Постанова

від 05.02.2014 по справі 910/9482/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2014 р. Справа№ 910/9482/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу СП "Діамед" на рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2013року № 910/9482/13 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах

держави в особі Управління освіти Дніпровської

районної у м. Києві державної адміністрації

до Споживчого товариства "Діамед"

про стягнення 564 436,67 грн.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва № 910/9482/13 від 11.11.2013р. задоволений позов Прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації до Споживчого товариства "Діамед" про стягнення 564 436,67 грн.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні, представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, вважає рішення таким що підлягає скасуванню.

Представник позивача проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду-без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 14.07.2005року між Управлінням освіти - Орендодавець та Споживчим товариством "Діамед" - Орендар укладено договір оренди об'єктів нежилого приміщення № 88, за умовами якого позивач, на підставі розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 14.07.2005р. № 914 передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 54,5 м. кв. в дошкільному навчальному закладі № 568 за адресою: м. Київ, вул. Бойченко, 4 а. Об'єкт оренди знаходиться на балансі управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, строком до 29.12.2005.

Нежиле приміщення передане відповідачу в оренду згідно акту прийому-передач від 14.07.2005р. № 88.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Прокурор, в інтересах позивача, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що у відповідача утворилась заборгованість в сумі 99 188,26 грн. боргу, з них: 33 805,67 грн. - основного боргу за орендної плати, 23 649,84 грн. - заборгованість з відшкодування вартості комунальних послуг (14,18 грн. - холодна вода; 7 218,68 грн. - теплоенергія; 390,31 грн. - електроенергія; 365,70 грн. - експлуатаційні витрати; - 1366,86 грн. - експлуатаційні витрати та плати за землю), крім того просить стягнути 169,26 грн. - інфляційних втрат, 891,91 грн. - 3% річних, 40 671,58 грн. - неустойки.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечуючи проти рішення, відповідач вказує на те, що позивачем об'єднано неоднорідні позовні вимоги, природа яких виникла з двох різних договорів: договір оренди, договір про надання комунальних послуг, таким чином, господарський суд повинен був залишити позов без розгляду на підставі ст. 63 ГПК України. Судом не прийнято до уваги того, що позивач створений у 2011році, тому відповідач не вправі виконувати зобов'язання перед позивачем у справі, не надано доказів укладання договорів між позивачем та відповідачем, та доказів правонаступництва позивача за Управління освіти та/або доказів переходу прав кредитора. Не звернуто увагу на те, що актом від 10.08.2012р. приміщення повернути за актом приймання-передачі, приміщення опечатано. Крім того, позивачем в одностороньому порядку, безпідставно будо збільшений розмір орендної плати, що впливає і на розмір інфляційних втрат, річних та неустойки. Позов не містить обгрунтованого розрахунку комунальних послуг.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Між тим, колегія суддів вважає посилання відповідача такими, що не заслуговують на увагу, оскільки договір про наданння комунальних послуг є похідним до договору про оренду нежилого приміщення, укладеного між Управлінням освіти ВО Дніпровською райрадою та відповідачем, про що зазначено у п. 3.4 договору оренди. Крім того, колегія суддів не вбачає складності у одночасному розгляді вимог за двома договорами, щоб слугувало підставою для розгляду вимог окремо.

Пунктом 40 рішення Київської міської ради № 573/5385 " Про бюджет міста Києва на 2011рік" Управління освіти Дніпровської РДА є правонаступником Управління освіти ВО Дніпровської райради, відповідно до рішення КМР № 7/4819 від 09.09.2010р. "Про питання організації управління районами міста Києва" в зв'язку з ліквідацією останього.

Відповідно до матеріалів справи, нерухоме майно закріплено за Управління освіти Дніпровської РДА на праві оперативного управління та знаходиться у нього на балансі.

Зауваження відповідача про те, що Управління ВО Дніпровської райради повідомило відповідача про вихід з відносин, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на те, що Управління ВО Дніпровської райради та КП "ФРЦ "Дніпровський" укладений договір щодо надходження та розподілу коштів, а не права надання комунального майна в оренду, додаткова угода просплату коштів з орендної плати та плати за комунальні послуги між КП "ФРЦ "Дніпровський" та відповідачем укладена не була.

Таким чином, посилання відповідача про те, що позивач у справі є неналежним, а тому у відповідача відсутні підстави виконувати перед позивачем зобов'язання за договорами, спростовуються матеріалами справи.

Згідно частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 2, 3 статті 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зауваження відповідача про те, що договірні правовідносини припинили свою дію, оскільки він повернув приміщення за актом, колегія суддів вважає хібними з огляду на наступне.

За змістом ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Між тим, акт від 10.08.2012р. не є належним доказов в розумінні ст. 4-3,ст. 34 ГПК України, так як матеріали справи не містять доказів того, що керівник закладу Лиска Н.К., заступник начальника ЦБ управління освіти Рабійчук О.В. уповноважені позивачем на здійснення таких дій як приймання приміщення з оренди та підписання акту повернення позивачеві майна.

Колегія суддів звертає увагу на те, що з пояснювальної записки вбачається, що акт з боку відповідача не був повернутий для затвердження його в Управлінні освіти, за таких обставин не можна стверджувати про припинення договірних правовідносин між сторонами. Даний факт підтверджується низкою листів позивача про необхідність направлення уповноваженого представника відповідача для складння акту повернення приміщення.

Згідно статті 202 ГК України, ст..598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, визначається органами місцевого самоврядування. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі..

Положення Закону про оренду державногота комунального майна мають переважний характер, оскільки є спеціальним, таким чином до правовідносин, що склались першочергове застосовуються приписи Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зокрема ч. 3 ст. 26 відповідно до якої, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного (господарського) суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Слід звернути увагу на те, що договір оренди покладає саме на відповідача обов'язок щодо надання позивачеві інформації з оплати, а на вимогу орендодавця проводити звірки з оформленням відповідних актів.

Так, п. 3 договору оренди визначає, що розмір орендної плати підлягає періодичному перегляду та зміні на підставі нормативних актів, прийнятих органами виконавчої влади та у відповідності з наданими розрахунками.

З наданого до позовної заяви розрахунку боргу, вбачається, що за період з 01.05.2010 по 31.07.2013р. утворилась заборгованість, яка на час розгляду справи не погашена. Листи позивача щодо сплати заборгованості залишені відповідачем без зауважень та відповіді.

Враховуючи що відповідачем не надано доказів в спростування заявленої до стягнення суми,колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом правомірно задоволені вимоги про стягнення боргу з урахуванням інфляційних втрат, річних та неустойки за неналежне виконання зобов'язань за договорами.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу СТ "Діамед" залишити без задоволення, рішення господарського суду м.Києва № 910/9482/13 від 11.11.2013 - без змін.

2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м.Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Л.О. Рєпіна

Судді В.В. Сулім

К.В. Тарасенко