Рішення

від 28.01.2014 по справі 914/1279/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2014 р. Справа № 914/1279/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АсМАП Логістика", с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області

до відповідача "BeTrans S.p.A.", Маззо ді Ро, Мілан-Італія

про стягнення 137 747,98 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Харчук В.М. - представник (довіреність б/н від 11.02.2013р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "АсМАП Логістика" до відповідача "BeTrans S.p.A." про стягнення 137 747,98 грн.

Ухвалою суду від 05.04.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 24.04.2013р. Ухвалою суду від 24.04.2013р. розгляд справи відкладено на 14.05.2013р., ухвалою суду від 14.05.2013р. розгляд справи відкладено на 29.05.2013р., ухвалою суду від 29.05.2013р. розгляд справи відкладено на 31.05.2013р., ухвалою суду від 31.05.2013р. продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 14.06.2013р. та ухвалою суду від 14.06.2013р. зупинено провадження у справі у зв'язку із зверненням з проханням до Міністерства юстиції Італії про вручення відповідачу судових та позасудових документів. Ухвалою суду від 25.01.2014р. поновлено провадження у справі з підстав викладених в даній ухвалі та призначено розгляд справи на 28.01.2014р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві та у поданій раніше заяві про зміну підстав позову (від 31.05.2013р. вх.№19790/13).

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. На адресу суду повернулося прохання з долученими додатками надіслане на адресу Міністерства юстиції Італії з повідомленням, що відповідач більше не здійснює свою діяльність за адресою вказаною позивачем у позовній заяві, а саме Віа Де Гаспері, 107, 20017, Маззо ді Ро, Мілан-Італія (Italia 20017 Mazzo di Rho (Milano), via De Gasperi,107).

Cтаттею 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965), встановлено, що якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що

a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,

b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією,

і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Господарський суд Львівської області звернувся з проханням до Міністерства юстиції Італії про вручення відповідачу судових та позасудових документів з дотриманням усіх вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965), однак 25.01.2014р. на адресу суду повернулося прохання про вручення відповідачу судових та позасудових документів з долученими додатками, яке надсилалося на адресу Міністерства юстиції Італії.

Враховуючи, що документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, а з дати звернення з проханням до Міністерства юстиції Італії про вручення відповідачу судових та позасудових документів сплинув достатній строк для їх вручення, а також зважаючи на те, що відповідачу не було вручено судові та позасудові документи, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання їх через компетентні органи запитуваної держави, суд дійшов висновку розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача по наявних матеріалах, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши представника відповідача, суд, -

встановив:

13.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АсМАП Логістика" (надалі - експедитор) та "BeTrans S.p.A." (надалі - замовник) укладено договір №13032012OL1 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування, яким регулюються відносини сторін при виконанні експедитором доручень замовника по плануванню, організації перевезень і транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів в міжнародному сполученні, а також при розрахунках за виконані послуги.

Відповідно до п.1.2. договору замовник доручає, а експедитор бере на себе організацію транспортно-експедиторського обслуговування перевезення експортно-імпортних вантажів у відповідності до заявок і за рахунок коштів замовника.

Згідно із п.1.3. договору вартість транспортних послуг вказується у заявці і включає винагороду експедитора і вартість перевезення. Ціни на транспортні послуги є договірними і визначаються виходячи з поточної ситуації на ринку автоперевезень.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що замовник оплачує рахунки експедитора шляхом безготівкового переказу протягом 5 банківських днів з дати доставки (розвантаження) вантажу, якщо інше не обумовлене в заявці.

Як стверджує позивач у позовній заяві, на виконання умов договору, згідно заявок №18052012, №22052012 та №23052012 відповідач замовив у позивача послуги експедиції (перевезення).

Крім того пунктом 4.8. договору сторони передбачили розміри штрафів за простій автомобіля на завантаженні/замитненні, на розмитненні/розвантаженні або на кордоні у зв'язку з неналежним оформленням документів.

Позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату наданих експедиторських послуг, а також рахунки за простій автомобіля, однак відповідач не оплатив їх, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 13 400,00 євро, що на день подачі позову до господарського суду, згідно курсу валют НБУ становить 137 747,98 грн.

Отже позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 137 747,98 грн. за надані послуги з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За умовами ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Выдповыдно до ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором №13032012OL1 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування підтверджується наступним.

Заявкою № 18052012 сторонами було узгоджено надання автомобіля д.н.з. 55718 РТ та 97177 РЕ для здійснення перевезення Італія - Україна. Наданий позивачем в узгоджений термін транспортний засіб був завантажений, вантажовідправником оформлена товарно-транспортна накладна (СМR) №б/н, копія якої міститься в матеріалах справи.

Автомобіль був розвантажений по місцю вивантаження, про що є відмітки в міжнародній товарно-транспортній накладній.

Після надання послуг позивачем, за надані послуги, було виставлено рахунок №428 (invoice) на суму 2 600 євро. Вартість послуг з організації перевезень згідно заявки - 2600 євро.

Повний пакет документів для оплати були відправлені 12.06.2012 року та отримані відповідачем 18.06.2012 року.

Заявкою №22052012 сторонами було узгоджено надання автомобіля д.н.з. АО6710АЕ та АО1637ХХ для здійснення перевезення м. Верона (Італія) - Єкатеринбург (Росія).

Відповідачем було здійснено передоплату за надані послуги в розмірі 40% від суми вказаній в заявці.

Наданий позивачем в узгоджений термін транспортний засіб був завантажений, вантажовідправником оформлені товарно-транспортні накладні (СМR) №0220512 та №25052012/3. Автомобіль був розвантажений по місцю вивантаження із простроченням, про що є відмітки в міжнародних товарно-транспортних накладних №0220512 та №25052012/3.

Після надання послуг позивачем, за надані послуги, було виставлено рахунок №470 (invoice) від 15.06.2012р. на суму 3900 євро за надані послуги з перевезення, а також рахунок №471 (invoice) від 15.06.2012 року за простій автомобіля протягом 10 днів, на суму 1500 євро.

Повний пакет документів для оплати були відправлені 03.07.2012 року та отримані відповідачем 09.07.2012 року.

Заявкою № 23052012 сторонами було узгоджено надання автомобіля д.н.з. АО6011ВА та АО0204ХТ для здійснення перевезення м. Верона (Італія) - Єкатеринбург (Росія).

Відповідачем було здійснено передоплату за надані послуги в розмірі 40% від суми вказаній в заявці.

Наданий позивачем в узгоджений термін транспортний засіб був завантажений, вантажовідправником оформлені товарно-транспортні накладні (CMR) №26052012 та №00240512. Автомобіль був розвантажений по місцю вивантаження із простроченням, про що є відмітки в міжнародних товарно-транспортних накладних №26052012 та №00240512.

Після надання послуг позивачем, за надані послуги, було виставлено рахунок №472 (invoice) від 15.06.2012р. на суму 3900 євро за надані послуги з перевезення, а також рахунок №473 (invoice) від 15.06.2012р. за простій автомобіля протягом 10 днів, на суму 1500 євро.

Однак, в порушення умов договору відповідач не оплатив виставлені йому рахунки

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що замовник оплачує рахунки експедитора шляхом безготівкового переказу протягом 5 банківських днів з дати доставки (розвантаження) вантажу, якщо інше не обумовлене в заявці.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 13 400,00 євро заборгованості, яка складається із заборгованості за надані послуги з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування та штрафу за простій автомобіля є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню. 13 400,00 євро згідно курсу валют НБУ станом на дату подання позову до господарського суду Львівської області становить 137 747,98 грн.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №703 від 28.03.2013р. на суму 2 754,97 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того позивачем були понесені судові витрати на послуги перекладача в розмірі 1 600,00 грн. Докази понесення вказаних витрат містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Отже, оскільки позов слід задоволити повністю, суд дійшов до висновку стягнути з відповідача на користь позивача 1 600,00 грн. судових витрат понесених на послуги перекладача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з "BeTrans S.p.A." (Віа Де Гаспері, 107, 20017, Маззо ді Ро, Мілан-Італія, номер платника ПДВ 04080690961, номер з реєстру компаній в Торгово-промисловій палаті Італії 1725660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АсМАП Логістика" (81110, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зимна Вода, вул.Тичини, 2, код ЄДРПОУ 36499337) заборгованість в розмірі 137 747,98 грн., судовий збір в розмірі 2 754,97 грн. та судові витрати на послуги перекладача в розмірі 1 600,00 грн.

3. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 03.02.2014р.

Суддя Петрашко М.М.