Постанова

від 25.01.2014 по справі 811/3860/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

25 січня 2014 року Справа № 811/3860/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Клава" до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Клава" (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №4 від 05.11.2013 р. про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування;

2) зобов'язати відповідача поновити позивача в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з дати виключення - 05.11.2013 року;

3) визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №001062200 від 21.11.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 104312,25 грн., у тому числі за основним платежем на 46361,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 57951,25 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.11.2013 року службовими особами відповідача складено акт позапланової виїзної перевірки №147/2200/36188846 з питань правильності нарахування та повноти сплати позивачем ПДВ за період з 01.01.2011 по 01.03.2013 р., за висновками якого вказано на порушення: п.п.185.1, 187.1, 188.1, 199.1, 199.2, 199.3, 209.1, 209.6, 209.11, 209.15.2 ПК України (заниження ПДВ всього в розмірі 46361 грн.); п.15 підроз.2 р.XX Перехідних положень (завищення ПДВ всього в сумі 59067,23 грн. за період з січня по лютий 2013 року) та, відповідно, безпідставно сформовано податковий кредит на зазначену суму контрагентам покупцям; п.п.209.6, 209.11 ПК України (завищення ПДВ всього в сумі 99498 грн. за період з січня по лютий 2013 р.).

Як зазначив позивач, висновки акту ґрунтуються на вказівці про перевищення у лютому 2013 р. позивачем встановленого п.209.6 ст.209 ПК України 25 % розмір питомої ваги обсягів сукупної поставки протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів несільськогосподарських товарів, який за даними перевірки складає 26,32%, у зв'язку з чим починаючи з 01.02.2013 р. актом здійснено перерахунок/збільшення податкових зобов'язань позивача за загальною системою оподаткування - в іншій частині висновків акту щодо заниження зобов'язань з ПДВ за загальною системою оподаткування та відповідного завищення за спеціальною.

21.11.2013 р. позивачем отримано акт та одночасно відповідне податкове повідомлення-рішення №0001062200 від 21.11.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 104312,25 грн., у тому числі за основним платежем на 46361,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 57951,25 грн..

Також, лише після зверненням до відповідача отримано рішення №4 від 05.11.2013 року про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за підставою - відповідно до п. 207.11.ст. 209 ПК України, у зв'язку з поставкою станом на лютий 2013 р. протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарських товарів /послуг, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг та складає 26,32% відсотків.

На думку позивача рішення про виключення з реєстру сільськогосподарських підприємств суб'єктів спеціального режиму оподаткування та про відповідне збільшення податкових зобов'язань є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Водночас, представником заявлено клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження /а.с.217/.

Відповідачем подано заперечення проти позову, відповідно до змісту якого зазначено, що відділом податкового аудиту Долинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України ФГ "Клава" (код ЄДРПОУ 36188846) з питань правомірності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 01.03.2013 р. За результатами перевірки складено акт №147/2200/36188846 від 01.11.2013 року та винесено ППР №0001062200.

Перевіркою встановлено порушення:

а) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.199.1, п.199.2, п.199.3 ст.199, п.209.1, п.209.6, п.209.11, п.209.15.2 ст.209 Податкового кодексу України - заниження податку на додану вартість всього в суму 46361 грн., в тому числі за лютий 2013 року на суму 46361 грн.,

б) п.15 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу України, внаслідок чого ФГ "Клава" завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість при здійсненні в січні-лютому 2013 року операцій з реалізації сільськогосподарської продукції не першого постачання та невідомого походження всього у сумі ПДВ - 59067,23 грн. та всупереч п.15 підрозділу 2 роз. XX Податкового кодексу України сформовано податковий кредит контрагенту покупцю:

- ПАТ «Креатив» (код ЄДРПОУ 31146251) за січень 2013 р. в сумі 16500 грн., лютий 2013 р. в сумі 5087,15 грн.;

- ПП «Мирт-СВ» (код ЄДРПОУ 36951826) за лютий 2013 р. в сумі 31238,41 грн.;

- ТОВ «Агрометал-Трейд» (код ЄДРПОУ 37530438) за лютий 2013 р. в сумі 6241,67 грн.;

в) п.209.6, п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України, встановлено його завищення всього на суму 99498 грн., в тому числі за січень 2013 р. на суму 16500 грн., лютий 2013 р. на суму 82998 грн.

На підставі сказаного, відповідач просить в задоволенні позову відмовити /а.с.159-163/.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані заперечення, просив суд їх врахувати та відмовити позивачу в задоволені позову. Щодо подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження представник відповідача не заперечував.

Відтак, згідно ст.128 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Позивач є юридичною особою, відомість про яку внесено до ЄДР /а.с.7/.

Види діяльності за КВЕД: надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (код 01.61 КВЕД-2010); вирощування зернових та технічних культур (код 01.11 КВЕД-2010); розведення свиней (код 01.46 КВЕД-2010).

Відповідно копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №200074998 НБ №113003 01 листопада 2012 року позивача зареєстровано як платника податку на додану вартість та як суб'єкта спеціального режиму оподаткування. Дата початку дії свідоцтва - 01.11.2012 року /а.с.8/.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача, згідно наказу №131 від 09.10.2013 р., п.п.78.1.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведено невиїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 01.03.2013 р., за результатами якої складено акт №147/2200/36188846 від 01.11.2013 р. /а.с.11-28/.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.199.1, п.199.2, п.199.3 ст.199, п.209.1, п.209.6 п.209.11, п.209.15.2 ст.209 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року (із змінами і доповненнями) - встановлено заниження податку на додану вартість всього в суму 46361 грн., в тому числі за лютий 2013 року на суму 46361 грн.,

2) п.15 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-УІ (зі змінами і доповненнями) внаслідок чого ФГ «Клава» завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість при здійсненні в січні-лютому 2013 року операцій з реалізації сільськогосподарської продукції не першого постачання та невідомого походження всього у сумі ПДВ - 59067,23 грн. та всупереч п.15 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу України сформовано податковий кредит контрагенту покупцю:

- ПАТ «Креатив» (код ЄДРПОУ 31146251) за січень 2013 року в сумі 16500 грн., лютий 2013 року в сумі 5087,15 грн.;

- ПП «Мирт-СВ» (код ЄДРПОУ 36951826) за лютий 2013 року в сумі 31238.41 грн.;

- ТОВ «Агрометал-трейд» (код ЄДРПОУ 37530438) за лютий 2013 року в сумі 6241,67 грн.;

3) п. 209.6, п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року (із змінами і доповненнями) встановлено його завищення всього на суму 99498 грн., в т.ч. за січень 2013 року на суму 16500 грн., лютий 2013 року на суму 82998 грн..

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято:

податкове повідомлення-рішення №0001062200 від 21.11.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 104312,25 грн., в тому числі за основним платежем - 46361 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 57951,25 грн. /а.с.164-165/;

рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування №4 від 05.11.2013 року /а.с.166/.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Збільшуючи позивачеві грошове зобов'язання з ПДВ відповідач виходив з того, що позивачем поставлено протягом попередніх 12 послідовних звітних періодів сукупно несільськогосподарських товарів (послуг), питома вага яких складає 26,32 % відсотків вартості всіх поставлених товарів (тобто перевищує 25%). Таким чином, на думку відповідача, позивачем у лютому 2013 року перевищено встановлений п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України 25 відсотковий розмір питомої ваги обсягу сукупної поставки протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів несільськогосподарських товарів в загальному обсязі всіх поставлених товарів (послуг), який за даними перевірки складає 26,3%.

Відповідно до абз. "а" п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений ст.209 Податкового кодексу України, тому на думку відповідача починаючи з лютого 2013 року на позивача не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений ст.209 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень "тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників".

Встановлено, що в періоді, який перевірявся позивач, згідно ст.209 Податкового кодексу України був зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ №200074998 НБ №113003 від 01.11.2012 року.

Пунктом 209.2 ст.209 Податкового кодексу України визначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів (за рахунок яких сформовано податковий кредит), а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

В ході перевірки посадовими особами відповідача встановлено наступне.

Згідно наданих до перевірки документів позивач реалізував у 2012-2013 р. с/г продукцію та визначив податкові зобов'язання на підставі податкових та видаткових накладних ПП "Креатив", ПП "МИРТ-СВ", ТОВ "Агрометал-Трейд". Відповідно до копій видаткових накладних підприємством у 2012-2013 році здійснено продаж сільськогосподарської продукції на 1326526 грн..

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рах.27 "Продукція сільського господарського виробництва" станом на 01.01.2012 року на залишках рахувалось 127,8 т. соняшника.

Згідно даними статистичної звітності ф.29-сг за 2012 р. засіяна площа соняшником становить 50 га та зібрано урожаю - 150 т.. Оприбуткування продукції проведене тільки на 37,44 т. на підставі наданих таких документів: - путівка б/н на вивезення автомобілем КАМАЗ 5511 реєстраційний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_1, причіп не зазначено (3 поїздки) з поля с. Марфівка до м. Долинська, вул. Вишнева, 9 соняшника в кількості 17,5 т.; - путівка б/н на вивезення автомобілем КАМАЗ 5511 реєстраційний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_1, причіп не зазначено (3 поїздки) з поля с. Марфівка до м. Долинська, вул. Вишнева, 9 соняшника в кількості 19,94 т..

Згідно до податкових розрахунків фіксованого сільськогосподарського податку, поданих до податкового органу, господарство використовувало у господарській діяльності протягом 2012 року земельні ділянки (рілля) площею 50 га (розрахунок від 30.01.2012 р. №367).

Аналізом первинних бухгалтерських документів встановлено наступне.

В квітні 2012 року ФГ "Клава" проведено тільки обробку площі 50 га соняшнику гербіцидами Прометрекс 50 к.с. в кількості 100 л. та Еталон в кількості 50 л. від бур'яну (акт від 28.04.2012). Документи на внесення будь-яких міндобрив відсутні.

В травні 2012 р. згідно акту списання насіння і посівмата №1 від 14.05.2012 р. використано на посів 50 га посівмат соняшника Опера РК 150 к в кількості 27 п.о., придбаний у ТОВ "Аграрник Кіровоградщини" в кількості 27 п.о. на загальну суму без ПДВ - 40500 грн..

Згідно листа управління агропромислового розвитку райдержадміністрації у Долинському районі від 20.08.2013 р. №01-12/698 середня врожайність соняшнику по району за 2012 рік становила 15,5ц/га. Отже, на думку відповідача, максимально можлива врожайність соняшнику у ФГ "Клава" за 2012 р. могла складати 77,5 т (50га х 15,5ц/га = 775ц або 77,5т), проте господарством відображено збір урожаю соняшника в кількості 150 т соняшнику, що перевищує середню врожайність за 2012 рік по району в 1,9 рази.

Враховуючи вищевикладене та середню врожайність соняшнику у 2012 році по Долинському районі, обсяг продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва становить 205,3 т., в тому числі залишок 2010 року - 127,8 т.. Обсяг поставки сільськогосподарської продукції невідомого походження за видатковими накладними становить 72,5 т., в т.ч. оприбуткована як урожай 2012 року в кількості 150 т., Відповідно до даних перевірки обсяги постачання (без податку на додану вартість) сільськогосподарських товарів/послуг за січень, лютий 2013 р. становить 264866 грн. із загального обсягу 560202 грн..

Таким чином відповідач прийшов до висновку, що позивач в лютому 2013 року перевищив встановлений п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України 25 відсотковий розмір питомої ваги обсягу сукупної поставки протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів несільськогосподарських товарів в загальному обсягу всіх поставлених товарів (послуг), який за даними перевірки складає - 26,3% (295336/1121948*100%).

Отже, підприємство на порушення п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України, занижені податкові зобов'язання у податковій декларації з ПДВ (загальної) на загальну суму 52973 грн., а саме за лютий 2013 року - 52973 грн., та завищені податкові зобов'язання по декларації (скороченій) на загальну суму 52973 грн., а саме за лютий 2013 року - 52973 грн..

Соняшник належить до товарної позиції 1206. Отже, обсяг сільськогосподарської продукції невідомого походження зазначений у Таблиці 2 акту перевірки в кількості 72,5 т. на загальну суму 354403 грн., реалізований у 2013 році є таким, що звільнений від оподаткування податком на додану вартість. В результаті чого, підприємством завищені податкові зобов'язання з ПДВ в декларації скороченій сумі 59067 грн., а саме: січень 2013 року - 16500 грн., лютий 2013 року - 42567 грн..

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступні обставини.

Пункт 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України передбачає, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до вимог п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 % вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п.209.2 ст.209 ПК України).

Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, встановлені п. 209.11 статті 209 Податкового кодексу України.

Згідно п.209.11 статті 209 Податкового кодексу України, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Відповідно до п.п.209.15.2 п.209.12 ст.209 Податкового кодексу України, діяльність у сфері сільського господарства:

а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг);

Судом встановлено, що за позивачем рахується 50,00 га землі /а.с.33/.

В 2012 року позивач під соняшник засіяв 50 га власних (орендованих) сільськогосподарських земель, розташованих на території Долинського району, вирощено врожаю 150 т., тобто з середньою врожайністю 30 ц/га /а.с.34-37/. Позивач пояснив це тим, що для посіву соняшника ним використано насіння елітних гібридів з генетичним потенціалом врожайності до 50 ц/га, які характеризуються підвищеною стійкістю до шкідливих факторів та потребою мінімальної технології обробітку гранту. При цьому податковим органом не враховано 354403,00 грн. (із загального обсягу поставок соняшника за січень-лютий 2013 року на суму 672 243 грн.), яка визначена як реалізація соняшника «невідомого походження». Зокрема, за січень 2013 року з загального обсягу поставки с/г продукції власного виробництва на суму 99000 грн. без ПДВ не було враховано 99000 грн., за лютий 2013 року 573243 грн. ПДВ - не враховано 255403 грн. (стор.10 акту перевірки).

З даними твердженнями суд не погоджується, оскільки вирощене насіння соняшнику у 2012 році з урахуванням залишків соняшника з запасів на зберігання 2011 р. в кількості 127,8 т. оприбутковано підприємством та реалізовано в період січень-лютий в кількості 271,702 т.. Висновки ж відповідача, що зазначені в акті перевірки, спростовуються наданими позивачем первинними документами та документами бухгалтерського обліку, які підтверджують, що у 2012 ним було здійснено господарську діяльність на 50,00 га землі та, безпосередньо, реалізувало 150 т. соняшника, що був вирощений (вироблений) позивачем /а.с.33-37, 50-58/.

При цьому, відповідач посилається на лист управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації у Долинському районі від 20.08.2013 року №01-12/698, в якому зазначено, що середня врожайність соняшнику по районі за 2012 рік становила 15,5 ц/га. Відтак, на думку відповідача, максимально можлива врожайність соняшнику у позивача за 2012 рік могла скласти 77,5 т. (50 га х 15,5 ц/га = 775 ц або 77,5 т.), проте господарством відображено збір урожаю соняшника в кількості 150 т. соняшнику, що перевищує середню врожайність за 2012 рік по району в 1,9 рази.

З приводу сказаного суд зазначає, що кількість земельних ділянок, а також врожайність від здійснюваної на них діяльності є суто оціночним поняттям, адже ці показники не є сталими та можуть змінюватися протягом часу в залежності від багатьох факторів. А тому, висновки відповідача є його суб'єктивною точкою зору, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства та, з об'єктивних причин, не може слугувати для будь-яких висновків щодо можливості та результативності здійснення діяльності сільськогосподарським товаровиробником, в даному випадку позивачем.

Згідно вимог п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України).

Згідно п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

В ході судового розгляду справи встановлено та підтверджено відповідними доказами, що зібраний врожай було реалізовано позивачем наступним контрагентам: ПрАТ "Креатин" /а.с.91-103/; ТОВ "Агрометал-Трейд" /а.с.104-109/; ПП "Мирт-СВ" /а.с.-110-129/.

Зазначені вище суб'єкти господарювання зареєстровані як юридичні особа /а.с.149-157/.

Представником ПрАТ "Креатин" в судовому засіданні 10.01.14 р. підтверджено факт реальності господарської операції з позивачем відповідними письмовими доказами, долученими до матеріалів адміністративної справи /а.с.169-180/. ТОВ "Агрометал-Трейд", через представника позивача, до суду надано відповідні докази на підтвердження взаємовідносин з позивачем /а.с.200-206/.

З огляду на сказане, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №0001062200 від 21.11.2013 року та збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 104312,25 грн., у тому числі за основним платежем на 46361,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 57951,25 грн..

Також суд прийшов до висновку, що доводи відповідача про те, що питома вага обсягу поставок несільськогосподарських товарів/послуг протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів перевищує 25 %, і на позивача не поширюється спеціальний режим оподаткування, не ґрунтуються на дослідженні фінансово-господарської документації позивача за перевіряємий період, а ґрунтуються лише на припущеннях відносно середньої врожайності соняшника, імовірним врожаєм позивача у 2012 році.

Водночас, керуючись даними припущеннями (не підтвердженими відповідними доказами), 05 листопада 2013 року відповідачем прийнято рішення за №4 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, яким позивача виключено із згаданого реєстру /а.с.166/. З даного рішення вбачається, що анулювання свідоцтва вмотивоване тим, що вироблена позивачем продукція рослинництва не визнається сільськогосподарською, а тому питома вага несільськогосподарських товарів за попередні 12 податкових періодів перевищує 25% та складає 26,32 %.

Відповідно до п.209.7 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

П.209.12 ст.209 Податкового кодексу України містить перелік підстав для анулювання свідоцтва платника ПДВ як суб'єкта спеціального режиму оподаткування:

а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або заяву про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах;

б) сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації платником податку на загальних підставах;

в) сільськогосподарське підприємство припиняється шляхом ліквідації або реорганізації;

г) сільськогосподарське підприємство не подає податкової звітності з податку протягом останніх 12 послідовних звітних податкових періодів.

Загалом, я вбачається з акту перевірки та з наявних в справі матеріалів, підставою винесення даного рішення за №4 від 05.11.2013 року є те, що позивач підлягає реєстрації платником податку на загальних підставах.

Враховуючи обставини, встановлені в ході розгляду справи та докази, надані позивачем, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для анулювання свідоцтва платника ПДВ спеціального режиму оподаткування. Таким чином, це рішення є також протиправним і підлягає скасуванню, а порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача поновити з дати виключення (з 05.11.2013 року) позивача в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та видання позивачу свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Згідно вимог ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №4 від 05 листопада 2013 року про виключення ФГ "Клава" (код 36188846) з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

3.Зобов'язати відповідача - Долинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - поновити ФГ "Клава" (код 36188846) в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з дати виключення - 05 листопада 2013 року.

4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 21.11.2013 року №001062200 про збільшення Фермерському господарству "Клава" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 104 312 грн. 25 коп., в тому числі за основним платежем на 46 361,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 57 951,25 грн..

5.Стягнути з державного бюджету на користь Фермерського господарства "Клава" (код за ЄДРПОУ 36188846) судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 277,45 грн. (208,63 грн. за позовною вимогою майнового характеру та 68,82 грн. немайнового характеру), шляхом їх безспірного списання з рахунків Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько