Постанова

від 05.02.2014 по справі 816/6709/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/6709/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Метельської А.В.,

представника позивача - Хоменко Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасс-Транзит" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбасс-Транзит" (надалі - ТОВ "Кривбасс-Транзит", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізька Північна Міжрайонна Державна податкова інспекція Дніпропетровської області Криворізьке відділення (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо внесення до підсистеми "Податковий аудит" інформаційної системи "Податковий блок" інформації про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Кривбасс-Транзит" з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні господарських операцій з ТОВ "НИК 7" за період з 01.05.2012 по 31.07.2012 на підставі Акту № 98/222/36721892 від 29.04.2013 без винесення податкового повідомлення-рішення; зобов'язання вилучити з підсистеми "Податковий аудит" інформаційної системи "Податковий блок" інформацію про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Кривбасс-Транзит" з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні господарських операцій з ТОВ "НИК 7" за період з 01.05.2012 по 31.07.2012 на підставі Акту № 98/222/36721892 від 29.04.2013 без винесення податкового повідомлення-рішення та поновити в ній дані, що містяться у деклараціях ТОВ "Кривбасс-Транзит" з податку на додану вартість за період травень, червень, липень 2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на незгоду із висновками позапланової невиїзної документальної перевірки відповідача, що набрала форму акту №98/222/36721892 від 29.04.2013. Вказували, що підприємством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Пояснювали, що у перевіряємому періоді формували свій податковий кредит у відповідності із вимогами діючого на час вчинення господарських правовідносин законодавства про податок на додану вартість, та не можуть нести відповідальність у разі невиконання зобов'язань по сплаті ПДВ до бюджету їхніми контрагентами. Зазначали, що податкові органи не мають повноважень на визнання відсутності реальності проведення господарських операцій з покупцями та постачальниками без дослідження та посилання на первинні бухгалтерські документи, як не мають і правових підстав без винесення податкового повідомлення-рішення здійснювати коригування в податкових базах, які використовуються для отримання податкової інформації, змінюючи показники, що були задекларовані позивачем у відповідній податковій звітності в розрізі контрагентів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

У наданих письмових запереченнях відповідач заперечував проти позовної заяви, просив відмовити у її задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень посилався на правомірність висновків позапланової невиїзної документальної перевірки позивача.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що представником відповідача надано письмові заперечення проти позову, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами.

В ході судового розгляду було уточнено відповідача, а саме після проведеної реорганізації системи податкових органів, відповідачем є Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбасс-Транзит" (ідентифікаційний код 36721892) 30.06.2010 зареєстроване юридичною особою Криворізькою районною державною адміністрацією. Позивач перебуває на податковому обліку в Криворізькій Північній МДПІ (Криворізьке відділення) з 01.07.2010 за № 71819923 та є, зокрема, платником податку на додану вартість.

В період з 26.04.2013 по 29.04.2013 Криворізькою північною МДПІ на підставі повідомлення від 26.04.2013 №70/222, відповідно до наказу Криворізької північної МДПІ від 26.04.2013 №508, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Кривбасс-Транзит" з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні господарських операцій з ТОВ "Ник 7" (код ЄДРПОУ 38112627) за період з 01.05.2012 по 31.07.2012 та подальшою реалізацією придбаних товарів (робіт, послуг).

При проведенні аналізу наявної в органі ДПІ інформації та її документального підтвердження встановлено, що згідно поданого додатку №5 (детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення ПЗ та ПК в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) за період травень, червень, липень 2012 року до складу податкового кредиту включено суми ПДВ - 340125,36 грн. по постачальникам на суму ризикового кредиту отриманого від ТОВ "Ник 7", до складу податкового зобов'язання включені суми ПДВ по покупцям на суму ризикового зобов'язання, а саме:

- у травні 2012 року по взаємовідносинам з - ТОВ "Дергачівське Заводоуправління" на суму ПДВ 6903,90 грн., ТОВ "Виробничо-транспортне підприємство "Будкомплект" на суму ПДВ 41106,50 грн., ТОВ "Завод "Будінвест" на суму ПДВ 41089,50 грн., ТОВ "ВО "Сплав-500" на суму ПДВ 40343,59 грн., ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" на суму ПДВ 75230,07 грн., ТОВ "Стиль Д" на суму ПДВ 5952,01 грн., ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Бетонікс" у формі ТОВ на суму 68644,62 грн., Підприємство "Фортіс" Харківської обласної всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" на суму 333310,74 грн., ТОВ "ТД С.К.С.М." на суму ПДВ 13861,82 грн., всього на загальну суму ПДВ 626442,75 грн.;

- у червні 2012 року по взаємовідносинам з - ТОВ "Дергачівське Заводоуправління" на суму ПДВ 24790,53 грн., ТОВ "Завод "Будінвест" на суму ПДВ 28083,55 грн., ТОВ "ВО "Сплав-500" на суму ПДВ 50091,73 грн., ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" на суму ПДВ 34493,18 грн., ТОВ "Стиль Д" на суму ПДВ 5874,84 грн., ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Бетонікс" у формі ТОВ на суму 152055,38 грн., Підприємство "Фортіс" Харківської обласної всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" на суму 165920,86 грн., ТОВ "ТД С.К.С.М." на суму ПДВ 1077,38 грн., всього на загальну суму ПДВ 462387,45 грн.;

- у липні 2012 року по взаємовідносинам з - ВАТ "ТПК "Опора" на суму ПДВ 8448,08 грн., СТОВ "Скіф" на суму ПДВ 1749,90 грн., ТОВ "Дергачівське Заводоуправління" на суму ПДВ 39480,14 грн., ТОВ "Завод "Будінвест" на суму ПДВ 5646,96 грн., ТОВ "ВО "Сплав-500" на суму ПДВ 145913,15 грн., ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" на суму ПДВ 117692,57 грн., ТОВ "Стиль Д" на суму ПДВ 5227,43 грн., ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Бетонікс" у формі ТОВ на суму 105488,80 грн., Підприємство "Фортіс" Харківської обласної всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" на суму 349594,06 грн., ТОВ "ТД С.К.С.М." на суму ПДВ 42076,64 грн., ПП "Будмашпостач" на суму ПДВ 5272,38 грн., всього на загальну суму ПДВ 826590,11 грн.

Відповідачем вказано, що в ході проведення перевірки по взаємовідносинам ТОВ "Кривбасс-Транзит" з ТОВ "Ник 7" за червень-липень 2012 року та подальшою реалізацією придбаних товарів та з вищевказаними підприємствами покупцями позивачем не надано жодного первинного документа та інших документів, які б підтверджували отримання та відвантаження товарів (робіт, послуг), які відображено у додатку №5 до податкових декларацій за травень-липень 2012 року.

Крім того, згідно довідки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ від 13.09.2012 №125/224/38112627 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "Ник 7" та акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Ник 7" від 07.09.2012 №2198/224, за результатами яких не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами за квітень, травень, червень 2012 та повноти їх відображення в податковому обліку.

Відповідачем вказано, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, звітів та інших документів ТОВ "Кривбасс-Транзит", встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства.

Відповідачем стверджується про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у ТОВ "Кривбасс-Транзит" та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям.

Таким чином, перевіряючі дійшли висновку, що позивачем перераховувалися кошти без мети реального настання наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування та несплати податків, а тому зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів.

Отже, позивачем порушено ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладення нікчемного правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави.

Згідно ч. 1 ст. 216 вказаного кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, то такий правочин також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 29.04.2013 №98/222/36721892, яким зафіксовані порушення:

- ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст.215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійснених ТОВ "Кривбасс-Транзит" при придбанні у підприємства-постачальника (ТОВ "Ник 7") товарів, робіт (послуг) за періоди: травень 2012 року на суму податкового кредиту - 116335,00 грн., червень 2012 року на суму податкового кредиту - 126199,03 грн., липень 2012 року на суму податкового кредиту - 97591,33 грн., на загальну суму податкового кредиту 340125,36 грн. та наступному продажу товарів (послуг) до контрагентів-покупців, що вказує на нікчемність проведення господарських операцій між суб'єктами господарювання та здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб;

- п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання за травень 2012 року на суму ПДВ 626442,75 грн., за червень 2012 року на суму ПДВ 462387,45 грн., за липень 2012 року на суму ПДВ 826590,11 грн.

На підставі висновків акту відповідачем було внесено інформацію про коригування показників в автоматизовані бази співставлення в розрізі контрагентів, що використовуються для отримання податкової інформації.

Таким чином, фактично відповідачем було скориговано податкові зобов'язання та податковий кредит в бік зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 1915420,31 грн., в т.ч. за період травень 2012 року на суму ПДВ 626442,75 грн., червень 2012 року на суму ПДВ 462387,45 грн., липень 2012 року на суму ПДВ 826590,11 грн. та зменшення податкового кредиту на загальну суму 340125,36 грн., в т.ч. за травень 2012 року на суму податкового кредиту - 116335,00 грн., червень 2012 року на суму податкового кредиту - 126199,03 грн., липень 2012 року на суму податкового кредиту - 97591,33 грн..

Проте, позивач не погоджується із такими діями та рішеннями податкового органу, та зазначає, що було порушено його законні інтереси, оскільки повноважень щодо визнання відсутності реальності проведення господарських операцій з покупцями та постачальниками без винесення податкового повідомлення-рішення податковий орган не має. Вважає такі дії незаконним втручанням в господарську діяльність товариства контролюючими органами.

Вирішуючи питання про наявність порушених прав або інтересів позивача, суд враховує наступне.

Основним завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Законний інтерес -це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватися вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до абз. 2 п. 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 (надалі -Порядок), акт -службовий документ , який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби .

Тобто податковим органом під час податкових перевірок попередні акти перевірок платників податків або ж їх контрагентів використовуються як беззаперечний доказ наявності допущеного порушення, навіть в тому випадку, коли за результатами таких перевірок податковим органом не виносилось податкових повідомлень-рішень, якими б було донараховано грошові зобов'язання по основним платежам та застосовано за виявлені порушення передбачені законом штрафні санкції.

Як було встановлено судом в ході розгляду інформація по контрагентам позивача встановлювалась саме по відповідним актам перевірки їх діяльності.

Порушення законного інтересу ТОВ "Кривбасс-Транзит", полягає у необхідності встановлення конкретних фактів відсутності у його діяльності порушень податкового або будь-якого іншого законодавства через формування своєї бухгалтерської та податкової звітності, а також спростуванням висновків вищевказаного акту перевірки, який є службовим документом і є носієм доказової інформації щодо зафіксованих порушень та може бути використаний для аналогічних коригувань податкової звітності його постійних контрагентів, що потягне негативні наслідки для позивача у вигляді відмови з боку цих контрагентів від подальшої співпраці.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає такий інтерес законним та таким, що може бути самостійним об'єктом судового захисту. Виходячи з цього, суд оцінює дії відповідача з точки зору наявності чи відсутності порушення такими діями прав та законних інтересів позивача.

Надаючи оцінку оскаржуваним висновкам акту перевірки та діям відповідача суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. п. 4-6 розділу І Порядку у акті документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень.

Факти виявлених порушень, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Разом з тим, як вбачається із змісту акту, ревізори не досліджували правочини, вчинені позивачем, не здійснювали аналіз дійсної зміни структури активів як позивача так і його контрагентів на основі первинних документів, його текст містить перелік договорів із вищевказаними контрагентами та виклад норм податкового та господарського права стосовно безтоварності господарських операцій з ТОВ "Ник 7" та покупцями позивача за травень - липень 2012 року.

Враховуючи, що перевіряючими за основу у висновках акту перевірки позивача взято довідку про результати зустрічної звірки ТОВ "Ник 7" та акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Ник 7" щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень, травень, червень, липень 2012 року від 13.09.2012 №125/224/38112627.

При цьому, податковим органом в ході проведення перевірки жодні документи первинного бухгалтерського обліку не вивчалися, співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання не здійснювалось, а висновки зроблені лише на підставі даних інформаційних систем податкового обліку та податкової звітності ТОВ "Кривбасс-Транзит", то висновки про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Ник 7" є необгрутованими. В ході судового розгляду суду не надано обґрунтованих пояснень щодо здійснених розрахунків по зменшенню податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також податкового кредиту.

З огляду на викладене, перевіряючими не аналізувався зміст правовідносин із посиланням на первинну документацію. Тверджень про невідповідність законодавству первинної документації в цій частині акт не містить. Складаючи висновок про безтоварність операції, ревізор не підтверджує його ані зустрічними звірками по контрагентам, ані будь-якими іншими фактичними даними.

Таким чином, в акті перевірки Криворізькою північною ОДПІ не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за правочином, укладеним з ТОВ "Ник 7", про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, про несумісність предмету договору з напрямком господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей, що зумовлює необґрунтованість висновку податкового органу про безтоварність господарських операцій.

За таких обставин податковий орган не мав визначених законом підстав для формування в акті від 29.04.2013 №98/222/36721892 висновків про нереальність господарських операцій по придбанню в оренду у ТОВ "Ник 7" бульдозера Т-130 у травні-липні 2012 року на суму ПДВ 340125,36 грн. та завищення ТОВ "Кривбасс - Транзит" податкових зобов'язань від господарських операцій з контрагентами-покупцями вказаними в акті перевірки за травень 2012 року на суму ПДВ 626442,75 грн., за червень 2012 року на суму ПДВ 462387,45 грн., за липень 2012 року на суму ПДВ 826590,11 грн.

Крім того, судом досліджено господарські договори, податкові та видаткові накладні, реєстри виданих та отиманих податкових накладних за перевіряємий період, специфікації до договорів, рахунки, договори оренди, акти приймання - передачі, докази подальшої реалізації товірів (робіт, послуг) покупцям, іншу первинну документацію, письмове підтвердження фактичної роботи орендованого транспорту на території ПАТ "Рижівський гронітний кар'єр" (том 1 а.с. 16, 29-250, том 2 а.с. 1-50, 92-97) за період, охоплений перевіркою, яка в повному обсязі спростовує доводи податкового органа, викладені в акті перевірки та свідчить про правомірне формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Вимогами частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Дослідивши податкові накладні, складені для документального оформлення виконання договорів, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності - зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні.

Таким чином, вказані податкові накладні оформлені належним чином, із акту перевірки слідує, що порушень при їх оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

Згідно вищезазначених податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, а також враховано при визначені суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами за період, охоплений перевіркою, підтверджується належним чином оформленими документами, доказів, які б спростовували зазначений факт, відповідачем не надано, в зв'язку із чим суд вважає достатньою підставою для визнання факту здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами реальним.

Приймаючи до уваги підтвердження судом реальності орендування ТОВ "Кривбасс-Транзит" бульдозера Т-130 у ТОВ "Ник 7" та здійснення позивачем реалізації продукції покупцям, а також підтвердження фактичної сплати ПДВ у ціни придбаних товарів/послуг їх постачальникам, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит у відповідних податкових періодах із врахуванням результатів вищезазначених господарських операцій із ТОВ "Ник 7" та із зазначеними вище покупцями позивача.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення до підсистеми "Податковий аудит" інформаційної системи "Податковий блок" інформації про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Кривбасс-Транзит" з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні господарських операцій з ТОВ "НИК 7" за період з 01.05.2012 по 31.07.2012 на підставі Акту № 98/222/36721892 від 29.04.2013 без винесення податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, оскільки, Криворізькою північною ОДПІ безпідставно здійснено коригування податкового кредиту, податкового зобов'язання та виключено з підсистеми "Податковий аудит" інформаційної системи "Податковий блок" показники податкової звітності позивача за травень-липень 2012 року, суд приходить до висновку про необхідність захисту прав та інтересів позивача шляхом зобов'язання відповідача вилучити з підсистеми "Податковий аудит" інформаційної системи "Податковий блок" інформацію про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Кривбасс-Транзит" з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні господарських операцій з ТОВ "НИК 7" за період з 01.05.2012 по 31.07.2012 на підставі Акту № 98/222/36721892 від 29.04.2013 без винесення податкового повідомлення-рішення та поновити в ній дані, що містяться у деклараціях ТОВ "Кривбасс-Транзит" з податку на додану вартість за період травень, червень, липень 2012 року.

Щодо висновків ревізорів про нікчемність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, перелік яких наведено у акті перевірки, та виявлених у зв'язку з цим порушень, судом встановлено наступне.

Як вбачається із змісту акту, нікчемність проведення вказаних господарських операцій пов'язується відповідачем із не можливістю підтвердити фактичне здійснення, отримання, приймання - передачі товарів ТОВ "Кривбасс-Транзит" по ланцюгу через відсутність у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, відсутністю поставок товарів, що на думку перевіряючих свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Однак, вищезазначені обставини Цивільним кодексом України не визначаються як підстави для визнання угод нікчемними.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту та бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого обов'язку щодо забезпечення належного ведення бухгалтерського та податкового обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Посилання відповідача на вищевказані висновки акту, як на підставу для встановлення нікчемності угоди згідно зі ст. 228 ЦК, а тому не породжують ніяких наслідків, судом оцінюються критично з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Частиною 3 ст. 228 ЦК України, встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, судом встановлено, що договори між позивачем та вищевказними контрагентами не визнавалися судом недійсними.

Таким чином, в акті перевірки Криворізької північної ОДПІ не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, про несумісність предмету спірного правочину з напрямком господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей, що зумовлює необґрунтованість висновку податкового органу про нікчемність проведення господарських операцій.

Отже, відповідач зробивши висновок в акті перевірки про нікчемність проведення господарських операцій, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Також суд зазначає, що з правового аналізу положень ст. 20 Податкового кодексу України, які регламентують права органів доходів і зборів, вбачається, що органам доходів і зборів, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано прав щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання. Тим більше, враховуючи той факт, що дотримання суб'єктами господарювання в момент укладення правочинів норм Цивільного та Господарського кодексів не є законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на органи доходів і зборів.

Таким чином, висновки перевірки позивача по взаємовідносинам із ТОВ "Ник 7" та контрагентами - покупцями не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Інших порушень правил формування податкового кредиту та податкового зобов'язання відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а отже, адміністративний позов ТОВ "Кривбасс-Транзит" підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасс-Транзит" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо внесення до підсистеми "Податковий аудит" інформаційної системи "Податковий блок" інформації про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Кривбасс-Транзит" з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні господарських операцій з ТОВ "НИК 7" за період з 01.05.2012 по 31.07.2012 на підставі Акту № 98/222/36721892 від 29.04.2013 без винесення податкового повідомлення-рішення.

Зобов'язати Криворізьку північну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вилучити з підсистеми "Податковий аудит" інформаційної системи "Податковий блок" інформацію про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Кривбасс-Транзит" з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні господарських операцій з ТОВ "НИК 7" за період з 01.05.2012 по 31.07.2012 на підставі Акту № 98/222/36721892 від 29.04.2013 без винесення податкового повідомлення-рішення та поновити в ній дані, що містяться у деклараціях ТОВ "Кривбасс-Транзит" з податку на додану вартість за період травень, червень, липень 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасс-Транзит" (код ЄДРПОУ 36721892) витрати зі сплати судового збору в розмірі 68,82 грн. (шістдесят вісім гривень вісімдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2014 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва