Ухвала

від 30.01.2014 по справі 801/7828/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/7828/13-а

30.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 26.11.13 у справі № 801/7828/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський машинобудівельний завод "Прогрес" (вул. Ген. Васильєва, буд. 34, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95047)

до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Д.Ульянова, 2 Б, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97408)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Сімферопольський машинобудівельний завод "Прогрес" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000192203 від 28.03.2013 року про збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств на суму 5867 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 814 грн., а всього на суму 6681 грн. та № 0000542203 від 07.05.2013 року про збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 5237 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 2618,5 грн., а всього на суму 7855,50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.11.13 у справі № 801/7828/13-а позов Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський машинобудівельний завод «Прогрес» задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000192203 від 28.03.2013 року про збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств на загальну суму 6681,00 грн.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000542203 від 07.05.2013 року про збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 7855,50 грн.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.11.13 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову у повному обсязі.

У судове засідання 30.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі. У судове засідання 30.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що з 04.03.2013 року по 11.03.2013 року проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Сімферопольський машинобудівельний завод "Прогрес" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.10.2011р. по 31.12.2011р. та за період з 01.10.2012р. по 31.12.2012р. та податку на додану вартість за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р., з 01.10.2012р. по 30.11.2012р. при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «А.Ю.А. Сфера» (ЄДРПОУ 37092060) та ПП «ТД ТАМ» (ЄДРПОУ 35861367).

За результатами перевірки 18.03.2013 року складений акт № 000023/01-05-22-04/000240141 (а. с. 15-40), згідно з яким документальною позаплановою невиїзною перевіркою ПАТ «СМЗ «Прогрес» встановлено порушення:

1. П.44.1 ст.44, 138.1, 138.2, 138.6, 138.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.39.1.9. п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144, ст..146, п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток періоді що перевірявся, всього у сумі 5867 грн., у тому числі: за 2-4 квартал 2011р. у сумі 4239 грн., за 2012 рік у сумі 1628 грн. по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «А.Ю.А. Сфера» та ПП «ТД ТАМ».

2. П.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755- VI від 02.12.2010, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 5237 грн., у тому числі: за грудень 2011 року заниження у сумі 3686 грн.; за жовтень 2012 року завищення у сумі 92 грн.; за листопад 2012р. заниження у сумі 1643 грн. по взаємовідносинам з наступними контрагентами ТОВ «А.Ю.А. Сфера» та ПП «ТД ТАМ».

На підставі акту перевірки № 000023/01-05-22-04/000240141 від 18.03.2013 року ДПІ у м. Євпаторії АРК ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000192203 від 28.03.2013 року про збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств на суму 5867 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 814 грн., а всього на суму 6681 грн. та № 0000542203 від 07.05.2013 року про збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 5237 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 2618,5 грн., а всього на суму 7855,50 грн. (а.с.41-42).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дійшов помилкових висновків відносно порушення позивачем вимог податкового законодавства, визнавши угоди позивача з ТОВ «А.Ю.А. Сфера» та ПП «ТД ТАМ» нікчемними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та переглядаючи постанову в межах доводів апеляційної скарги зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що відсутність у ТОВ «А.Ю.А. Сфера» та ПП «ТД ТАМ» основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів вказує про неможливість фактичного постачання ТМЦ. Здійсненні між підприємствами - контрагентами операції вчинені без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування додаткового ланцюга проходження ТМЦ та формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємствами податкової вигоди. Також в акті вказано, що у зв'язку з не підтвердженням у ТОВ «А.Ю.А. Сфера» та ПП «ТД ТАМ» об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників, відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям в розумінні ст.22, 188 Податкового кодексу України. Встановлено, що усі операції за участю ТОВ «А.Ю.А. Сфера» та ПП «ТД ТАМ» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI .

Відповідно до норм п.14.1.181 ст.14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п.198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Достатніми підставами для включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання платником податку товарів та послуг, використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності, сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, наявність належним чином оформленої накладної.

Також, згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Апеляційним розглядом встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність та спеціалізується на випуску устаткування для цегляних заводів. У перелік виготовленого обладнання входить автомат для різання і укладання цегли на сушильні вагонетки СМК 127А. Вказаний автомат складається з металоконструкцій, виготовлених на заводі і комплектуючих виробів, що придбаваються у постачальників.

18.10.2012 року позивач у виконання договору перерахував 9854,02 грн. на розрахунковий рахунок ПП ТД "ТАМ" (згідно з платіжним дорученням, наявному в матеріалах справи, № 3467) (а.с.63).

Після оплати металопрокат був отриманий на складі ПП ТД "ТАМ" в м. Дніпропетровськ водієм заводу ОСОБА_2 на автомобілі КАМАЗ № НОМЕР_1 за ТТН № 0000000258 від 22.10.2012 року (а.с.127).

ПП ТД "ТАМ" видало видаткову накладну № РН-0000675 від 22.10.2012 року на суму 9304,01 грн., Та перерахувало різницю грошових коштів у сумі 550,01 грн. 22.10.2012 року на розрахунковий рахунок ПАТ "СМЗ" Прогрес" платіжним дорученням № 2125 (а.с.61, 130).

Отриманий металопрокат був оприбуткований на склад заводу за прибутковим ордером № 55 потім метал був відпущений в цех (накладна - вимога від 30.11.2012 року, списання ТМЦ у виробництво № 00000265, накладна-вимога від 30.01.2013 року, списання ТМЦ у виробництво № 00000003) для виготовлення: 1) вузлів автомата СМК 127А для ТОВ "Тактика" г.Ижевск, Росія (замовлення № 17, контракт № 65); 2) автомата СМК 127 А для Горковского цегельного заводу ЗАТ "Горак" (контракт №41) (а.с.134-151).

Після виготовлення автомата СМК 127А і його вузлів, цех здав готові вироби на склад готової продукції, надалі вони відправлені замовникам (копії відвантажувальних матеріалів є в матеріалах справи) (а.с.152).

В грудні 2011 року позивачем придбані у ТОВ «А.Ю.А. Сфера»: 1.Гальмо колодкове ТКГ-200 у кількості 1 шт., ціною 2145 грн. без ПДВ; 2. Гідророзподільник ВЕ10-44 Г24 у кількості 2 шт., ціною 1750 грн. без ПДВ; 3. Гідрозамок ГЗМ 10/3 у кількості 1 шт., за ціною 902 грн. без ПДВ; 4. Клапан зворотний 1 МКО 10/20 у кількості 1 шт., ціною 385 грн. без ПДВ; 5. Клапан запобіжний МКПВ 10/3 СЗ В2 24в у кількості 1 шт., ціною 960 грн. без ПДВ; 6. Перемикач манометра ПМ2-2-С320 у кількості 1 шт., ціною 515 грн. без ПДВ; 7. Манометр МТП-1М-25мПа-2,5Д у кількості 1 шт., ціною 185 грн. без ПДВ; 8. Дросель ДК 10.3-Н у кількості 2 шт., ціною 1964 грн. без ПДВ; 9. Редуктор РМ-500-50-31М у кількості 1 шт., ціною 9625 грн. без ПДВ.

Усього згідно з податковою накладною №7 від 07.12.2011 року, №8 від 08.12.2011 року та видатковою накладною № РН-0000246 від 16 грудня 2011 року придбано обладнання на загальну суму 18431 грн., ПДВ 3686,20 грн., а разом 22117,20 грн. (а.с.43, 156-157).

Позивачем на поточний рахунок ТОВ «А.Ю.А. Сфера» 07.12.2011 року було перераховано суму у розмірі 11550 грн., а 08.12.2011 року сума у розмірі 10567,20 грн., а разом 22117,20 грн., що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями № 2432 від 07.12.2011 року та №2436 від 08.12.2012 року (а.с.153-154).

Згідно з матеріалами справи весь товар був оприбуткований на склад заводу за прибутковим ордером № 202 від 16.12.2011 року, а потім виданий в цех для виготовлення кантувача форм СП 102 за лімітно-забірними картками № 103 та № 98. Після виготовлення закінчений виріб було передано на склад готової продукції за приймально -сдаточним актом № 1, а замовнику ЗАТ "ТБК" м. Херсон за дорученням від 29.09.2012 року та накладної № 3 був переданий кантувач (а.с.158-169).

Відносно нікчемності здійснених операцій, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV первинними документами вважаються документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Проте, будь-які документи (у тому числі й договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією вважається операція (дія або подія) яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідачем не було враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

В свою чергу, відповідачем не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання договорів позивачем з ТОВ «А.Ю.А. Сфера» (ЄДРПОУ 37092060) та ПП «ТД ТАМ» (ЄДРПОУ 35861367).

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. У той же час, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Зідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Апеляційним розглядом також встановлено, що «А.Ю.А. Сфера» на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та мали ідентифікаційні номери: «А.Ю.А. Сфера» код за ЄДРПОУ 37092060 та ПП «ТД ТАМ» код за ЄДРПОУ 35861367.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що контрагентами позивача по ланцюгу взаємовідносин не прослідковувалось фактичне здійснення господарських операцій, та як наслідок господарські операції позивача зі своїми контрагентами не можуть бути фактичними.

Разом з тим, виходячи з принципу індивідуальної відповідальності Публічне акціонерне товариство "Сімферопольський машинобудівельний завод "Прогрес" не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, за його взаємовідношення з іншими контрагентами та за можливу недостовірність відомостей про нього, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності ТТН та довіреностей, поряд з іншими первинними документами бухгалтерського обліку, які свідчать про фактичне здійснення господарських операцій, не спростовують висновків суду першої інстанції про доведення позивачем реальності правочину.

Колегією суддів безперечно встановлено, що господарські операції між позивачем та «А.Ю.А. Сфера» та ПП «ТД ТАМ» мали реальний характер, придбане за договорами використано позивачем у його господарській діяльності, господарські операції викликали зміни у активах позивача, отже позивач мав підстави для формування витрат та податкового кредиту за операціями з цими контрагентами.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, ці доводи були предметом дослідження та не знайшли свого правового підтвердження.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.11.13 у справі № 801/7828/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна