Ухвала

від 30.01.2014 по справі 826/15010/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15010/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

30 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чароітбуд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чароітбуд» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чароітбуд» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Голден Україна» за період з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2013 року №0003462220 та №0003472220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах із контрагентом ТОВ «Голден Україна» за період з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складено акт №1817/22-221-35913507 від 30.05.2013 року.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем вимог пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.2 ст., в результаті чого Позивачем занижено податок на прибуток в розмірі 99 019,00 грн; п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 Кодексу, в результаті чого Позивачем занижено податок на додану вартість на суму 94 303,00 грн.

10.06.2013 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0003462220, яким Позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 123 774,00 грн, в тому числі за основним платежем - 99 019,00 грн та штрафними санкціями - 24 755,00 грн, та №0003472220, яким Позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 117 878,00 грн, в тому числі за основним платежем - 94 303,00 грн та штрафними санкціями - 23 575 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені Позивачем в адміністративному порядку, проте рішеннями податкових органів вищих інстанцій залишені без змін.

За період з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року Позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Голден Україна».

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Кодексу органи державної податкової служби мають, зокрема, право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно положень п.75.1 ст.75 Кодексу органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим кодексом України.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 Кодексу встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.86.1 ст.86 Кодексу результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно листа Прокуратури м.Києва від 19.03.2013 року №06/3-358/2 слідчим відділом Прокуратури м.Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42012110000000358 за ч.2 ст. 15, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України щодо фіктивної реєстрації та діяльності певних суб'єктів господарювання, Зокрема, контрагента Позивача ТОВ «Голден Україна».

Відповідачем на адресу Позивача направлявся запит від 16.04.2013 року №8054/10/22-211, в якому контролюючий орган просив надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження стосовно взаємовідносин з ТОВ «Голден Україна» за весь період діяльності.

Відповідь на вказаний запит отримано податковим органом від 08.05.2013 року за № 10280/10, в якій Позивач вказує на незаконність цього запиту та безпідставність запитуваної в ньому інформації, чим Позивачем не дотримано вимог, закріплених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Кодексу та, що, відповідно, є підставою для здійснення контролюючим органом заходів по проведенню позапланової перевірки.

17.05.2013 року Позивачу вручено наказ про перевірку від 16.05.2013 року №1005 та направлення на перевірку від 17.05.2013 року №1070.

21.05.2013 року в ході проведення перевірки Позивачу вручено запит від 18.05.2013 року №10090/10/22-211 щодо надання письмових пояснень та їх документального підтвердження стосовно взаємовідносин Позивача з ТОВ «Голден Україна за період з 01.04.2010 року по 31.12.13 року.

Проте, відповідних документів по взаємовідносинах з ТОВ «Голден» Україна» у підтвердження показників, відображених у податковій звітності, Позивачем надано не було.

Згідно інформації, якою володів Відповідач, у ТОВ «Голден Україна» відсутні будь-які матеріальні та трудові ресурси (основні засоби, складські приміщення, устаткування, транспорт, робочий персонал), що необхідні для виконання підрядних (будівельних) робіт.

З огляду на вказане колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Відповідачем прийнято наказ щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Позивача та вчинено дії щодо проведення такої перевірки відповідно вимог податкового законодавства.

27.09.2012 року між Позивачем та ТОВ «Голден Україна» укладено договір підряду №202, за умовами якого Позивач (Замовник) доручає, а ТОВ «Голден Україна» (Підрядник) приймає на себе зобов'язання виконати роботи (ремонтні роботи), перелік та вартість яких наведено в Додатку № 1 до даного договору.

На виконання умов договору сторонами підписані акти приймання виконаних робіт за листопад та грудень 2012 року (форма №КБ-2в) з довідками про вартість виконаних робіт та підсумковими відомостями ресурсів.

ТОВ «Голден Україна» виписано Позивачу податкові накладні: №291 від 22.11.2012 року, №304 від 23.11.2012 року, №412 від 29.11.2012 року, №485 від 30.11.2012 року, №486 від 30.11.2012 року, №124 від 11.12.2012 року на загальну суму податку на додану вартість 94 303,00 грн.

На підставі вказаних податкових накладних Позивачем у перевіряємому періоді сформовано податковий кредит з податку на додану вартість:в листопаді 2012 року на суму податку на додану вартість - 67 850 грн та в грудні 2012 року на суму податку на додану вартість - 26 453,00 грн.

Як вже зазначалося вище, до Відповідача надійшов лист Прокуратури м.Києва від 19.03.2013 року №06/3-358/2, зі змісту якого вбачається, що слідчим відділом Прокуратури м.Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42012110000000358 за ч.2 ст. 15, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 26.02.2013 року, він був директором ТОВ «Голден Україна» на час здійснення взаємовідносин із Позивачем, реєстрація вказаного підприємства на своє ім'я здійснена ним за винагороду 100 доларів США, без мети здійснення підприємницької діяльності, статутний фонд не формував, печатки підприємства на замовляв та не отримував, документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності підприємства - договори, податкові накладні, акти виконаних робіт - він не складав та не підписував, податкову звітність не складав, не підписував, до податкового органу не подавав та нікого не уповноважував на вчинення таких дій.

Відповідно акту від 01.02.2013 року №451/22-8/38105232 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Голден Україна» (код за ЄДРПОУ 38105232) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року та акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Преміум Плюс ЛТД» (код за ЄДРПОУ 38291543) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Голден Україна» (код ЄДРПОУ 38105232) за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року, ТОВ «Голден Україна» знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві. Основний вид діяльності - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

ТОВ «Голден Україна» звітів 1-ДФ (щодо підтвердження кількості працюючих) до податкового органу у 2012 році не подавав. Також не подавав декларацій з податку на прибуток за ІІ-ІV квартали 2012 року, що підтверджує здійснення ним господарської діяльності поза межами правового поля, з метою приховування фактичних даних по господарських операціях, які вчинялися без настання правових наслідків.

У ТОВ «Голден Україна» відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт, торгівельне обладнання, що також підтверджує відсутність вчинення фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Згідно п.198.1 ст.198 Кодексу право віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених у відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями».

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно визначення ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положеннями ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В матеріалах справи відсутні докази у підтвердження задекларованого ТОВ «Голден Україна» податкового кредиту до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві.

Позивачем до перевірки не надавалися докази у підтвердження взаємовідносин Позивача з ТОВ «Голден Україна»: договори підряду, акти виконаних робіт, податкові накладні, банківські виписки тощо.

Позивачем не доведено правомірності формування валових витрат та податкового кредиту за наслідками правовідносин з ТОВ «Голден Україна».

Згідно ч.ч.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ст.228 Цивільного кодексу України рравочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що, з урахуванням показань свідка ОСОБА_2, податкові накладні від імені ТОВ «Голден Україна» виписані/підписані невідомою особою, а тому не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не можуть враховуватися при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість та декларуванні валових витрат.

Заява ОСОБА_2 про відмову від наданих пояснень від 06.06.2013 року, яка долучена до апеляції, не може бути взята судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки у вказаній заяві свідок відмовляється від наданих пояснень та свідчень, наданих ним ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м.Києва 23 лютого 2013 року, а суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні посилається на показання цього свідка від 26 лютого 2013 року.

Крім того, колегія суддів зауважує, що позов до суду подано Позивачем 20 вересня 2013 року, а копію заяви ОСОБА_2 про відмову від наданих пояснень від 06 червня.2013 року додано представником Позивача лише до апеляційної скарги.

Також є обгрунтованою позиція суду першої інстанції щодо правомірності висновку суду першої інстанції стосовно того, що взаємовідносини Позивача з ТОВ «Голден Україна» мали виключно паперовий характер, не спрямовані на реальне настання правових наслідків з урахуванням факту відсутності у останнього матеріально-технічних можливостей та трудових ресурсів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обгрунтованим та законним рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чароітбуд» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 04 лютого 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.