Рішення

від 05.02.2014 по справі 924/120/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2014 р.Справа № 924/120/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Танасюк О.Є., розглянувши матеріали

За позовом Прокурора Білогірського району, смт. Білогір'я в інтересах держави в особі Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, м. Вишневе, Київська область в особі Хмельницького обласного відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, м. Хмельницький

до Фермерського господарства „Діоніс-М", с. Степанівка, Хмельницька область, Білогірський район

про стягнення 20438,35 грн., з яких: 10000 - заборгованість по несвоєчасному поверненню допомоги, 10000 грн. - заборгованість по достроковому поверненню допомоги, 356,16 грн. - пеня та 82,19 грн. - 3% річних

За участю представників:

від позивача: Рохов О.В. - за довіреністю № 53-22/10 від 29.01.2014р.;

від відповідача: Мусіюк В.В. - керівник;

від прокуратури: Мартинюк Ю.М. - прокурор відділу прокуратури м. Хмельницького

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Суть спору: прокурор Білогірського району в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути із відповідача 20438,55 грн. заборгованості за договором про надання фінансової підтримки, 438,35 грн. заподіяних збитків за період з 01.09.2012 р. по 01.02.2013 р., з яких 356,16 грн. - пеня, 82,19 грн. - 3% річних від простроченої суми.

В обгрунтування позову прокурор посилається на те, що згідно умов договору № 29 від 24.09.2009 р. відповідачу було надано 30000,00 грн. поворотної фінансової допомоги з кінцевим терміном повернення до 01.09. 2014 р.

Згідно умов даного договору (п. 3.4., п. 3.4.2.) передбачено обов'язок фермерського господарства повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду (Хмельницькому відділенню) згідно з встановленим графіком, а саме: до 01.09.2010р. - в сумі 2000 грн.; до 01.09.2011р. - в сумі 3000 грн., до 01.09.2012р. - в сумі 5000 грн., до 01.09.2013р. - в сумі 10000 грн., до 01.09.2014р. - в сумі 10000 грн.

Вказує, що станом на 09.12.2013 р. неповернутими залишаються 4450,25 грн., термін яких закінчився 01.09.2012 р. (згідно наказу господарського суду № 924/316/13 від 07.05.2013 р.) та 10000,00 грн., термін повернення яких закінчився 01.09.2013р.

Також прокурор за несвоєчасне повернення наданої позички просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми боргу, що становить 82,19 грн. та пеню в розмірі 356,16 грн.

Крім того, посилаючись на ч. 2 ст. 1050 ЦК, прокурором заявлено до стягнення 10000,00 грн., які підлягають майбутній сплаті до 01.09.2014 р.

Прокурор в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 20438,35 грн., з яких: 10000 - заборгованість по несвоєчасному поверненню допомоги, 10000 грн. - заборгованість по достроковому поверненню допомоги, 356,16 грн. - пеня та 82,19 грн. - 3% річних.

Відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшення позовних вимог приймається судом.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з урахуванням поданої прокурором заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач в засіданні суду та у письмовому відзиві позовні вимоги визнає в повному обсязі та зобов'язується відшкодувати вказану суму по мірі можливості.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Український державний фонд підтримки фермерських господарств, м. Київ як юридична особа внесено до ЄДР, що підтверджується Витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.01.2014 р.

Фермерське господарство „Діоніс-М", с. Степанівна Білогірського району Хмельницької області як юридична особа значиться в ЄДР, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ № 110306.

24.09.2009 р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) та Фермерським господарством „Діоніс-М" (Фермерське господарство) було укладено договір про надання фінансової підтримки фермерському господарству № 29, згідно якого Укрдержфонд зобов`язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі ФГ „Діоніс-М" в сумі 30000,00 грн., а Фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути кошти у визначений договором строк (розділ І договору).

Згідно п. 3.1 договору передбачено, що Укрдержфонд в особі Хмельницького відділення має право вимагати від фермерського господарства: документи, що підтверджують цільове використання коштів фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі; повернення фінансової підтримки на поворотній основі відповідно до графіка; для забезпечення договору про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі до його укладання підтвердження гарантії повернення коштів (договір застави).

Укрдержфонд в особі Хмельницького відділення зобов'язаний: надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки на поворотній основі на рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі; надавати фермерському господарству необхідну інформацію щодо виконання умов договору про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі. (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що Фермерське господарство зобов'язане: у місячний термін з моменту отримання коштів надати Укрдержфонду (Хмельницькому відділенню) документи, що підтверджують цільове використання коштів фінансової підтримки на поворотній основі; повернути кошти фінансової підтримки на поворотній основі Укрдержфонду (Хмельницькому відділенню) згідно з встановленим графіком, а саме: до 01.09.2010 р. - в сумі 2000 грн.; до 01.09.2011 р. - в сумі 3000 грн., до 01.09.2012 р. - в сумі 5000 грн., до 01.09.2013 р. - в сумі 10000 грн., до 01.09.2014 р. - в сумі 10000 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Укрдержфонду (Хмельницькому відділенню) пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу кошти в сумі 30000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.10.2009 р. № 29.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.04.2013 р. по справі № 924/316-г було стягнуто з відповідача заборгованість за договором про надання фінансової підтримки фермерському господарству № 29 від 24.09.2009 р. в розмірі 550,00 грн., термін яких закінчився 01.09.2011 р. та 5000,00 грн., термін яких закінчився 01.09.2012 р.

Станом на день подання позову, відповідачем не виконані зобов'язання щодо повернення коштів фінансової підтримки, у зв'язку з чим у Фермерського господарства „Діоніс-М" наявна заборгованість перед позивачем в сумі 20000,00 грн. (10000,00 грн. - термін сплати яких настав 01.09.2013 р. та 10000,00 грн. - дострокове повернення частини позики).

В зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань в добровільному порядку, прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом до суду про примусове стягнення заборгованості.

Також прокурором заявлено до стягнення 82,19 грн. 3% річних від простроченої суми та 356,16 грн. пені.

Аналізуючи надані докази, пояснення учасників процесу, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст. 3 ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів позики.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як убачається з матеріалів справи, 24.09.2009 р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) та Фермерським господарством „Діоніс-М" (Фермерське господарство) було укладено договір про надання фінансової підтримки фермерському господарству № 29, згідно якого Укрдержфонд зобов`язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Фермерському господарству „Діоніс-М" в сумі 30000,00 грн., а Фермерське господарство в свою чергу зобов'язувалося використати її за цільовим призначенням і повернути кошти у визначений договором строк (розділ І договору).

Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як слідує із договору, в п. 3.4.2 передбачено обов'язок відповідача повернути кошти фінансової підтримки позивачу згідно із встановленим графіком, а саме: до 01.09.2010 р. - в сумі 2000 грн., до 01.09.2011 р. - в сумі 3000 грн., до 01.09.2012 р . - в сумі 5000 грн., до 01.09.2013 р. - в сумі 10000 грн., до 01.09.2014 р. в сумі 10000 грн.

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу кошти в сумі 30000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.10.2009 р. № 29.

Оскільки кошти в сумі 10000,00 грн. у встановлений термін, а саме до 01.09.2013р., відповідачем не були повернуті, суд вважає правомірною вимогу прокурора в інтересах позивача щодо їх стягнення із відповідача в судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, зважаючи на те, що відповідач прострочив повернення чергової частини позики, у позивача на час звернення з позовом до суду виникло право вимагати дострокового повернення відповідачем позики в сумі 10000 грн., незважаючи на те, що остання надавалася до 01.09.2014 р., що кореспондується з норами ст. 1050 ЦК України.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в частині повернення фінансової підтримки (допомоги) в сумі 20000 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме договором про надання фінансової підтримки фермерському господарству №29 від 24.09.2009р. та платіжними дорученнями № 29 від 12.10.2009 р.

Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вимоги чинного законодавства прокурором правомірно заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 82,19 грн. (за період з 01.09.2013 р. по 09.12.2013 р. з урахуванням заборгованості в сумі 10000,00 грн.).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону передбачено що розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони в п. 5.2. договору передбачили, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Укрдержфонду (Хмельницькому відділенню) пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вимоги чинного законодавства та умови договору, прокурором правомірно заявлено до стягнення пеню в розмірі 356,16 грн. (за період з 01.09.2013 р. по 09.12.2013 р. з урахуванням заборгованості в сумі 10000,00 грн.).

За таких обставин, суд вважає, що вимоги прокурора в інтересах позивача про стягнення з відповідача 20438,35 грн., з яких: 10000 - заборгованість по несвоєчасному поверненню допомоги, 10000 грн. - заборгованість по достроковому поверненню допомоги, 356,16 грн. - пеня та 82,19 грн. - 3% річних. є обґрунтованими, підтвердженими доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача в доход бюджету у зв'язку із задоволенням позову прокурора в інтересах позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85,115,116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора Білогірського району, смт. Білогір'я в інтересах держави в особі Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, м. Вишневе, Київська область в особі Хмельницького обласного відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, м. Хмельницький до Фермерського господарства „Діоніс-М", с. Степанівка, Хмельницька область, Білогірський район про стягнення 20438,35 грн., з яких: 10000 - заборгованість по несвоєчасному поверненню допомоги, 10000 грн. - заборгованість по достроковому поверненню допомоги, 356,16 грн. - пеня та 82,19 грн. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства „Діоніс-М", (Хмельницька область, Білогірський район, с. Степанівка, вул. Миру, 37А, код ЄДРПОУ 35172793) на користь Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, м. Вишневе, Київської області, в особі Хмельницького обласного відділення Українського державного Фонду (м. Вишневе, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 20029342) 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості, 82,19 грн. (вісімдесят дві гривні 19 коп.) 3 % річних, 356,16 грн. (триста п'ятдесят шість гривень 16 коп.) пені.

Видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства „Діоніс-М", (Хмельницька область, Білогірський район, с. Степанівка, вул. Миру, 37А, код ЄДРПОУ 35172793) в доход Державного бюджету України (по коду класифікації доходів бюджету 22030001, р/р 31218206783002, отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, судовий збір в розмірі 1827,00 грн . (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Видати наказ.

Повне рішення складено 06.02.2014р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 6 прим.:

1 - до справи;

2 - Прокуратура Білогірського р-ну (вул. Івана Франка, 19, смт. Білогір'я, Хмельницька обл., 30200) - рекомендов. з повідомл.;

3 - Прокуратура м. Хмельницького (вул. Пилипчука, 28, м. Хмельницький, 29000);

4 - Укрдержфонд підтримки ФГ (вул. Київська, 8, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08132);

5 - ХФ Укрдержфонду підтримки ФГ (вул. Свободи, 70, м. Хмельницький, 29000);

6 - ФГ „Діоніс-М" (вул. Миру, 37-А, с. Степанівка, Білогірський р-н, Хмельницька обл., 30220) - направити за заявою.