Постанова

від 28.01.2014 по справі 802/2592/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2592/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Мартинюк В.В.

за участю представників сторін:

позивач : не з'явився

відповідач (апелянт) : Лабунець Юлія Володимирівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Мир комфорта" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2013 року ПП «Мир комфорта» звернулось в суд з адміністративним позовом до Вінницької ОДПІ про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року задоволено частково адміністративний позов приватного підприємства "Мир комфорта", а саме визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби форми "Р" № 0001442205 та № 0001462205 від 15 квітня 2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказав, що господарські відносини приватного підприємства "Мир комфорта" з його контрагентами не були спрямовані на одержання економічного ефекту, у результаті чого було занижено податок на прибуток та завищено податковий кредит.

06 грудня 2013 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв також додатку постанову, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби форми "Р" №0002412205 від 28 травня 2013 року.

Представник відповідача підтримала вимоги викладені в апеляційній скарзі та просила її задоволити, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки суду невідомі, хоча позивач був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення від 15.03.2013 року №842/22 та наказів №999/22 від 14.03.2013 року та №1100/22 від 21.03.2013 року головними державними податковими ревізорами Вінницької ОДПІ з 15.03.2013 року по 25.03.2013 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Мир комфорта» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні господарських операцій з ТОВ «Ферріт Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур» та ТОВ «Техніка» за період з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року.

За результатами перевірки складено акт №1124/2204/34272747 від 01.04.2013 року, яким встановлено порушення ПП «Мир комфорта»:

1. п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 159172,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2011 року в сумі 43768,00 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 70000,00 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 45404,00 грн.;

2. п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, підприємство занизило позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у податковій декларації з ПДВ в загальній сумі 81301,00 грн. в тому числі по місяцям:

- грудень 2011 року в сумі 38059,00 грн.;

- червень2012 року в сумі 43242,00 грн.;

3. п.198.6 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду рядок 22 Декларації по податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 66667,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Вінницькою ОДПІ 15.04.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0001442205 форми «Р», яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 80301,00 грн. (основного платежу) та застосовано штрафну санкцію у розмірі 20326,00 грн.;

- № 0001462205 форми «Р», яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 159172,00 грн. (основного платежу) та застосовану штрафну санкцію у розмірі 28851,00 грн.;

- № 0002412205 форми «Р» від 8.05.2013 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 67667,00 грн. (основного платежу) та застосовану штрафну санкцію у розмірі 16666,00 грн.

Не погодившись із вищезазначеними податковим повідомленнями-рішеннями підприємство оскаржило їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Вінницькій області, подавши первину скаргу від 25.04.2013 року №25/13. Рішенням ДПС у Вінницькій області від 14.05.2013 №6603/10/10-02-11 податкові повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ від 15.04.2013 року залишені без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями підприємство звернулося до суду за захистом своїх прав, оскільки вважає останні такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкові повідомлення-рішення суд першої інстанції вказав, що не вбачає порушення позивачем норм Податкового кодексу України, оскільки вчинення господарських операцій із контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних та інших первинних документів, які не суперечать нормам Законів, тому дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Положеннями п. 138.2 статті 138 ПК встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 ПК при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Крім того, відповідно до Національного стандарту бухгалтерського обліку N 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу, при наявності низки вимог, зокрема, впевненості, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства або імовірності надходження економічних вигод від надання послуг.

Так, в межах дослідження питання про віднесення витрат до складу валових витрат суду варто враховувати наявність, по-перше, належних договорів на надання певних послуг, поставку товару чи інше, по-друге, відповідних документів на підтвердження виконання таких договорів та зв'язку понесених витрат з господарською діяльність підприємства, зокрема, актів виконаних робіт та інших додаткових документів, які передують підписанню цих актів в підтвердження конкретних обсягів, змісту наданих послуг, товарів, по-третє, податкової накладної на оплату послуг, товарів, по-четверте, реальне подальше використання послуг, товарів у господарській діяльності та збільшення обсягів виробництва, продаж й конкретні результати від цього.

Так, колегією суддів встановлено, що 16.11.2011 року між ПП "Мир комфорта" та ПрАТ "Вінницяпобутхім" укладено Договір №37/мк про поставку обладнання та монтаж системи пріпливно-витяжної загально-обмінної вентиляції і повітряного опалення відділення фасовки в осях А-И, рядах 14-26 на вім. 0,000. Згідно предмету Договору виконавець - ПП «Мир комфорта» в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними і залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи з поставки обладнання та монтажу системи припливно-витяжної загально-обмінної вентиляції та повітряного опалення відділення фасовки продукції в осях А-И, рядах 14-26 на відм. 0,000 здає об'єкт ПрАТ «Вінницяпобутхім», усуває на протязі гарантійного строку експлуатації об'єкту недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт або неякісністю матеріалів. Ціна договору становить 1502512,00 грн. з урахуванням ПДВ (п.3.1 Розділу 3 Договору).

В подальшому в межах виконання договору підряду від 16.11.2011 року, позивач будучи генеральним підрядником до виконання зазначених монтажних послуг, уклав ряд договорів субпідряду з контрагентами ТОВ "ВК Віконні системи" та ТОВ "Ферріт Д".

Так, між ПП «Мир комфорта» та ТОВ «ВК Віконні системи» укладено:

01.12.2011 року Договір №01-11 на виконання монтажних та пуско-налагоджувальних робіт систем припливно-витяжної вентиляції. Замовник - ПП «Мир комфорта» доручає, а Підрядник - ТОВ «ВК Віконні системи» бере на себе зобов'язання з виконання монтажних та пуско-налагоджувальних робіт систем припливно-витяжної вентиляції. Згідно пункту 4.1 договірна вартість робіт складає 228356,69 грн., в тому числі ПДВ 20% - 38059,45 грн.

На виконання умов даного договору ТОВ «ВК Віконні системи» виписані ПП «Мир комфорта» наступні первинні документи: видаткова накладна №РН-1684 від 12.12.2011 року на суму 8356,69 грн. з ПДВ; податкові накладні від 12.12.2011 року №677 на суму 8356,69 грн. з ПДВ, №678 на суму 40000,00 грн. з ПДВ; від 29.12.2011 року №679 на суму 30000,00 грн. з ПДВ; від 30.12.2011 року №692 на суму 150000,00 грн. з ПДВ; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (типова форма №КБ3) за грудень 2011 року на суму разом з ПДВ 40000,00 грн. від 12.12.2011 року та на суму разом з ПДВ 150000,00 грн. від 30.12.2011 року; акти приймання виконаних робіт (типова форма №КБ-2в) за грудень 2011 року №1685 від 12.12.2011 року всього на суму 40000,00 грн.; №1687 від 29.12.2011 року всього на суму 30000,00 грн. та №1697 від 30.12.2013 року всього на суму 150000,00 грн.; платіжними дорученнями №222 від 22.12.2011 року на суму 48356,69 грн., №227 від 29.12.2011 року на суму 30000,00 грн., №320 від 21.06.2012 року на суму 430000,00 грн. та №247 від 31.01.2012 року на суму 120000,00 грн.

10.02.2012 року Договір №10-12 на виконання монтажних робіт системи припливно-витяжної вентиляції. Предмет договору типовий вище вказаному. Договірна вартість робіт складає 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 66666,67 грн. На виконання умов даного договору ТОВ «ВК Віконні системи» виписані ПП «Мир комфорта» наступні первинні документи: довідка про вартість виконаних робіт та витрат (типова форма №КБ-3) за березень 2012 року на загальну суму з ПДВ 400000,00 грн.; акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) №1019 за березень 2012 року від 07.03.2012 року на загальну суму з ПДВ 400000,00 грн.; податкова накладна № 36 від 07.03.2012 року на суму з ПДВ 400000,00 грн.

15.05.2012 року Договір №15-12 про реконструювання системи припливно-витяжної вентиляції. Згідно предмету договору: Виконавець - ТОВ «ВК Віконні системи» в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними і залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи, здає об'єкт (система припливної-витяжної вентиляції та кондиціювання ПрАТ «Вінницяпобутхім») Замовнику - ПП «Мир комфорта», усуває на протязі гарантійного строку експлуатації об'єкту недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт або неякісністю матеріалів. Вартість предмету договору визначається на основі динамічних цін на продукцію у розмірах, погоджених замовником і виконавцем та складає 54937,44 грн. разом з ПДВ (п.3.1).

На виконання умов даного договору ТОВ «ВК Віконні системи» виписані ПП «Мир комфорта» наступні первинні документи: довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (типова форма №кб-3) за червень 2012 року всього на суму будівельних робіт по будові з урахуванням ПДВ 54937,44 грн.; акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) №3586 за червень 2012 року всього на суму разом з ПДВ 54937,44 грн.; податкова накладна №290 від 01.06.2012 року на суму з ПДВ 54937.44 грн.

Між ПП «Мир комфорта» та ТОВ «Ферріт Д» укладено:

31.05.2012 року Договір про надання послуг №2512, згідно предмету якого Виконавець - ТОВ «Ферріт Д» зобов'язується за завданням Замовника - ПП «Мир комфорта» надати послуги по припливно-витяжної вентиляції ПрАТ «Вінницяпобутхім», в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно даного договору, виконавець надає замовнику наступні послуги: припливно-витяжну вентиляцію участку фасовки та монтаж вентиляції верхнього складу (Розділ 2). Вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам договору та фіксується в актах про надання послуг (п.3.1).

На виконання умов даного договору ТОВ «Ферріт Д» виписані ПП «Мир комфорта» наступні первинні документи: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (типова форма №КБ-3) за червень 2012 року №148_2-1_ПД_КБ-3 на суму разом з ПДВ 54000,00 грн., №149_2-1_ПД_КБ-3 на суму разом з ПДВ 54000,00 грн., №142_2-1_ПД_КБ-3 на суму разом з ПДВ 42513,09 грн.; акти приймання виконаних будівельних робіт (типова форма №КБ-2в) за червень 2012 року №3974 всього на суму разом з ПДВ 54000,00 грн., №3975 всього на суму разом з ПДВ 54000,00 грн. та №3976 всього на суму разом з ПДВ 54000,00 грн.; податкові накладні №653 від 05.06.2012 року на суму з ПДВ 54000,00 грн., №654 від 06.06.2012 року на суму з ПДВ 54000,00 грн., №655 від 07.06.2013 року на суму з ПДВ по 54000,00 грн., та №656 від 11.06.2012 року на суму з ПДВ 42513,09 грн.

01.06.2012 року Договір №12, згідно предмету якого Продавець - ПП «Мир комфорта» зобов'язується передавати товари окремими партіями в кількості, асортименті та по цінах, згідно з накладними та у відповідності з виставленими рахунками-фактурами. Покупець - ТОВ «Ферріт Д» зобов'язується приймати товар та здійснювати його оплату на умовах даного договору (Розділ 1). Загальна ціна договору обумовлюється в рахунках фактурах, накладних, які продавець виставляє в адрес покупця. Кількість, ціни та детальний асортимент (номенклатура) товару, який поставляється згідно договору, остаточно узгоджується сторонами в рахунках-фактурах, накладних, які є невід'ємною частиною договору (Розділ 2).

Первинні документи (акти виконаних робіт, податкові накладні), що виписані від імені TOB «ВК Віконні системи» і TOB «Ферріт Д» у 4 кварталі 2011 року і першому півріччі 2012 року та проведені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, не мають сили первинних документів.

Як свідчить акт перевірки від 01 квітня 2013 року №1124/2204/34272747 ПП «Мир комфорта» перераховувались кошти TOB «ВК Віконні системи» без мети реального настання передбачених наслідків виключно, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Розрахунку з TOB «Ферріт-Д» за послуги підприємством здійснені шляхом взаємозаліку, суперечить пункту 4 договору №12 від 01 червня 2012 року та пункту 3 договору №2512 від 31 травня 2012 року, укладеними між приватним підприємством «Мир комфорта» та TOB «Ферріт-Д».

В акті перевірки від 01 квітня 2013 року №1124/2204/34272747 вчинено запис, що приватним підприємством "Мир комфорта" надано до перевірки акти прийому передачі виконаних робіт (послуг), перелік яких наведений в матеріалах перевірки, які не містять даних щодо обсягів та повного змісту наданих послуг, інформації про фактично понесені витрати на надання транспортних послуг. Сума придбання вищенаведених послуг та товарно-матеріальних цінностей відображена у бухгалтерському обліку підприємства проведенням: Дт949Кт631.

За зазначених обставин, колегією суддів зроблено висновок, що приватне підприємство «Мир комфорта» не довело реальність операції, реальність часу здійснення операцій придбання послуг з монтажу вентиляційних систем у TOB «ВК Віконні системи» і ТOB «Ферріт-Д», тому у підприємства відсутні первинні документи, які б підтверджували фактичне отримання та використання у господарській діяльності робіт з монтажу вентиляційних систем від TOB «ВК Віконні системи» і TOB «Ферріт-Д» (не доведена реальність операції, не підтверджується реальність часу здійснення операції, безтоварна операція). Наявність у приватного підприємства «Мир комфорта» податкових накладних, актів виконаних робіт, не є безумовним підтвердженням того, що роботи (послуги) були фактично отримані від TOB «ВК Віконні системи» і TOB «Ферріт-Д». Фактично перевіркою встановлено тільки записи операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками.

У контексті вищенаведеного, слід зазначити, що правильність формування валових витрат та податкового кредиту залежить від наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (робіт, послуг) з його господарською діяльністю, який (зв'язок) зокрема, полягає і у наявності розумних економічних причин (ділової мети) для вчинення господарських операцій.

Відсутність сукупності зазначених чинників, які визначають зв'язок витрат платника податків з його господарською діяльністю, виключають можливість формування валових витрат навіть за наявності належним чином оформлених первинних та розрахункових документів.

Перевіряючи реальність здійснення господарських операцій, суд з'ясовує чи мали місце фактичний рух активів або зміни у власному капіталі/зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

Отже, наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не є вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися/надавалися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно і право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (надання послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як встановлено колегією суддів, позивачем не надано доказів щодо доцільності залучення контрагента з іншої області для надання подібних послуг чи відсутності можливості самостійного виконання вказаних послуг. Не надано доказів узгодження всіх необхідних умов для виконання такого договору. Тому наявність у позивача первинних документів бухгалтерського обліку, що формально відповідають вимогам закону не є безумовним підтвердженням реальності господарських операцій, здійснених з вказаним контрагентом, оскільки матеріалами справи не підтверджено наявність руху активів платника, наслідком чого було б отримання останнім економічної вигоди в результаті вчинення таких операцій.

Крім того, формування службовими особами суб'єкта підприємницької діяльності валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість шляхом віднесення до їх складу робіт або послуг, які фактично виконані власними силами, або іншим підприємством з меншими матеріальними витратами, при цьому у бухгалтерському та податковому обліках використовуються документи інших фірм ускладнює встановлення реального виконавця робіт або послуг.

Отже, за документами, що надані суду, не вбачається, що витрати на послуги та товари були дійсно понесені позивачем, так як не можливо встановити конкретний обсяг наданих послуг, тому що контрагентом позивача виставлялась загальна сума без визначення окремої вартості кожної послуги. Також позивачем не обґрунтовано економічну доцільність залучення суб'єкта господарювання територіально віддаленого від місцезнаходження позивача.

Тому не можна встановити зв'язок між витратами на послуги та віднесеними у зв'язку із цим сум до валових витрат, із діяльністю позивача. Суд погоджується із правом підприємства замовляти та оплачувати будь-які послуги на власний вибір, проте, віднесення їх оплати до складу валових витрат може здійснюватись лише за умови використання у власній господарській діяльності, тобто з метою отримання прибутку.

Згідно із матеріалами справи, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складено акт невиїзної документальної перевірки TOB «ВК Віконні системи» від 11 грудня 2012 року №7212/224/33972398. згідно висновків якого вбачається, що TOB «ВК Віконні системи» не має трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі-продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, формує податковий кредит від підприємств «податкових ям», у підприємства відсутнє реальне здійснення господарських операцій та, як результат, операції, які вказані в первинних документах, не мають реального товарного характеру.

Аналогічно, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складено акт невиїзної документальної перевірки TOB «Ферріт Д» від 21 грудня 2012 року №7210/224/36441206. Перевіркою зроблено висновок, що підприємство фактично не проводило господарські операції, проводило безтоварні операції по ланцюгу постачання товару (робіт/послуг) з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями у період 2011-2012 років, в результаті чого в порушення вимог статті 185 Податкового кодексу України завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ з обсягу безтоварних операцій.

Зазначені акти є письмовим належним та допустимим доказом у відповідності з ст.ст. 69, 79 КАС України, оскільки вони за своєю правовою природою можуть бути використані для з'ясування обставин вчиненого порушення податкового законодавства.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними, а позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено раціональність віднесення до складу валових витрат вартості інформаційно-консультативних послуг.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

З огляду на викладене, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Мир комфорта" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати, прийняти нову постанову.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "03" лютого 2014 р.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.