Ухвала

від 29.01.2014 по справі 826/1204/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2014 р. м. Київ К/800/32112/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Кошіля В.В., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

за участю:

представника позивача - Авраменка С.Г.,

представника відповідача - Морозова О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року

у справі № 826/1204/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд»

до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 грудня 2012 року №0000542320 та №0000552320.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 листопада 2012 року №0000452320 та №0000462320.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2013 року вказані справи були об'єднані в одне провадження, якому присвоєно загальний № 826 / 1204/13-а .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2013 року скасовано та ухвалено нову постанову. Позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07 грудня 2012 року №0000542320, №0000552320 та від 21 листопада 2012 року №0000452320 та №0000462320.

В касаційній скарзі МГУ Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2013 року.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Кернел-Трейд», посилаючись на те, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Окружна ДПС- Центральний офіс з обслуговування ВПП ДПС провела документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Кернел-Трейд» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень, червень, липень 2012 року, за результатами якої був складений акт № 1242/40-50/23-20/31454383 від 31 жовтня 2012 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені: вимоги пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 26294387,00 грн., в тому числі по періодах: за квітень 2012 року - 1138955,00 грн., за травень 2012 року - 12952252,00 грн., за червень 2012 року - 4819514,00 грн., за липень 2012 року - 7383626,00 грн.; вимоги пунктів 200.1, 200.3, 2004 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 18910761,00 грн., у тому числі по періодах: за травень 2012 року - 1138995,00 грн., за червень 2012 року - 12952252,00 грн., за липень 2012 року - 4819514,00 грн.

21 листопада 2012 року Окружна ДПС- Центральний офіс з обслуговування ВПП ДПС на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000452320,, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України зменшила ТОВ «Кернел-Трейд» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 18910761,00 грн., у тому числі: за травень 2012 року - 1138995,00 грн., за червень 2012 року - 12952252,00 грн., за липень 2012 року - 4819514,00 грн., визначила ТОВ «Кернел-Трейд» податкове зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язала сплатити суму податку у розмірі 14091247,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 9455380,50 грн.

21 листопада 2012 року Окружна ДПС- Центральний офіс з обслуговування ВПП ДПС на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000462320, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України зменшила ТОВ «Кернел-Трейд» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2012 року на 7383626,00 грн.

Окружна ДПС- Центральний офіс з обслуговування ВПП ДПС провела документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Кернел-Трейд» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2012 року, за результатами якої був складений акт № 1314/40-50/23-20/31454383 від 19 листопада 2012 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені: вимоги пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 8870789,00 грн., в тому числі по періодах: за липень 2012 року - 7383626,00 грн., за серпень 2012 року - 1487163,00 грн.; вимоги пунктів 200.1, 200.3, 2004 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування серпень 2012 року на 7383626,00 грн.

07 грудня 2012 року Окружна ДПС- Центральний офіс з обслуговування ВПП ДПС на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000542320,, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України зменшила ТОВ «Кернел-Трейд» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за серпень 2012 року на 7383626,00 грн. та зобов'язала сплатити штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 3691813,00 грн.

07 грудня 2012 року Окружна ДПС- Центральний офіс з обслуговування ВПП ДПС на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000552320, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України зменшила ТОВ «Кернел-Трейд» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2012 року на 1487163,00 грн.

Зокрема, в актах перевірок було вказано, що завищення позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за відповідні податкові періоди зумовлене тим, що таке відшкодування сформовано за безтоварними господарськими операціями з придбання ТОВ «Кернел Трейд» у ТОВ фірми «Агрпопроменерго ЛТД», ФГ «Себек-2007», ТОВ «Квадро», ТОВ «Стіомі-Холдінг», СТОВ «Льонок», ТОВ «Компанія Агростар», ПП «Гамма-Плюс» у період з квітня 2012 року по серпень 2012 року сільськогосподарської продукції (зернових культур) за низкою договорів поставок такої продукції, посилаючись при цьому на показники бази «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій з податку на додану вартість», якою встановлено розбіжності між податковим кредитом позивача і податковими зобов'язаннями контрагентів, а також з посиланням на акти зустрічних перевірок з висновками податкових органів про нікчемність правочинів.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, що висновки органу державної податкової служби про те, що договори, укладені між позивачем та ТОВ фірмою «Агрпопроменерго ЛТД», ФГ «Себек-2007», ТОВ «Квадро», ТОВ «Стіомі-Холдінг», СТОВ «Льонок», ТОВ «Компанія Агростар», ПП «Гамма-Плюс», є нікчемними і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, є обґрунтованими, з огляду на що право позивача на податковий кредиту з податку на додану вартість та бюджетне відшкодування податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих на виконання таких договорів, не виникає.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що висновки податкового органу про нікчемність договорів, укладених між ТОВ «Кернел Трейд» та ТОВ фірмою «Агрпопроменерго ЛТД», ФГ «Себек-2007», ТОВ «Квадро», ТОВ «Стіомі-Холдінг», СТОВ «Льонок», ТОВ «Компанія Агростар», ПП «Гамма-Плюс», не мають правового обґрунтування, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Також суд виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, зокрема, товарно-транспортними накладними, складськими квитанціями, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, з урахуванням того, що на момент виконання оспорюваних господарських операцій зазначені субєкти господарювання були належним чином зареєстрованими юридичними особами та платн6иками податку на додану вартість, а також зважаючи на те, що податковим органом у акті перевірки не зазначено змісту порушення позивачем податкового законодавства, не здійснено посилання на первинні документи, що підтверджують факт допущеного порушення та загалом не зазначені всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно абзаців 1, 2 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до положень підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно положень абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями пунктів 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як правомірно встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, факт придбання позивачем сільськогосподарської продукції (зернових культур) у ТОВ фірми «Агрпопроменерго ЛТД», ФГ «Себек-2007», ТОВ «Квадро», ТОВ «Стіомі-Холдінг», СТОВ «Льонок», ТОВ «Компанія Агростар», ПП «Гамма-Плюс» підтверджений належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, зокрема, товарно-транспортними накладними, складськими квитанціями, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями (т.2 арк справи 1-244, т.3 арк. справи1-250, т.4 арк. справи 1-250, т.5 арк. справи 1-250, т.6 арк. справи 1-253, т.7 арк. справи 1-165).

Вказані докази підтверджують реальність операцій.

Також, суд апеляційної інстанції правомірно вказав, що податковим органом не було дотримано положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), при складенні актів перевірок № 1242/40-50/23-20/31454383 від 31 жовтня 2012 року та № 1314/40-50/23-20/31454383 від 19 листопада 2012 року, на підставі висновків яких були прийняті осопрювані податкові повідомлення-рішення, оскільки у зазначених актах не зазначено змісту порушення позивачем податкового законодавства, не здійснено посилання на первинні документи, що підтверджують факт допущеного порушення та загалом не зазначені всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового законодавства, оскільки тексти вказаних актів перевірок містять, крім іншого, положення про ведення майже усіма зазначеними контрагентами господарської діяльності, вирощування ними сільськогосподарських культур та наявність спеціальної техніки.

Крім іншого, матеріали справи містять довідку ТОВ «Стіомі-Холдінг», скеровану на адресу суду першої інстанції, в якій товариство вказало, про те, що незважаючи на наявність справи про банкрутство, товариство продовжує свою господарську діяльність та намагається відновити платоспроможність, а також підтвердило свої взаємовідносини з позивачем (т.2 арк. справ 171-172).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга МГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

В.В. Кошіль

---

Т.М. Шипуліна