Рішення

від 12.01.2007 по справі 5/1764

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/1764

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" січня 2007 р. Справа № 5/1764

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної  Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача Костюкевич О.В., довір. від 23.10.06р.  

Розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Ельба-Інвест" (м. Київ)  

до Відкритого акціонерного товариства "Агротех" (м. Малин)

про стягнення 32887,74грн. з врахуванням індексу інфляції, пеню в сумі 1848,77грн., 506,51грн. - 3% річних

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Агротех" (м.Малин)

до Приватного підприємства "Ельба-Інвест" (м.Київ)

про визнання договору №258 від 30.12.05р. неукладеним та стягнення 24774,19грн.

Спір розглядається у більш тривалий термін, ніж передбачений ч.1 ст.69 ГПК України за погодженням сторін, оскільки  позивачем  21 липня 2006 року було надіслано телеграму до господарського суду про відкладення розгляду справи на іншу дату (справу було призначено в межах  двохмісячного терміну на 25.07.06р.),  в зв'язку з відпусткою директора  та юриста, а   в судовому засіданні 25.07.06р.  відповідач  погодився на відкладення розгляду справи та розгляд справи у більш тривалий термін. Тому ухвалою господарського суду від 25.07.06 року було задоволено клопотання позивача про відкладення  розгляду справи  і розгляд справи у більш тривалий термін відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України.(а.с.34,49).

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги по охороні об'єкту, зазначеного в дислокації (додатку №1 до договору) на підставі договору №258 від 30.12.05р. в сумі 30967,74грн.

09.11.06р. відповідач  надіслав до господарського суду зустрічний позов, в якому просив визнати зазначений вище договір неукладеним та стягнути з позивача за первісним позовом безпідставно сплачені кошти за надані  послуги по охороні об'єктів в сумі 24774,19грн. (а.с.81).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.11.06р. прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом (а.с.110).

20.11.2006 року позивач надіслав до господарського суду Житомирської області  заяву про збільшення позовних вимог, згідно яких  просив стягнути з відповідача на його користь основний борг з врахуванням  індексу інфляції в сумі 32887,74грн.,  пеню в розмірі 1848,77грн. та 506,51грн. трьох відсотків річних (а.с.63-64).    

Представник позивача в судовому засіданні суду 07.12.06 року уточнені позовні вимоги підтримав, проти зустрічних позовних вимог заперечував,  доводи і заперечення виклав у поясненні та відзиві на зустрічний позов (а.с.45-46,67-68112). У судове засідання 25.12.06р. не з'явився, надіслав  клопотання 18.12.06р. про розгляд справи за наявними матеріалами в справі (а.с.116).

А 11.01.07 року надіслав до господарського суду заяву про відвід судді Брагіній Я.В.,  в засідання суду 12.01.07 року не з'явився.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.01.07р.  заступником голови господарського суду О.П. Сичовою заяву позивача про відвід судді Брагіній Я.В. відхилено.

Представник відповідача в судовому засіданні проти первісного позову заперечував, а зустрічний позов підтримав. Доводи виклав у відзиві та поясненні (а.с.36,119-120).

Суд приходить до висновку про закінчення розгляду справи за наявними матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника відповідача в судовому засіданні, а представника позивача в засіданні суду 07.12.06р., господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2005 року між сторонами був укладений договір № 258 про надання охоронних послуг, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв під охорону об'єкт, вказаний в дислокації (надалі -"об'єкт") - додаток №1 до зазначеного вище договору, який знаходиться  в м. Малин, вул. Огієнка, 53 (а.с.15).

Відповідно до п.7.1 зазначеного договору відповідач зобов'язувався  сплачувати за вартість наданих послуг 12000грн. щомісячно  ( а.с.13).

Слід зазначити, що згідно п.7.2.1 договору №258, що надав позивач за первісним позовом, в підтвердження заявленого позову,  оплата щомісячної суми договору здійснюється до 05 числа місяця, який слідує за звітним (а.с.13),  а згідно договору №258, який надав відповідач за первісним позовом  в п.7.2.1 договору термін сплати вартості послуг не погоджений, так як замість 05 числа - прочерк  (а.с.86).

Відповідно до умов п.7.4 договору №258 від 30.12.06р., факт надання позивачем відповідачеві охоронних послуг підтверджується актом виконаних робіт, який складається щомісячно та затверджується представниками позивача і відповідача, які підписали зазначений вище договір (а.с.13).

Матеріалами справи підтверджується, що  сторони підписували акти здачі-прийняття робіт, про що не заперечували представники сторін у судових засіданнях, а також первісний відповідач частково оплачував вартість наданих послуг  позивачем за первісним позовом, про  що свідчить довідка відповідача за первісним позовом за №123 від 08.11.06р., зокрема за грудень  2005р., січень-лютий 2006 року (а.с.88) та не заперечується позивачем за первісним позовом.

Проте, за надані послуги позивачем за первісним позовом за березень-квітень 2006 року відповідачеві, останній не розрахувався, хоча факт надання послуг підтверджується актами №0У-0000356  від 31.03.06р. та №ОУ - 0000468 від 30.04.06р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на  загальну суму 24000грн. (а.с.16-17).

15.05.06 року позивач за первісним позовом надав відповідачеві за первісним позовом  вимогу про розірвання договору про надання послуг по охороні №258 від 30.12.05р. та про сплату заборгованості за надані послуги в березні-квітні 2006 року в розмірі 24000грн. станом на 10.05.06р.(а.с.19).

Але відповідач за первісним позовом залишив вимогу без відповіді і без задоволення.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо основного боргу в сумі 24000грн. обгрунтовані, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах саправи, тому підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд відмовляє в позові у частині стягнення  6967,74грн. основного боргу, оскільки вважає, що в підтвердження позовних вимог у цій частині позивач не надав належних доказів.

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

Як уже зазначав суд вище, згідно умов п.7.4 договору №258 від 30.12.06р., факт надання позивачем відповідачеві охоронних послуг підтверджується актом виконаних робіт, який складається щомісячно та затверджується представниками позивача і відповідача, які підписали зазначений вище договір (а.с.13).

Проте, позивач за первісним позовом не надав суду, підписаного акту виконаних робіт відповідачем у травні 2006 року.

А доводи позивача  в частині  надання послуг в травні 2006 року на суму 6967,74грн., зокрема: на акт №0000589 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.05.06р.  суд не приймає як належний доказ (а.с.18), оскільки зазначений акт не підписаний відповідачем за первісним позовом.

Крім того, не можуть бути належними  доказами у справі, що підтверджували би факт надання послуг відповідачем позивачеві в травні 2006 року посвідчення про відрядження працівників позивача за первісним позовом, оскільки із них вбачається, що працівники позивача були у відрядженні в травні місяці 2006 року не у відповідача за первісним позовом, а у Відкритого акціонерного товариства "МДЕЗ" (а.с.39-44).

Доводи позивача за первісним позовом про надання послуг по охороні відповідачеві в травні місяці спростовуються й вимогою позивача, яку було вручено відповідачеві за первісним позовом 15.05.06р., в якій позивач зазначає, що станом на 10.05.06р. існує заборгованість у відповідача перед ним в сумі  2400грн.(а.с.19).

Відповідно до п.7.5 договору №258 від 30.12.05р.,  у випадку несвоєчасної оплати замовником вартості послуг охорони згідно договору, замовник зобов'язаний сплатити охороні пеню у розмірі 0,03% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення, яка згідно розрахунку позивача складає 1848,77грн.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд приходить до висновку, що починати нарахування пені необхідно було з 23.05.06р. згідно вимог ст.530 ЦК України, а не з 22.05.06р., оскільки вимогу було отримано 15.07.06р., що не заперечується сторонами. Тому з врахуванням суми основного боргу 24000грн. пеня становитиме 1425,60грн., виходячи з такого розрахунку: 2400грн. х 0,03%  х 198днів.

Таким чином в частині стягнення пені в  сумі  423,17грн. суд відмовляє.

Згідно ч.2 ст.625  ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 1920,00грн. - інфляційних та 506,51 грн. - три проценти річних ( а.с. 4).

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування інфляційних  та річних, суд вважає його неправильним, оскільки позивач почав нараховувати 3% річних  та інфляційні з 22.05.06р., а не з 23.05.06р.  і  тому з врахуванням основного боргу в сумі 24000грн., розмір  інфляційних становитиме 1344,00грн. та 3% річних - 390,57грн., виходячи з наступного розрахунку інфляційних : червень 2006р. х 100,1% = 24,00грн.; липень 2006р. 24000 х 100,9% +216,00грн.; серпень 100% не нараховується; вересень 2006р. 24000 х 102,0% = 480грн.; жовтень 2006р. 24000 х 102,6% + 624грн., (всього 24,00 +216,00 + 480,00 + 624,00грн.) та 3% річних виходячи з розрахунку: 2400 х 3% : 365 х 198днів.  

Таким чином, в частині стягнення  277,56 грн. інфляційних ( 1920грн. - 1344грн.) та 115,94 грн. 3% річних ( 506,51грн. - 390,57грн.) суд відмовляє.

Згідно ст.ст.  525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вищевикладеного суд задовільняє первісний позов частково.

Крім того, суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову щодо визнання спірного договору неукладеним та повернення безпідставно отриманих коштів за надані послуги по охороні об'єкту, оскільки позивач за зустрічним позовом не надав доказів, які б підтверджували не досягнення згоди із істотних умов договору по наданню послуг.

Згідно ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Предмет договору визначений сторонами в дислокації ( додаток №1 до договору), який сторони підписали (а.с.15).

Умови, що визначені законом для даного виду договорів регулюються  розділом 63 ЦК України.

Зазначені умови визначені в договорі, про що вже зазначав суд вище.

Слід зазначити, що відповідач за первісним позовом підписав договір, дислокацію до договору,  підписував акти виконаних робіт, сплачував кошти за надані послуги, а позивач надавав послуги по охороні, приймав кошти за охорону, перераховані відповідачем за первісним позовом.

Таким чином, сторони приступивши до виконання умов договору, визнали його укладеним.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач за первісним позовом позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі  24000грн.  основного боргу,  пені в розмірі 1425,60грн., 3% річних  в розмірі 390,57грн. та  1344,00грн. інфляційних. А в решті вимог за первісним позовом та в зустрічному позові відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно- технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525,526,530, 625,638, 901,903 ЦК України, ст.ст. 33,34,43,49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Пірвісний позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Агротех", 11603, м. Малин, вул. Огієнко, 53, Житомирська область, р/р 26002482593001 в Житомирському регіональному управлінні "ПриватБанк" м. Малин, МФО 311744, код 03740080;

- на користь Приватного підприємства "Ельба-Інвест", 03151, м. Київ, вул. М. Мішина, 39, р/р 26005110720980 в банку "Фінанси та кредит", ТОВ м. Київ, МФО 300131, код 31808088:

- 24000грн. -основного боргу;

- 1425,60грн. пені,

- 390,57грн. - 3% річних,

- 1344,00грн. -інфляційних,

- 271,60грн.  - витрат, пов'язаних із сплатою державного мита,

-   90,94грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті вимог за первісним позовом відмовити.

4. Відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення суду у відповідності до ст.84 ГПК України.

Суддя Брагіна Я.В.

Дата підписання рішення: 16 січня 2007 року.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - поз.

3-відп.