Постанова

від 06.02.2014 по справі 826/20058/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2014 року 09:19 № 826/20058/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін :

від позивача: Коновал Т.В. (довіреність від 31.12.2013 р.)

від відповідача: Русіна О.С. (довіреність від 31.12.2013 р. № 4964/9/10)

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Фірма «Кондор» до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «БК «Нігма» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2013 № 0001512203 та № 0001522203,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Фірма «Кондор» з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2013 р.:

- № 0001512203, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 113 156 грн. за основним платежем та на 26 290 грн. за штрафними санкціями,

- № 0001522203, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 98 618 грн. за основним платежем та на 23 056 грн. за штрафними санкціями.

Позивач зазначає, що висновки ДПІ, покладені в основу оскаржуваних рішень, по суті ґрунтуються на наявності кримінального провадження, під час якого встановлено, що директор ТОВ «БК «Нігма» надав завідомо не правдиву інформацію службовим особам банку з метою отримання кредиту, що призвело до завдання великої матеріальної шкоди банку.

На підставі зазначеного, як пояснює позивач, ДПІ здійснює висновок, що правочини, укладені між позивачем та вказаним товариством не мають реального характеру, а у контрагента відсутні об'єкти оподаткування по операціям з придбання та продажу.

У той же час, як зазначає позивач, наведені обставини щодо кримінального провадження жодним чином не впливають на формування податкових зобов'язань зі сторони останнього, так і податкового кредиту зі сторони позивача при здійсненні господарських операцій.

У той же час, як зазначає позивач, операції з контрагентом є реальними, фактично виконані та документально оформлені відповідними документами, а отже, як зазначає позивач, у нього були всі підстави для формування спірних сум податкових вигод.

Відповідач з підстав викладених в акті перевірки проти позов заперечує, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими.

Третя особа викликалася у судове засідання, однак, направлена їй за визначеною в ЄДР адресою копія ухвали суду повернута без вручення з незалежних від суду причин, у зв'язку з чим та в силу вимог абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України третя особа вважається належним чином повідомленою про розгляд справи. У той же час, третя особа в судове засідання не з'явилися, доказів поважності причин неприбуття не надала. Враховуючи наведене, а також відсутність підстав для відкладення розгляду справи, строки розгляду справи, те, що явка третьої особи не визнавалася обов'язковою, судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи без участі третьої особи за наявними матеріалами справи.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.02.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Фірма «Кондор» (код з ЄДР 16282785; адреса: 04070, м. Київ, Андріївський узвіз, 30 літера «А») з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2013 р.

За результатами перевірки складено акт від 19.06.2013 р. № 117/22-409/16282785 (далі - Акт перевірки).

Згідно з Актом перевірки позивач, у період, що перевірявся, був платником ПДВ.

До основного виду діяльності позивача, згідно з Актом перевірки, належить надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна.

Перевіркою встановлено (п/п. 3.1.2.) завищення витрат на 493 089 грн., у т.ч.: 1 кв. 2010 р. - 55 114 грн., півріччя 2010 р. - 172 676 грн. (2 кв. - 117 561 грн.), 9 місяців 2010 р. - 208 176 грн. (3 кв. 2010 р. - 35 500 грн.), 2010 р. - 208 176 грн. (4 кв. 2010 р. - 0 грн.), 1 кв. 2011 р. - 32 000 грн., півріччя 2012 р. - 45 189 грн., 9 місяців 2012 р. - 47 726 грн. (3 кв. 2012 р. - 2536 грн., 2012 р. - 252 913 грн. (4 кв. 2012 р. - 205 188 грн.).

Крім того, на стор. 33 та 36 Акту перевірки зазначається про включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сформованих за податковими накладними, виданими вказаним контрагентом усього у розмірі 98 618 грн., у т.ч. по періодам: березень 2010 - 11022,90 грн., квітень 2010 р. - 9805,62 грн., травень 2010 р. - 8127,33 грн., червень 2010 - 5579,3 грн., вересень 2010 р. - 7100 грн., лютий 2011 р. - 6400 грн., квітень 2012 - 9037,85 грн., вересень 2012 - 507,28 грн. листопад 2012 - 41 037 грн.

В контексті наведеного в Акті зазначається, що перевіркою встановлено взаємовідносини з ТОВ «БК «Нігма» (код 21625744).

