Постанова

від 12.07.2006 по справі 4/216/б

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/216/б

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

12.07.06                                                                                           Справа  № 4/216/б

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                                              Михалюк О.В.

суддів                                                                                     Новосад Д.Ф.

                                                                                               Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу ДПІ у м.Чернівці

на ухвалу  господарського суду Чернівецької області від 02.06.2006р.

у справі         № 4/216/Б

за заявою      АБ „Енергобанк”, м.Київ

до                    ВК КП „Віраж”, м.Чернівці

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від скаржника –Сушинський І.І.

від боржника –не з”явився

В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.           

Боржник належним чином був повідомлений про час та місце засідання суду, однак повноважного представника в судове засідання не скерував, в зв”язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по наявним у справі матеріалам.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 02.06.2006р. у справі № 4/216/Б (суддя Ковальчук Т.І.) про банкрутство ВК КП „Віраж”, м.Чернівці відмовлено ДПІ у м.Чернівці в задоволенні скарги на дії ліквідатора.

Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник – ДПІ у м.Чернівці подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що судом першої інстанції було проігноровано той факт, що в ході розгляду звіту ліквідатора з”ясувалось, що частина ліквідаційної маси банкрута реалізовано без відома кредитора –ДПІ у м.Чернівці. Судом не надано правової оцінки порядку продажу майна банкрута передбаченого статтею 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Крім того, як зазначає скаржник, ДПІ у м.Чернівці була позбавлена можливості взяти участь в засіданні зборів кредиторів, на якому вирішувалось або повинно було вирішуватись питання реалізації частини ліквідаційної маси банкрута.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

          В провадженні господарського суду Чернівецької області знаходиться справа № 4/216/Б про банкрутство ВК КП „Віраж”, м.Чернівці.

          Постановою господарського суду від 18.03.2003р. боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою від 16.08.2004р. ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Комерзана З.Д.

ДПІ у м.Чернівці звернулась до господарського суду Чернівецької області із скаргою на дії ліквідатора, яка мотивувалась тим, що в судовому засіданні 28.03.2006р. податкова інспекція довідалась про виявлення і реалізацію ліквідатором в ході ліквідаційної процедури майна боржника без відома ДПІ як кредитора боржника, що не відповідає вимогам ст.30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо порядку продажу майна боржника, який повинен погоджуватись комітетом кредиторів.

Як з”ясовано судом першої інстанції, 14.02.2006р. у м.Києві за ініціативою кредитора АБ „Енергобанк” (голова комітету кредиторів боржника) було проведено засідання комітету кредиторів ВККП „Віраж”, оформлене відповідним протоколом без номера, на якому були присутні представник АБ „Енергобанк” та ліквідатор Комерзан З.Д. і саме це засідання і прийняті на ньому рішення оскаржуються скаржником. На вказаному засіданні було прийнято рішення про продаж належного банкруту павільойону для літньої торгівлі за адресою м.Чернівці вул. Садова, 1а по договору купівлі-продажу між ліквідатором та АБ „Енергобанк” по ціні 1260000 грн. і зобов”язано ліквідатора підготувати всі необхідні документи та реалізувати зазначене майно кредитору АБ „Енергобанк”.

У відповідності до ч.1 ст.30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Згідно з ч.2 ст.16 Закону збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час та місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті.

Закон окремо не визначає умов, за наявності яких засідання комітету кредиторів є повноважним. Однак системний аналіз положень Закону, зокрема, ч.9 ст.16, свідчить про те, що процедура скликання і проведення засідання комітету кредиторів аналогічна процедурі скликання і проведення зборів кредиторів. Таким чином, про час і місце проведення засідання комітету кредиторів повинні бути письмово повідомлені всі члени комітету кредиторів.

За умови скликання засідання комітету кредиторів головою комітету кредиторів відповідальність за повідомлення членів комітету несе голова комітету кредиторів, однак ліквідатор зобов”язаний був пересвідчитись у легітимності прийнятого комітетом 14.02.2006р. рішення, в тому числі й у контексті додержання процедури скликання і проведення засідання комітету.

Однак, суд першої інстанції підставно дійшов висновку, що у даному випадку скаржник –ДПІ у м.Чернівці обрав спосіб захисту свого права, не передбачений Законом.

Навіть якщо під час скликання і проведення засідання комітету кредиторів ВККП „Віраж” 14.02.2006р. мали місце порушення Закону, суд, проте, не має повноважень визначати ухвалою таке засідання і прийняті на ньому рішення нелегітимними, тобто приймати процесуальне рішення з цього питання, оскільки такі дії суду не передбачені Законом.

Оцінити ж легітимність прийнятих зборами чи комітетом кредиторів рішень, суд може, зокрема, й під час розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу і прийняти відповідне рішення з урахуванням такої оцінки.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 02.06.2006р. у справі № 4/216/Б залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий       суддя                                                                 Михалюк О.В.

суддя                                                                                              Новосад Д.Ф.

суддя                                                                                              Мельник Г.І.