Ухвала

від 20.01.2014 по справі 620/784/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: 22ц/790/488/14 Головуючий І інстанції -

Справа: № 620/784/13-ц Яценко Є.І.

Категорія: договірні Доповідач - Костенко Т.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківсько їобласті в складі:

головуючого-судді: Костенко Т.М.,

суддів: Колтунової А.І., Гальянової І.Г.

при секретарі Старіковій К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М» Денисенко В.В. на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 14 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М» про визнання договорів оренди землі та додаткових угод до них недійсними, -

в с т а н о в и л а:

До Зачепилівського районного суду надійшли позовні заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М» про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткових угод до них, укладені на належні їм земельні ділянки, розташовані на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, що підтверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку.

В подальшому позивачі ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 уточнили раніше заявлені ними позовні вимоги, відмовились від позовних вимог в частині визнання недійсними договорів оренди землі, так як останні були зареєстровані у Державному реєстрі земель 30.03.2005 р. за №№ 469, 531, 347, додаткові угоди до даних договорів були зареєстровані у Зачепилівському відділі Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 13.12.2010 p., 14.12.2010 р. та 15.12.2010 р. відповідно. Позивачі, посилаючись на те, що дані додаткові угоди укладено після спливу строку дії основного договору, що на їх думку тягне недійсність даної додаткової угоди, просять суд визнати додаткові угоди до договорів оренди від 30.03.2005 р. недійсними.

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 вважають, що в укладених між сторонами договорах оренди землі та додаткових угодах до них чітко не визначено умови збереження стану об'єкта оренди, що відповідно до 4.2 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» є підставою для визнання такого договору оренди недійсним. Тому вони просять суд визнати недійсними укладені договори оренди землі та додаткові угоди до них.

ОСОБА_12 в уточнених позовних вимогах вказує,що після смерті ОСОБА_18 вона є власником земельної ділянки, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 999890. 13.09.2012 р. відділом Держкомзему у Зачепилівському районі було зареєстровано договір оренди вище вказаної земельної ділянки, укладений між ОСОБА_18 та ТОВ «Комінтерн-М». Дата укладання даного договору не зазначено, однак якщо датою укладення договору вважати дату його реєстрації, то ОСОБА_18у будь-якому випадку не міг його укласти 13.09.2012 p., з огляду на той факт, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто була відсутня сторона договору, крім того, на думку позивача, укладений договір слід визнати недійсним ще і в зв'язку з порушенням вимог ст.15 Закону України „Про оренду землі". У зв'язку з викладеним ОСОБА_12 просить суд визнати договір недійсним.

Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 14 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11до ТОВ «Комінтерн-М» задоволені в повному обсязі, відповідні договори оренди землі та додаткові угоди до них визнані недійсними. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_12. відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь кожного з позивачів судові витрати.

В апеляційній скарзі ТОВ «Комінтерн - М» просить рішення суду першої інстанції від 14 листопада 2013 року скасувати, постановити нове, в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

У відповідності до ст.11 та ч.1 ст.303 ЦПК України суд першої інстанції розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, між позивачами та відповідачем у 2005 та 2007 роках строком на 5 років були укладені договори оренди землі, відповідно до яких позивачі передали, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У 2009 році між сторонами були укладені додаткові угоди до зазначених договорів, якими були внесені зміни до договорів оренди землі, що оспорюються.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ТОВ «Комінтерн-М», суд першої інстанції виходив з того, що вони не відповідають вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі", за обставини відсутності ряду істотних умов укладання договору оренди земельної ділянки, які унеможливлюють його дійсність, а саме: строку орендної плати із зазначенням порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умов використання та цільового призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умов збереження стану об'єкту оренди; умов і строків передачі земельної ділянки орендарю; існуючих обмежень щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкту оренди чи його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 2 ст. 15 Закону передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст. 4-6 , 11 , 17 , 19цьогоЗакону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених частиною першою статті 15 Закону України "Про орендуземлі" , зокрема, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, є підставою для визнання такого договору оренди недійсним.

При дослідженні п. 11 додаткових угод вірно встановлено, що умови збереження стану об'єкта оренди не визначено у відповідності до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» . Згідно з вказаним пунктом договору умовою передачі права оренди земельної ділянки в заставу, включення вказаного права оренди до статутного фонду (капіталу) господарського товариства або іншого підприємства є погодження цього питання між сторонами договору оренди. Таким чином відсутнє зазначення того, яким чином у разі досягнення згоди її буде закріплено.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду в цій частині ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Стосовно задоволення позовних вимог ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку щодо визнання недійсними додаткових угод, оскільки оспорювані додаткові угоди були укладені після спливу строків договорів оренди землі.

Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Оскільки рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_12 сторонами не оскаржувалось, судовою колегією в цій частині воно не переглядається.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Інші доводи, викладені представником ТОВ «Комінтерн-М» Денисенко В.В. в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 319, 218 ЦПК України, судова колегія, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М» Денисенко Вікторії Володимирівни відхилити.

Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 14 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий-суддя -

Судді -