Рішення

від 03.02.2014 по справі 910/14573/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14573/13 03.02.14

За позовом Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Спецбудкомплекс"

про стягнення 326 347,95 грн.

Судді: Бондарчук В.В. (головуюча)

Бойко Р.В.

Привалов А.І.

Представники:

від позивача: Стеченко Я.В., Мерженко Т.П.

від відповідача: Опольський В.С., Пінчук В.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця" (надалі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудкомплекс" (надалі -відповідач) про стягнення 326 347,95 грн. збитків.

Позовні вимоги тим, що невиконання відповідачем умов договору №ПЗ/БМЕС - 111590/ню на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт від 07.06.2011 р., а саме невстановлення перетворювачів частот, нанесено позивачу збитки у вигляді понесених додаткових витрат за використану електроенергію в сумі 326 347,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.08.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 20.08.2013 р. судом оголошувалася перерва до 17.09.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

17.09.2013р. розгляд справи було відкладено до 03.10.2013р. через неявку повноважних представників відповідача.

У судовому засіданні 03.10.2013р. було оголошено перерву до 17.10.2013р. на підставі ст.77 ГПК України.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 17.10.2013 р., у зв'язку із перебуванням судді Бондарчук В.В. у відрядженні, справу № 910/14573/13 передано на розгляд судді Марченко О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2013 р. суддею Марченко О.В. прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд справи на 05.11.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р., у зв'язку із поверненням судді Бондарчук В.В. з відрядження, справу №910/14573/13 передано на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. суддею Бондарчук В.В. прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд справи на 05.11.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

04.11.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав додаткові пояснення по справі, в яких проти позову заперечив.

У судовому засіданні 05.11.2013 р. судом оголошувалася перерва до 02.12.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

29.11.2013 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи №910/14573/13.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 р. визначено склад суду для розгляду справи №910/14573/13 - Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Бойко Р.В., Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 р. колегією суддів у складі: Бондарчук В.В. (головуюча), Бойко Р.В., Стасюк С.В. справу №910/14573/13 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.12.2013 р. за участю представників сторін.

18.12.2013 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 19.12.2013 р. та 23.01.2014 р. судом оголошувалася перерва на підставі ст. 77 ГПК України до 23.01.2014 р. та 03.02.2014 р. відповідно.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 р. змінено склад суду для розгляду справи №910/14573/13 - Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Бойко Р.В., Привалов А.І.

У даному судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача проти позову заперечили.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.02.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2011 р. між Державним територіально-галузевим об"єднанням "Південно-Західна залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю"Спецбудкомплекс" було укладено договір №ПЗ/БМЕС - 111590/ню на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, умовами якого передбачено, що відповідач зобов'язався виконати роботи за завданням позивача з монтажу електрообладнання систем автоматизації диспетчеризації дистанційного управління пунктом водопостачання Жмеринка (водозабор Тартак-1) та пусконалагоджувальні роботи, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити результати робіт.

Відповідно до п. 1.2. договору додатки №1,№2 являються невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що початок робіт - з дати реєстрації договору. Відповідач розпочинає роботи після виконання позивачем зобов'язань по передачі фронту робіт та інших вихідних даних, необхідних для виконання робіт.

Згідно п. 2.2. договору завершення робіт - 30 червня 2011 р. з правом дострокового виконання.

Відповідно до п. 2.4. договору роботи вважаються завершеними після підписання сторонами акту здачі-приймання документації.

У пункті 3.1. договору сторони погодили, що сума за договором складає 37 190,40 грн.

Згідно п. 4.4.1. договору відповідач зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних та умов цього договору.

Крім того, у додатку №1 до договору №ПЗ/БМЕС - 111590/ню «протокол погодження договірної ціни» сторони домовилися про розмір договірної ціни на виконання робіт з монтажу електрообладнання систем автоматизації диспетчеризації дистанційного управління пунктом водопостачання Жмеринка (водозабори Жмеринка-Питна, Тартак-1, Тартак-2) та пусконалагоджувальних робіт, яка становить 37 190,40 грн.

Як вказує позивач, відповідач не виконував робіт, передбачених договором у погоджені строки їх виконання, тому позивачем направлялася відповідачеві претензія №НЮ-16-57/12П від 20.03.2012 р. про спонукання до виконання умов договору.

Так, згідно п. 4.7. Пояснюючої записки до «Робочого проекту монтажу і пуско-налагоджування систем автоматизації диспетчеризації дистанційного управління пунктом водопостачання Жмеринка (водозабори Жмеринка-Питна, Тартак-1, Тартак-2)», який розроблено ТОВ «Спецбудкомплекс», мінімальна величина економії електроенергії від використання перетворювача частоти асинхронних двигунів складає 35%.

Позивач також зазначає, що за період з 01.01.2012 р. по 31.10.2012 р. пунктом водопостачання Жмеринка було спожито електроенергії в загальному обсязі 1 001300 кВт, що за чинними тарифами становить 932 422,72 грн. Крім того, за рахунок введення в експлуатацію перетворювачів частот планувалося отримати мінімальну економію електроенергії у розмірі 35%, що складає 350 455 кВт та дорівнює сумі 326 347,95 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем замовлених робіт з монтажу електрообладнання систем автоматизації диспетчеризації дистанційного управління на пункті водопостачання Жмеринка у погоджені строки, позивачеві було завдано збитків у вигляді понесених додаткових витрат на суму 326 347,95 грн., а тому завдані збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №ПЗ/БМЕС - 111590/ню на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт від 07.06.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач в порушення календарного плану виконання робіт за договором №ПЗ/БМЕС - 111590/ню на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт від 07.06.2011 р. та п. 2.2. договору не виконав замовлених позивачем робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було надано гарантійний-лист №27/03/12-59 від 27.03.2012 р., яким останній гарантував виконання робіт в повному обсязі до 01.05.2012 р. (копія в матеріалах справи).

Також судом встановлено, що за період з 01.01.2012 р. по 31.10.2012 р. пунктом водопостачання Жмеринка було спожито електроенергії в загальному обсязі 1 001300 кВт, що за чинними тарифами становить 932 422,72 грн. та, зокрема, вбачається із виставлених Структурним підрозділом «Енергозбут» Пзз рахунків на оплату за спожиту активну електричну енергію і довідкою останнього про відсутність заборгованості за вказаний період.

Однак, на день прийняття рішення по справі відповідачем роботи виконані не були, що позбавило позивача можливості отримати мінімальну економію електроенергії у розмірі 35%, та становить 350 455 кВт сумою 326 347,95 грн., доказів зворотного суду не надано.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що обладнанням, яке не пов'язане з роботою насосного обладнання та розташоване на пункті водопостачання Жмеринка було спожито електроенергії на загальну суму 8 459,40 грн., що вбачається з наданого до суду розрахунку (наявний в матеріалах справи).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Частиною 1,2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з приписами статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачеві не вдалося отримати мінімальну економію електроенергії у розмірі 35% пунктом водопостачання Жмеринка обсягом 341 315,2 кВт через невиконання відповідачем замовлених робіт з монтажу електрообладнання систем автоматизації диспетчеризації дистанційного управління на вказаному об'єкті, чим було завдано збитків на загальну суму 323 387,16 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не спростував заявлених вимог, факт заподіяння збитків позивачеві належним чином доведений, розмір таких збитків чітко визначений понесеними позивачем витратами на оплату використаної електроенергії, а причинний зв'язок між протиправними діяннями та шкодою належно встановлений, тому визнається обґрунтованою та підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення 323 387,16 грн. збитків.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю"Спецбудкомплекс" (04205, м. Київ, пр-т. Оболонський, буд. 23-А, ідентифікаційний код - 33596977), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6, ідентифікаційний код - 04713033) 323 387 (триста двадцять три тисячі триста вісімдесят сім) грн. 16 коп. - збитків та 6 467 (шість тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 74 коп. - судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 05.02.2014 р.

Судді Бондарчук В.В. (головуюча)

Бойко Р.В.

Привалов А.І.