Рішення

від 04.02.2014 по справі 919/1366/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року справа № 919/1366/13

Суддя господарського суду міста Севастополя Грицай О.С., секретарі Григор'євій К.Д. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

фірми "ТЕС"

(95011, м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, буд. 5, кв. 11)

до публічного акціонерного товариства "Севастопольське управління дорожнього будівництва"

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова , буд. 62)

про стягнення 63 051,95 грн,

за участю представників:

позивача - не прибув;

відповідача - Стрюкова В. В. - довіреність б/н від 08.11.2013.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року фірма "ТЕС" звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Севастопольське управління дорожнього будівництва" про стягнення 65 051,95 грн з яких 14 003,10 грн., - вартість поставленого палива, 20 743,93 грн., - штрафу, 12 896,34 грн., - пені, та 17 408,58 грн., - штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів № 1095 від 24.09.2012 та договору №1095 на відпуск пально-мастильних матеріалів з АЗС від 24.09.2012 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що в рахунках фактури та витратних накладних відсутнє узгодження відповідача відносно істотних умов договору, крім того позивачем порушено пункт 3.6 договору в частині надання відповідачу усієї необхідної документації у момент передачі ПММ, а саме податкові накладні на відпущений товар, товарно-транспортні накладні тощо, також відповідач у запереченні на позовну заяву звертає увагу на те, що позивачем порушено пункт 2.3 договору №1096, а саме не надав доказів підтвердження якості товару, що поставлявся, окрім цього відповідач зазначає, що позивач надав докази отримання талонів на товар проте докази відвантаження товару відсутні. Крім цього, відповідач у запереченні на позовну заяву звертає увагу суду на те, що договори № 1095, № 1096 підписані директором мережі АЗС ОСОБА_2, який діяв на підставі доручення №2 від 16.07.2012, проте саме доручення відсутнє, об'єм повноважень представника не підтверджені , на договорах стоїть не основна печатка постачальника, заявлений позивачем штраф у розмірі 20 743,93 не підтверджується документально, на підставі вищевикладеного відповідач просив у позові відмовити в повному обсязі (а.с 68-70).

Ухвалою суду від 26.11.2013 порушено провадження у справі №919/1366/13, розгляд справи призначено на 10.12.2013.

Справа розглядалась у судових засіданнях 10.12.2013, 14.01.2014 та 04.02.2014 року.

У судовому засіданні 14.01.2014 представником позивача було надано заяву про зміну позовних вимог а саме останній просив зменшити позовні вимоги у зв'язку з частковою сплатою боргу в розмірі 2000 грн. та просив стягнути з публічного акціонерного товариства "Севастопольське управління дорожнього будівництва" основний борг - 12 003,10 грн, штраф - 20 743,93 грн, пеню - 12 896,34 грн., 20% - 17 408,58 грн. Представник відповідача у судовому засіданні 14.01.2014 з сумою основного боргу погодився та визнав її у повному обсязі.

Зазначена заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, тому вона приймається судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову -63 051,95 грн, в межах якої розглядається спір.

Окрім того ухвалою суду від 14.01.2014 було продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

У судове засідання 04.02.2014 представник позивача не прибув, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.02.2014 надав суду додаткові заперечення з яких вбачається,що останній визнає позовні вимоги у сумі 16 705,26 грн., проте заперечує проти розрахунку позивача щодо штрафних санкцій та надав свій розрахунок.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представника сторони не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від позивача не надходило, про причини неявки суд не було повідомлено, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника позивача, за наявними у справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення строків розгляду справи і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Крім викладеного судом встановлено, що 24.09.2012 між фірмою "ТЕС" (далі постачальник), з однієї сторони та публічним акціонерним товариством "Севастопольське управління дорожнього будівництва" (далі покупець) укладено договір на відпуск пально-мастильних матеріалів з АЗС № 1095 (далі договір) (а.с 38-40).

Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку і на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується організувати та забезпечити безперебійну заправку бензином та дизельним паливом (далі ПММ) автотранспорту покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити ПММ.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що постачальник на підтвердження своїх зобов'язань, які витікають із цього договору, видає покупцеві талони на отримання ПММ на АЗС номіналом 10, 20, 50 літрів. Талони за цим договором не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою) в розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» призначені виключно для підтвердження повноважень представника покупця на отримання ПММ за цим договором.

Згідно з пункту 2.2. договору передача ПММ здійснюється шляхом заправки автотранспорту покупця за допомогою паливно-розподільної колонки (ПРК) після передачі талону оператору АЗС та перевірки його справжність. Кількість відпущеного ПММ відображається на електронному табло ПРК. Контроль за кількістю отриманого ПММ за цим договором покладається на покупця.

Відповідно до пункту 3.1 договору покупець сплачує постачальнику вартість ПММ на підставі рахунку на оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що розрахунок за договором здійснюється покупцем впродовж 25 (двадцяти п'яти) календарних днів з дати отримання талонів на ПММ. Факт отримання талонів підтверджується видатковою накладною.

Моментом виконання зобов'язань по оплаті за ПММ є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 3.3 договору).

Відповідно до пункту 3.4 договору, у випадку якщо по купець не виконує взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих ПММ зазначені в п. 3.2 цього договору строки, постачальник залишає за собою право відредагувати вартість вивантажених ПММ за ціною, діючою на момент оплати (у разі підвищення ціни).

Згідно з пунктом 4.2 договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором винувата сторона відшкодовує другій стороні всі здійсненні своїми діями або бездіяльністю збитки, включаючи не отримання прибутку в порядку передбаченим ГК України.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором винувата сторона відшкодовує другій стороні штраф в розмірі 10% від суми порушених зобов'язань.

У випадку несвоєчасної оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого товару за кожний день прострочки оплати (пункт 4.4 договору).

Відповідно до пункту 4.6 договору у випадку прострочки виконання грошових зобов'язань покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 20% річних від простроченої суми.

Згідно з пунктом 4.9 договору у відповідності зі ст. 259 ГК України, за згодою сторін позовна давність відносно вимог про стягнення з винної сторони неустойки (пені, штрафу) встановлюється тривалість у 3 (три роки).

Пунктом 7.1 розділу 7 договору передбачено, що договір рахується укладеним та вступає в силу з моменту його підписання сторонами і його скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2012 р. Зобов'язання та права сторін діють до їх повного виконання.

Крім того, судом встановлено, що 24.09.2012 між фірмою "ТЕС" (далі постачальник), з однієї сторони та публічним акціонерним товариством "Севастопольське управління дорожнього будівництва" (далі покупець) укладено договір на поставку нафтопродуктів № 1096 (далі договір 1) (а.с 41-43).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві світлі нафтопродукти, в подальшому ПММ, а покупець зобов'язується прийняти ПММ та своєчасно оплачувати поставлений товар у відповідності з умовами цього договору.

Пунктом 1.2 договору 1 передбачено, що предметом поставки за цим договором є ПММ : бензин марки А-76, А-80, А-92, А-95, дизельне паливо, мазут.

Відповідно до пункту 2.1 договору 1 передбачено, що поставка ПММ здійснюється по заявкам покупця впродовж всього строку дії цього договору.

Пунктом 3.1 договору 1 передбачено, що умови поставки - відстрочка платежу за поставлений товар. Покупець зобов'язаний сплатити відвантажені на його адресу ПММ впродовж 25 (двадцяти п'яти) календарних днів з моменту виписки постачальником видаткової накладної на товар.

Відповідно до пункту 3.2 договору 1, у випадку якщо по купець не виконує взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих ПММ зазначені в п. 3.1 цього договору строки, постачальник залишає за собою право відкорегувати вартість вивантажених ПММ за ціною, діючою на момент оплати (у разі підвищення ціни).

Покупець набуває право власності на ПММ в момент фактичного отримання товару (підписання накладних) і несе всі ризики пов'язані з ПММ, на праві власності (пункт 3.4 договору 1)

Відповідно з пунктом 4.1 договору 1 ціна наданих ПММ вказується у виставленому постачальником рахунку-фактури.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що датою виконання всіх розрахунків за договором рахується день надходження всієї суми за надані ПММ на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з пунктом 5.2 договору 1 передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором винувата сторона відшкодовує другій стороні всі здійсненні своїми діями або бездіяльністю збитки, включаючи не отримання прибутку в порядку передбаченим ГК України.

Пунктом 5.3 договору 1 передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання прийнятих на себе зобов'язань винувата сторона відшкодовує другій стороні штраф в розмірі 10% від суми порушених зобов'язань.

У випадку несвоєчасної оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого або несвоєчасно сплаченого товару за кожний день прострочки оплати (пункт 5.4 договору 1).

Відповідно до пункту 5.6 договору 1 передбачено, що у випадку прострочки виконання грошових зобов'язань покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 20% річних від простроченої суми.

Пунктом 7.6 розділу 7 договору 1 передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 р., а в частині розрахунків-до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Судом встановлено, що позивач вимоги за договорами №1095 та 1096 від 24.09.2012 виконав та поставив товар, а відповідач отримав ці послуги проте свої зобов'язання виконав частково у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 12 003,10 грн. Факт надання товару підтверджується видатковою накладною № РТ-0014364 від 17.10.2012 (а.с 45) та рахунок фактури № СТ - 0013061 від 17.10.2012 на суму 17 314,00 грн (а.с 46), що також підтверджено податковою накладною (а.с.47).

Також відповідно пункту 3.2 договору 1 між позивачем та відповідачем було укладено акт зміни ціни на дизельне паливо, яке було поставлено за договором №1096 від 24.09.2012 на суму 7 689,60 грн. (а.с 44), що також підтверджується виставленим публічним акціонерним товариством "Севастопольське управління дорожнього будівництва" рахунком фактури № СФ-0002986 від 23.10.2012 (а.с 48).

Крім того судом встановлено, що постачальником було надано дизельне паливо, що підтверджується видатковими накладними № РН-0002664 від 08.10.2012 на суму 44 999,50 грн., № РН-0002663 від 05.10.2012 на суму 44 999,50 грн., № РН-0002662 від 04.10.2012 на суму 50 063,18 грн., № РН-0002576 від 02.10.2012 на суму 50 063,18 грн. (а.с 49, 51, 53, 55) вищезгадані накладні підписані обома сторонами без зауважень, про що також було зазначено представниками сторін у судових засіданнях.

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір поставки, згідно до приписів статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості в розмірі 12 003,10 грн. є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідач виконував зобов'язання по оплаті частково, надавши виписку по рахунку з частковими проплатами відповідача, проте з урахуванням часткової оплати, а також з урахуванням заяви про зміну позовних вимог основна сума боргу складає 12 003,10 грн., яку представник відповідача визнав у судовому засіданні 04.02.2014.

На час розгляду справи в суді відповідачем взяті зобов'язання в повному обсязі не виконані, проте з урахуванням часткової проплати суми основної заборгованості остання складає 12 003,10 грн. Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 12 003,10 грн. підлягають задоволенню.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позивачем нарахована відповідачу пеня в сумі 12 896,34 грн., нарахування якої є правомірним відповідно до пунктів 4.4 та 5.4 договорів. Оскільки згідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 12 896,34 грн., за період, з 11.11.2012 по 16.10.2013 року, нарахованих на суму заборгованості, господарський суд зауважує, що вказаний розрахунок має помилки та додає свій розрахунок виконаний відповідно до вимог чинного законодавства за наступною формулою:

пеня = сума боргу х подвійну облікову ставку НБУ : кількість (366, 365) днів у році (2012, 2013 рік) х кількість днів прострочення;

Розрахунок за накладною № РТ -0014364 від 17.10.2012 на суму 17 314,00 грн:

17 314,00 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (7,5%) : кількість днів у році (366) х 50 (дні прострочки) : 100 = 354,80 грн;

17 314,00 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (7,5%) : кількість днів у році (365) х 210 (дні прострочки) : 100 = 1 138,45 грн;

17 314,00 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (7,0%) : кількість днів у році (365) х 64 (дні прострочки) : 100 = 425,02 грн;

17 314,00 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (6,5%) : кількість днів у році (365) х 22 (дні прострочки) : 100 = 135,67 грн;

1314,00 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (6,5%) : кількість днів у році (365) х 43 (дні прострочки) : 100 = 20,12 грн;

Розрахунок за накладною № РН -0002576 від 02.10.2012 на суму 50 063,18 грн:

50 063,18 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (7,5%) : кількість днів у році (366) х 65 (дні прострочки) : 100 = 1 333,65 грн;

50 063,18 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (7,5%) : кількість днів у році (365) х 21 (дні прострочки) : 100 = 432,05 грн;

Всього: 1765,70 грн.

Розрахунок за накладною № РН -0002662 від 04.10.2012 на суму 50 063,18 грн:

50 063,18 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (7,5%) : кількість днів у році (366) х 63 (дні прострочки) : 100 = 1292,61 грн;

50 063,18 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (7,5%) : кількість днів у році (365) х 62 (дні прострочки) : 100 = 1275,58 грн;

Розрахунок за накладною № РН -0002663 від 05.10.2012 на суму 44 999,50 грн:

44 999,50 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (7,5%) : кількість днів у році (366) х 62 (дні прострочки) : 100 = 1 143,43 грн;

44 999,50 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (7,5%) : кількість днів у році (365) х 86 (дні прострочки) : 100 = 1 590,39 грн;

Розрахунок за накладною № РН -0002664 від 08.10.2012 на суму 44 999,50 грн:

44 999,50 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (7,5%) : кількість днів у році (366) х 59 (дні прострочки) : 100 = 1 088,10 грн;

44 999,50 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (7,5%) : кількість днів у році (365) х 113 (дні прострочки) : 100 = 2 089,70 грн;

14 999,50 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (7,5%) : кількість днів у році (365) х 42 (дні прострочки) : 100 = 258,90 грн;

4 999,50 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (7,5%) : кількість днів у році (365) х 5 (дні прострочки) : 100 = 10,27 грн;

4 999,50 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (7,0%) : кількість днів у році (365) х 64 (дні прострочки) : 100 = 122,73 грн;

4 999,50 грн. (сума заборгованості) х подвійна ставка НБУ (6,5%) : кількість днів у році (365) х 65 (дні прострочки) : 100 = 115,74 грн., всього: 12 827,21 грн -пеня.

Розрахунок пені позивача є неточним, оскільки позивачем не правильно застосовано період виникнення прострочки, (так само і у розрахунку відповідача), а також не враховано кількість днів у 2012 році з врахуванням вищенаведеного, судом зроблений самостійних розрахунок пені за, яка складає 12 827,21 грн.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позивачем нараховані відповідачу 20% річних у розмірі 17 408,58 грн., Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи, що сторонами передбачено нарахування 20% річних в договорах, а саме в пунктах 4.6 та 5.6, суд вважає правомірним нарахування відповідачу 20% річних.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 20% річних у розмірі 17 408,58 грн., нарахованих на суму заборгованості, господарський суд зауважує, що вказаний розрахунок має помилки та додає свій розрахунок виконаний відповідно до вимог чинного законодавства за наступною формулою:

3 % річних = сума боргу х 20 % : 366 (2012 рік) та 365 днів (2013 рік) х кількість днів прострочення.

Розрахунок за накладною № РТ -0014364 від 17.10.2012 на суму 17 314,00 грн:

17 314,00 грн. (сума заборгованості) х 20% х 50 (дні прострочки) : 366 (кількість днів у 2012 році) = 473,06 грн;

17 314,00 грн. (сума заборгованості) х 20% х 246 (дні прострочки) : 365 (кількість днів у 2013 році) = 2333,83 грн;

1 314,00 грн. (сума заборгованості) х 20% х 43 (дні прострочки) : 365 (кількість днів у 2013 році) = 30,96 грн;

Розрахунок за накладною № РН -0002576 від 02.10.2012 на суму 50 063,18 грн:

50 063,18 грн. (сума заборгованості) х 20% х 65 (дні прострочки) : 366 (кількість днів у 2012 році) = 1778,20 грн;

50 063,18 грн. (сума заборгованості) х 20% х 21 (дні прострочки) : 365 (кількість днів у 2013 році) = 576,07 грн;

Розрахунок за накладною № РН -0002662 від 04.10.2012 на суму 50 063,18 грн:

50 063,18 грн. (сума заборгованості) х 20% х 63 (дні прострочки) : 366 (кількість днів у 2012 році) = 1723,49 грн;

50 063,18 грн. (сума заборгованості) х 20% х 62 (дні прострочки) : 365 (кількість днів у 2013 році) = 1700,78 грн;

Розрахунок за накладною № РН -0002663 від 05.10.2012 на суму 44 999,50 грн:

44 999,50 грн. (сума заборгованості) х 20% х 62 (дні прострочки) : 366 (кількість днів у 2012 році) = 1524,57 грн;

44 999,50 грн. (сума заборгованості) х 20% х 86 (дні прострочки) : 365 (кількість днів у 2013 році) = 2120,52 грн;

Розрахунок за накладною № РН -0002664 від 08.10.2012 на суму 44 999,50 грн:

44 999,50 грн. (сума заборгованості) х 20% х 59 (дні прострочки) : 366 (кількість днів у 2012 році) = 1450,80 грн;

44 999,50 грн. (сума заборгованості) х 20% х 113 (дні прострочки) : 365 (кількість днів у 2013 році) = 2786,27 грн;

14 999,50 грн. (сума заборгованості) х 20% х 42 (дні прострочки) : 365 (кількість днів у 2013 році) = 345,19 грн;

4 999,50 грн. (сума заборгованості) х 20% х 134 (дні прострочки) : 365 (кількість днів у 2013 році) = 367,09 грн;

Розрахунок 3% річних є неточним, оскільки невірно застосовано період прострочки, та кількість днів у 2012 році з врахуванням вищенаведеного, судом зроблений самостійних розрахунок 20% річних, який складає 17 210,83 грн.

Водночас, позивачем нараховано 10 % штрафних санкцій у сумі 20 743,93 грн., аргументуючи пунктами 4.3 та 5.3 відповідних договорів.

З позовної заяви вбачається, що сума штрафу 10% нарахована на заборгованість, яка на 01.01.2013 року складала 207 439,36 грн., проте у судовому засіданні представник позивача не зміг обґрунтувати вищенаведений розрахунок 10 % штрафних санкцій у зв'язку з чим у суду немає підстав для їх задоволення. Матеріали справи не містять доказів у підтвердження суми заборгованості у розмірі 207 439,36 грн, саме станом на 01.01.2013, тому здійснити самостійний розрахунок 10% не має можливості, оскільки сума заборгованості, на яку посилається позивач не є встановленою.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 42 041,14 грн, з яких: вартість поставленого палива - 12003,10 грн., 20% річних - 17 210,83 грн, пеня - 12 827,21 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 44, 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Севастопольське управління дорожнього будівництва" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова , буд. 62, р/р 26001053008 в КФ АБ «Експресс-Банк», МФО 384674, ЄДРПОУ 03450614) на користь фірми "ТЕС" (95011, м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, буд. 5, кв. 11, ЄДРПОУ 16512506, р/р 26006000087530 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300528) вартість поставленого палива у розмірі 12 003,10 грн., пеню у розмірі 12 827,21 грн, 20 % річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 17 210,83 грн та 1147,18 грн. компенсацію по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 06.02.2014

Суддя О.С. Грицай

Вих. № 919/1366/13/3092/14