Ухвала

від 30.01.2014 по справі 806/7053/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук О.В.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"30" січня 2014 р. Справа № 806/7053/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Жизневської А.В.

Моніча Б.С.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю

представників позивача Макаренко М.О., Камінського А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "09" грудня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001182301 від 27.04.2011 р. та № 0001692301 від 14.07.2011 р.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 року позов задоволено, ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 року, постанову залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.10.2013 року постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Податкове повідомлення-рішення Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції в Житомирській області № 0001692301 від 14.07.2011 р. скасовано.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Представники позивача заперечували в задоволенні апеляційної скарги, оскільки вважають рішення суду першої інстанції законним та таким що не підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками Коростенської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа", код за ЄДРПОУ 31231634, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Камелот-СВ" (код за ЄДРПОУ 34119099), ТОВ "Тефея" (код за ЄДРПОУ 35764042), ПП "Тріумф-Пак"(код за ЄДРПОУ 34600884), ТОВ "Альфа-Буд-АБЗ" (код за ЄДРПОУ 33686489) за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року та ТОВ "Глорія Інком" (код за ЄДРПОУ 37240938), ПП Тріумф-Пак" з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, про що складено акт № 452/23-01/31231634 від 06.04.2011 року. За результатами перевірки працівниками податкового органу складно акт від 06.04.2011 року №452/23-01/31231634 (Том 1, а.с.21-38) та визначено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1,7.4.4 п.7.4 ст.7 Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, п.п. 2,5,18 Наказу ДПА "України" від 30.05.97 р. № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", п.198,1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 646724,82 грн., у тому числі за грудень 2010 року в сумі 453092,92 грн., за січень 2011 року в сумі 193631,90 грн.

Зокрема, актом перевірки встановлено, що приватне підприємство "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" незаконно включило до складу податкового кредиту у грудні 2010 року суми ПДВ по товарах придбаних у: ТОВ "Камелот-СВ" на суму 81056,22 грн., ТОВ "Тефея" на суму 91835,80 грн., ПП "Тріумф-Пак" на суму 15601,10 грн., ТОВ "Альфа-Буд-АБЗ" на суму 264599,80 грн. та в січні 2011 року по товарах придбаних у ПП" Тріумф-Пак" на суму 11748,10 грн. та ТОВ "Глорія Інком" на суму 181883,80 грн.

За результатами перевірки ПП "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" Коростенської ОДПІ податковим повідомленням - рішенням від 27 квітня 2011 року № 0011182301(Том1, а.с.39) визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 565668 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 141417 грн. Вказаним рішення встановлено порушення п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав скаргу до ДПА у Житомирській області (Том 1, а.с.40-46), за результатами розгляду якої винесено рішення № 15245/С-С/25-009 від 14.07.2011 року (Том 1, а.с.48-56). Вказаним рішенням ДПА у Житомирській області скасувала податкове повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ від 27 квітня 2011 року №0011182301, в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 48407 грн., в іншій частині 658678 грн.(565668 грн. грошового зобов'язання з податку на додану вартість та 93010 грн. штрафних санкцій) податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

Таким чином, на підставі рішення ДПА у Житомирській області № 15245/С-С/25-009 від 14.07.2011 року, Коростенською ОДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0001692301 від 14.07.2011 року (Том 1, а.с.58), яким визначено податкове зобов'язання за основним платежем - 565668 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 93010 грн.

27 липня 2011 року ПП "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа", не погоджуючись з рішенням Коростенської ОДПІ від 14.07.2011 року, подало повторну скаргу до ДПА України, рішенням якої від 26.09.2011 року № 2107/6/10-2315 повторна скарга залишена без задоволення (Том 1, а.с. 60-67).

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що первинними документами, що містяться в матеріалах справи підтверджується реальність господарської операції, а відтак податкове повідомлення-рішення відповідача прийняте не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають перерахуванню до Державного бюджету України, регламентуються Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року) та Податковим кодексом України від 02.12.2010, №2755-V, що набрав чинності з 01.01.2011 року та регулює спірні правовідносини, починаючи з вказаного часу.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту), (далі - Закон ), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, в частині регулювання спірних відносин щодо формування податкового кредиту позивачем по взаємовідносинах з контрагентами TOB "Камелот-СВ", TOB "Тефея", TOB Альфа-Буд-АБЗ", TOB "Глорія Інком" та ПП "Тріумф-Пак" по ПДВ за січень 2011 року, Податковим кодексом України (далі - ПКУ), встановлено наступне.

Так, п.198.1 ст.198 ПКУ передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п.198.2 ст.198 ПКУ, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства колегія суддів дійшли висновку, що норми, діючого на момент формування податкового кредиту за грудень 2010 року Закону та Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту за січень 2011 року є аналогічними, та в даному випадку єдиними та достатніми підставами для його формування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість, з огляду на наступне.

Згідно договору поставки № 1-04/0110 від 04.01.2010 р. (Том 1, а.с.103-107) ПП "Тріумф Пак" поставляв позивачу євро піддони, стретч плівку та скотч на умовах DDP - склад покупця в м.Вишневе по вул. Київська,8-В (п.2.8 та 2.9 договору).

Право позивача на використання складського приміщення площею 220 кв.метрів за адресою - Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул..Київська,8-В - підтверджується укладеними із ВАТ "Київська обласна база матеріально-технічного і сервісного забезпечення "Облагротехсервіс"" договорами оренди: № 146 від 01.04.2010 р. та № 61 від 01.01.2011 р.

Згідно акту робочої комісії від 19.05.2006 р., позивач володіє власними виробничими потужностями для зберігання запасів, що розміщені в м.Коростені Житомирської області, в тому числі і складу-навісу площею 830,56 м2.

Для ідентифікації осіб, які були уповноважені позивачем на отримання товарів від ПП "Тріумф Пак", додатком до договору поставки № 1-04/0110 від 04.01.2010 р. позивач надав постачальнику повідомлення № 43 від 18.10.2010 р. та № 69 від 31.12.2010 р. про зразки печаток та зразки підписів таких уповноважених осіб, які підписані директором та головним бухгалтером (Томі 1, а.с.108 та 109).

Згідно пункту 13 "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Мінфіну України від 16.05.1996р. № 99, при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Фактичне отримання євро піддонів підтверджено: виидатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними відповідно за кожною поставкою (том 1 а.с. 110-162).

Накладні містять підписи уповноважених осіб та скріплені печатками підприємства, що є відповідним приписам п.13 Інструкції від 16.05.1996р. № 99 та дає змогу ідентифікувати осіб, що отримували цінності від постачальника.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників. Даними Правилами передбачена обов'язковість оформлення ТТН при перевезенні вантажів автомобільним транспортом. По даній спірній поставці не відбувалось перевезення товару автомобільним транспортом. З урахуванням суміжного розташування складських приміщень, сторонами господарської операції було фактично здійснено лише переміщення товару зі складу продавця до складу позивача. Факт оформлення сторонами ТТН по вищевказаним господарським операціям, коли нормами діючого законодавства обов'язковість їх оформлення в даному випадку не передбачена, був викликаний намаганням сторін договору, враховуючи практику здійснення перевірок контролюючими органами, унеможливити невизнання ними господарських операцій з формальної підстави, а саме: відсутність ТТН.

Розрахунки із постачальником проведені в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (Том 1, а.с. 196-220).

Оприбуткування запасів підтверджується карткою рахунку 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" по контрагенту - ПП Тріумф ПАК (Том 1, а.с.221-228).

Використання придбаних євро піддонів, стретч плівки та скотчу підтверджується: вимогами на відпуск матеріалів від 28.01.2011 р. № 1868/1, від 29.01.2011 р. № 2203, від 24.01.2011р. № 1475/1 (том 1, а.с.164-166); регістром бухгалтерського обліку "Затрати на випуск за період грудень 2010 р.- жовтень 2011 р. (Том 1, а.с.167-194).

Від постачальника - ПП "Тріумф Пак" - були отримані:

- сертифікати якості С-5002/1 від 14.10.2010 р. та С-5357/1 від 11.11.2010 р. на скетч- плівку;

- паспорти якості на самоклеючу стрічку від 25.10.2010 р., від 10.01.2011 р., від 16.01.2011 р., від 20.01.2011 р., від 25.01.2011 р.;

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/49482 від 11.08.2009 р. терміном дії до 06.08.2014 р. щодо плівки стретч-1;

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/56385 від 03.09.2008 р. щодо самоклеючої стрічки з клеєм на акриловій основі.

Листом ПП "Тріумф Пак" від 18.11.2013 р. № 198 підтверджено, що згідно наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. "Про затвердження переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні" (зареєстровано в Мінюсті України 04.05.2005 р. за № 466/10746) піддон плаский розміром 800х1200мм не включено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.

Згідно договору поставки № 1101/4 від 01.11.2010 р. (том 3 а.с.21-23) TOB "Тефея" поставляв позивачу дозатори на умовах DDP - склад покупця в м.Вишневе по вул.Київська,8-В або склад покупця Житомирська обл. м.Коростень, вул.Залізнична,2 (п.2.8 договору).

За видатковими накладними від 15.12.2010 р. № РН-1512-01 та від 27.12.2010 р. № РН-2712- 01 отримано дозаторів в кількості 70000 шт. і 611000 шт. вартістю 53172,00 грн. та 497842,80 грн. відповідно.

Транспортування дозаторів здійснювалось згідно: товарно-транспортної накладної від 15.12.2010 р. № 401; товарно-транспортної накладної від 27.12.2010 р. № 427.

На підтвердження податкового кредиту, сплаченого позивачем у вартості придбаних дозаторів, товариством з обмеженою відповідальністю "Тефея" видані позивачу податкові накладні від 15.12.2010 р. № 1512000001 на 53172,00 грн.(в т.ч. ПДВ-8862,00 грн.), від 27.12.2010 р. № 2712000001 на 497842,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 82973,80 грн.) (том 3 а.с.24-29).

Розрахунки із постачальником проведені в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (том 3, а.с. 147-165).

Оприбуткування запасів підтверджується карткою рахунку 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" по контрагенту- TOB "Тефея" (том 3, а.с.142-145).

Використання придбаних дозаторів в господарській діяльності позивача підтверджується: вимогами на відпуск матеріалів та накладними на внутрішнє переміщення (том 3, а.с. 34,133-135, 139-140, 166-173); регістром бухгалтерського обліку "Затрати на випуск за період грудень 2010 р. - жовтень 2011 р. та даними "Відомості по товарах на складах" (том 3, а.с.31, 127-132, 137-138);

Від постачальника - TOB "Тефея" - були отримані:

- сертифікати якості, якими підтверджено дату виробництва дозаторів - вересень та жовтень 2010 р.;

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на дозатор для рідкого миючого засобу № 05.03.02-03/82292 від 29.10.2010 р. терміном дії до 28.10.2012 р.

Згідно договору поставки № КП-К-04/2008 від 29.09.2008 р. (том 2 а.с.206-207) TOB "Камелот-СВ" поставляло позивачу коробки на умовах DDP - склад покупця в м.Коростень, вул.Залізнична,2 (п.2.8 договору).

Для ідентифікації осіб, які були уповноважені позивачем на отримання товарів від TOB "Камелот-СВ", додатком до договору поставки позивач надав постачальнику повідомлення № 20 від 11.01.2010 р. про зразки печаток та зразки підписів таких уповноважених осіб, які підписані директором та головним бухгалтером.

Фактичне отримання коробок підтверджено: видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними за кожною поставкою (том 2 а.с.208-227).

Накладні містять підписи, посади та прізвища уповноважених осіб і скріплені печатками підприємства, що є відповідним приписам п.13 Інструкції від 16.05.1996р. № 99 та дає змогу ідентифікувати особу, що отримувала цінності - начальника складу Морарь А.М.

Розрахунки із постачальником проведені в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (том 2, а.с.229-243).

Оприбуткування запасів підтверджується карткою рахунку 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" по контрагенту - TOB "Камелот-СВ" (том 3, а.с. 1-7).

Використання придбаних коробок в господарській діяльності позивача підтверджується: вимогами на відпуск коробок зі складу в цех фасовки від 02.09.2011 р. №15971/1, від 22.12.2010р. № 20430/1, від 08.10.2011р. № 18630/1 (том 3, а.с.18-20); регістром бухгалтерського обліку "Затрати на випуск за період грудень 2010 р. - жовтень 2011 р. (том 3, а.с.8-17).

Від постачальника - TOB "Камелот-СВ" - були отримані:

- сертифікати якості від 06.12.2010 р. № 221, від 10.12.2010 р. № 223, від 17.12.2010 р. № 227, від 24.12.2010 р. № 230, від 25.12.2010 р. № 231, від 25.12.2010 р. № 231;

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/54290 від 01.09.2009 р. терміном дії до 01.09.2012 р. щодо коробок картонних;

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/43395 від 12.09.2006 р. щодо коробок картонних;

Позивач отримав від TOB "Камелот-СВ" копії договорів оренди складського приміщення площею 150 кв.м. та офісного приміщення площею 30 кв.м., а також договору про надання поліграфічних послуг від 25.01.2011р. № 010111, що був укладений із TOB "Планета-друк" як виконавцем поліграфічних послуг. Вказаним спростовуються хибні висновки відповідача про відсутність виробничих передумов для виконання договору.

Згідно договору поставки № 10-4 від 18.08.2010 р. (том 2 а.с.3-7) від TOB "Глорія Інком" отримувалась позивачем плівка на умовах EXW - склад виконавця в м.Київ, вул.Електриків,26 (п.4.2.2 договору).

Для ідентифікації осіб, які були уповноважені позивачем на отримання товарів від TOB "Глорія Інком", додатком до договору поставки позивач надав постачальнику повідомлення № 67 від 31.12.2010р. про зразки печаток та зразки підписів таких уповноважених осіб, які підписані директором та головним бухгалтером (том 2, а.с.8).

Фактичне отримання плівки підтверджено: видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними за кожною поставкою (Том 2 а.с.1-2, 9-26).

Розрахунки із постачальником проведені в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (Том 2, а.с.29-34).

Оприбуткування запасів підтверджується карткою рахунку 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" по контрагенту - TOB "Глорія Інком" (Том 2, а.с.51-53).

Від постачальника - TOB "Глорія Інком" - були отримані:

- сертифікати якості виробленої плівки: від 24.12.2010 р., від 13.01.2011 р.;

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/18989 від 17.04.2007 р. терміном дії до 4-х років щодо плівки з продуктів полі приєднання.

Колегія суддів вважає твердження апелянта щодо нікчемності угод безпідставним, виходячи з наступного.

Згідно договору генерального підряду на капітальне будівництво № 1/05-10 від 27.05.2010 р. ТОВ "Альфа-Буд-АБЗ" (генеральний підрядник) виконувало будівельні роботи по реконструкції з розширенням офісно-виробничого корпусу приватного підприємства "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" в м.Коростень по вул.Залізнична,2 - сукупність приміщень і споруд, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом (Том 2, а.с.54-60).

На підтвердження права виконання будівельних робіт та наявності для цього відповідних виробничих потужностей генеральний підрядник надав:

- копію ліцензії серії AB №117121, що отримана ним від Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України строком дії від 28.04.2006 р. по 28.04.2011 р. (Том 2, а.с.62); перелік видів робіт, провадження будівельної діяльності до ліцензії AB №117121 (Том 2, .а.с. 61).

Згідно умов п.3.1 договору сторонами було погоджено договірні ціни (Том 2, а.с.190-205) та зведений кошторисний розрахунок (Том 2, а.с.157-189).

Додатком №1 до договору № 1/05-10 від 27.05.2010 р. визначена орієнтовна ціна в розрізі 30 окремих конструктивних найменувань робіт в розмірі 17.429.730,82 грн.

Додатком №3 до договору № 1/05-10 від 27.05.2010 р. сторонами був погоджений календарний план-графік виконання робіт (в розрізі найменувань робіт та місяців і тижнів їх конання).

Додатком №4 до договору № 1/05-10 від 27.05.2010 р. погоджено графік фінансування будівництва.

Пунктом 3.1.5 договору № 1/05-10 від 27.05.2010 р. визначено, що "...оплата за фактично виконані роботи здійснюватиметься на підставі форм КБ-2 та форм КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін.".

На виконання умов договору генеральним підрядником були виконані в грудні 2010 року будівельні роботи згідно форм КБ-2 та форм КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін (Том2, а.с.68-150).

Розрахунки із TOB "Альфа-Буд-АБЗ" проведені в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (Том 2, а.с.67, 151-154).

Оприбуткування будівельних робіт підтверджується карткою рахунку 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" по контрагенту - TOB "Альфа-Буд-АБЗ" (Том 2, а.с.155- 156).

На підтвердження податкового кредиту, сплаченого позивачем у вартості придбаних будівельних робіт, товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Буд-АБЗ" видана позивачу спірна податкова накладна від 28.12.2010 р. № 191 на 1587598,00 грн. (в т.ч.ПДВ- 264599,80 грн.).

Реальність виконання підрядних робіт та факт їх виконання саме ТОВ "Альфа-Буд-АБЗ" підтверд жується: декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою в Інспекції ДАБК у Житомирській області від 07.12.2012 р. № ЖТ14312242573, згідно якої вважається закінченим реконструкція виробничо-адміністративного корпусу фармацевтичної фабрики "Ельфа" по вул.Залізничній,2 в м.Коростені Житомирської області, та в пункті 4 вказаної декларації підтверджено статус генерального підрядчика саме для ТОВ "Альфа-Буд-АБЗ"; даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 103 за об'єктом "Виробничий цех з адміністративно-побутовими, складськими та господарськими приміщеннями", які свідчать про віднесення вартості реконструкції до балансової вартості самого об'єкта.

Так, відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з умов договору №1/05-10 від 27.05.2010 року ТОВ "Альфа-Буд-АБЗ" зобов'язувалось надати послуги ПП "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа", а саме своїми силами або залученими силами та засобами провести будівництво та здати в установлений строк підприємству об'єкт згідно до проекту, затвердженого ПП "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа", а останній - зобов'язаний прийняти та оплатити вказані послуги, обумовлені договором.

На думку суду, перевіряючими в акті перевірки зроблений суб'єктивний висновок, щодо нікчемності вказаного договору, з підстав встановлення відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатньої кількості технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспорних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), оскільки не зважаючи на вказані висновки, ТОВ "Альфа-Буд-АБЗ" повністю виконало взяті на себе зобов'язання, а ПП "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" в свою чергу сплатило його вартість, тобто настали правові наслідки обумовлені договором №1/05-10 від 27.05.2010.

Згідно ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 228 Цивільного кодексу України передбачає правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що недійсним є будь-яке зобов'язання, що не відповідає вимогам закону.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що укладений правочин: спрямований на фактичне настання правових наслідків, що обумовлені ним, порушує публічний порядок, або вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, чи господарське зобов'язання не відповідає вимогам закону.

Первинними документами підтверджено реальне виконання сторонами умов договору, що спростовує висновки позивача про нікчемність договору.

Колегія суддів не бере до уваги твердження відповідача щодо надання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, оформлених із порушеннями вимог типової форми, так як недоліки у формуванні окремих первинних документів також не можуть бути підставою для висновків про нездійснення господарської операції. Крім того, в акті перевірки зазначається про незаповнення платником податків граф товарно-транспортних накладних, заповнення яких не є обов'язковим та не може свідчити про те, що факт перевезення товарів не мав місця.

Відповідно до п.11.8 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортна накладна вважається недійсною лише за умови відсутності відомостей про вантаж, тому, враховуючи наявність в кожній із них заповненого розділу "Відомості про вантаж", всі вони є дійсними та дають підставу для оприбуткування запасів. Крім того, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників мобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами винного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу ірно-матеріальних цінностей.

Позивач, являючись покупцем запасів, не будучи транспортною організацією, у складі власних винних документів не міг мати подорожніх листів, адже вони, на відміну від товарно- транспортних накладних, у відповідності із пунктами 2.1, 3.1.4 "Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи" (затверджена наказом Мінстату та Мінтрансу України від 07.08.1996 р. № 228/253) заповнюються в одному екземплярі та залишаються у перевізника. Відповідач міг переконатись у їх наявності шляхом перевірки перевізників, однак в порушення п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України він цього зробив.

Викладені в акті перевірки порушення не впливають на право покупця щодо віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість при придбанні товару (послуг), оскільки чинним законодавством не ставиться таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання підтвердження щодо належного матеріального становища постачальників товарів (послуг), забезпеченість працівниками та належного виконання постачальниками товару своїх зобов'язань з оформлення перевезення цього товару, своїх податкових зобов"язань із сплати ними сум податків до державного бюджету та ін.

До того ж, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.ст.1, 4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а з 01.01.2011 року відповідно до ст.ст.54, 110 ПКУ ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник податкового обліку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Така відповідальність стосується кожного окремо платника податку і не може поширюватись на його контрагентів, та порушення останніми податкового законодавства тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку - Приватного підприємства "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" права на податковий кредит у разі , якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування такого податкового кредиту та має всі документальні підтвердження їх розміру, що містяться в матеріалах справи.

За всіма вищенаведеними господарськими операціями, з урахуванням первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, вбачається їх реальність та прямий зв'язок із господарською діяльністю позивача.

Оцінка реальності господарських операцій здійснена скаржником на підставі акценту уваги на незаповненні окремих граф у первинних документах чи відсутності посади, але при цьому не дана оцінка всім доказам по справі у їх сукупності. Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року N 1936/11/13-11, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Оскільки обставини реальності господарських операцій ПП "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" із TOB "Камелот-СВ", TOB "Тефея", TOB Альфа-Буд-АБЗ", TOB "Глорія Інком" та ПП "Тріумф-Пак" знаходять своє підтвердження наявними у матеріалах справи доказами, врахування позивачем витрат та сум ПДВ по вказаних операцій під час формування даних податкового обліку здійснено правомірно.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази отримання та використання у власній господарській діяльності отриманого від контрагентів: TOB "Камелот-СВ", TOB "Тефея", TOB Альфа-Буд-АБЗ", TOB "Глорія Інком" та ПП "Тріумф-Пак" товару, робіт/послуг. Надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення позивачем у спірних правовідносинах витрат шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Доказів того, що вказані в отриманих від контрагентів TOB "Камелот-СВ", TOB "Тефея", TOB Альфа-Буд-АБЗ", TOB "Глорія Інком" та ПП "Тріумф-Пак" податкових накладних товари, роботи/послуги не отримувались позивачем та не використовувались у власній господарській діяльності матеріали даної адміністративної справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, з метою одержання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, було надано до податкового органу податкові декларації з ПДВ.

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Підсумовуючи вище викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що юридична відповідальність має індивідуальний характер та несплата податків контрагентами позивача не може бути підставою для відповідальності товариства, відносно якого у справі відсутні докази його недобросовісності як платника.

Наведене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним за сплатою ПДВ, який нараховується по ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахована сума бюджетного відшкодування відповідно до вимог ПК України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність віднесення позивачем даних сум до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст.71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень - рішень, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Колегія суддів вважає, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача у справі.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "09" грудня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) В.Б. Шидловський

судді: (підпис) А.В. Жизневська

(підпис) Б.С. Моніч

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст cудового рішення виготовлено "30" січня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Фармацевтична фабрика "Науково-виробниче об'єднання "Ельфа" вул.Залізнична,2,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу/відповідачам: Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області вул. Коротуна,3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500