Рішення

від 28.01.2014 по справі 638/4682/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/790/429/14

Справа № 638/4682/13-ц Головуючий

Категорія:"трудові" І -ї інстанції: Омельченко К.О.

Доповідач: Бурлака І. В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 27» січня 2014 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

при секретарі: Кривошеіної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства приватної фірми «Фортуна», засновника приватного підприємства приватної фірми «Фортуна» ОСОБА_2 про визнання трудового договору розірваним,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним позовом до приватного підприємства приватної фірми «Фортуна», засновника приватного підприємства приватної фірми «Фортуна» ОСОБА_2. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідно до рішення засновника приватного підприємства приватної фірми «Фортуна» ОСОБА_2 та наказу № б/н від 19.03.2008 року його призначено на посаду директора ПП ПФ «Фортуна». З дати призначення його на посаду директора підприємство діяльність практично не здійснювало, у зв`язку з чим він не бажав працювати на даній посаді через неможливість отримання належної заробітної плати. 26.04.2011 року позивач звернувся до засновника ПП ПФ «Фортуна» із заявою про звільнення з посади директора ПП ПФ «Фортуна» за власним бажанням. Оскільки функції обрання та звільнення з посади директора належать до виключної компетенції загальних зборів засновників/учасників товариства він направив заяву до товариства, яка отримана представником товариства 29.04.2011 року. Через два тижні після вручення заяви про звільнення, тобто 13.05.2011 року ним передано всі документи, що стосуються діяльності ПП ПФ «Фортуна» та печатку даного підприємства. Вважав, що фактичне виконання ним трудових обов`язків на посаді директора були припинені 13.05.2011 року. З рішенням засновника та наказом про його звільнення 13.05.2011 року його не ознайомлено, трудову книжку він не отримав. Неодноразові звернення до відповідачів позитивних результатів не дали. Просив визнати його повноваження на посаді директора ПП ПФ «Фортуна» припиненими з 13.05.2011 року, розірвати трудовий договір, укладений між ним та ПП ПФ «Фортуна» 19.03.2008 року, визнати його таким, що звільнений з посади директора ПП ПФ «Фортуна» на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України з 13.05.2011 року, зобов`язати відповідача видати йому трудову книжку із записом про його звільнення з посади директора ПП ПФ «Фортуна», звернутися до державного реєстратора про зміну відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно керівника ПП ПФ «Фортуна» та виключити стосовно нього відомості, стягнути солідарно з ПП ПФ «Фортуна» та ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 114,71 грн.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 червня 2013 року позов - задоволено; визнано повноваження ОСОБА_4 на посаді директора ПП ПФ «Фортуна» припиненими з 13.05.2011 року; трудовий договір, укладений між ОСОБА_4 та ПП ПФ «Фортуна» на невизначений строк - розірвано; визнано ОСОБА_4 таким, що звільнений з посади директора ПП ПФ «Фортуна» на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України з 13.05.2011року; зобов`язано ПП ПФ «Фортуна» видати ОСОБА_4 трудову книжку із записом про його звільнення з посади директора ПП ПФ «Фортуна»; зобов`язано ПП ПФ «Фортуна» звернутися у встановленому законодавством України порядку до державного реєстратора за місцем знаходження ПП ПФ «Фортуна» з інформацією про зміну відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно керівника ПП ПФ «Фортуна» та виключити відомості стосовно ОСОБА_4; стягнуто з ПП ПФ «Фортуна» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в розмірі по 57,35 грн. з кожного.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2013 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просив заочне рішення суду - скасувати і в задоволенні позову - відмовити, стягнути судові витрати з позивача. Посилався на порушення норм процесуального та матеріального права. Вважав, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув увагу на те, що від ОСОБА_4 не надходило заяви про звільнення з посади директора ПП ПФ «Фортуна», наказ про звільнення з посади директора не видавався, ОСОБА_4 продовжує виконувати обов'язки директора ПП ПФ "Фортуна".

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу - задовольнити частково, рішення суду - скасувати з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що заяву про звільнення з посади директора ПП ПФ «Фортуна» підприємством отримано.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 27.09.2012 року вбачається, що приватне підприємство приватна фірма «Фортуна» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 12.12.2001 року і керівником цього підприємства зазначено ОСОБА_4

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 пояснив, що будь - яких трудових договорів (контрактів) між сторонами не укладалося. Він працював у ПП ПФ «Фортуна» за усною домовленістю з ОСОБА_2 Наказу б/н від 19.03.2008 року, на який він посилається, матеріали справи не містять. Разом з цим із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 18.05.2012 року вбачається, що з травня 2006 року ОСОБА_4 зареєстрований ще й як фізична особа - підприємець, який здійснює оптову торгівлю непродовольчими товарами споживчого призначення.

Посилання ОСОБА_4 на те, що оскільки небажання ПП ПФ «Фортуна» отримувати його письмові заяви про звільнення можна розцінювати як отримання роботодавцем його заяв, а заяву від 26.04.2011 року підприємство отримало, тому його позов необхідно задовольнити судовою колегією не приймаються, оскільки як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2, до компетенції якого як вбачається з Статуту ПП ПФ «Фортуна» входить зокрема і звільнення директора з посади, заяву про звільнення за власним бажанням від ОСОБА_4 не отримував. Письмова заява про звільнення не зареєстрована у відповідному журналі, а на копії, призначеній для працівника, роботодавець або відповідальний працівник канцелярії підприємства не поставив відмітку про її отримання (вхідний штамп із датою отримання та підписом отримувача). На заяві від 26.04.2011 року, яка адресована засновнику ПП ПФ «Фортуна» ОСОБА_2 міститься прізвище ОСОБА_5, дата та підпис. Проте як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 не являється працівником цього підприємства, тому він не мав права отримувати за ОСОБА_2 будь - яку кореспонденцію. Заяви, які надсилав ОСОБА_4 письмово на адресу ПП ПФ «Фортуна» ОСОБА_2 з повідомленням і копії яких знаходяться на аркушах справи №№ 5-12 ОСОБА_2 також не отримував, оскільки листи повернуті ОСОБА_4 за закінченням терміну зберігання, відсутня листівка - повідомлення про вручення листів роботодавцю.

Частиною 1 статті 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, тобто обставиною, що підтверджує факт попередження та дату, з якої обраховується двотижневий строк попередження, зазвичай, є факт накладення на заяві резолюції відповідною посадовою особою із зазначенням дати. Якщо працівник подає заяву про свій намір розірвати трудовий договір безпосередньо до кадрової служби чи канцелярії підприємства, датою, з якої розпочинається відлік строку попередження, є дата прийняття такої заяви відповідним працівником кадрової служби чи канцелярії. Для уникнення в подальшому спору щодо дати попередження доцільно працівникові, що звільняється, вимагати відповідної відмітки (із зазначенням дати та вхідного номера) про прийняття заяви на її копії, що залишається у працівника. Якщо працівник надсилає свою заяву рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, то датою, з якої буде вестися відлік строку попередження, буде дата вручення, що вказується у повідомленні про вручення. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею 14 віку або дитиною - інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Із наданих заяв ОСОБА_4, датованих 26.04.2011 року, 20.07.2011 року, вбачається, що ці заяви ОСОБА_4 роботодавцем не отримані. З травня 2005 року ОСОБА_4 є фізичною особою - підприємцем і одночасно як він пояснив в суді апеляційної інстанції працював директором ПП ПФ «Фортуна». Причин про звільнення в заяві не наведено.

Доводи ОСОБА_4 стосовно того, що він у травні 2011 року передав ОСОБА_2 печатку та інші документи підприємства, судовою колегією не приймаються, оскільки доказів щодо цього, зокрема акту приймання - передачі матеріали справи не містять і в суді апеляційної інстанції їх не надано.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доказів того, що заява ОСОБА_4 про звільнення була отримана роботодавцем і акт приймання - передачі печатки та інших документів підприємства складався, матеріали справи не містять. З травня 2005 року ОСОБА_4 зареєстрований ще й як фізична особа - підприємець, тобто його право щодо вільного вибору праці не порушено. Як зазначив роботодавець в апеляційній скарзі, ОСОБА_4 продовжує у нього працювати. У зв'язку з чим судова колегія вважає, що підстав для задоволення позову ОСОБА_4 немає.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції на зазначене та вимоги закону уваги не звернув і, спираючись на припущеннях, дійшов помилкового висновку щодо задоволення позову ОСОБА_4

Оскільки рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з відмовою ОСОБА_4 в задоволенні позову.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову і судовий збір в розмірі по 57,35 грн. з кожного не підлягає стягненню з ПП ПФ "Фортуна" та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 88 ЦПК України у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином не підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 114,71 грн. за подачу апеляційної скарги, оскільки ОСОБА_4 згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року від сплати судового збору звільнений.

Керуючись ст.ст. 303,304, п.2.ч. 1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 червня 2013 року -скасувати і в задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: