Ухвала

від 06.02.2014 по справі 826/16746/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16746/13-а(у 3-х том+3 дод) Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рошен-Трейд» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої позовні вимоги мотивував тим, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення суми грошового зобов'язання, оскільки витрати, здійснені ТОВ «Рошен-Трейд» на оплату послуг, отриманих від фізичних осіб-підприємців є економічно обґрунтованими, направленими на отримання доходу, безпосередньо пов'язаними із господарською діяльністю ТОВ «Рошен-Трейд» та належним чином документально підтвердженими. Просив суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві №0002652250 від 14.10.2013 року, яким ТОВ «Рошен-Трейд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, 11021000, на загальну суму 483 901 грн., з них 391 350 грн., за основним платежем та 92551 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві (01004, м.Київ, вул.Терещенківська,11-А, ідентифікаційний код 24262621) на користь ТОВ «Рошен-Трейд» (ідентифікаційний код 34426909,02002, м.Київ, вул.Каховська,60) судовий збір у розмірі 2 294 грн., сплачені відповідно до платіжного доручення №4003 від 18.10.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 листопада 2013 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві №0002652250 від 14.10.2013 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві, в період з 05.08.13 р. по 29.08.13 р., проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Рошен-Трейд» (код ЄДРПОУ 34426909) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р.по 31.12.12р., за результатами якої складено акт від 23.09.13р. №663/22-03-21/34426909.

В ході перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ «Рошен-Трейд»: п.5.1, пп 5.2.1 п.5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) , пп. 138.8.5 п. 138.8 ст.138, пп.139.1.1 ТОВ «Рошен Трейд»» занижено податку на прибуток на загальну суму 472570 грн.( в т.ч. за ПІ кв.2010року на суму 164628грн., за 2010рік на суму 396196грн.; за Ікв.2011 року на суму 35250грн.: за ІІкв.2011 року на суму 2416грн., за ІІ-ІІІкв.2011 року на суму 5464грн.; за ІІ-ІУкв.2011 року на суму 9023грн., за Ікв. 2012 року на суму 3374грн., за півріччя 2012 року на суму 5333грн., за 9 місяців 2012 року на суму 17291грн., за рік 2012 на суму 32101грн.; пп.7.4.1,7.4.4, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями); п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Рошен Трейд» занижено податку на додану вартість на загальну суму 70495грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач оскаржив акт перевірки від 23.09.13р. №663/22-03-21/34426909 в адміністративному порядку.

Відповідач надав відповідь від 09.10.13р. №6895/10/26-53-22-03, відповідно до якої, заперечення на акт перевірки було задоволено податковим органом частково. Розглянувши заперечення ТОВ «Рошен Трейд» ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м. Києва висновки акту від від 23.09.2013 № 663/22-03-21/34426909 в частині порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону від 28.12.1994 №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) ТОВ «Рошен Трейд» , а саме включення до складу валових витрат вартість послуг моніторингу на суму 160380 грн. та порушення порушення пп. 138.8.5 п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.1 ТОВ «Рошен Трейд», а саме завищення значення рядків 06.1,06.2АВ (06.1АВ з 2012року) «Загальновиробничі витрати» та «Адміністративні витрати» Декларацій за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 на загальну суму 192094 грн. , в тому числі по періодам: за ІІкв.2011 року у сумі-10505грн., за ІІ-ІІІкв.2011 року у сумі 23757грн.; за ІІ-ІVкв.2011 року у сумі 39232грн.; за Ікв.2012 року у сумі 16067грн., за півріччя 2012 року у сумі 25395грн., за 9міс.2012 року у сумі 82337грн.; за 2012 рік у сумі 152862 грн. та порушення пп.7.4.1,7.4.4, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями); п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Рошен Трейд» занижено податку на додану вартість на загальну суму 70495грн., в т.ч. за липень 2010р. на суму 1664 грн., за серпень 2010р. на суму 2291 грн., за вересень 2010р. на суму 3084 грн., за жовтень 2010 року на суму-3989грн., за листопад 2010 року на суму-3651грн., за грудень 2010 року на суму 6118грк, за січень 201 Іроку на суму 2926грн., за лютий 2011 року на суму 4245грн., за березень 2011 року на суму 4109грн.. за квітень 2011 року на суму 1030грн., за травень 201 Іроку на суму 510грн.. за червень 2011 року на суму 561грн., за липень 2011 року на суму 1043грн.. за серпень 2011 року на суму 667грн., за вересень 201 Іроку на суму 940грн., за жовтень 201 Іроку на суму1410грн., за листопад 201 Іроку на суму907грн., за грудень 2011 року на суму 778грн., за січень 2012року на суму 1383грн., за лютий 2012 року на суму 776грн., за березень 2012 року на суму 1054грн.. за квітень 2012 року на суму 830грн., за травень 2012року на суму 410грн.. за червень 2012року на суму 626грн., за липень 2012року на суму 4827грн., за серпень 2012 року на суму 2957грн., за вересень 2012року на суму 3604грн., за жовтень 2012року на суму 3215грн., за листопад 2012року на суму 4226грн., за грудень 2012 року на суму 6664грн. скасовано, а в іншій частині залишено без змін.

На підставі акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів м.Києва прийнято податкове повідомлення - рішення №0002652250 від 14.10.2013р., яким ТОВ «Рошен-Трейд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, на загальну суму 483 901грн., з них 391 350грн. за основним платежем та 92551грн., за штрафними (фінансовими) санкціями.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки позивача, до складу валових витрат ТОВ «Рошен-Трейд» було віднесено витрати з надання послуг з просування продукції, без підтвердження факту надання вказаних послуг, а також доведення зв'язку вищевказаних витрат з господарською діяльністю підприємства, що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 1 565 400,00 грн., на підставі договорів укладених з фізичними особами-підприємцями.

Разом з тим, встановлено, що позивач мав господарські з ФОП на підставі наступних договорів: між ТОВ «Рошен-Трейд» (Замовник) та ФОП ОСОБА_2, (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) (Виконавець) укладено договір № 01/08-8 від 01.08.2009 про надання послуг з просування продукції та додаткові угоди до даного Договору.; між ТОВ «Рошен-Трейд» (Замовник) та ФОП ОСОБА_3, (індивідуальний податковий номер НОМЕР_2) (Виконавець) укладено договір № 01/08-9 від 01.08.2009 про надання послуг з просування продукції та додаткові угоди до даного Договору; між ТОВ «Рошен-Трейд» (Замовник) та ФОП ОСОБА_4, (індивідуальний податковий номер НОМЕР_3) (Виконавець) укладено договір № 01/01-4 від01.01.09р.про надання послуг з просування продукції та додаткові угоди до даного Договору; між ТОВ «Рошен-Трейд» (Замовник) та ФОП ОСОБА_5, (індивідуальний податковий номер НОМЕР_4) (Виконавець) укладено договір № 01/03-25 від 01.03.10р.про надання послуг з просування продукції та додаткові угоди до даного Договору; між ТОВ «Рошен-Трейд» (Замовник) та ФОП ОСОБА_6, (індивідуальний податковий номер НОМЕР_5) (Виконавець) укладено договір № 01/01-6 від 01.01.2009 про надання послуг з просування продукції та додаткові угоди до даного Договору; між ТОВ «Рошен-Трейд» (Замовник) та ФОП ОСОБА_7, (індивідуальний податковий номер НОМЕР_6) (Виконавець) укладено договір № 01/01-5 від 01.01.2009 про надання послуг з просування продукції та додаткові угоди до даного Договору; між ТОВ «Рошен-Трейд» (Замовник) та ФОП ОСОБА_8, (індивідуальний податковий номер НОМЕР_7) (Виконавець) укладено договір № 01/01-2 від 01.01.2009 про надання послуг з просування продукції та додаткові угоди до даного Договору; між ТОВ «Рошен-Трейд» (Замовник) та ФОП ОСОБА_9, (індивідуальний податковий номер НОМЕР_8) (Виконавець) укладено договір № 01/01-8 від 01.01.2009 про надання послуг з просування продукції та додаткові угоди до даного Договору; між ТОВ «Рошен-Трейд» (Замовник) та ФОП ОСОБА_10, (індивідуальний податковий номер НОМЕР_9) (Виконавець) укладено договір № 01/01-3 від 01.01.2009 про надання послуг з просування продукції та додаткові угоди до даного Договору.

Згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) та штатних розписів, наданих до перевірки податковим органом встановлено, що усі вищеперераховані ФОПи були співробітниками ТОВ «Рошен-трейд», а ФОП ОСОБА_9 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_8) на протязі перевіряємого періоду займав посаду начальника торгового відділу, тобто працювали у штаті та одночасно працювали за цивільно-правовими договорами.

Разом з тим, з акту перевірки вбачається, що послуги, перелік яких наведено у договорі №168 від 31.12.2009 року надаються на товари ТМ «Рошен» та ТМ «Мрія» у точках продажу роздрібної торгівельної мережі на території Замовника. При цьому у ТОВ «Рошен Трейд» (Замовник) відсутні торгівельні точки власні або орендовані, договорів оренди торгових точок до перевірки надано не було. Торгівельне обладнання, де розташовано продукцію ТМ «Рошен» та ТМ «Мрія» надано в користування точкам продажу згідно договорів оренди. Тобто, на момент знаходження товарів на спеціальному торгівельному обладнанні у торгівельній мережі ( точках продажу ), все перелічене майно є власністю Покупця і всі витрати, пов'язані з його реалізацією є витратами Покупця (торгової точки).

З акту перевірки вбачається, що податковим органом зроблено висновок про те, що надання послуг ФОП ОСОБА_2; ФОП ОСОБА_3; ФОП ОСОБА_4; ФОП ОСОБА_5; ФОП ОСОБА_6; ФОП ОСОБА_7; ФОП ОСОБА_8; ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_10 з просування продукції ТОВ «Рошен-Трейд» підтверджується актами виконання робіт (надання послуг), які складені в порушення п.9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями), оскільки, акти приймання-передачі не містять чіткого змісту і обсягу господарських операцій, відомостей про конкретні результати виконаних робіт, обґрунтування вартості послуг.

У зв'язку з тим, що перевірка позивача проводилась з урахуванням періоду до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 р.), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010 р.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Згідно п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат підприємства включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до ч.4 пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно до пп.5.4.4. п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом договорів позивача з фізичними особами - підприємствами було пошук потенційних клієнтів Замовника для укладання правочинів купівлі-продажу (поставки) продукції Замовника (зокрема, продукції торгової марки «Рошен» та торгової марки «Мрія») в місцях здійснення торгівлі харчовими продуктами на території м.Києва та Київської області; інформування потенційних клієнтів (методом мотивації) про переваги продукції Замовника (споживчі характеристики) перед продукцією конкурентів Замовника на предмет поставки партії продукції Замовника; укладання договорів купівлі-продажу продукції Замовника зокрема, продукції торгової марки «Рошен» та торгової марки «Мрія») у письмовій формі за сприянням Виконавця; інформування Клієнтів про наявність нової продукції, її переваги та переважну якість; оформлення замовлень Клієнтів (просування продукції Замовника) на придбання продукції по укладеним договорам купівлі-продажу.

Таким чином, виходячи з предмету укладених договорів та змісту фактично наданих послуг з просування продукції, що наведені в актах надання послуг та звітах до даних актів, підтверджується зв'язок витрат на такі послуги із господарською діяльністю ТОВ «Рошен-Трейд» з продажу товарів під ТМ «РОШЕН» та ТМ «Мрія».

Згідно п.1.7. ст.1. Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналогічні положення закріплені в ст.ст. 198, 138-139 Податкового кодексу України.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Частиною 2 ст.3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (далі-Закон).

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники єдиного продатку, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентами первинними документами, зокрема, актами наданих послуг з просування продукції та звіти до них , отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства.

Згідно вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що факти надання позивачу послуг з просування продукції з боку фізичних осіб-підприємців, підтверджується первинними документами, які містять всі необхідні реквізити первинних документів, визначених чинним, на дату виникнення спірних правовідносин, законодавством.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 11 лютого 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.