Рішення

від 03.02.2014 по справі 915/2247/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2014 року Справа № 915/2247/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Діордієва С.П., довіреність від 25.11.2013р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївбудмеханізація» (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 13, код ЄДРПОУ 01273125)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська будівельна компанія» (юридична адреса: 73000, м. Херсон, вул. Ворошилова, 23, кв. 146; адреса, вказана позивачем: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 25, оф. 305; код ЄДРПОУ 32725254)

про: витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення 14256 грн., -

Суть спору: Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.12.2013р. частково задоволено заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївбудмеханізація» про вжиття запобіжних заходів; вжито запобіжних заходів за заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївбудмеханізація» в наступній формі: 1) Накладено арешт на баштові крани КБ-403 Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1 А (реєстраційний №7666); 2) Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійська будівельна компанія» надати можливість Товариству з додатковою відповідальністю «Миколаївбудмеханізація» оглянути територію будівельного майданчика на будівництві житлового будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 128-г.

18.12.2013р. Товариство з додатковою відповідальністю «Миколаївбудмеханізація» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська будівельна компанія» повернути із незаконного володіння баштові крани КБ-403Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1А (реєстраційний №7666), а також про стягнення з відповідача на користь позивача 14256 грн. за час простою баштових кранів .

Позовні вимоги ТзДВ «Миколаївбудмеханізація» обґрунтовані незаконним утриманням відповідачем належних позивачу баштових кранів КБ-403Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1А (реєстраційний №7666), через що також відбувся їх простій.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.12.2013р. позовну заяву ТзДВ «Миколаївбудмеханізація» прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №915/2247/13, після чого у відповідності до ст. 43-3 ГПК України запобіжні заходи стали діяти як заходи забезпечення позову.

На виконання вимог суду від сторін надійшли витребувані судом документи та письмові пояснення.

03.02.2014р. за вх.№1842/14 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких повідомлено про відсутність предмету спору по вимозі про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська будівельна компанія» повернути із незаконного володіння баштові крани КБ-403Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1А (реєстраційний №7666) через перебування на даний час двох баштових кранів у фактичному користуванні позивача. Аналогічні письмові пояснення стосовно відсутності предмету спору надані і відповідачем у відзиві на позов.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 14256 грн. за час простою баштових кранів та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'явився, свого представника не направив, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, у наданому до суду відзиві за вх.№870/14 від 21.01.2014р. та клопотаннях за вх.№923/14 від 21.01.2014р., вх.№1734/14 від 03.02.2014р. проти задоволення позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просить відмовити та розглянути справу за відсутності його представника з урахуванням правової позиції, викладеної ним у відзиві.

За таких обставин господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

10 січня 2013 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Миколаївбудмеханізація» (Виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська будівельна компанія» (Замовник, відповідач) був укладений довгостроковий договір 497/01 УММ про надання послуг машинами та механізмами, за умовами якого Виконавець зобов'язався за дорученням Замовника надати останньому за плату послуги машинами та механізмами, які належать Виконавцю на праві приватної власності, а Замовник зобов'язався сплатити вартість послуг за ціною, визначеною цим договором.

Згідно з п.1.2 договору під послугами машинами та механізмами у цьому договорі розуміється надання Виконавцем механізмами послуг технічного та господарського характеру для обслуговування та забезпечення потреб Замовника у його діяльності.

Відповідно до п.1.4 договору докладний перелік дій по наданню послуг машинами та механізмами Виконавця визначаються сторонами у договірній ціні, рахунках на оплату, актах виконаних робіт.

За п.1.8 договору керівництво роботами за участю наданих для послуг механізмів, а також координацію дій суміжних робіт та механізмів покладається на Замовника.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.4, 3.5 договору Замовник зобов'язався: сплатити вартість послуг машинами та механізмами Виконавця за ціною та у строки, визначеними цим договором; забезпечити своєчасне оформлення документів для ввезення та вивезення механізмів та машин Виконавця на/з території підприємства Замовника або з іншого об'єкту, на якому надаються послуги; сплатити за окремо виставленими рахунками вартість фактично відпрацьованих машино-годин, понад встановлені цим договором норми.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2., 4.3.1 договору ціни у цьому договорі є динамічними, тобто такими, що можуть змінюватись за домовленістю сторін; розрахунки здійснюються у національній валюті України (гривня), у безготівковій грошовій формі; сторони домовились, що остаточна сума договору визначатиметься з вартості всіх послуг наданих на протязі строку дії цього договору; сума вартості конкретних послуг зазначається сторонами у рахунках, які формуватимуться на підставі розрахункової вартості 1-ї машино-години експлуатації машин та механізмів за статтями витрат на відповідний місяць та підтверджується в Актах виконаних робіт до цього договору.

У відповідності до п.п. 5.1-5.2 договору у випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством; порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Пунктом 5.8 передбачено, що у випадку простою механізмів та машин Виконавця через несвоєчасний випуск механізмів та машин з території Замовника з вини останнього, Замовник сплачує простій у розмірі 30% від вартості одної машино-зміни за час простою.

Згідно з п.п. 5.9-5.10 договору сторона не несе відповідальності за порушення договору, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності); сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього договору.

Відповідно до п.п. 8.1-8.2 договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін; строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 договору та діє до 31 грудня 2013 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами обов'язків за цим договором. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не виявить (письмово) бажання його розірвати, то договір вважається подовженим на наступний календарний рік і на тих же умовах.

Пунктом 8.3 договору сторони передбачили, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується обома сторонами, на територію Замовника було ввезено баштові крани КБ-403Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1А (реєстраційний №7666) для надання послуг, обумовленим укладеним між сторонами договором.

Право власності позивача на визначені баштові крани підтверджується наявними матеріалами справи, в т.ч. відповідними паспортами, зареєстрованими за №8400 та №7666, та відповідачем не заперечується.

Вартість послуг визначено в Договірній ціні 1 машино-зміни (8 годин) механізмів та автотранспорту з ПДВ ТзДВ «Миколаївбудмеханізація» до договору №497/01 УММ від 10.01.2013р. з ТОВ «Таврійська будівельна компанія», відповідно до якої вартість однієї машино-зміни (8 годин) баштових кранів КБ-403Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1А (реєстраційний №7666) становить 1080 грн. за кожний.

Узгодження вказаної договірної ціни підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №151 від 29.03.2013р., №193 від 17.04.2013р., №224 від 30.04.2013р., №423 від 23.09.2013р., №436 від 30.09.2013р., підписаними представниками обох сторін, підписи яких скріплено печатками.

Проти узгодження вказаної договірної ціни відповідач жодним чином не заперечив, в т.ч. і у наданому до суду відзиві на позовну заяву.

Листом за вих.№04/11-13 від 12.11.2013р., який був направлений 15.11.2013р., відповідач повідомив позивача про закінчення будівництва житлового будинку по вул. Космонавтів в районі будинку творчості молоді в м. Миколаєві та просив в термін до 20.11.2013р. провести демонтаж та вивіз двох баштових кранів для можливості проведення робіт з благоустрою території.

19.11.2013р. у листі за вих.№335 позивач у зв'язку з заявленим закінченням робіт кранами звернувся до прораба ТОВ «Таврійська будівельна компанія» з проханням забезпечення доступу на будмайданчик робітників ТзДВ «Миколаївбудмеханізація» для проведення робіт з демонтажу баштових кранів, однак, позивача нібито не було допущено до будівельного майданчику «за розпорядженням директора ТОВ «ТБК», на що вказує відповідна резолюція прораба від 19.11.2013р. на цьому ж листі позивача.

02.12.2013р. у листі за вих.№363 позивач вдруге в зв'язку з заявленим закінченням робіт кранами звернувся до прораба ТОВ «Таврійська будівельна компанія» з проханням забезпечення доступу на будмайданчик робітників ТзДВ «Миколаївбудмеханізація» для проведення робіт з демонтажу баштових кранів, однак, позивача вдруге було нібито не допущено до будівельного майданчику «без наказу керівництва» ТОВ «ТБК», на що вказує відповідна резолюція прораба від 02.12.2013р.

