Ухвала

від 28.01.2014 по справі 826/13326/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13326/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дехтярьова О.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Золотоверх І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як свідчать обставини справи, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС на підставі норм п. 79.1 і п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 04.04.2013р. № 1041, в період з 15.04.2013 по 19.04.2013 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_2 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податку з доходів фізичних осіб, що отримані від продажу рухомого майна, за період з 01.01.2010 по 31.12.2010

За результатами вказаної перевірки складений акт від 01.07.2013 № 26.04.2013 № 31/1720/НОМЕР_1.

В ході проведення якої встановлено, що за даними УДАІ ГУ МВС України у м. Києві фізичною особою ОСОБА_2 в 2010 році здійснено продаж транспортного засобу - автомобіля марки LEXUS RХ 300.

28 травня 2013 року на підставі наведеного акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000581720.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення ОСОБА_2 звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» не запроваджена обов'язковість врахування експертної оцінки рухомого майна при визначенні бази оподаткування податком з доходів фізичних осіб, правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення не було.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пп. "ж" п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889, із змінами та доповненнями, дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України.

Відповідно до пп. 4.2.6 п.4.2. ст. 4 Закону №889 до складу загального місячного оподаткованого доходу включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно положень ст. 11-12 даного Закону.

Таким чином, вбачається за можливе прийти до висновку, що Закон №889 пов'язує об'єкт оподаткування саме з отриманим доходом.

В свою чергу, відповідно до пп.8.2.1 п. 8.2. ст.8 Закону №889, платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу річного оподаткованого доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Згідно ст.12 Закону України №889 дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, тобто в розмірі 15 %.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом донараховано позивачу 26137 грн 31 коп. податку виходячи зі ставки 15% від суми 174248 грн 72 коп.

Судова колегія вважає, що у сторін виникли розбіжності при з'ясуванні питання про базу оподаткування податком з доходів фізичних осіб при продажу рухомого майна - автомобіля.

Так, відповідно до п.12.1 Закону України №889, оподаткуванню підлягає дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна.

Дану обставину сторони не заперечують. Проте, на думку відповідача, об'єктом оподаткування є вартість майна, яке відчужується, розрахована за звичайними цінами, але не нижче оціночної вартості автомобіля.

Як вважає позивач, з чим погоджується суд, він має право продавати автомобіль за договірною ціною, яка не має мінімальної межі і не залежить від експертної оцінки.

Колегія суддів вважає висновки податкової інспекції необґрунтованими також з наступних підстав.

Цивільним кодексом України визначено, що угодою визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення, цивільних прав і обов'язків.

Згідно зі ст.632 Цивільного кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Визначення ціни за договором є істотною умовою договору купівлі-продажу і ці умови визначаються сторонами угоди.

В даному випадку договори продажу автомобілів, які укладені позивачем, не визнані судом недійсним. Дана обставина сторонами також не заперечувалась.

Експертну оцінку вартості автомобіля зазвичай здійснює покупець після оформлення договору купівлі-продажу, оскільки вимога про здійснення такої оцінки пред'являється до нового власника автомобіля органом реєстрації автотранспортних засобів - ДАІ, відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, затверджених Постановою КМУ від 07.09.1998 № 1388.

Отже, в даному випадку, продавець, яким є позивач, може і не бути обізнаним про вартість автомобіля, яку визначить експерт в майбутньому.

Відповідно до ст.7 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у разі оподаткування майна згідно із законом, але в Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб», який регулює спірні правовідносини не зазначено, що при оподаткуванні операцій з продажу рухомого майна, позивач мав керуватись саме оціночною вартістю рухомого майна.

Крім того, Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не є законом у сфері оподаткування і не може змінювати норми Закону України № 889. В ньому зазначається лише про обов'язковість проведення оцінки, а не про обов'язковість її використання при визначенні бази оподаткування.

В Законі України № 889, при регулюванні операцій з продажу рухомого майна, не містить імперативної норми, яка б передбачала застосування звичайних цін або цін, що не нижче визначної експертом ціни.

Згідно з п.1.2 Закону України №889 дохід це «Сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами».

Отже, доходом фізичної особи від продажу об'єкта рухомого майна є сума коштів, отриманих продавцем у власність або нарахованих на його користь.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та ухвалено законне і обґрунтоване рішення у відповідності до вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.