КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 825/3444/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
30 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.
За участю секретаря судового засідання Горячевої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.13р. у справі №825/3444/13-а за позовом Приватного підприємства «Алпетрі» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій щодо відмови прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість ПП «Алпетрі» за липень 2013 року від 19.08.13р., що оформлена листом від 20.08.13р. № 1290/10/15-417 та вважати цю декларацію такою, що подана у день її фактичного отримання ДПІ у м. Чернігові.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.13р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови прийняти податкову декларацію з ПДВ ПП «Алпетрі» за липень 2013 року від 19.08.13р., що оформлена листом від 20.08.13р. № 1290/10/15-417.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що декларація з ПДВ не відповідає вимогам Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкового служби України від 14.06.12р. № 516, а саме: причина 102 «Заповнено та подано звітність не в повному обсязі».
У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем було подано до ДПІ у м. Чернігові в електронній формі звітну податкову декларацію з ПДВ за липень 2013 року від 19.08.13р. № 9051356686 з додатком № 5 до неї та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 10-11,13-14,16-40).
На підтвердження отримання відповідачем 19.08.13р. податкової декларації з ПДВ з додатками, матеріали справи містять квитанції про прийняття податкової звітності в електронній формі (а.с. 12,15,41).
Листом ДПІ у м. Чернігові від 20.08.13р. № 1290/10/15-417 відповідно до додатку № 6 наказу Державної податкового служби України від 14.06.2012 № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України» податкова декларація з ПДВ за липень 2013 року від 19.08.213р. № 9051356686 визнана «не дійсною» з посиланням податкового органу на порушення позивачем порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкового служби України від 17.12.12р. № 1342.
Задовольняючи адміністративний позов у частині, суд першої інстанції виходив з того, що податкова декларація подана у відповідності до вимог Податкового кодексу України, з зазначенням усіх необхідних реквізитів; податковим органом всупереч вимогам ПК України не вказано у чому конкретно полягає невідповідність поданої декларації вимогам Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.
Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).
Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають .
Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.
При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови .
У даному випадку, обставини справи свідчать про те, що Декларація з ПДВ за липень 2013 року містить усі необхідні реквізити, які передбачені п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, що не спростовано апелянтом.
Податковим органом всупереч вимогам наведеного п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України не було вказано у листі - відмові 20.08.13р. № 1290/10/15-417 конкретних порушень позивачем правил заповнення податкової звітності, а лише зазначено, що порушено порядок заповнення та і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Покликання апелянта на порушення заповнення позивачем декларації з ПДВ за липень 2013 року вимогам наказу Державної податкового служби України від 14.06.2012 № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України» не заслуговують на увагу з огляду на те, що вказаний наказ не зареєстрований Мін'юстом України та носить виключно рекомендаційний характер.
Окремо колегія суддів зазначає, що задоволення судом позовних вимог в частині щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л И В:
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.13р. у справі №825/3444/13-а - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.13р. у справі №825/3444/13-а - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Романчук О.М.
Пилипенко О.Є.
Повний текст ухвали складений: 30.01.14р.
.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М
Пилипенко О.Є.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2014 |
Оприлюднено | 06.02.2014 |
Номер документу | 36993866 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Шелест С.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні