Рішення

від 03.02.2014 по справі 919/575/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2014 року справа № 919/575/13 Господарський суд міста Севастополя у складі колегії суддів:

головуючого судді - Лотової Ю.В.,

суддів - Архипенко О.М., Грицай О.С. , розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фамед Україна"

(вул. Спаська, буд. 30, літ. А, м. Київ, 04070)

до Корпорації "Південна будівельна компанія"

(вул. Адм. Азарова, буд. 21, м. Севастополь, 99003)

про розірвання договору та стягнення 1 552 795,20 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Коломаченко Галина Петрівна - представник довіреність №б/н від 13.05.2013;

від відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фамед Україна" (надалі - позивач, ТОВ «Фамед Україна») звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до корпорації "Південна будівельна компанія" (надалі - відповідач, корпорація "ПБК") про розірвання договору субпідряду №Р1/070/11 від 03.07.2012 та стягнення з відповідача 1 552 795,20 грн з яких: 955 111,00 грн - сума невикористаного авансу, 527 555,50 грн - неустойка та 70 128,70 грн - відсотки річні.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем робіт, передбачених договором субпідряду №Р1/070/11 від 03.07.2012.

Ухвалою суду від 23.05.2013 позову заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.06.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва.

Ухвалою суду від 15.07.2013 продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

У судовому засіданні, яке відбулось 26.07.2013, судом відхилено клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестіо", з підстав не доведеності заявником обставин, за яких рішення з даного господарського спору може вплинути на права або обов'язки цієї особи щодо однієї з сторін.

Ухвалою суду від 26.07.2013 у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі № 919/575/13 до отримання результатів призначеної судової будівельно-технічної експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду міста Севастополя.

29.08.2013 на адресу суду надійшло клопотання Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса про надання додаткових матеріалів та призначення обстежень, необхідних для проведення експертизи №7721, у зв'язку з чим ухвалою суду від 07.10.2013 провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні 16.10.2013 судом поставлено на обговорення питання щодо призначення колегіального розгляду справи. Представник позивача не заперечував проти здійснення розгляду справи колегіально.

Ухвалою суду від 16.10.2013 вирішено здійснювати розгляд справи № 919/575/13 колегіально, у складі трьох суддів.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя № 440 від 17.10.2013 призначений повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого у справі № 919/575/13 визначено наступний склад колегії суддів: головуючій суддя Лотова Ю.В., інші судді, які входять до складу колегії - Сімоходська Д.О., Альошина С.М.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді господарського суду міста Севастополя Сімоходської Д.О., розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя № 451 від 28.10.2013 призначений повторний автоматичний перерозподіл члена колегії, за результатами якого у справі № 919/575/13 визначено наступний склад колегії суддів: головуючій суддя Лотова Ю.В., інші судді, які входять до складу колегії - Альошина С.М, Грицай О.С.

Ухвалою суду від 30.10.2013 вирішено направити справу 919/575/13 на адресу Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса для проведення призначеної ухвалою суду від 26.07.2013 судової будівельно-технічної експертизи та зупинити провадження у справі до отримання результатів призначеної експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду міста Севастополя.

У зв'язку з перебуванням судді Альошиної С.М. у відпустці, відповідно до пункту 3.3. рішення зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 28.12.2010 (із змінами), розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Севастополя від 17.01.2014 №19 замінено члена колегії суддю Альошину С.М. на суддю Архипенко О.М., за наслідками якого визначено колегію для розгляду цієї справи у складі: головуючий суддя - Лотова Ю.В., судді: Архипенко О.М., Грицай О.С.

Ухвалою суду від 20.01.2014 справу було прийнято до розгляду колегією у складі: головуючий суддя - Лотова Ю.В., судді: Архипенко О.М., Грицай О.С.

Ухвалою суду від 20.01.2014 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні 03.02.2014.

16.01.2014 на адресу суду надійшло повідомлення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса про неможливість дати висновок експерта №10404 по справі №919/575/13, зокрема, по причині нездійснення попередньої оплати вартості експертизи.

При цьому, не вбачає суд підстав для відкладення розгляду справи і у зв'язку з відсутністю висновку судової будівельно-технічної експертизи, призначеної у справі за ініціативою суду, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 6 резолютивної частини ухвали суду від 26.06.2013 обов'язок щодо здійснення попередньої оплати вартості проведення судової експертизи був покладений на обидві сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не здійснив оплату своєї частини вартості проведення експертизи згідно рахунку, виставленому експертною установою, копія якого була йому направлена судом (т.4, а.с.220-221).

Проте, по причині нездійснення попередньої оплати вартості експертизи 27.12.2013 Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса склав повідомлення про неможливість дати висновок експерта у даній справі.

Станом на день розгляду справи корпорація "ПБК" не надала доказів здійснення оплати вартості судової експертизи, а також не поінформувало суд про причини невиконання вказаного обов'язку.

Відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону України "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого. Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи (пункт 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

На підставі викладеного, у зв'язку з ухиленням відповідачем від оплати призначеного у справі експертного дослідження суд розглядає справу за наявними в ній доказами. Відтак, відсутність висновку судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 26.06.2013, не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їx задовольнити з підстав зазначених у позові (т.1., а.с.3-8), письмових поясненнях від 15.07.2013 (т.3, а.с.1-9), письмових поясненнях від 24.07.2013 (т.3, а.с.143-146) та письмових поясненнях від 04.11.2013 (т.5, а.с.1-2). Зокрема зазначила, що відповідач не виконав будівельні роботи в строк, передбачений умовами договору, що є підставою для розірвання договору генпідряду та стягнення з відповідача суми сплаченого та невикористаного авансу згідно зі статтею 1212 ЦК України, неустойки та річних нарахувань.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог позивача заперечували з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (т.1, а.с. 112-114), письмових поясненнях від 28.06.2013( т.2, а.с.1-5), письмових поясненнях від 24.07.2013 (т.3, а.с. 141-142), просила у позові відмовити у зв'язку з їх безпідставністю, зокрема зазначивши наступне: за договором субпідряду №Р1/070/11 від 03.07.2012 корпорацією "ПБК" виконані роботи загальною вартістю 943 817,05 грн, що підтверджується актами приймання виконаних робіт за листопад 2012 року. З урахуванням сплаченого позивачем авансу, заборгованість відповідача становить 11 293,95 грн; роботи за спірними актами приймання виконаних будівельних робіт вважаються прийнятими позивачем, оскільки останній не надав мотивованої відмови від їх підписання; вина відповідача у порушені строків виконання підрядних робіт відсутня, оскільки постійно змінювалася проектна документація.

Відповідач явку представника у судове засідання 03.02.2014 не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про причину неявки суд не поінформував.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладеного, оскільки явка сторін обов'язковою не визнавалась, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ :

03.07.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фамед Україна" (далі - позивач, генеральний підрядник) та корпорацією "Південна будівельна компанія" (далі - відповідач, субпідрядник) укладено договір субпідряду №Р1/070/11 (далі - Договір) /т.1, арк.с. 13-60/.

Згідно з пунктом 3 Договору Генеральний підрядник доручає та оплачує, а Субпідрядник забезпечує відповідно до затвердженої Замовником будівництва проектної документації, умовами цього договору виконання робіт по влаштуванню конструкцій залізобетонних, а саме робіт, вказаних у Додатку А до Договору(т.1, а.с.61-64) на об'єкті: "Розплідник для собак" за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Сімеїз, смт Паркове, вул. Паркове шосе, 12 (далі - Об'єкт).

Відповідно до пункту 3.2 Договору склад та об'єми робіт, а також найменування, кількість та інші характеристики матеріалів та обладнання, що використовуються, відображуються у Додатках до цього договору та можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін в проектну документацію, а також в інших випадках, передбачених Договором, про що Генеральний підрядник письмово повідомляє Субпідрядника з відображенням відповідних змін у проектній документації.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що Субпідрядник зобов'язується виконати роботи, визначені цим договором, у строки, вказані у п.3 додатку А до Договору, а саме 45 календарних днів згідно з графіком виконання робіт (додаток №3 до Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору вартість робіт за Договором вказана у п.4 Додатку А до Договору субпідряду, що складає 1 758 518,34 грн. Сума ПДВ за Договором складає 351 703,67 грн. Загальна вартість робіт за цим Договором складає 2 110 222,00 грн.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що оплата загальної суми за Договором здійснюється в порядку, передбаченому пунктом 5 Додатку А до Договору, відповідно до якого оплата за Договором здійснюється поетапно. При цьому, згідно з пунктом 5.2 Додатку А до Договору Генеральний підрядник перераховує Субпідряднику авансовий платіж на підставі виставленого Субпідрядником рахунку, який узгоджений з Генеральним підрядником, в сумі 955 111,00 грн з урахуванням ПДВ.

Договір субпідряду вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по Договору (пункт 8.1 Додатку А до Договору).

Додатками до Договору сторони погодили істотні умови Договору (додаток А), специфікацію робіт (додаток 2) /т.1., а.с. 65-74/, графік виконання робіт (додаток 3) /т.1, а.с.75/.

Актом приймання-передачі документів від 25.06.2012 сторони оформили отримання відповідачем примірнику необхідної для виконання робіт за Договором проектної документації /т.1, арк.с.76/.

На виконання своїх зобов'язань за Договором позивач перерахував відповідачеві авансові платежі на загальну суму 955 111,00 грн, що підтверджується: платіжними дорученнями від 08.08.2012 №1903 (на суму 400 000,00 грн), від 10.08.2012 №1914 (на суму 555 111,00 грн) /т.1, а.с.78-79/; актом звіряння взаємних розрахунків за Договором станом 31.05.2013, складеного сторонами /т.1, арк.с. 134/.

Позивач вважає, що відповідач не виконав передбачені Договором роботи та не повернув у повному обсязі невикористану частину авансу, що стало підставою для пред'явлення зазначеного позову.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фамед Україна» такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є договором будівельного підряду.

Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (частина перша статті 877 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Судом встановлено, що за умовами Договору відповідач зобов'язався виконати будівельні роботи на Об'єкті: згідно з проектно-кошторисною документацією - на суму 2 110 222,00 грн у строк 45 календарний день, а саме з 05.07.2012 по 18.08.2012.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що приймання-передача виконаних робіт буде здійснюватися згідно з вимогами діючого в Україні законодавства і оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт (форми №КБ-2в) та актом здавання виконавчої документації. При цьому, після підписання актів приймання виконаних підрядних робіт, але до кінця виконання усіх робіт за Договором у повному обсязі, Генеральний підрядник зберігає право заявити про недоліки у роботах в порядку, визначеному Договором та діючим законодавством України.

Таким чином, вбачається, що за умовами Договору відповідач був зобов'язаний виконати будівельні роботи загальною вартістю 2 110 222,00 грн у строк не пізніше 18.08.2012 та передати результат цих робіт позивачу шляхом підписання сторонами фінального акту приймання-передачі виконаних робіт.

За приписами статті 193 ГК України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав суду доказів виконання у повному обсязі будівельних робіт, обумовлених Договором, тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язань щодо строку закінчення будівельних робіт за Договором та передання їх у встановленому порядку позивачу.

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

В силу статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Аналогічні положення про можливість односторонньої відмови позивачем від Договору містяться у пункті 14.2 цього договору, згідно з яким Генеральний підрядник має право розірвати Договір, зокрема, за обставин суттєвого запізнення з вини Субпідрядника від графіку виконання робіт (більше 21 дня). Генеральний підрядник має право в будь-який час до закінчення робіт розірвати Договір, сплативши виконаний і прийнятий Генеральним підрядником об'єм робіт, шляхом письмового повідомлення Субпідрядника.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Фамед Україна" використало закріплене за ним право односторонньої відмови від Договору шляхом направлення на адресу корпорації "ПБК" відповідного повідомлення від 14.01.2013 №13-17.01.13 (т.1, а.с.80-81), яке отримано останнім 11.02.2013.(т.1., а.с. 86-87).

За приписами частини третьої статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (частина друга статті 653 Цивільного кодексу України).

На підставі викладеного, оскільки станом на дату повідомлення позивачем про односторонню відмову від Договору порушення відповідачем встановленого строку виконання будівельних робіт склало більше 21 дня, а право на таку відмову закріплено за позивачем положеннями законодавства та умовами Договору, суд визнає, що договір субпідряду № P1/070/11 від 03.07.2012 є розірваним з моменту отримання корпорацією "ПБК" листа ТОВ "Фамед Україна" за вих. №13-17.01.13, тобто з 11.02.2013.

Таким чином, враховуючи, що станом на день звернення позивача до суду із відповідною позовною вимогою про розірвання Договору, правовідносини сторін за цим правочином вже були припинені, то у суду відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

При розгляді вимог позивача про стягнення з корпорації "ПБК" суми невикористаного авансу у розмірі 955 111,00 грн, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що сума авансових платежів, здійснених позивачем за Договором на користь відповідача складає 955 111,00 грн, що підтверджується: платіжними дорученнями від 08.08.2012 №1903 (на суму 400 000,00 грн), від 10.08.2012 №1914 (на суму 555 111,00 грн) /т.1, а.с.78-79/.

Проте, за твердженням корпорації "ПБК", на частину вказаних грошових коштів у розмірі 943 817,05 грн він виконав обумовлені Договором будівельні роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року 233_2-1_ПД_КБ2 на суму 677 218,14 грн, 233_7-1_ПД_КБ2 на суму 266 598,91 грн та відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року /т.1, арк.с.146-161, 145/.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані акти приймання та довідки про вартість виконаних будівельних робіт не були підписані позивачем та повернуті відповідачу листом від 14.11.2012 за вих.№3284/BUO./т.2, а.с.88/

Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно з пунктами 91 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.05 №668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" (далі - Постанова №668) передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання (пункт 98 Постанови №668).

За змістом пункту 99 Постанови №668 розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Відповідно до пункту 6.2 Договору та п.5 Додатку А до Договору, платежі за фактично виконані роботи, за вирахуванням пропорційної долі авансу та розміру утримання згідно з умовами цього договору, будуть здійснюватись Генеральним підрядником щомісячно на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в), довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3), документів, які вимагаються згідно із законодавством України, а також документації, зазначеної у додатку 7 до Договору.

Згідно з пунктом 6.5 Договору Субпідрядник визначає об'єми та вартість виконаних робіт, які підлягають оплаті, готує відповідні документи та подає їх для підписання Генеральному підряднику до 20 числа кожного звітного місяця. Генеральний підрядник зобов'язаний підписати подані Субпідрядником документи, які підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 10 робочих днів з дня їх отримання.(пункт 6.6 Договору) У разі неотримання Субпідрядником у вищевказаний строк мотивованої відмови Генерального підрядника від підписання документів, що підтверджують об'єми та вартість виконаних робіт, вони вважаються прийнятими без зауважень та підлягають оплаті.(пункт 6.7 Договору).

Відповідно до пункту 7.1 Договору приймання-передача виконаних Робіт здійснюється відповідно до вимог діючого в Україні законодавства та оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт (Форми №КБ-2в) та актом здачі виконавчої документації.

Додатком 7 до Договору сторонами погоджений список документів, які додаються до щомісячних актів виконаних робіт, зокрема, відомості про виконані роботи (додаток "Г").

Зі змісту листа позивача від 14.11.2012 за вих.№3284/BUO вбачається, що підставою його відмови у підписанні актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року є, зокрема: невідповідність сум в актах сумам у додатках "Г"; не долученням до актів всіх передбачених Договором документів; невідповідність актів договірній ціні; завищення вартості виконаних робіт внаслідок включення вартості матеріалів позивача.

За висновком суду, такі доводи позивача в обґрунтування відмови від підписання актів виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року повністю відповідають фактичних обставинам справи та ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, а тому вказані акти не можуть бути прийняті судом в якості доказів, що підтверджують виконання відповідачем обумовлених Договором будівельних робіт на суму перерахованого позивачем авансу у розмірі 955 111,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї законодавчої норми застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (частина третя статті 1212 Цивільного кодексу України).

Звертаючи увагу, що на виконання умов Договору позивачем на користь корпорації "ПБК" були здійснені авансові платежі у розмірі 955 111,00 грн, але останнім відповідні будівельні роботи на вказану суму авансу виконані не були, ураховуючи факт припинення з 11.02.2013 правовідносин за Договором, грошові кошти у заявленому позивачем розмірі підлягають поверненню.

Відтак, суд визнає правомірними вимоги позивача про стягнення з корпорації "ПБК" суми невикористаного авансу у розмірі 955 111,00 грн, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи допущене відповідачем порушення обов'язку щодо своєчасного виконання будівельних робіт за Договором, позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 527 555,50 грн.

За приписами статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки, предметом якої є грошова сума, встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 13.2.1 Договору встановлено, що Субпідрядник несе відповідальність, зокрема за порушення строків виконання робіт у вигляді сплати штрафної неустойки в розмірі 0,25% від договірної ціни за кожен день прострочення, але не більше 25% від договірної ціни.

За такою редакцією умов Договору про відповідальність сторін, вбачається, що у разі порушення Субпідрядником строків виконання будівельних робіт, Генеральний підрядник має право вимагати сплати Субпідрядником штрафу у розмірі 25% від договірної ціни.

Як встановлено судом, за умовами Договору відповідач зобов'язався виконати весь обсяг замовлених позивачем будівельних робіт вартістю 2 110 222,00 грн у строк не пізніше 18.08.2012. При цьому, докази виконання цього обов'язку станом на день припинення правовідносин за Договором (11.02.2013) в матеріалах справи відсутні.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність його вини у допущеному простроченні виконання будівельних робіт, з огляду на наступне.

За приписами частини четвертої статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з частиною першою статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частина перша статті 614 Цивільного кодексу України).

Відповідач вказує, що він не міг виконати будівельні роботи у встановлений Договором строк, оскільки позивач прострочив надання проектної документації, постійно вносились зміни до проектної документації, що підтверджується відповідним листом корпорації "ПБК": від 09.08.2012 за вих.№210 (із повідомленням про непередачу об'єкту для виконання робіт)./т.1, арк.с.135/.

Водночас, за висновком суду, вказаний документ не є належним та допустимим доказом в розумінні статей 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, по-перше, вказаний документ складений відповідачем в односторонньому порядку, а, по-друге, відсутні докази надіслання цього листа на адресу позивача або його отримання нарочним уповноваженими особами останнього.

Пунктом 4.5 Договору передбачена можливість зміни строків виконання робіт з внесенням відповідних змін в Договір, проте, матеріалами справи не підтверджується досягнення сторонами таких домовленостей або внесення відповідних змін до Договору рішенням суду.

З урахуванням викладеного, суд визнає, що відповідачем не доведено у встановленому порядку відсутності його вини у простроченні виконання будівельних робіт за Договором, у тому числі порушення цих строків внаслідок прострочення позивача.

За таких обставин, судом встановлена наявність прострочення відповідачем виконання обумовлених Договором будівельних робіт (19.08.2012-11.02.2013), суд визнає правомірними вимоги ТОВ "Фамед Україна" про стягнення з корпорації "ПБК" неустойки у розмірі 527 555,50 грн, що складає 25% від договірної ціни (2 110 222,00 грн), а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Також позивач у зв'язку допущенням відповідачем порушення обов'язку щодо своєчасного виконання будівельних робіт за Договором, просить стягнути з відповідача 10% річних у розмірі 70 128,70 грн.

Суд вважає дану вимогу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання повинна виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший poзмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 13.2.4 Договору визначено, що у разі порушення строків виконання робіт за Договором, на вимогу Генерального підрядника за використання грошових коштів Генерального підрядника Субпідрядник повинен сплатити Генеральному підряднику 10% річних від суми авансового платежу, що виплачений Генеральним підрядником, використання якого не підтверджено Субпідрядником актами виконаних робіт на дату початку прострочення строків виконання робіт за Договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 10% річних (т.1, арк. с. 12), суд визнав його вірним, а отже, позовні вимоги в частині стягнення десяти процентів річних від суми авансового платежу за порушення терміну виконання за період з 19.08.2013 по 13.05.2013 у розмірі 70 128,70 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

За викладених обставин, позовні вимоги про розірвання договору субпідряду №Р1/070/11 від 03.07.2012 та стягнення з відповідача 1 552 795,20 грн з яких: 955 111,00 грн - сума невикористаного авансу, 527 555,50 грн - неустойка, 70 128,70 грн - 10% річних підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 1 552 795,20 грн, з яких: 955 111,00 грн - сума невикористаного авансу за Договором, 527 555,50 грн. - неустойка, 70 128,70 грн. - 10% річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з корпорації "Південна будівельна компанія" (вул. Адмірала Азарова, 21, м. Севастополь, 99003; ідентифікаційний код 35263199) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фамед Україна" (вул. Спаська, 30-А, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 37332452) заборгованість у розмірі 1 552 795,20 грн. (один мільйон п'ятсот п'ятдесят дві тисячі сімсот дев'яносто п'ять грн. 20 коп.), з яких: 955 111,00 грн - сума невикористаного авансу, 527 555,50 грн. - неустойка, 70 128,70 грн. - 10% річних.

3. Стягнути з корпорації "Південна будівельна компанія" (вул. Адмірала Азарова, 21, м. Севастополь, 99003; ідентифікаційний код 35263199) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фамед Україна" (вул. Спаська, 30-А, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код 37332452 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 31 055,90 грн (тридцять одна тисяча п'ятдесят п'ять грн. 90 коп.).

4. В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 07.02.2014.

Головуючий суддя Ю.В. Лотова

Суддя О.М.Архипенко

Суддя О.С. Грицай

Вих. № 919/575/13/3114/14