Ухвала

від 28.01.2014 по справі 801/4276/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/4276/13-а

28.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Шереніна Ю.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 21.11.13 у справі № 801/4276/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альцеста" (вул. Пасечна, буд.3, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013 року позовні вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альцеста" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0002042204 від 11.02.2013року, № 0002052204 від 11.02.2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альцеста" 21878 грн. судових витрат, з яких сплата за судовій збір у розмірі 2294,00 грн. та за проведення судової експертизи у розмірі 19584,00 грн.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 28.01.2014 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "Альцеста" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з КП "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468812), ТОВ "Бренд Строй" (код ЄДРПОУ 36165567), ПП «Скипер» (ЄДРПОУ 37081677), за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р., за результатами якої складений акт від 27.12.2012 року № 10499/22-1/35002614.

Актом перевірки встановлені порушення позивачем:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, п.п. 14.1. 185, п.п. 14.1. 191 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України віл 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в наслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 300447 грн.

- п. 7.2.1, п. 7.2, ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п.п. 14.1.202, п.п. 14.1.203, п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, донараховано ПДВ у розмірі 238002 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0002042204 від 11.02.2013 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 355288,25 грн., у т.ч. 300447 грн. за основним платежем та 54841,25 грн. штрафні санкції;

- № 0002052204 від 11.02.2013 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 273099,25 грн., у т.ч. 215374 грн. за основним платежем та 57725,25 грн. штрафні санкції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин щодо податкового кредиту) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно п.п. 7.5.1. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.1.п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити окремі рядки, визначені даною статтею.

Як вбачається з підпункту 7.7.1. пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

ТОВ «Альцеста» придбало у ПП «Скіпер» будівельні матеріали загальною вартістю 2641,03 грн., у т.ч. вартість без ПДВ 2200,86 грн та ПДВ 440,17 грн. що підтверджується видатковою накладною № 904 від 27.10.11р. та платіжним дорученням № 350 від 27.10.11 на суму 2641,03 у т.ч. ПДВ 440,17 грн.

ТОВ «Альцеста» придбало у ТОВ «Бренд Строй» будівельні роботи загальною вартістю 25998,68 грн., у т.ч. вартість без ПДВ 21665,57 грн. та ПДВ 4333,11 грн.

Зазначене підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт від 31.01.11 на суму 13007,11 грн., у т.ч. ПДВ 2167,85 грн. та від 28.02.11 на суму 12991,57 грн., у т.ч. ПДВ 2165,26 грн., загальна суму складає 25998,68 грн., у т.ч. ПДВ 4333,11 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 261 від 08.02.11 на суму 13007,11 грн. у т.ч. ПДВ 2167,85 грн. та № 271 від 14.03.11 на суму 12991,57 грн., у т.ч. ПДВ 2165,26 грн., надані послуги отримані ТОВ «Альцеста» від ТОВ «Бренд Строй» були сплачені у повному обсязі.

Операції з придбання товарів були отображені у бухгалтерському обліку наступними проводками: Дт. 23 «Виробництво» Кт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 21 665,57 грн., Дт 644 «Податковий кредит» Кт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 4 333,11 грн., Дт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 311 «Поточний рахунок у національній валюті» у сумі 25 998,68 грн.

Формування валових витрат ТОВ «Альцеста» здійснено на підставі отриманих від ТОВ «Бренд Строй» актів приймання виконаних будівельних робіт, заборгованість відсутня. Усі послуги (роботи) придбані ТОВ «Альцеста» використані у його господарський діяльності.

Отже формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ТОВ «Альцеста» по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй» у розмірі 21665,57 грн. підтверджено у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Альцеста» та КП «Альянс» укладені наступні договори:

Договір підряду № 1068 від 01.05.2009 з КП «Альянс», відповідно якого Підрядник (КП «Альянс») зобов'язується за свій ризик виконати по завданню Замовника роботи у відповідності з проектно -кошторисною документацією, а саме прочистка димоходу у житлових будинках, ремонт димоходів.

Договір підряду № 1324 від 01.07.2009 з КП «Альянс», відповідно якого -Підрядник (КП «Альянс») зобов'язується за свій ризик виконати по завданню Замовника роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією а саме, прочистка димовідводу у житлових будинках.

Договір підряду № 716 від 04.05.2010 з КП «Альянс», відповідно якого Підрядник (ПК «Альянс») зобов'язується за свій ризик виконати по завданню Замовника роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, а саме прочистка димоходу у житлових будинках, ремонт димоходів, ремонт покрівлі.

Договір купівлі продажу № 1020 від 29.06.2010 з КП «Альянс», відповідно якого Продавець (КП «Альянс») зобов'язується передати у власність Покупця майно що належить Продавцю, а Покупець зобов'язується прийняти це майно та сплатити його.

Договір підряду № 1479/1451 від 01.07.2010 з КП «Альянс», відповідно якого Підрядник (КП «Альянс») зобов'язується за свій ризик виконати по завданню Замовника роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, а сгь чистку каналізаційних стояків в житлових будинках.

Договір підряду № 782 від 01.07.2011 з КП «Альянс», відповідно якого Підрядник (КП «Альянс») зобов'язується за свій ризик виконати по завданню Замовника роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, а саме чистку каналізаційних стояків в житлових будинках.

На виконання умов зазначених договорів КП «Альянс» надало, а ТОВ «Альцеста» прийняло обладнання та підрядні роботи загальною вартість 1434400,62 грн., у т.ч. вартість без ПДВ 1220429,85 грн. та ПДВ 244085,97 грн., що підтверджується податковими накладними, видатковою накладною, акта» приймання виконаних будівельних робіт.

Зазначені операції були відображені у бухгалтерському та податковому обліку наступними розрахунками: Дт. 109 «Інші основні засоби» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняна.' постачальниками» у сумі 4976,67 грн., Дт. 23 «Виробництво» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальникам/ у сумі 1429423,95 грн., Дт. 644 «Сировина та матеріали» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняним, постачальниками» у сумі 244085,97 грн. (зі складу податкового кредиту виключеь: суму 233 228,96 грн.), Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 311 «Поточний рахунок у національній валюті у сумі 1 434 400,62 грн.

Формування валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ТОВ «Альцеста» здійснено на підставі отриманих від КП «Альянс» актів приймання виконаних будівельних робіт та видаткової накладної. Усі роботи придбані ТОВ «Альцеста» використані у його господарський діяльності», основний засіб введено до експлуатації, на його вартість нарахована амортизація.

На підтвердження зазначеного, судом були досліджені акти здачі приймання виконаних робіт, а саме: № б/н від 30.10.2009, № б/н від 30.10.2009, № б/н від 30.11.2009, № б/н від 30.11.2009, № б/н від 28.12.2009, № б/н від 28.12.2009, № б/н від 29.01.2010, № б/н від 29.01.2010, № б/н від 26.02.2010, № б/н від 26.02.2010, № б/н від 31.03.2010, № б/н від 31.03.2010, № б/н від 31.03.2010, № б/н від 31.03.2010, № б/н від 31.03.2010, № б/н від 30.04.2010, № б/н від 30.04.2010, № б/н від 31.05.2010, № б/н від 31.05.2010, № 1868 від 29.06.2010, № б/н від 30.06.2010, № б/н від 30.06.2010, № б/н від 30.07.2010, № б/н від 30.07.2010, № б/н від 31.08.2010, № б/н від 31.08.2010, № б/н від 23.09.2010, № б/н від 23.09.2010, № б/н від 30.09.2010, № б/н від 30.09.2010, № б/н від 29.10.2010, № б/н від 29.10.2010, № б/н від 29.04.2011, № б/н від 30.11.2010, № б/н від 30.12.2010, № б/н від 30.12.2010, № б/н від 31.01.2011, № б/н від 31.01.2011, № б/н від 28.02.2011, № б/н від 28,02.2011, № б/н від 31.03.2011, № б/н від 31.03.2011, № б/н від 22.04.2011, № б/н від 29.04.2012, № б/н від 31.05.2011, № б/н від 31.05.2011, № б/н від 30.06.2011, № б/н від 30.06.2011, № 34 від 29.07.2011, № 33 від 29.07.2011, № 36 від 31.08.2011, № 35 від 31.08.2011, № 39 від 30.09.2011, № 38 від 30.09.2011, № 43 від 03.10.2011, № 42 від 31.10.2011, № 41 від 31.10.2011, № 1948 від 21.11.2011, № 45 від 28.11.2011, № 46 від 30.11.2011, № 45 від 30.11.2011, № 50 від 05.12.2011, № 49 від 05.12.2011, № 48 від 05.12.2011, № 47 від 22.12.2011, № 51 від 28.12.2011, № 50 від 28.12.2011, № 1 від 16.01.2012, № 4 від 30.01.2012, № 5 від 30.01.2012, № 2 від 30.01.2012, № 3 від 30.01.2012, № 58 від 27.02.2012, № 60 від 29.02.2012, № 57 від 29.02.2012, № 59 від 29.02.2012 на загальну суму 1434400,62 грн., вартість без ПДВ 1220429,85 грн., ПДВ у розмірі 244085,97 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 350 від 27.10.2011, № 261 від 08.02.2011, № 271 від 14.03.2011, № 84 від 26.02.2010, № 54 від 25.12.2009, № 66 від 18.01.2010, № 53 від 22.12.2009, № 55 від 25.12.2009, № 28 від 02.11.2009, № 71 від 01.02.2010, № 80 від 09.02.2010, № 66 від 18.01.2010, № 84 від 26.02.2010, № 69 від 26.01.2010, № 49 від 08.12.2009, № 52 від 17.12.2009, № 53 від 22.12.2009, № 82 від 19.02.2010, № 83 від 24.02.2010, № 84 від 26.02.2010, № 100 від 18.03.2010, № 101 від 25.03.2010, № 71 від 01.02.2010, № 118 від 20.04.2010, № 96 від 11.03.2010, № 82 від 19.02.2010, № 85 від 02.03.2010, № 97 від 17.03.2010, № 100 від 18.03.2010, № 119 від 21.04.2010, № 86 від 04.03.2010, № 96 від 11.03.2010, № 106 від 08.04.2010, № 107 від 08.04.2010, № 131 від 11.05.2010, № 105 від 32.04.2010, № 118 від 20.04.2010, № 115 від 15.04.2010, № 118 від 20.04.2010, № "18 від 20.04.2010, № 136 від 25.05.2010, № 104 від 02.04.2010, № 115 від 15.04.2010, № 130 від 11.05.2010, № 135 від 20.05.2010, № 136 від 25.05.2010, № 132 від 17,05.2010, № 145 від 08.06.2010, № 159 від 18.06.2010, № 155 від 14.06.2010, № 172 від 08.07.2010, № 162 від 30.06.2010, № 163 від 30.06.2010, № 178 від 04.08.2010, № 176 від 04.08.2010, № 177 від 04.08.2010, № 198 від -8.09.2010, № 196 від 07.09.2010, № 200 від 23.09.2010, № 201 від 23.09.2010, № 203 від 05.10.2010, № 202 від 05.10.2010, № 224 від 11.11.2010, № 223 від 11.11.2010 № 234 від 06.12.2010, № 233 від 06.12.2010, № 246 від 10.01.2011, № 247 від 12.01.2011, № 263 від 08.02.2011, № 262 від 08.02.2011, № 273 від '6.03.2011, № 272 від 14.03.2011, № 282 від 14.04.2011, № 281 від 14.04.2011, № 290 від 05.05.2011, № 289 від 05.05.2011, № 298 від 06.06.2011, № 297 від 03.06.2011 № 307 від 14.07.2011, № 306 від 06.07.2011, № 321 від 12.08.2011, № 325 від 29.08.2011, № 326 від 30.08.2011, № 314 від 04.08.2011, № 315 від '0.08.2011, № 338 від 27.09.2011, № 332 від 16.09.2011, № 330 від 12.09.2011, № 331 від 14.09.2011, № 339 від 30.09.2011, № 340 від 04.10.2011, № 341 від 11.10.2011, № 349 від 27.10.2011, № 352 від 31.10.2011, № 351 від 31.10.2011, № 365 від 30.11.2011, № 362 від 28.11.2011, № 363 від 30.11.2011, № 364 від 30.11,2011, № 372 від 22.12.2011, № 371 від 22.12.2011, № 370 від 22.12.2011, № 359 від 22.12.2011, № 381 від 04.01.2012, № 380 від 04.01.2012, № 379 від 35.12.2011, № 386 від 17.01.2012, № 394 від 30.01.2012, № 395 від 31.01.2012. № 396 від 31.01.2012, № 398 від 31.01.2012, № 397 від 31.01.2012. №11 від 01.03.2012, № 7 від 28.02.2012, № 8 від 01.03.2012, № 10 від 01.03.2012 № 9 від 01.03.2012 на загальну суму 1434400,62 грн., у т.ч. ПДВ у розмірі 244085,97 грн.

Отже формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ТОВ «Альцеста» по взаємовідносинам з КП «Альянс» у розмірі 1220429,85 грн. підтверджено у повному обсязі.

Таким чином, первинними бухгалтерськими документами ТОВ «Альцеста» (актами здачі-прийняття надання послуг, видатковими накладними) у повному обсязі підтверджується отримання товарів та послуг (з метою використання) у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, придбаних у контрагентів ТОВ "Бренд строй", КП "Альянс", ПП «Скіпер».

Фактично позивачем від зазначених контрагентів отримано будівельні матеріали, основні засоби та підрядні роботи загальною вартістю 1434400,62 грн., у т.ч. вартість без ПДВ 1220429,85 грн. та ПДВ 244085,97 грн., що підтверджується оформленими видатковими накладними та актами приймання виконаних підрядних робіт, податковими накладним. За зазначеними операціями сума віднесена до складу податкового кредиту та складає 244085,97 грн.

Таким чином, послуги за спірними господарськими операціями з контрагентами були придбані з метою їх подальшого використання у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем сум ПДВ по зазначеним договорам, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладених правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Крім того, податковий орган не довів невідповідність відомостей податкових накладних фактичним обставинам та неотримання позивачем від своїх контрагентів послуг.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Отже, без правової оцінки суду першої інстанції не залишилось те, що зміст статті 228 Цивільного кодексу України свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а фіктивне підприємництво з метою ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається як на підставу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем таких доказів надано не було. Проте, у разі наявності відповідного вироку суду, постановленого у кримінальній справі, податковий орган має право звернутись до суду про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Всупереч цьому, відповідачем не було надано суду доказів, які б вказували на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та контрагентами не використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача одержаних від контрагентів послуг. Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

Щодо визначення відповідачем грошового зобов'язання із податку на прибуток підприємств податковим повідомленням-рішенням № 0002042204 від 11.02.2013 року, встановлено наступне.

Відповідно до п.5.1, п.п. 5.2.1, 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оприбуткування підприємств" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються в тому числі:

- суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

- суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Так, згідно із п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.1. ст.138 ПК України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У свою чергу пп. 138.1.1. п.138.1. ст.138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.8. ст.138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, віднесення сум до витрат відповідного звітного періоду можливо здійснити лише у разі підтвердження фактичного здійснення таких витрат на придбання певного товару, оплату послуг належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

Ознакою останньої є рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено виконання сторонами правочинів, висновок податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування є необґрунтованим.

Позивачем на підтвердження вищезазначених угод від КП "Альянс" були надані наступні податкові накладні: № 4116 від 30.10.2009, № 4117 від 30.10.2009, № 4554 від 30.11.2009, № 4555 від 30.11.2009, № 4926 від 28.12.2009 № 4927 від 28.12.2009, № 72 від 29.01.2010, № 73 від 29.01.2010, № 401 від 26.02.2010, № 402 від 26.02.2010, № 784 від 31.03.2010, № 785 від 31.03.2010 № 787 від 31.03.2010, № 783 від 31.03.2010, № 786 від 31.03.2010, № 1107 від 30.04.2010, № 1106 від 30.04.2010, № 1501 від 31.05.2010, № 1502 від 31.05.2010, № 1868 від 29.06.2010, № 1904 від 30.06.2010, № 1905 від 30.06.2010. № 2601 від 30.07.2010, № 2602 від 30.07.2010, № 3055 від 31.08.2010, № 3054 від 31.08.2010, № 3228 від 23.09.2010, № 3227 від 23.09.2010, № 3520 від 30.09.2010. № 3521 від 30.09.2010, № 4098 від 29.10.2010, № 4097 від 29.10.2010, № 4430 від 30.11.2010 № 4431 від 30.11.2010, № 4786 від 30.12.2010, № 4785 від 30.12.2010. № 251 від 31.01.2011, № 252 від 31.01.2011, № 651 від 28.02.2011, № 652 від 28.02.2010 № 335 від 31.03.2011, № 336 від 31.03.2011, № 219 від 22.04.2011, № 295 від 29.04.2011, № 292 від 31.05.2011, № 293 від 31.05.2011, № 332 від 30.06.2011, № 300 від 30.06.2011, № 262 від 29.07.2011, № 263 від 29.07.2011, № 258 від 31.08.2011, № 257 від 31.08.2011, № 253 від 30.09.2011, № 252 від 30.09.2011, № 11 від 03.10.2011, № 229 від 31.10.2011, № 288 від 31.10.2011, № 155 від 21.11.2011, № 237 від 28.11.2011, № 259 від 30.11.2011, № 275 від 30.11.2011 № 37 від 05.12.2011, № 38 від 05.12.2011, № 39 від 05.12.2011, № 183 від 22.12.2011, № 245 від 28.12.2011, № 246 від 28.12.2011, № 34 від 16.01.2012. № 143 від 30.01.2012, № 145 від 30.01.2012, № 144 від 30.01.2012, № 146 від 30.01.2012 № 234 від 27.02.2012, № 255 від 29.02.2012, № 257 від 29.02.2012, № 256 від 29.02.2012 так загальна сума складає 1434400,62 грн., у т.ч. ПДВ 244085,97 грн.

Податковий кредит у розмірі 244085,97 грн. був сформований на підставі платіжних доручень.

Також, на підтвердження наданих послуг позивачу від ПП «Скіпер» була надана податкова накладна № 3 від 27.10.11 на суму 2641,03 грн., у т.ч. ПДВ у розмірі 440,17 грн.

Зазначена сума у розмірі 440,17 правомірно увійшла до податкового кредиту на підставі платіжного доручення № 350 від 27.10.2011року.

Здійснення угод між ТОВ «Армада» та ТОВ «Бренд Строй» підтверджується податковими накладними: № 122 від 31.01.2011 на суму 13007,11 грн. у т.ч. ПДВ 2167,85 грн. та № 315 від 28.02.2011 у сумі 12991,57 грн. у т.ч. ПДВ 2 165,26 грн., так загальна сума складає 25998,68 грн., у т.ч. ПДВ 4333,11 грн.

Так сума у розмірі 4333,11 грн. відповідно до платіжних доручень № 261 від 08.02.11 та № 271 від 14.03.11 правомірно була зарахована до податкового кредиту.

Як вбачається з висновку експерта № 184/13 від 04.10.2013 року, висновки ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, по взаємовідносинам по операціях з вищевказаним контрагентом викладені в акті позапланової документальної невиїзної перевірки № 10449/22-1/35002614 від 27.12.2012 щодо заниження ТОВ «Альцеста» податку на прибуток на загальну суму 300447 грн., заниження податку на додану вартість всього у сумі 238002 грн. та визнання взаємовідносин між позивачем із зазначеними контрагентами, як нікчемні, документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, не підтверджуються.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, частиною першою статті 195, статтями 196,197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.13 у справі № 801/4276/13-а- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.13 у справі № 801/4276/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис Ю.Л.Шеренін

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян