Постанова

від 10.10.2013 по справі 804/11278/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 р. Справа № 804/11278/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - Колоди Г.О., представника відповідача - Духневич Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-промислова

група «Альбатрос»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі

м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області

про про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельно-промислова група «Альбатрос» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення № 0003542203 від 12.08.2013 р. та № 0003552203 від 12.08.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача в Акті перевірки про відсутність об'єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «НПФ АІС», ТОВ «Стронг Україна ЛТД», ТОВ «Тиза» є протиправними, оскільки зроблені на підставі актів перевірок зазначених контрагентів позивача, відповідачем не доведено, що реалізована позивачу продукція його контрагентами була придбана саме в підприємств, відносини з якими за актами перевірок контрагентів були визнані такими, що не спричиняють реального настання наслідків. Правомірність формування показників податкової звітності підтверджується необхідними згідно діючого законодавства документами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, подав заперечення на адміністративний позов, згідно яких зазначено, що відповідно до актів перевірок контрагентів позивача встановлено, що їх здійснювалася поза межами правового поля без наміру створення правових наслідків, в результаті чого встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступні обставини.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТПГ «Альбатрос», за результатами якої складено Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТПГ «Альбатрос» (код ЄДРПОУ 33667707) з питань взаємовідносин з ТОВ «Тиза» (код ЄДРПОУ 33475667) за лютий, травень, червень, липень, жовтень 2012 р., ТОВ «Стронг Україна ЛТД» (код ЄДРПОУ 35680143) за серпень 2012 р., ТОВ «НПФ АІС» (код ЄДРПОУ 35680143) за вересень 2011 р. та лютий 2012 р.» (далі - Акт перевірки), згідно якого встановлено наступні порушення:

- пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, 138.4 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у 3 кварталі 2011 р. на суму 12446,00 грн.;

- пп. 14.1.36, 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого безпідставно віднесені суми ПДВ до складу податкового кредиту в результаті недійсності господарських операцій: за вересень 2011 р. - 10823,0 грн., лютий 2012 р. - 10967,00грн., травень 2012 р. - 1466,00 грн., червень 2012 р. - 1407,00 грн., липень 2012 р. - 209,00 грн., серпень 2012 р. - 1899,00 грн., жовтень 2012 р. - 1658,00 грн.)

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийняті податкове повідомлення-рішення № 0003542203 від 12.08.2013 р. з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 28429,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 14214,50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0003552203 від 12.08.2013 р. з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 12447,00 грн.

Відповідно до Акту перевірки вбачається, що висновки про неправомірність формування позивачем показників податку на прибуток та податку на додану вартість зроблені на підставі зроблені на підставі актів перевірок його контрагентів постачальників.

Згідно пп. 14.1.27. п.14.1. ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно д п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, не належать до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Відповідно д п. 135.2 ст. 135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України, 198.3. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. (надалі - Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових форм затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Відповідно до 2.1. Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до 2.2. Положення № 88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податковою обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Для підтвердження правомірності формування показників податку на прибуток та податку на додану вартість, в тому числі правомірності формування від'ємного значення з податку на додану вартість під час проведення перевірки та під час судового розгляду позивачем надавалися наступні документи: договори, податкові накладні, видаткові накладні,платіжні доручення, регістри бухгалтерського обліку по рахунку 631, реєстри виданих податкових накладних, довідка № 1809/1 від 18.09.2013 р., акти списання.

Судом встановлено відповідність даних документів вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відтак дані документи мають силу первинних та підтверджують реальне здійснення господарських операцій, рух активів між позивачем та його контрагентами, використання отриманої продукції у власній господарській діяльності та правомірність формування позивачем показників податку на прибуток та податку на додану вартість.

Під час проведення перевірки були використані акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача: акт № 207/222/33475667 від 06.03.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тиза» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «Галактика М» за період грудень 2011 р. та ТОВ «Старт Д» за період лютий-жовтень 2012 р.», акт № 997/222-11/35680143 від 15.02.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стронг Україна ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Лігран» за період лютий-серпень 2012 р., акт № 392/22.1-09/33807002 від 13.02.2013 р. 2про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НПФ АІС» щодо підтвердження здійснення господарських відносин з ТОВ «Ривс» за вересень-грудень 2011 р., січень 2012 р., ТОВ «Ангстрем Континенталь» за лютий-березень, червень-серпень та жовтень 2012 р., ТОВ «Феріт Д» за грудень 2011 р., лютий-жовтень 2012 р. та повноти відображення їх в податковому обліку».

Згідно даних актів перевірок відповідачем встановлено нереальність господарських операцій між позивачем та постачальниками (ТОВ «НПФ АІС», ТОВ «Стронг Україна ЛТД», ТОВ «Тиза»), відсутність об'єктів оподаткування за угодами з даними підприємствами.

Суд встановив протиправність даних висновків відповідача у зв'язку з наступним.

Предметом зазначених актів перевірок не були відносини між позивачем та ТОВ «НПФ АІС», ТОВ «Стронг Україна ЛТД», ТОВ «Тиза».

В Акті перевірки відсутні докази того, що продукція, що була придбана контрагентами позивача в своїх постачальників в подальшому були реалізовані позивачу.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 в акті, складеному за результатами документальної перевірки, факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства викладаються в актів чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Контролюючим органом не було проведено зустрічні звірки контрагентів позивача, про що складено відповідні акти про неможливість проведення зустрічних звірок. Висновки про нереальність господарських операцій зроблені відповідачем на підставі доказів за якими не були досліджені первинні документи, що є порушенням пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984.

Відтак використання в Акті перевірки актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача є протиправним.

Враховуючи зазначене, висновки відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та постачальниками (ТОВ «НПФ АІС», ТОВ «Стронг Україна ЛТД», ТОВ «Тиза») є необґрунтованими.

За цих же підстав суд визнав протиправним використання в Акту перевірки як доказу інформації комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби ПК ПДС.

Суд не приймає висновок відповідача в Акті перевірки про недійсність господарських операцій, оскільки такий висновок доказами не підтверджено.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено порушення ТОВ «Торговельно-промислова група «Альбатрос» податкового законодавства та задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

В розрізі вказаних норм суд встановив, що спосіб захисту, який пропонує позивач, є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів, а тому суд з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача виходить за межі позовних вимог та додатково визнає протиправними податкові повідомлення - рішення № 0003542203 від 12.08.2013 р. та № 0003552203 від 12.08.2013 р.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-промислова група «Альбатрос» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції Жовтневого району м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0003542203 та № 0003552203від 12.08.2013 р.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговельно-промислова група «Альбатрос» здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету в сумі 551, 00 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 00 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 15.10.2013 р.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 15.10.2013р. Суддя П.О.Борисенко П.О.Борисенко