Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.
Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2014 року справа №812/9636/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Карабан Т.М., представників позивача Годз О.П., за довіреністю б/н від 02.09.2013р., Косякової Д.І., за довіреністю б/н від 03.02.2014р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства «Свердловське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин» Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 р. у справі № 812/9636/13-а (головуючий І інстанції Агевич К.В.) за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Свердловське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин» Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ :
Державне відкрите акціонерне товариство «Свердловське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин» Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області про зобов'язання звільнити всі активи з податкової застави та подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви про припинення обтяжень. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів (протокол №1 від 02.08.2013р.) перебуває у процесі припинення шляхом ліквідації, утворена ліквідаційна комісія. В процесі ліквідації позивач листом від 06 вересня 2013 року звертався до відповідача з проханням звільнити майно з податкової застави. Листом від 17 вересня 2013 року відповідач повідомив про відсутність підстав для звільнення майна з податкової застави, посилаючись на пункт 93.1 статті 93 Податкового кодексу України. Також позивач зазначив, що наявність податкової застави унеможливлює законну діяльність ліквідаційної комісії та погашення першочергових вимог кредиторів (у тому числі із заробітної плати). Тому погашення зазначених першочергових вимог здійснюється ліквідаційною комісією, що виключає право податкового органу проводити реалізацію активів, що перебувають у податковій заставі.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, невірно надана правова оцінка обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представники позивача в судовому засіданні доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримали, вважають, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, невірно надана правова оцінка обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність. До суду надійшли письмові заперечення відповідача, він вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - Державне відкрите акціонерне товариство «Свердловське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин» Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітектом Свердловської міської ради Луганської області 02.06.1997р., ідентифікаційний код 00181993, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №628330 (а.с. 9).
Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.
Із заяви відповідача №1912/10 від 04.10.2013 року та пояснень вих. № 3084/10 від 13.12.2013р. вбачається, що станом на 13 грудня 2013 року загальна сума податкового боргу позивача складає 2 245 027,01 грн., (в тому числі: 605 585,23 грн. - заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, 875 074,84 грн. - податок на додану вартість, 84 027,86 грн. - земельний податок з юридичних осіб, 547 569,08 грн. - податок на прибуток підприємств, 132 770,00 - частина чистого прибутку) (а.с. 77-78, 125).
Через наявність податкового боргу відповідачем складено акт опису майна №37 від 18.10.2011р., згідно до якого у податкову заставу описано майно позивача на суму 214 918,28 грн. та складено акт опису майна №3 від 13.02.2012 р., згідно до якого у податкову заставу описано майно позивача на суму 411 579,77 грн., всього на загальну суму 626 498,05 грн. (а.с.39-41).
Право податкової застави на майно позивача за вказаними актами опису зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 05.07.2012 року № 36766197 (а.с. 42-70).
З матеріалів справи вбачається, що на підставі Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів №1 від 02.08.2013р. було прийнято рішення про припинення діяльності шляхом ліквідації державного відкритого акціонерного товариства «Свердловське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин» Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» та затверджений склад ліквідаційної комісії. Головою ліквідаційної комісії обрано Гуцол С.В. (а.с. 27-33).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців серія АВ № 902329, станом на 08 серпня 2013 року позивач знаходиться з 02 серпня 2013 року в стані припинення на підставі рішення засновників (а.с. 11). Оголошення про ліквідацію позивача опубліковано у Бюлетені Державної Реєстрації № 256 (21) від 08.08.2013 та в офіційному спеціалізованому друкованому виданні «Голос України» № 148 (5648) від 10.08.2013р. (а.с. 34-35).
Відповідно до реєстру кредиторських вимог станом на 28 жовтня 2013 року (а.с.65), заявлені та визнані Позивачем вимоги кредиторів (вимоги Управління пенсійного фонду України у сумі 2 995 087,00 грн., Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у сумі 1 526 923,37 грн. і державної податкової інспекції по сплаті податків, зборів, обов'язкових платежів - 2 245 027,01грн., вимоги працівників, що пов'язані із трудовими відносинами у сумі 2 770 590,53 грн., та інше) становлять 8 016 289,32 грн. (а.с. 65).
Голова ліквідаційної комісії 06 вересня 2013 року звернувся до відповідача з листом, яким просив звільнити майно з податкової застави загальною вартістю 626 498,05 грн., яке було описане податковим керуючим актами опису №37 від 18 жовтня 2011 року та №3 від 13 лютого 2012 року, з метою погашення кредиторських вимог та на виконання вимог ст.ст. 111,112 Цивільного кодексу України, ст. 61 Господарського кодексу України (а.с. 36-37).
Листом від 17 вересня 2013 року № 197/15 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для звільнення майна з податкової застави, посилаючись на пункт 93.1 статті 93 Податкового кодексу України (а.с. 38).
При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
З наведеної норми вбачається, що зміст даного способу забезпечення полягає у наданні повноважень органу стягнення за певних умов здійснити погашення грошового зобов'язання платника податків за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Як зазначено у Рішенні Конституційного суду України від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 (справа № 1-9/2005), сутність податкової застави полягає у запровадженні на певний строк особливого порядку розпорядження платником податків своїми активами. Цей інститут як спосіб забезпечення не погашеного у строк податкового зобов'язання є джерелом наповнення бюджетів та державних цільових фондів.
Порядок припинення податкової застави врегульовано нормами статті 93 Податкового кодексу України, яка містить вичерпний перелік підстав для звільнення майна платника податків з податкової застави, зокрема, у разі: отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.
Відповідно до п. 5.1. Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.10.2011 року № 1273 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.4 пункту 93.1 статті 93 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику направляється повідомлення. Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.4 пункту 93.1 статті 93 розділу II Кодексу.
Порядок реалізації майна, що перебуває у податковій заставі, передбачений п. 92.1. ст. 92 ПК України, відповідно до якої платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
Позивач у відповідності до ст.92 Податкового кодексу України в разі необхідності погашення кредиторської заборгованості в порядку черговості, яку визначено статтею 112 ЦК України шляхом реалізації майна, яке входить до податкової застави не позбавлений права звернутись до податкового органу щодо надання згоди на реалізацію цього майна та погашення такого боргу кредиторів першої та другої черги.
Перебування позивача у стані припинення шляхом ліквідації, не пов'язаної із банкрутством не тягне за собою автоматичного звільнення майна, яке перебуває у податковій заставі.
Крім того, враховуючи, що податковий борг, на забезпечення погашення якого відповідачем було запроваджено податкову заставу, виник ще у 2011 році і його розмір на цей час значно збільшився та виходячи із того, що сутність податкової застави полягає у запровадженні на певний строк особливого порядку розпорядження платником податків своїми активами, вимоги позивача про звільнення від податкової застави майна та внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, оскільки право податкової застави відповідно до імперативних приписів статті 93 Податкового кодексу України діє до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.
Колегія суддів також не приймає до уваги посилання позивача, як на підставу для задоволення своїх вимог щодо звільнення майна загальною вартістю 626 498,05 грн. із податкової застави, на наявність непогашених вимог першої та другої черги й знаходження активів у податковій заставі, що фактично позбавляє ліквідаційну комісію можливості виконати свої законні функції та здійснити дії по погашенню заборгованості перед кредиторами, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем у позивача є в наявності майно загальною вартістю 8 285 000,00 грн. за рахунок якого він має можливість провести розрахунки із кредиторами першої та другої черги, шляхом реалізації цього майна.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відмовляючи у звільненні майна позивача з податкової застави відповідач діяв у межах, визначених Податковим кодексом України.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства «Свердловське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів та свердловин» Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 р. у справі № 812/9636/13-а залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 р. у справі № 812/9636/13-а залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст складено та підписано колегією суддів 07 лютого 2014 року
Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв
Судді: В.Г.Яманко
І.А.Васильєва
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2014 |
Оприлюднено | 10.02.2014 |
Номер документу | 37043799 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Е.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні