Постанова

від 20.05.2014 по справі 910/14573/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2014 р. Справа№ 910/14573/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Суліма В.В.

за участю представників:

від позивача: Стеченко Я.В. - представник;

Ніколошин М.М. - представник;

Мережко Т.П. - представник

від відповідача: Опольський В.С. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудкомплекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 року по справі № 910/14573/13 (Повний текст рішення складено і підписано 05.02.2014 р.)

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудкомплекс»

про стягнення 326 347,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудкомплекс» про стягнення 326 347,95 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 року по справі № 910/14573/13 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудкомплекс» на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» 323 387,16 грн. - збитків та 6 467,74 грн. - судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Спецбудкомплекс» подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 року по справі № 910/14573/13 та прийняти нове рішення у справі, яким в позові Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи і помилкового розрахунку суми збитків.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 08.04.2014

Представник позивача 04.04.2014 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Розпорядженням Секретар судової палати Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, для розгляду справи № 910/14573/13 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Смірнової Л.Г., суддів: Авдеєва П.В., Рєпіної Л.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді: Смірнової Л.Г., суддів: Авдеєва П.В., Рєпіної Л.О., розгляд справи призначено на 20.05.2014.

Розпорядженням Секретар судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у зв'язку з виходом судді Тарасенко К.В. з відпустки, а також перебуванням судді Рєпіної Л.О. у відпустці, для розгляду справи № 910/14573/13 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Авдеєва П.В., Суліма В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 справу № 910/14573/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Авдеєва П.В., Суліма В.В.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

07.06.2011 між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудкомплекс» було укладено договір №ПЗ/БМЕС - 111590/ню на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт (надалі - Договір).

За умовами Договору відповідач зобов'язався виконати роботи за завданням позивача з монтажу електрообладнання систем автоматизації диспетчеризації дистанційного управління пунктом водопостачання Жмеринка (водозабір Тартак-1) та пусконалагоджувальні роботи, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити результати робіт.

Згідно з до п. 1.2. Договору додатки №1,№2 являються невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору початок робіт - з дати реєстрації договору. Відповідач розпочинає роботи після виконання позивачем зобов'язань по передачі фронту робіт та інших вихідних даних, необхідних для виконання робіт.

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що строк завершення робіт - 30 червня 2011 р. з правом дострокового виконання.

Відповідно до п. 2.4. Договору роботи вважаються завершеними після підписання сторонами акту здачі-приймання документації.

У пункті 3.1. Договору сторони погодили, що сума за договором складає 37 190,40 грн.

Відповідно до п. 4.4.1. Договору відповідач зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних та умов цього договору.

Додатком №1 до Договору «протокол погодження договірної ціни» сторони домовилися про розмір договірної ціни на виконання робіт з монтажу електрообладнання систем автоматизації диспетчеризації дистанційного управління пунктом водопостачання Жмеринка (водозабори Жмеринка-Питна, Тартак-1, Тартак-2) та пусконалагоджувальних робіт, яка становить 37 190,40 грн.

Відповідач не виконав робіт, передбачених Договором у погоджені строки їх виконання, тому позивачем направлялася відповідачеві претензія №НЮ-16-57/12П від 20.03.2012 про спонукання до виконання умов договору.

Згідно п. 4.7. Пояснюючої записки до «Робочого проекту монтажу і пуско-налагоджування систем автоматизації диспетчеризації дистанційного управління пунктом водопостачання Жмеринка (водозабори Жмеринка-Питна, Тартак-1, Тартак-2)», який розроблено ТОВ «Спецбудкомплекс», мінімальна величина економії електроенергії від використання перетворювача частоти асинхронних двигунів складає 35%.

Як вбачається з наданих сторонами доказів, за період з 01.01.2012 по 31.10.2012 пунктом водопостачання Жмеринка було спожито електроенергії в загальному обсязі 1 001 300 кВт, на загальну суму 932 422,72 грн. Крім того, за рахунок введення в експлуатацію перетворювачів частот планувалося отримати мінімальну економію електроенергії у розмірі 35%, що складає 350 455 кВт та дорівнює сумі 326 347,95 грн.

Позов мотивовано тим, що внаслідок невиконання відповідачем замовлених робіт з монтажу електрообладнання систем автоматизації диспетчеризації дистанційного управління на пункті водопостачання Жмеринка у погоджені строки, позивачеві було завдано збитків у вигляді понесених додаткових витрат на суму 326 347,95 грн., а тому завдані збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, та правильно зазначено у рішенні суду першої інстанції, відповідач в порушення календарного плану виконання робіт за Договором №ПЗ/БМЕС - 111590/ню на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт від 07.06.2011 р. та п. 2.2. договору не виконав замовлених позивачем робіт.

Крім того, відповідачем було надано гарантійний-лист №27/03/12-59 від 27.03.2012 р., яким останній гарантував виконання робіт в повному обсязі до 01.05.2012 р. (копія в матеріалах справи).

Однак, на день прийняття рішення по справі відповідачем роботи виконані не були, що позбавило позивача можливості отримати мінімальну економію електроенергії у розмірі 35%, та становить 350 455 кВт сумою 326 347,95 грн., доказів зворотного суду не надано.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що обладнанням, яке не пов'язане з роботою насосного обладнання та розташоване на пункті водопостачання Жмеринка було спожито електроенергії на загальну суму 8 459,40 грн., що вбачається з наданого до суду розрахунку (наявний в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За умовами ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Приписами ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору, позивачеві не вдалося отримати мінімальну економію електроенергії у розмірі 35% пунктом водопостачання Жмеринка обсягом 341 315,2 кВт, чим було завдано збитків на загальну суму 323 387,16 грн., а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 323 387,16 грн. збитків.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудкомплекс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 року по справі № 910/14573/13 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/14573/13 повернути до Господарського суду міста Києва

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді П.В. Авдеєв

В.В. Сулім