Також в матеріалах справи наявний лист позивача за вих.№336 від 19.11.2013р. щодо забезпечення доступу на будмайданчик робітників ТзДВ «Миколаївбудмеханізація» для проведення робіт з демонтажу баштових кранів, адресований вже директору відповідача, який був надісланий відповідачу 20.11.2013р. та отриманий останнім 02.12.2013р. Вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Як свідчать матеріали справи, демонтаж належних позивачу баштових кранів розпочав сам відповідач, що підтверджується Протоколом огляду місця події СВ Ленінського РВ ММУ України в Миколаївській області від 12.12.2013р. та відповідачем жодним чином не заперечено.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду Миколаївської області із заявою про вжиття запобіжних заходів в порядку ст. 43-1 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.12.2013р. заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївбудмеханізація» про вжиття запобіжних заходів задоволено частково; вжито запобіжних заходів у наступній формі: 1) Накладено арешт на баштові крани КБ-403 Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1 А (реєстраційний №7666); 2) Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійська будівельна компанія» надати можливість Товариству з додатковою відповідальністю «Миколаївбудмеханізація» оглянути територію будівельного майданчика на будівництві житлового будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 128-г.

16.12.2013р. за Актом опису й арешту майна Ленінського відділу ДВС ММУЮ був накладений арешт на баштові крани КБ-403 Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1 А (реєстраційний №7666); зафіксовано знаходження баштового крану КБ-403 Б у розібраному стані, крану - КБ-405-1 А - у зібраному стані; вказано на неможливість встановлення їх справності та комплектності без участі експерта.

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.12.2013р. Ленінського відділу ДВС ММУЮ накладено арешт на баштові крани КБ-403 Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1 А (реєстраційний №7666); заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, належного ТОВ «ТБК».

У листі відповідача за вих.№2/12-13 від 16.12.2013р., отриманим позивачем 18.12.2013р., відповідач повідомив позивача про необхідність організації термінового перевезення баштових кранів КБ-403 Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1 А (реєстраційний №7666) з будівельного майданчику прилеглої території багатоквартирного житлового будинку в м. Миколаєві по вул. Космонавтів; в іншому випадку обладнання буде вивезене за межі прилеглої території багатоквартирного житлового будинку в м. Миколаїв по вул. Космонавтів та зазначено, що відповідальність за збереження цього майна ТОВ «ТБК» не нестиме.

У відповідь на цей лист позивачем у листі за вих.№405 від 18.12.2013р. було вказано відповідачу, що саме останнім вчиняються протизаконні перешкоди щодо демонтажу та вивезення майна ТзДВ «Миколаївбудмеханізація» та звернено увагу на п.5.5 укладеного між сторонами договору №497/01 УММ від 10.01.2013р., яким передбачено, що охорону механізмів та машин на території підприємства або на об'єкті Замовника здійснює саме Замовник.

Актом Ленінського відділу ДВС ММУЮ від 18.12.2013р. зафіксований факт демонтажу відповідачем баштового крану КБ-405-1 А, який був описаний та арештований 16.12.2013р. і переданий на відповідальне збереження Діордієвій Світлані Петрівні, без надання на це згоди відповідальним зберігачем.

18.12.2013р. позивач звернувся до відповідача з вимогою за вих.№403 сплатити вартість простою баштових кранів КБ-403 Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1 А (реєстраційний №7666) за період із 19.11.2013р. по 18.12.2013р. у сумі 14256 грн., що підтверджується квитанцією №0032 від 18.12.2013р. та відповідним описом вкладення до цінного листа, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Також в матеріалах справи міститься Акт від 18.12.2013р., складений за підписами робітників позивача про їх не допуск на будмайданчик для проведення демонтажу баштових кранів.

У наданому до суду відзиві відповідач повідомив суд про відсутність предмету спору з приводу зобов'язання його повернути позивачу спірне майно, із посиланням при цьому на наданий до суду Акт Приватного підприємства «Юг-Щит-1» про фіксацію факту вивозу баштових кранів від 29.12.2013р., складений, як випливає з його змісту, у відповідності до договору на охорону об'єкта постами фізичної охорони ПП «Юг-Щит-1», в якому зафіксовано, що в період з 17.12.2013р. по 29.12.2013р. представниками ТОВ «Миколаївбудмеханізація» були вивезені демонтовані спірні баштові крани без чинення перешкод з будь-якої сторони.

У судовому засіданні представник позивача повідомив суд про те, що на даний час баштові крани КБ-403Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1А (реєстраційний №7666) повернуті позивачу. Представником позивача також заявлено про відсутність предмету спору в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська будівельна компанія» повернути із незаконного володіння баштові крани КБ-403Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1А (реєстраційний №7666), вказано на фактичне знаходження вказаного майна у позивача, проте при цьому датою початку вивозу кранів позивач вказує 19.12.2013р., а не 17.12.2013р., як на це посилається відповідач.

Позивачем надано до суду лист від 30.12.2013р. відповідального за зберігання відповідно до Акту Ленінського відділу ДВС ММУЮ від 18.12.2013р. Діордієвої С.П. про те, що демонтовані баштові крани КБ-403Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1А (реєстраційний №7666) знаходяться за адресою: 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 13, тобто за адресою позивача.

Разом з тим, позивач наполягає на стягненні заявленої суми за час простою баштових кранів за період з 19.11.2013р. по 18.12.2013р.

Як вже було зазначено вище, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в цій частині, із посиланням на їх безпідставність, оскільки на його думку відсутня його вини у простою. Відповідач вказує, що повідомляв позивача про необхідність демонтажу та вивозу баштових кранів ще з 12.11.2013р. та зауважує на те, що прораб Куропятников А.В., якому надавались листи з проханням забезпечити доступ працівників позивача до будмайданчику для здійснення демонтажу, фактично не отримував розпоряджень директора ТОВ «ТБК» щодо не допуску працівників ТзДВ «Миколаївбудмеханізація» до баштового крану КБ-403 Б, відповідні рішення ним були прийняті на власний розсуд.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Така ж правова позиція викладена і у п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи встановлення матеріалами справи того факту, що в процесі розгляду справи внаслідок отримання позивачем належного йому на праві власності майна - баштових кранів КБ-403Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1А (реєстраційний №7666), предмет спору по справі №915/2247/13 в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська будівельна компанія» повернути із незаконного володіння баштові крани КБ-403Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1А (реєстраційний №7666), припинив своє існування, господарський суд вважає за належне припинити провадження у справі №915/2247/13 в цій частині на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України - за відсутністю предмету спору.

Щодо решти позовних вимог ТзДВ «Миколаївбудмеханізація», проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове їх задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Як зазначалось вище, пунктом 5.8 укладеного між сторонами довгострокового договору 497/01 УММ про надання послуг машинами та механізмами від 10.01.2013р. передбачено, що у випадку простою механізмів та машин Виконавця через несвоєчасний випуск механізмів та машин з території Замовника з вини останнього, Замовник сплачує простій у розмірі 30% від вартості одної машино-зміни за час простою.

Вартість одної машино-зміни за час простою узгоджена сторонами за баштовий кран КБ-403Б у розмірі 1080 грн. за одну машино-зміну (8 годин) та за баштовий кран КБ-405-1А (реєстраційний №7666) у розмірі 1080 грн. за одну машино-зміну (8 годин).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для нарахування відповідачу вартості простою баштових кранів та наявність вини відповідача у простої кранів, проте протягом іншого періоду, ніж визначений позивачем.

Позивачем нараховано відповідачу за простій 14256 грн. за період з 19.11.2013р. по 18.12.2013р. (за 22 машино-зміни).

Господарський суд не може погодитись із зазначеним позивачем періодом простою, протягом якого нарахована заборгованість, зокрема, з початком перебігу такого періоду, оскільки ТзДВ «Миколаївбудмеханізація» не надано належних доказів, які б його підтверджували.

Листи позивача за вих.№335 від 19.11.2013р. та №363 від 02.12.2013р. із резолюціями прораба щодо недозволення доступу до кранів, адресовані прорабу ТОВ «ТБК» Куропятникову А.В., не можуть бути належними доказами створення відповідачем перешкод у поверненні належного позивачу майна, оскільки позивачем не надано до суду доказів наділення прораба Куропятникова А.В. відповідними повноваженнями виступати від імені відповідача. Самим відповідачем такий факт також заперечується у наданому до суду відзиві.

Господарський суд вважає, що з урахуванням наявних у справі доказів неповернення відповідачем баштових кранів позивача, враховуючи також вимогу позивача за вих.№336 від 19.11.2013р., адресовану директору відповідача, отриману відповідачем 02.12.2013р., початком перебігу строку нарахування боргу за простій баштових кранів слід вважати 03.12.2013р., а не 19.11.2013р.

Отже, період нарахування заборгованості за простій становить з 03.12.2013р. по 18.12.2013р. Це - 12 машино-змін (без урахування вихідних), що дорівнює 7776 грн. ((1080 грн. +1080 грн.) х 12 машино-змін х 30% = 7776 грн.).

Твердження відповідача про відсутність його вини у простої баштових кранів спростовуються матеріалами справи. Іншого відповідачем не доведено.

Відносно закінчення періоду нарахування відповідачу вартості простою (18.12.2013р.) слід вказати, що господарський суд не приймає до уваги ані Акт від 18.12.2013р., складений за підписами робітників позивача про їх не допуск на будмайданчик для проведення демонтажу баштових кранів, оскільки вказаний Акт є одностороннім з боку позивача, ані наданий відповідачем Акт Приватного підприємства «Юг-Щит-1» про фіксацію факту вивозу баштових кранів від 29.12.2013р., оскільки вказаний акт складений сторонньою організацією та також не є належним доказом у даній справі.

Між тим, з наявних у справі доказів, зокрема, з Акту Ленінського відділу ДВС ММУЮ від 18.12.2013р., яким зафіксований факт демонтажу відповідачем баштового крану КБ-405-1 А, який був описаний та арештований 16.12.2013р. і переданий на відповідальне збереження Діордієвій Світлані Петрівні, без надання на це згоди відповідальним зберігачем, вбачається, що 18.12.2013р. баштові крани з території відповідача вивезені ще не були.

Іншого відповідачем не доведено.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 7776 грн.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ТзДВ «Миколаївбудмеханізація» судовий збір за подання заяви про запобіжних заходів в розмірі 1720,50 грн., а також, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2085,36 грн., з яких 1147 грн. - сума судового збору за вимогами немайнового характеру (зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська будівельна компанія» повернути із незаконного володіння баштові крани КБ-403Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1А (реєстраційний №7666) - стягується на тій підставі, що спір за цією вимогою виник з вини відповідача; та 938,36 грн. - сума судового збору за вимогами майнового характеру пропорційно задоволених позовних вимог ((7776 грн. х 100) : 14256 грн. = 54,54 %; 1720,50 грн. х 54,54 % = 938,36 грн.).

Одночасно господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. З огляду на припинення провадження у справі №915/2247/13 в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська будівельна компанія» повернути із незаконного володіння баштові крани КБ-403Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1А (реєстраційний №7666) на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України - за відсутністю предмету спору, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.12.2013р. у справі №915/2247/13 у вигляді накладення арешту на баштові крани КБ-403 Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1 А (реєстраційний №7666) та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська будівельна компанія» надати можливість Товариству з додатковою відповідальністю «Миколаївбудмеханізація» оглянути територію будівельного майданчика на будівництві житлового будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 128-г, слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 68, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі №915/2247/13 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївбудмеханізація» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська будівельна компанія» в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська будівельна компанія» повернути із незаконного володіння баштові крани КБ-403Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1А (реєстраційний №7666) - припинити.

2. Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївбудмеханізація» задовольнити частково.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська будівельна компанія» (юридична адреса: 73000, м. Херсон, вул. Ворошилова, 23, кв. 146; адреса, вказана позивачем: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 25, оф. 305; код ЄДРПОУ 32725254) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївбудмеханізація» (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 13, код ЄДРПОУ 01273125) 7776 (сім тисяч сімсот сімдесят шість) грн. основного боргу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн.. 50 коп. судового збору за подання заяви про вжиття запобіжних заходів та 2085 (дві тисячі вісімдесят п'ять) грн. 36 коп. судового збору за подання позовної заяви.

4. В решті позову відмовити.

5. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.12.2013р. у вигляді: 1) Накладення арешту на баштові крани КБ-403 Б (реєстраційний №8400) та КБ-405-1 А (реєстраційний №7666); 2) Зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська будівельна компанія» надати можливість Товариству з додатковою відповідальністю «Миколаївбудмеханізація» оглянути територію будівельного майданчика на будівництві житлового будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 128-г.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 08 лютого 2014 року.

Суддя Ю.С. Бритавська