Постанова

від 06.02.2014 по справі 921/639/13-г/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року Справа № 921/639/13-г/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П., суддіФролова Г.М., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна компанія "Данко" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року у справі№ 921/639/13-г/13 господарського судуТернопільської області за позовомДержавного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна компанія "Данко" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державної фінансової інспекції в Тернопільській області простягнення 39 910, 92 грн. заборгованості та 1 131, 72 грн. 3% річних В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Руденко А.В. дов. № 228 від 27.12.2013 року - відповідача:не з'явився, - третьої особи:не з'явився ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (далі за текстом - ДП з питань поводження з відходами як вторинною сировиною) звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна компанія "Данко" (далі за текстом - ТОВ "ЕК "Данко") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державної фінансової інспекції в Тернопільській області про стягнення 39 910, 92 грн. заборгованості та 1 131, 72 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.07.2013 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ТОВ "ЕК "Данко" на користь ДП з питань поводження з відходами як вторинною сировиною 35 849, 40 грн. заборгованості, 1 016, 55 грн. - 3% річних. В решті вимог позов залишено без розгляду.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "ЕК "Данко" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 16.07.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року у справі № 921/639/13-г/13 апеляційну скаргу ТОВ "ЕК "Данко" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 16.07.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ТОВ "ЕК "Данко" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 16.07.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року у справі № 921/639/13-г/13та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 34, 36, 62, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено, що згідно п. п. 1.1., 1.2., 2.1. положення про Тернопільське обласне управління з утилізації відходів як вторинної сировини Державної компанії "Укрекокомресурси", затвердженого наказом президента Державної компанії "Укрекокомресурси" від 07.07.2003 року № 30, управління (скорочена назва - "Тернопільекокомресурси") є структурним підрозділом Державної компанії "Укрекокомресурси" та реалізує в Тернопільській області Програми Компанії, які спрямовані на розроблення та впровадження систем і здійснення робіт із заготівлі, збирання, сортування, транспортування, переробки, утилізації та реалізації відходів як вторинної сировини, підвищення ефективності у сфері поводження з відходами споживання і виробництва.

Відповідно до п. 2.3. вказаного вище Положення, зокрема, передбачено, що Управління відповідно до покладених на нього завдань, здійснює реалізацію вторинної сировини, неліквідних матеріалів, відходів виробництва і споживання, іншої продукції (товарів).

Пунктом 4.1.1. Положення передбачено, що Управління має право укладати господарські договори (угоди) від імені Компанії у межах повноважень, наданих цим Положенням та довіреністю, виданою начальнику Управління.

Так, судами досліджено, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 року № 1074 Державна компанія з утилізації відходів як вторинної сировини перейменована на Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 05.07.2010 року Тернопільським обласним управлінням з утилізації відходів як вторинної сировини "Тернопільекокомресурси" Державної Компанії "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України в особі начальника Дмитрука О.С., що діє на підставі Положення про управління та довіреності від 01.01.2010 року № 8-7/1-13, як постачальником, та ТОВ "ЕК "Данко", як покупцем, укладено договір поставки товару № 14, згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язався поставити не тюковану вторинну сировину (макулатуру, поліетилен-термостійкий, поліетилен-стрейч, ПЕТ-пляшку, склобій, відходи пластмаси), надалі Товар, а покупець зобов'язувався його прийняти та оплатити.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено судами позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору поставки товару від 05.07.2010 року №14, ДК "Укрекокомресурси" в особі Тернопільського обласного управління "Тернопільекокомресурси" передано відповідачу товар відповідно до видаткових накладних: №РН-0000078 від 05.07.2010 року на суму 46 348, 68 грн., № РН-0000079 від 05.07.2010 року на суму 1 929, 84 грн., № РН-0000080 від 05.07.2010 року на суму 2 570, 88 грн., № РН-0000081 від 06.07.2010 року на суму 130, 80 грн., № РН-0000082 від 06.07.2010 року на суму 2 689, 92 грн., № РН-0000083 від 07.07.2010 року на суму 619, 68 грн., № РН-0000084 від 07.07.2010 року на суму 621, 12 грн., всього на загальну суму 54 910, 92 грн., однак, відповідач за отриманий товар розрахувався частково - в сумі 15 000 грн.

21.06.2012 року обласне управлінням "Тернопільекокомресурси", в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, звернулось до відповідачу з претензію про перерахування заборгованості на загальну суму 39 910, 92 грн. (що виникла згідно видаткових накладних №РН-0000078, №РН-0000079 та №РН-0000080 від 05.07.2010 року, № РН-0000081 та № РН-0000082 від 06.07.2010 року, № РН-0000083, № РН-0000084 від 07.07.2010 року з врахуванням часткової проплати в сумі 15 000 грн.).

03.07.2012 року обласне управління "Тернопільекокомресурси" надіслало директору ТОВ "ЕК "Данко" лист, в якому зазначило про існування заборгованості в сумі 39 910, 92 грн. та просило погасити таку в строк, зазначений у претензії від 21.06.2012 року, проте 24.07.2012 року ТОВ "ЕК "Данко" надіслало лист № 24 на адресу начальника Тернопільського обласного управління "Тернопільекокомресурси", в якому повідомило про безпідставність даної заборгованості, оскільки така не підтверджена первинними документами та просило надати копії завірених видаткових накладних: № РН-0000078, № РН-0000079 та №РН-0000080 від 05.07.2010 року, № РН-0000081 та № РН-0000082 від 06.07.2010 року, № РН-0000083, № РН-0000084 від 07.07.2010 року.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач оплати за отриманий товар не здійснив у зв'язку з чим ДП з питань поводження з відходами як вторинною сировиною ("ДП "Укрекоресурси") звернулось до господарського суду з позовною вимогою (з урахуванням уточнень) про стягнення з ТОВ "ЕК "Данко" заборгованість по договору № 14 від 05.07.2010 року в розмірі 39 910, 92 грн. та 1 113, 72 грн. 3 % річних.

Згідно ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що видаткові накладні № РН-0000078 від 05.07.2010 року на суму 4 6348, 68 грн., № РН-0000079 від 05.07.2010 року на суму 1 929, 84 грн., № РН-0000080 від 05.07.2010 року на суму 2 570, 88 грн., всього на загальну суму 50 849, 40 грн. містять обов'язкові дані, які передбачені Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", однак не містять інформації про договір, на виконання якого здійснювались господарські операції. Оригінали вказаних видаткових накладних оглянуто в судовому засіданні попередніми інстанціями.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що між сторонами у справі виникли відносини, що випливають із договорів купівлі-продажу, укладених у спрощений спосіб, за якими одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Також, обґрунтованим є висновок судів стосовно того, що строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України згідно положень якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Таким чином, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що видаткова накладна є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, а тому безпідставним є доводи скаржника

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено судами наявні оригінали видаткових накладних № РН-0000078 від.05.07.2010 року на суму 46 348, 68 грн.; № РН-0000079 від 05.07.2010 року на суму 1 929, 84 грн.; № РН-0000080 від 05.07.2010 року на суму 2 570, 88 грн., всього на загальну суму 50 849, 40 грн.

Судами встановлено, що ТОВ "ЕК "Данко" 13 та 15.04.2011 року проплатило 10 000,0 0 грн. за вторинну сировину згідно видаткової накладної № РН-0000078 від 05.07.2010 року, що підтверджується банківським виписками по особовому рахунку відповідача.

Крім того, попередніми судовими інстанціями досліджено, що наявність заборгованості відповідача в розмірі 39 910, 92 грн. підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2010 року по 25.04.2011 року, в якому зазначено про оплату відповідачем товару 13.04.2011 року в сумі 5 000, 00 грн. та 15.04.2011 року в сумі 5 000, 00 грн.

Також, суди встановили, що у вересні 2011 року ТОВ "ЕК "Данко" проплатило 5 000, 00 грн. грн. за вторинну сировину згідно видаткової накладної № РН-0000078 від 05.07.2010 року, про що свідчить банківська виписки по особовому рахунку.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 35 849, 40 грн. заборгованості (50 849, 40 грн. - 15 000 грн.), докази погашення якої в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованим висновок місцевого та апеляційного господарських судів стосовно безпідставності посилань відповідача на недоведеність позивачем факту поставки товару ТОВ "ЕК "Данко" на суму 35 849, 40 грн., оскільки до матеріалів справи не надано відповідних довіреностей на отримання товару за видатковими накладними з огляду на те, що факт отримання відповідачем товару за вказаними видатковими накладними підтверджується: по-перше, підписами представника відповідача на них, скріпленими печаткою відповідача; по-друге, конклюдентними діями самого відповідача - перерахуванням на користь позивача грошових коштів в сумі 15 000 грн. за отриманий товар. Відсутність довіреностей відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей за видатковими накладними № РН-0000078, № РН-0000079 та № РН-0000080 від 05.07.2010 року, не може бути доказом неотримання товару, оскільки останні скріплені печаткою ТОВ "ЕК "Данко", а докази звернення до правоохоронних органів, у зв'язку з втратою, викраденням чи протиправним використанням печатки підприємства - відсутні.

Також, висновок судів про залишення позову без розгляду в частині стягнення заборгованості по видаткових накладних № РН-0000081 від 06.07.2010 року на суму 130, 80 грн.; № РН-0000082 від 06.07.2010 року на суму 2 689, 92 грн.; № РН-0000083 від 07.07.2010 року на суму 619, 68 грн.; № РН-0000084 від 07.07.2010 року на суму 621, 12 грн., а всього на суму 4 061, 52 грн., на підставі ст. 33 та ч. 5 ст. 81 ГПК України, є вірним.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів про задоволення позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних за період з 28.06.2012 року по 07.06.2013 року в розмірі 1 016, 55 грн.

Згідно ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку судами попередніх інстанцій.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна компанія "Данко" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року у справі № 921/639/13-г/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року у справі № 921/639/13-г/13 залишити без змін.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко