частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості товарів від 23.04.13р. №100270000/400455/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270000/2013/20412 від 23.04.13 р. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року, Київська міжрегіональна митниця звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Отже, враховуючи, що касаційну скаргу подано відповідачем на рішення суду апеляційної інстанції, яким задоволені позовні вимоги частково, колегія відповідно до ст. 220 КАС України перевіряє справу у межах касаційної скарги, а саме, в частині правомірності рішення стосовно скасування рішення Київської міжрегіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 23.04.13 р. №100270000/400455/2 та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації №100270000/2013/20412 від 23.04.13р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між «Ekaf S.p.a.» (Італія) (виробник) та ТОВ «Юнайтед Фудс» (Україна) (дистриб'ютор) було укладено Договір № 1 від 05.04.2011 року. На виконання умов договору № 1 від 05.04.2011 р. було ввезено товар, а саме: кава смажена, в зернах в асортименті: арт. 4141506 - кава в зернах «Caffe Tomasso Perfetto 100% Arabica» 1000г. - 600 кг. загальною вартістю 4 510,20 EUR - 7,517 євро/кг; Арт. 4140306 - кава в зернах «Caffe Tomasso Perfetto 100% Arabica» 250г. - 588 кг. загальна вартість 4596,62 EUR- 7,604 Євро/кг. Виробник «Ekaf S.p.а.», країна виробництва Італія (IT). Торговельна марка «Caffe Tomasso». Відповідно до умов договору постачальник має право експортувати продукцію під трендом «Caffe Tomasso» в України лише тільки через дистриб'ютора - ТОВ «Юнайтед Фукс».

04.04.2013 р. між ТОВ «Юнайтед Фудс» (Клієнт) та ТОВ «Б.І.Г.С.» (Експедитор) було укладено Договір транспортної експедиції №23, згідно умов якого останній за дорученням клієнта та за його рахунок зобов'язується надати транспортно-експедиційні послуги з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів Клієнта автомобільним транспортом на території України та за її межами.

09.04.2013 р. між ТОВ «Б.І.Г.С.» (Замовник) та ТОВ «Транспорт-експедиція» (перевізник) було укладено Договір про організацію міжнародних перевезень вантажів №19, відповідно до умов якого останній за замовленням Замовника здійснює транспортне перевезення.

Для здійснення митного оформлення товару, позивачем до Київської регіональної митниці було подано вантажну митну декларацію № 100270000/2013/221315 від 18.04.13 р. Митна вартість була визначена за основним методом (за ціною договору № 1 від 05.04.11р. та відповідно до інвойсу № 1790/G13 від 08.04.13 р., довідки-рахунку перевізника), середня митна вартість склала 7,87 EUR/кг або 10,26 USD/кг.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення позивачем було надано документи, перелік яких зазначений в гр. 44 ВМД , а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 1 від 05.04.11р., рахунок-фактура (інвойс) №1790/G13 від 08.04.13р., CMR (міжнародна автомобільна накладна) 214491 від 10.04.13р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару (транспортна довідка №б/н) від 10.04.13р., пакувальний лист б/н від 08.04.13р., довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (2608882525) від 02.04.13р., інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) 2730 від 10.04.13р., інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах штампу) 2730 від 10.04.13р., сертифікат походження товару R/0179252 від 10.04.13р., копія митної декларації країни відправлення 131 TQWB010018616E4 від 09.04.13р., рішення сертифікації №066/7438 від 22.09.11 р., митна декларація 100270000.2013.221315 від 18.04.13р., резервна позиція 915 від 26.07.11р., книжка МДП (Carnet TIR) JX.72358397 від 12.04.13p.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митницею було встановлено певні розбіжності у них, та запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: прайс-лист фірми виробника, банківські та бухгалтерські документи, висновки про вартісні та якісні характеристики товару, виготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інші документи, що підтверджують митну вартість (за бажанням декларанта).

Згідно з супровідним листом вих. № б/н від 13.05.2013 року та листом вих. №118 від 20.05.13р. для підтвердження заявленої митної вартості вищезазначеного товару митному органу позивач надав наступні додаткові документи: договір транспортної експедиції між TOB «Юнайтед Фудс» та TOB «Б.І.Г.С», довідку-рахунок транспортних витрат при використанні автотранспорту при перевезенні вантажу за маршрутом Італія-Україна, договір між TOB «Б.І.Г.С» та TRANSPORT-EXPEDITIYA LLC, лист від Екаф С.п.А від 24.04.13р. (про підтвердження інформації щодо номеру інвойсу), експертний висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (ДП «Держзовнішінформ»), яким підтверджено заявлені Товариством ціни для визначення митної вартості товарів (кави), МД країни відправленння (експортна декларація EKAF S.p.A.), калькуляцію вартості товарів від EKAF S.p.A., прибуткову накладну № ПН- 0000069 від 23 квітня 2013 року, Комерційний Інвойс № 1790/G13 dated 08/04/2013 EKAF S.p.A., прайс-лист виробника-постачальника (EKAF S.p.A.), специфікацію від EKAF S.p.A., сертифікат походження товару, ICO INDICATOR PRICE US CENT PER LB, ICO INDICATOR PRICE EURO PER KG, AVERAGE EURO/US DOLLAR, AVERAGE US DOLLAR /EURO, рахунок на оплату від TOB «Б.І.Г.С.» за надані послуги перевезення.

За результатами розгляду поданих документів, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23.04.13р. №100270000/400455/2, за яким митну вартість товару було скориговано за шостим (резервним методом) з 7,87 EUR/кг до 11,43 EUR/кг.

Внаслідок коригування митної вартості було відмовлено в оформленні митної декларації № 100270000/2013/221315 від 18.04.13р. та прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.04.13р. №100270000/2013/20412.

Не погодившись з вищевказаними рішенням та карткою відмови позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Отже, предметом даного спору є правомірність визначення митної вартості товару.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не було надано належних доказів на підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару, а тому рішення про коригування митної вартості та картка відмови прийняті з урахуванням всіх обставин.

Натомість, суд апеляційної інстанції частково задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що у митного органу були усі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а відтак рішення прийняті митним органом є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для частково задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Так, відмовляючи позивачу в митному оформленні товару за 1 методом, митний орган послався на певні розбіжності в поданих декларантом документах, які на його думку, впливають на числове значення складових митної вартості товарів та дають підстави для обґрунтованого сумніву у достовірності відомостей про митну вартість товарів, а саме: в CMR зазначено, що перевізником є TRANSPORT - EXPEDITIYA LLC, довідка про транспортні витрати надана ТОВ «Б.І.Г.С», у якій відсутня інформація щодо посилання на CMR; договір з експедитором декларантом не надано; у митній декларації країн відправлення від 09.04.13р.№13ITQWB01008616E4 зазначено інший номер інвойсу від 08.04.13р. №1790 DEL; декларантом не надано документи, що місять відомості про вартість страхування.

Однак, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що зазначені доводи митного органу спростовуються документами по справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не доведено наявності обґрунтованого сумніву щодо заявленої митної вартості товару та необхідності надання декларантом додаткових документів, а також необґрунтована неможливість застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: