Ухвала

від 24.12.2013 по справі 367/9093/13-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/9093/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

24 грудня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області в складі головуючої судді Оладько С.І

при секретарі Тищенко К

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ірпінь цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанови відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою,в якій вказав,що на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 жовтня 2013 року по справі №367/4589/13-ц з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1 598 600,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 441,00 грн.

На підставі вказаного рішення Ірпінським міським судом був виданий виконавчий лист № 367/4589/13-ц про примусове виконання рішення суду.

Згідно виконавчого документу та відповідної заяви ОСОБА_2, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції 01.11.2013 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Цього ж дня державним виконавцем даного відділу ДВС було винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої було накладено арешт на все майно, що належить боржнику із забороною здійснювати його відчуження.

11 листопада 2013 року державним виконавцем було винесено іншу постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на земельні ділянки, а саме:

земельну ділянку за кадастровим № 3210900000:01:050:0030 за адресою: АДРЕСА_1;

земельну ділянку за кадастровим № 3210900000:01:050:0140 за адресою: АДРЕСА_2;

земельну ділянку за кадастровим № 3210900000:01:050:0142 за адресою: АДРЕСА_1.

Дані постанови отримані ним 26 листопада 2013 року.Скаржник вважає вказані постанови від 01.11.2013 року та 11.11.2013 року винесені з грубим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та інших актів законодавства, є незаконними та підлягають скасуванню як такі, що порушують його права та інтереси на вільне володіння користування та розпорядження майном, що належить йому на праві власності.

Із оскаржуваних постанов вбачається, що вони винесені державним виконавцем на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».Згідно частини 3 п. 5 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Між тим встановленого законом порядку державний виконавець не дотримався.

Так, вчиняючи дії щодо майна, відділом державної виконавчої служби порушено загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції Київської області, накладаючи арешт на земельні ділянки постановами від 01.11.2013 року та 11.11.2013 року, попередньо не надав можливість боржнику визначити, на яке майно необхідно в першу чергу звертати стягнення, оскільки крім нерухомого майна (земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2,) є і інше майно, на яке може бути звернено стягнення, зокрема кошти, майно домашнього вжитку та інше майно, що перебуває у власності боржника, що свідчить про вчинення державним виконавцем дій, які порушують вимоги ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, місце виконання рішень визначається відповідно до вимог, встановлених ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, державний виконавець відділу ДВС Бучанського міського управління юстиції спочатку виніс постанову про накладення арешту на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 у відсутність необхідної інформації про майно боржника та його опису, і лише наступного дня 12.11.2013 року своїми постановами доручив відділу ДВС Ірпінського міського управління юстиції провести опис вищевказаних земельних ділянок.

Тобто,при вчиненні виконавчих дій щодо арешту майна, належного боржнику, державний виконавець відділу ДВС Бучанського міського управління юстиції діяв всупереч норм Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5.

Також,на порушення вимог Закону, державний виконавець, накладаючи арешт на земельні ділянки, належні боржнику, не врахував наявність розташованих на них об'єктів нерухомого майна, які не належать боржнику, чим грубо порушив порядок звернення стягнення на нерухоме майно, визначений ст.. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Скаржник просить визнати неправомірними та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції в Київській області від 01 листопада 2013 року про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; Постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції в Київській області від 11 листопада 2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на земельні ділянки, а саме:земельну ділянку за кадастровим № 3210900000:01:050:0030 за адресою: АДРЕСА_1;земельну ділянку за кадастровим № 3210900000:01:050:0140 за адресою: АДРЕСА_2;земельну ділянку за кадастровим № 3210900000:01:050:0142 за адресою: АДРЕСА_1.

Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції у судове засідання не з»явився,до суду надійшли письмові заперечення,згідно яких просять у скарзі відмовити та справу розглянути за їх відсутності.

Суд,заслухавши пояснення представника скаржника,дослідивши письмові докази по справі,вважає скаргу такою ,що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.. 383 ЦПК України «Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою,якщо вважають,що рішенням,дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення,ухваленого відповідно до цього Кодексу,порушено їх права чи свободи».

У судовому засіданні було встановлено,що на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08 жовтня 2013 року по справі №367/4589/13-ц з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1 598 600,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 441,00 грн.

На підставі вказаного рішення Ірпінським міським судом був виданий виконавчий лист № 367/4589/13-ц про примусове виконання рішення суду.

Згідно виконавчого документу та відповідної заяви ОСОБА_2, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції 01.11.2013 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Цього ж дня державним виконавцем даного відділу ДВС було винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої було накладено арешт на все майно, що належить боржнику із забороною здійснювати його відчуження.

11 листопада 2013 року державним виконавцем було винесено іншу постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на земельні ділянки, а саме:

земельну ділянку за кадастровим № 3210900000:01:050:0030 за адресою: АДРЕСА_1;

земельну ділянку за кадастровим № 3210900000:01:050:0140 за адресою: АДРЕСА_2;

земельну ділянку за кадастровим № 3210900000:01:050:0142 за адресою: АДРЕСА_1.Наведені обставини справи стверджуються у судовому засіданні копією виконавчого провадження .Необхідно звернути увагу на ті обставини,що у матеріалах виконавчого провадження,що були надані до суду, відсутня постанова від 01.11.2013р.Однак ,у судовому засіданні представником скаржника було надано постанову від 01.11.2013р із підписом державного виконавця,затверджену в.о. начальника відділу державної виконавчої служби та скріплена мокрою печаткою.Тому при вирішенні скарги по суті суд приймає до уваги дану постанову.

Суд вважає постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції від 01.11.2013р та 11.11.2013р про накладення арешту на майно боржника є неправомірними та такими,що підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. 2. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.»

Однак ,у судовому засіданні було встановлено,що постановою від 01.11.2013р державним виконавцем було накладено арешт на все майно скаржника та оголошено заборону на його відчудження.При цьому державним виконавцем не було вчинено дії по виявленню майна,яке по праву власності належить боржнику,не зроблено відповідні запити по виявленню даного майна,і відповідно у постанові не було зазначено на яке саме майно державним виконавцем накладається арешт.Згідно матеріалів виконавчого провадження вбачається,що державний виконавець 01.11.2013р зробив запити до Днржкомзему,ВДАІ,БТІ.Однак,станом на 01.11.2013р відомості про наявність майна боржника у державного виконавця були відсутні.Тому постанова від 01.11.2013 р про накладення арешту на все майно скаржника є незаконною та такою,що підлягає скасуванню.

Щодо постанови державного виконавця від 11.11.2013р про накладення арешту на земельні ділянки за кадастровим № 3210900000:01:050:0030 за адресою: АДРЕСА_1;за кадастровим № 3210900000:01:050:0140 за адресою: АДРЕСА_2;за кадастровим № 3210900000:01:050:0142 за адресою: АДРЕСА_1,то дана постанова також є неправомірною та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. 4. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. 5. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

З матеріалів виконавчого провадження взагалі не вбачається,що державним виконавцем вчинялись дії по виявленню грошових коштів у боржника.Згідно наданих до суду доказів,на ім.»я скаржника у АТ «Райфайзен банк Аваль» та ПАТ «ВіЕйБі Банк» відкриті рахунки,однак державним виконавцем не було вчинено дії по виявленню грошових коштів на даних рахунках .

Крім того,необхідно звернути увагу і на ті обставини,що на час винесення постанови від 11.11.2013р про накладення арешту на земельні ділянки були відсутні відомості про належні скаржнику на праві власності земельні ділянки.Як вбачається із копії виконавчого провадження,наданого до суду виконавчою службою,дані відомості у виконавчому провадженні відсутні.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця , державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу ДВС . Державний виконавець відділу ДВС, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт.

Однак, як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, державний виконавець відділу ДВС Бучанського міського управління юстиції спочатку виніс постанову про накладення арешту на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 у відсутність необхідної інформації про майно боржника та його опису, і лише наступного дня 12.11.2013 року своїми постановами доручив відділу ДВС Ірпінського міського управління юстиції провести опис вищевказаних земельних ділянок.

Із вищевикладеного вбачається, що при вчиненні виконавчих дій щодо арешту майна, належного боржнику, державний виконавець відділу ДВС Бучанського міського управління юстиції діяв всупереч норм Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5.

Також,у судовому засіданні було встановлено,що постановою державного виконавця від 11.11.2013р було накладено арешт на земельну ділянку за кадастровим № 3210900000:01:050:0030 за адресою: АДРЕСА_1.Однак,у судовому засіданні було також встановлено,що у вересні 2013р частина даної земельної ділянки була подарована згідно договору дарування ОСОБА_1,що стверджується копією договору дарування і земельна ділянка по АДРЕСА_1 має два кадастрови номери 3210900000:01:050:0142 та 3210900000:01:050:0141.

Згідно ст. 63 Закону України звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном, провадиться у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому, в першу чергу, провадиться, звернення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржникові. В останню чергу звертається стягнення на жилий будинок чи квартиру. Разом з жилим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржникові.

У судовому засіданні було встановлено,що на земельних ділянках по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 знаходяться завершені будівництвом житлові будинки,що стверджується листом Ірпінської міської ради від 13.12.2013р.

Враховуючи викладені обставини справи,суд вважає ,що постановами від 01.11.2013р та 11.11.2013р порушуються вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та права скаржника ОСОБА_1,у зв»язку з чим суд задовольняє скаргу ,визнає неправомірними та скасовує постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції в Київській області від 01 листопада 2013 року про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та Постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції в Київській області від 11 листопада 2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на земельні ділянки, а саме:земельну ділянку за кадастровим № 3210900000:01:050:0030 за адресою: АДРЕСА_1;земельну ділянку за кадастровим № 3210900000:01:050:0140 за адресою: АДРЕСА_2;земельну ділянку за кадастровим № 3210900000:01:050:0142 за адресою: АДРЕСА_1.

Керуючись ст.383 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції в Київській області від 01 листопада 2013 року про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції в Київській області від 11 листопада 2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на земельні ділянки, а саме:земельну ділянку за кадастровим № 3210900000:01:050:0030 за адресою: АДРЕСА_1;земельну ділянку за кадастровим № 3210900000:01:050:0140 за адресою: АДРЕСА_2;земельну ділянку за кадастровим № 3210900000:01:050:0142 за адресою: АДРЕСА_1.

Копію ухвали суду направити зацікавленій особі по справі для відома.

Ухвала суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 5 днів.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала,якщо її не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С. І. Оладько