Постанова

від 28.01.2014 по справі 801/7565/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/7565/13-а

28.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/7565/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 09.10.13

за позовом Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління № 5" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" (вул. Генерала Васильева, 25,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95047)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.10.13 позовні вимоги Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління № 5" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного Управління Мундоходів в Автономній Республіці Крим від 22.07.2013 р. № 0006882203, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного Управління Мундоходів в Автономній Республіці Крим від 22.07.2013 р. № 0006892203, стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління № 5" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" ( код за ЄДРПОУ 03450583) 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.) судового збору, шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного Управління Мундоходів в Автономній Республіці Крим.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.10.13, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 28.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 22.07.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0006892203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 345870,00 грн., в тому числі за основним платежем - 230580 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 115290 грн. (т. 1 а.с. 10), № 0006882203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 219600 (т. 1 а.с. 9).

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 21.06.2013 № 3944/22-3/03450583 позапланової документальної невиїзної перевірки Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління № 5" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" з питань достовірності формування даних декларації з ПДВ за березень, квітень, червень 2012р. та податкової декларації з податку на прибуток за І, ІІ квартал 2012р. при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Укрпромбуд » (ЄДРПОУ 24373361).

Перевіркою встановлені порушення позивачем: п п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, и.200.1 ст 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями встановлено завищення податкового кредиту загалом на 219 600 грн., у т.ч.: в березні 2012р. на суму 73 200 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду(ряд.19); в квітні 2012р. на суму 73 200 грн., що призвело до заниження від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19); в червні 2012р. на суму 73 200 грн., що призвело до заниження від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19), та зменшення залишку від'ємного значення; п.138.8. ст.138, п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за І квартал 2012р. у сумі 366 000 грн., та за II квартал 2012р. (у т.ч. квітень, червень 2012р.) на 732 000 грн., в результаті чого донараховано податку на прибуток за І квартал 2012р. у сумі 76860 грн., та за II квартал 2012р. у сумі 153 720 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 07.03.2012р. між позивачем (покупець) та його контрагентами ТОВ «Укрпромбуд» (продавець) укладений договір купівлі-продажу № 0703-01, згідно з предметом якого в порядку та на умовах, визначених цим договором. Продавець зобов'язується передати (поставити), а покупець прийняти та сплатити стабілізатор асфальтобетонної суміші VIATOR-66, іменуємий в подальшому «Товар». Загальна кількість, асортимент, одиниці вимірювання, ціна за одиницю вимірювання та загальна вартість товару визначається сторонами у Специфікаціях, які є додатками до договору та складають його невід'ємну частину (т.1 а.с. 151-152).

Згідно з додатком № 1 від 07.03.2012р. до договору № 0703-01 від 07.03.2012р. сторонами була підписана Специфікація, згідно якої: найменування продукції - стабілізатор асфальтобетонної суміші VIATOR-66, кількість та одиниця вимірювання 40 тон, ціна з ПДВ 21960,00 грн., та всього до оплати 878400,00 грн. (т. 1 а.с. 152 зворотній бік).

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон № 996) інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1. пункту 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8. ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, приймаючи до уваги, що витрати позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Укрпромбуд» підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача, вказані витрати є витратами у розумінні приписів 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України.

Отже, збільшення податковим органом грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі у розмірі 345870,00 грн., в тому числі за основним платежем - 230580 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 115290 грн. є протиправним.

Стосовно завищення податкового кредиту у періоді березень, квітень, червень 2012р. на загальну суму 219600 грн. колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки зроблений висновок про те, що у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та витрат у ТОВ «Укрпромбуд» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємцям-покупцям, серед яких ДП «ШБУ № 5» (в березні, квітні червні 2012р.).

Проте, у акті перевірки зазначено, що під час її проведення перевіряючими були дослідженні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, а саме: договір купівлі-продажу № 0703-01 від 07.03.2012 р.; видаткова накладна № 2106-01 від 23.06.2012 р. податкова накладна № 8 від 23. 06. 2012 р.; рахунок №2106-01 від 21.06.2012р.; товаротранспортна накладна № 2306-01 від 23.06.2012р.; реєстр отриманих податкових накладних (червень 2012 р.); журнал-ордер (червень 2012р.); видаткова накладна №1704-01 від 25.04.2012р.; податкові накладні за № 13 від 17.04.2012р., та за № 9 від 29.03.2012р.; товарно-транспортні накладні за № 1701-01 від 25.04.2012р., та 0703-01 від 30.03.2012р.; рахунок №0703-01 від 07.03.2012р.; реєстр отриманих податкових накладних (квітень, березень 2012р.); договір від 07.03.2012р.; реєстр податкових накладних та журнал-ордер.

Зауважень щодо невідповідності наведених документів вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в акті не зазначено.

Разом з цим, в акті відсутні посилання на невідповідність податкових накладних № 13 від 17.04.2012р., № 9 від 29.03.2012р. та № 8 від 23.06.2012р. вимогам ст. 201 ПК України.

Доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ на суму 219600 грн. Крім того суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункт 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом першої інстанції безперечно встановлено наявність накладних, на підставі яких позивачем сформовано спірний податковий кредит, а саме: 1704-01 від 25.04.2012р. на суму без ПДВ 36600,00 грн., ПДВ 73200,00 грн., всього з ПДВ 439200,00 грн.; № 0703-01 від 30.03.2012р. на суму без ПДВ 36600,00 грн., ПДВ 73200,00 грн., всього з ПДВ 439200,00 грн.; № 2106-01 від 23.06.2012р. суму без ПДВ 36600,00 грн., ПДВ 73200,00 грн., всього з ПДВ 439200,00 грн. (т.1 а.с. 81, 86, 92), рахунками: № 0703-01 від 07.03.2012р. суму без ПДВ 36600,00 грн., ПДВ 73200,00 грн., всього з ПДВ 439200,00 грн.; № 2106-01 від 21.06.2012р. на суму без ПДВ 36600,00 грн., ПДВ 73200,00 грн., всього з ПДВ 439200,00 грн. (т.1 а.с. 87, 94).

Транспортування товару (стабілізатору асфальтобетонної суміші VIATOR-66), яке здійснювалось ф/о-підприємцем Недбайловим О.Є. (вантажний автомобіль VOLVO державний номер ВН 7480 СН/ВН 7375 ХР) підтверджується товарно-транспортними накладними: № 1704-01 від 25.04.2012р., № 0703-01 від 30.03.2012р., № 2306-01 від 23.06.2012р. (т. 1 а.с. 83, 89, 95).

ТОВ «Укрпромбуд» виписало позивачу податкові накладні, а саме: № 13 від 17.04.2012р. на суму з ПДВ 439200,00 грн., у т.ч. ПДВ 73200,00 грн., № 9 від 29.03.2012р. на суму з ПДВ 439200,00 грн., у т.ч. ПДВ 73200,00 грн., № 8 від 23.06.2012р. на суму з ПДВ 439200,00 грн., у т.ч. ПДВ 73200,00 грн. (т.1 а.с. 82, 88, 93).

Оплата придбаного від контрагенту товару здійснювалась у безготівковій формі та підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими випискою по рахунку позивача (т. 1 а.с. 137).

Про подальше використання отриманого від контрагенту товару у господарській діяльності позивача свідчать наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління № 5" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд".

Окрім того, на час здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Укрпромбуд», у тому числі виписки останнім податкових накладних, ТОВ «Укрпромбуд» був зареєстрований як платник ПДВ.

Колегія суддів ретельно дослідивши матеріали справи та враховуючи підтвердження постачання товару від контрагентів позивача на адресу позивача за перевіряємий період відповідно до укладених договорів, підтвердження факту оприбуткування вказаного товару за перевіряємий період, підтвердження факту сплати за вказаний товар за перевіряємий період, підтвердження використання в господарській діяльності вказаного товару за перевіряємий період, дійшла висновку, що вказане свідчить про реальність вчинення відповідних господарських операцій, а відтак, доводити правильність визначення податкового зобов'язання та нарахування податкового кредиту.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

При таких обставинах справи судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції.

Але судова колегія вважає за необхідним змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.10.13 у справі № 801/7565/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.10.13 у справі № 801/7565/13-а змінити.

Викласти п. 4 резолютивної частини постанови в наступній редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління № 5" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" (ЄДРПОУ 03450583, вул. Генерала Васильева, 25, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95047) 2294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн.) судових витрат".

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.10.13 у справі № 801/7565/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко