Постанова

від 06.02.2014 по справі 922/3709/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2014 р. Справа № 922/3709/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю прокурора-не з'явився;

та представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Удянська Т.В. (довіреність від 08.01.2014 року)

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. №3894 Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2013 року

за позовом прокурора Ленінського району м.Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків

до ТОВ "Будінструмент", м.Харків

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Ленінського району м.Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Будінструмент", в якому просив суд (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 01.11.2013 року) стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 74093,98 грн. та 448,95 грн. пені.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.11.2013 року у справі № 922/3709/13-г (суддя Інте Т.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 170,47 грн. та 60,24 грн. пені. В задоволенні решти позовних вимог-відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції,оскільки вважає,що орендна плата має обраховуватися з урахуванням рішення 12 сесії Харківської міської ради від 23.12.2011р, відповідач ухиляється укладати публічний договір в порядку ст.633ЦК України і тому звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2013 року у справі № 922/3709/13-г скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що рішення господарського суду Харківської області вважає законним та обґрунтованим. Просить рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2013 р. у справі № 922/3709/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач у судове засідання 29.01.2014 року не з'явився, однак надав суду клопотання (вх.№724) про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.

Відповідно до підпункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Позивачем не представлено суду будь-яких доказів на підтвердження свого клопотання.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин, та не зазначено,з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, яким чином неявка представника позивача унеможливить розгляд даної справи .

Дослідивши матеріали справи, вислухавши позицію відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 20.07.2011 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та ТОВ «Будінструмент» було укладено договір оренди №3006, відповідно до п.1.1 якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 1 площею 121,6 кв.м. в будівлі літ. "К-1"; 1-го поверху № З площею 114,5 кв.м. в будівлі літ. "Д-1"; 1-го поверху № 4, 5 площею 133,3 кв.м. в будівлі літ. "Е-1"; 1-го поверху № 15-:-17 площею 203,3 кв.м. в будівлі літ. "Ж-1"; 1-го поверху № 3-:-5 площею 34,5 кв.м. в будівлі літ. "О-1"; 1-го поверху № 6 площею 26,1 кв.м. в будівлі літ. "И-1" загальною площею 633,3 кв.м. (технічні паспорти КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" № 31791 (82788) від 22.02.2006 р., перевірені 21.02.2007р.) розташовані за адресою: м. Харків, вул. Карла Маркса, 8, літ. "К-1"; "Д-1"; "Е-1", "Ж-1"; "И-1"; "О-1" та відображаються на балансі КП "Жилкомсервіс" (а.с.16)

Термін дії договору сторонами був встановлений з 20.07.2011 року по 20.07.2012 року ( п. 10.1 договору).

В пункті 10.5. договору сторони встановили, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Відповідно до п.4.4. договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з 3.2 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням ХV сесії Харківської міської ради V скликання від 03.10.07 р. № 208/07. Базова орендна плата становить за серпень 2011 року - 3057,50 грн. в місяць без урахування індексів інфляції. Ставка орендної плати становить 5% за рік.

Відповідно до п. 3.6 договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування відповідачем орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу предмет договору, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 20.07.2011 р., який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками (а.с.19).

Прокуратурою Ленінського району м.Харкова проведено перевірку дотримання вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відповідачем та встановлено, що в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносить орендну плату за користування орендованим майном, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по сплаті орендної плати за період з січня 2012 по липень 2013 року у розмірі 66194,52 грн. (основний борг-65991,76 грн., пеня-202,76 грн.)(а.с.54).

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог №08-26-2492вих13 від 01.11.2013 року, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з січня 2012 року по серпень 2013 року у розмірі 74093,98 грн. та пеню за період з лютого 2012 року по серпень 2013 року у розмірі 448,95 грн. (а.с.112).

Відповідач, в свою чергу, зазначає, що розрахунок заборгованості, здійснений позивачем, містить нарахування, що не відповідають умовам укладеного сторонами договору оренди, а саме розміру базової орендної плати. Крім того, відповідач пояснює, що за період з лютого 2012 року по серпень 2013 року ним сплачено орендні платежі на загальну суму 57919 грн., а недоплата становить 170,47 грн., що підтверджується наданим суду розрахунком від 13.11.2013 року (а.с.140).

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Пунктом 4.4. договору оренди №3006 від 20.07.2011 року передбачено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В договорі оренди сторони визначили базову орендну плату за серпень місяць 2011 року у сумі 3057,50 грн. зі ставкою орендної плати 5 % на рік (п.3.2. договору).

В пункті 3.2. договору також встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням ХV сесії Харківської міської ради V скликання від 03.10.07 р. № 208/07.

Таким чином, розрахунок розміру місячної орендної плати за оренду нерухомого майна орендодавцем здійснюється виключно із застосуванням діючої на час укладення договору Методики, яка затверджена відповідним органом місцевого самоврядування, що відповідає положенням ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлений наступний порядок зміни господарських договорів.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у 20-ти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Аналогічні положення містяться в ст.11 ГПК України.

Договором оренди сторони узгодили, що розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, централізованих цін або тарифів, затверджених у встановленому порядку, які безпосередньо впливають на розрахунок орендної плати (п.3.8 договору).

Порядок внесення змін та доповнень до договору оренди визначений сторонами у п. 10.2 договору, в якому закріплено, що зміни та доповнення, що вносяться до договору оренди, розглядаються сторонами протягом 20 днів і оформлюються додатковими угодами, які є невід'ємною частиною договору.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з прийняттям рішення 12 сесією Харківської міської ради 6 скликання «Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу» від 23.12.2011 року №566/11, позивач направив відповідачу лист №11597 від 08.10.2012 року з пропозицією укласти додаткову угоду №1 до договору оренди №3006, в якій встановити орендну плату в розмірі 6350,12 грн. (а.с.85).

Докази надіслання цієї пропозиції позивачем відповідачу суду не надано.

До матеріалів справи додано лист позивача на адресу відповідача про те, що 13.08.2012р позивачем було надано представнику відповідача два екземпляри додаткової угоди для ознайомлення та підписання, але до позивача не надійшло підписаного з боку орендаря екземпляра.

Отже, сторони не узгодили текст додаткової угоди та не підписали її.

Однак, позивач здійснив розрахунок заборгованості відповідача на підставі нової Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням 12 сесії 6 скликання Харківської міської ради №566/11 від 23.12.2011 (а.с.11).

Враховуючи відсутність підписаної сторонами додаткової угоди до договору оренди, нарахування позивачем орендної плати за цінами, що не були обумовлені договором оренди суперечить умовам укладеного сторонами договору, а саме п.3.2, 10,2 та не є правомірним.

Таким чином, заборгованість відповідача з орендної плати за період з січня 2012 року по серпень 2013 року становить 58089,47 грн.,що обраховано на умовах діючого договору.

Відповідачем на виконання умов договору оренди було сплачено з січня 2012 року по серпень 2013 року орендні платежі загалом в розмірі 57919 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.89-102).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заборгованість відповідача за укладеним договором оренди №3006 від 20.07.2011 року становить 170,47 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами укладеного сторонами договору передбачена можливість нарахування пені.

Відповідно до п.3.10 договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Колегія суддів, зазначає, що враховуючи те, що судом встановлено факт порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, нарахування пені передбачено умовами спірного договору оренди від 20.07.2011 року та не суперечить діючому законодавству, господарський суд Харківської області дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 60,24 грн.

В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що відповідачем несвоєчасно сплачувалась орендна плата та виникла заборгованість в розмірі 74093,98 грн. та пені 448,95 грн., фактично орендар відмовився від підписання додаткової угоди до договору №3006 від 20.07.2011 року.

Колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Умовами укладеного сторонами договору встановлено розмір орендної плати та визначено на підставі якої методики здійснюється її розрахунок (п.3.2. договору).

Позивачем не надано суду доказів внесення змін до договору оренди №3006 від 20.07.2011 року в частині розміру базової орендної плати.

Крім того, відповідач надав суду докази фактичної сплати орендних платежів в розмірі 57919 грн. та не заперечує існування заборгованості в сумі 170,47 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 74542,93 грн. не обґрунтовані та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», з урахуванням частини другої статті 124 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 N 15-рп/2002 у справі N 1-2/2002 приписи статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на звернення до суду з вимогою про зміну або розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Спори про внесення змін до договору оренди (найму) у зв'язку із запровадженням нових тарифів, ставок орендної плати (в т. ч. внесенням змін до відповідних методик) мають вирішуватися з урахуванням вимог приписів статті 632 ЦК України та частини другої статті 21 Закону "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якими розмір орендної плати в договорі встановлюється за домовленістю сторін і може бути змінено за погодженням сторін або у випадках та на умовах, встановлених законом.

Таким чином, відмова відповідача від укладення додаткової угоди до договору оренди не позбавляє права позивача на звернення до суду з вимогою про зміну умов договору.

В матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення суду щодо внесення змін до укладеного сторонами договору оренди. Позивач не звертався із відповідним позовом до суду.

Апелянт безпідставно посилається в апеляційній скарзі на положення ст.633ЦК України щодо відмови відповідача від укладення публічного договору . Договір оренди , укладений сторонами не є публічним, правовідносини сторін не підпадають під її регулювання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2013 року по справі №922/3709/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі №922/3709/13 підписано 03.02.2014 року.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.