Зокрема, між позивачем та вказаним товариством (в особі Віце-президента Вербіної Т.В., що діє на підставі статуту) укладено договір (1) поставки №03/15 від 15.03.2010 року відповідно до якого ТОВ «БК «Нігма» на замовлення ПП «Фірма Кондор» (Покупець) зобов'язується поставляти, а Покупець - приймати замовлені будівельні матеріали.

Сторонами оформлено видаткові накладні від 25.03.2010 р. № 20, від 22.04.2010 р. № 23, від 20.05.2010 р. № 26, від 20.05.2010 р. № 28, від 20.05.2010 р. № 29, від 20.05.2010 р. № 30, від 30.06.2010 р. № 34, від 30.06.2010 р. № 33.

Всього оформлено накладних на товар вартістю 171 799,30 грн. без ПДВ, ПДВ 34 359,80 грн., з ПДВ 206 158,90 грн.

Номенклатура поставки: бачок до унітазу, бойлер, ванна, вата мінеральна, гіпсокартон, дверне полотно, комплект кондиціонерів, раковина, профілі, плівка, пісок, піна монтажна, мішки, валик, гофра, ґрунтовка, двері, кабелі, плитка, покриття Конкорд, подложка до ламінату, плитка напільна, склопакет для сауни, скала мармурова, решітка чавунчата, двері для сауни та інша аналогічна продукція.

Оформлено податкові накладні: № 21 від 25.03.2010 року (видаткова накладна № 20 від 25.03.2010 року), № 24 від 22.04.2010 року (видаткова накладна №23 від 22.04.2010 року), № 27 від 20.05.2010 року (видаткова накладна № 26 від 20.05.2010 року), № 29 від 20.05.2010 року (видаткова накладна № 28 від 20.05.2010 року), №31 від 20.05.2010 року (видаткова накладна № 30 від 20.05.2010 року), № 36 від 30.06.2010 року (видаткова накладна №33 від 30.06.2010 року), №37 від 30.06.2010 року (видаткова накладна №34 від 30.06.2010 року).

Зазначається на стор. 13 Акту про оформлення видаткових накладних від 20.05.2010 р. № 27 та від 20.05.2010 р. за договором № 03/20-П від 20.03.2008 р. на поставку позивачу будівельних матеріалів (ламінат, плінтус, під ложка ізоляційна, плівка, покриття) на загальну суму 7742,27 грн. без ПДВ, ПДВ 1457,39 грн., з ПДВ 9290,72 грн.

Також зазначається про оформлення видаткової накладної від 30.09.2012 р. № 523 на поставку батарей, модулів пам'яті, кабелів на суму 3043,70 грн. з ПДВ 504,28 грн. Виписано на адресу Позивача податкову накладну №55 від 30.09.2012 року

Окрім того, відповідно до (2) договору підряду №08/05-П від 08.08.2011 року ТОВ «БК «Нігма» (Підрядник; в особі директора департаменту будівництва Курдіна В.В., що діє на підставі протоколу № 29/1 від 21.09.2006 р.) зобов'язується власними та/або залученими силами і засобами, із своїх матеріалів виконати роботи по ремонту житлових приміщень в будівлі по вул. Протасів Яр 13-А, а ПП «Фірма «Кондор» (Замовник) зобов'язується прийняти ці роботи за Актом приймання виконаних робіт та здійснити їх оплату в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Згідно із довідкою про вартість робіт та актом за квітень 2012 р. (ремонт орендованого приміщення) оформлено роботи вартістю 45 189,24 грн. без ПДВ, ПДВ 9037,85 грн., з ПДВ 54 227,09 грн. Оформлено відомість ресурсів витрат замовника. Також на адресу ПП «Фірма «Кондор» було видано податкову накладну №53 від 30.04.2012 року.

Відповідно до (3) договору підряду на виконання ремонтних робіт №08/10-П від

10.08.2010 року ТОВ «БК «Нігма» (Підрядник; в особі Віце-президента Вербіної Т.В., що діє на підставі статуту) зобов'язується власними та/або залученими силами і засобами, із своїх матеріалів виконати ремонтні роботи у нежилому приміщенні, розташованому за адресою: м. Київ вул. Спаська, 6, що знаходиться у власності ПП «Фірма «Кондор» (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані Підрядником «Роботи» та здійснити їх оплату в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Оформлено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2010 року, Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року. Виписано податкову накладну №54 від 30.09.2010 року. Вартість робіт 35 550 грн. без ПДВ, ПДВ 7100 грн., з ПДВ - 42 600 грн.

Окрім того, відповідно до (4) договору купівлі-продажу екскаватора від 07.02.2011 року ТОВ «БК «Нігма» (Продавець) передає у власність Покупцю екскаватор марки Борекс-2201, рік випуску 2004, державний транзитний №08167 КС шасі 002479, а ПП «Фірма «Кондор» (Покупець) зобов'язується прийняти вказаний екскаватор і сплатити його ціну відповідно до умов, що визначені в Договорі.

Сторонами підписано Акт прийому передачі від 28.02.2011 року, видаткову накладну №12 від 28.02.2011 року та податкову накладну №8 від 28.02.2011 року.

Оформлено свідоцтво про право власності від 04.03.2011.

Згідно (5) Договору купівлі-продажу №16/11-КП від 16.11.2012 року ТОВ «БК

«Нігма» (Продавець) передає у власність ПП «Фірма «Кондор» (Покупцю) у встановлений

в даному Договорі строк будівельні матеріали , перелік яких зазначено у Специфікації, а

Покупець зобов'язується прийняти цей товар та здійснити його оплату на умовах Даного

Договору за ціною, у кількості, асортименті, що визначені в Специфікації, яка є

невід'ємною частиною цього Договору.

Підлягали поставці: бітумна черепиця, плити з природного каменю, цегла та ін. на суму 246 225,29 грн. з ПДВ 41 037,55 грн.

Оформлено видаткову накладну №654 від 26.11.2012 року, а також виписаною податкову накладну №20 від 26.11.2012 року.

В Акті перевірки зазначається про відсутність заборгованості по взаємовідносинам з поставки позивачу товарів/послуг.

У взаємозв'язку з наведеним зазначається про проведення ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві перевірки контрагента та складання акту від 14.06.2013 р. № 75/22-409/21625744.

В ході цієї перевірки, як зазначається ДПІ, отримано лист слідчого від 09.04.2013 р. № 162 за матеріалами кримінального провадження, яке внесено до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 222, ч. 3 ст. 209 КК України.

Відповідно до листа слідчого, як зазначає ДПІ, під час слідства встановлено, що директор контрагента ОСОБА_6, протягом 2008 року, надав завідомо неправдиву інформацію службовим особам ПАТ «БК «Експобанк» з метою отримання кредиту, що призвело до завдання великої матеріальної шкоди банку.

Крім того, як зазначається ДПІ з посиланням на вказаний лист, директор контрагента ОСОБА_6, в період часу 2008 року, одержав на рахунок підприємства шляхом вчинення шахрайських дій з фінансовими ресурсами, кредитні кошти банку в сумі 35 161 734 грн., які в подальшому були отримані у касі банку готівкою касиром ТОВ «БК «Нігма» ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6

В контексті наведеного також цитується протокол допиту попереднього директора, а саме: ОСОБА_6: «Приблизно у 1994 році, я як приватний підприємець, власник компанії ПП «Кондор», та австрійська компанія «Конод Г.М.Б.Х.» створили спільне австрійсько-українське підприємство ТОВ «БК «Нігма». Нами був сформований статутний капітал інвестування, приблизно 51-52 тис.доларів США.». Надалі зазначається, що вказана особа була призначена президентом ТОВ «БК «Нігма». У 2012 році ПП «Кондор» стало власником компанії ТОВ «БК «Нігма», та ОСОБА_6 обраний президентом компанії. Надалі в Акті перевірки цитуються обставини взаємовідносин ТОВ «БК «Нігма» з представниками банку щодо повернення коштів кредитної лінії та щодо обставин продажу вказаного товариства та передачі 10.01.2013 р. підприємства на ім'я Хубуа Малхаза.

ДПІ при цьому також цитуються протоколи допиту ОСОБА_6 та головного бухгалтера ТОВ «БК «Нігма» щодо здійснення господарської діяльності у сфері будівництва, кредитування цих проектів та обставини погашення кредитів.

Крім того, ДПІ в Акті перевірки вказується на результати перевірки контрагента та завищення податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Обставин, у зв'язку з якими зроблено наведені висновки, - не вказується.

У той же час, як зазначається на стор. 17 Акту перевірки, враховуючи наведене вбачається проведення транзитних фінансових потоків з метою штучного формування витрат та податкового кредиту.

Зазначається ДПІ, що оскільки реальність вчинення господарських операцій між ПП «Фірма «кондор» та ТОВ «БК «Нігма» відсутня, а наслідком є для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ПП «Фірма «Кондор» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

З урахуванням наведеного ДПІ формує висновок, що на порушення п/п. 7.4.1., 7.4.5., 7.5.1. Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2., 198.3., 198.6. ПК України позивачем занижено податку на додану вартість на 98 618 грн.

Враховуючи встановлене, як вважає ДПІ, порушення, відповідач також приходить до про заниження податку на прибуток на 113 156 грн.

На підставі вказаних вище висновків Акту перевірки ДПІ прийнято оскаржувані рішення.

Вирішуючи спір по суті та проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення податкового законодавства, а саме:

- Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в контексті оцінки операцій до 2 кв. 2011 року), а саме: п. 5.1. (щодо визначення валові витрати), п. 1.31. (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п. 5.2.1. (щодо складу валових витрат), п/п. 11.2.1. (щодо дати збільшення валових витрат), абз. 4 п/п. 5.3.9 (щодо наслідків не підтвердження витрат відповідними документами), п/п. 11.2.1. (щодо дати збільшення валових витрат),

- Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: п/п. 3.1.1 (щодо об'єкту оподаткування), п/п. 7.4.1 цього Закону (щодо порядку формування податкового кредиту), п/п. 7.5. (щодо дати виникнення права на податковий кредит), п/п. 7.2.3. та п/п. 7.2.6 (щодо податкових накладних), п/п. 7.4.5 (щодо наслідків не підтвердження сум податкового кредиту),

- ПК України , а саме: п/п. 14.1.36. (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. ПК України (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг; дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту , зокрема , це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів/податкових накладних.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому , вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Окрім того , вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права , обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку податкового органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки , що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

В даному випадку , як приходить до висновку суд, відповідач, в порядку виконання обов'язку визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Доводи, покладені ДПІ в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваних рішень, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними , висновки ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для прийняття спірних рішень.

У той же час , сукупність досліджених судом під час розгляду справи первинних, облікових, звітних документів, у т.ч. матеріалів, що зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дає підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Так, позивачем до матеріалів позову залучено копії: вищевказаних угод щодо придбання екскаватора (з актом оцінки, актом приймання-передачі до нього, накладною, довідкою-рахунком та копію свідоцтва про реєстрацію машини), а також угод щодо виконання робіт та поставки продукції, специфікацій, кошторисів, довідок про вартість виконаних робіт, актів виконаних робіт, «відомість ресурсів», податкових накладних, видаткових накладних щодо відпуску продукції/товарів, договору купівлі-продажу приміщення від 01.10.2002 р. (м. Київ, вул. Спаська, 6, де виконувались роботи) та акту приймання-передачі до нього, договору оренди приміщення № 05/03-ОР від 03.05.2011 р. (м. Київ, Протасів Яр, 13-а, де виконувались роботи) та акт приймання-передачі до нього від 01.07.2011 р., договір купівлі-продажу від 23.02.2011 р. щодо придбання вказаного приміщення орендодавцем з актом до нього від 23.02.2011 р. До матеріалів справи залучено оборотно-сальдові відомості по рахунку 632, 361.

До матеріалів справи також залучено копії ліцензій № № 774547 (строком дії з 23.09.2004 р. по 23.09.2007 р.) та № 358339 (строком дії з 24.09.2007 р. по 24.09.2012 р.), виданих ТОВ «БК «Нігма» на право здійснення будівельної діяльності.

Крім того, щодо поставок продукції 25.03.2010 р., 22.04.2010 р., 20.05.2010 р., 30.06.2010 р., позивачем надано копії подорожніх листів вантажного автомобіля , якими підтверджується перевезення продукції до місця виконання робіт (м. Київ, Бессарабська пл. 2, де позивачем, як повіреним за участі ТОВ «БК «Нігма» виконувались роботи на замовлення ТОВ Денім і К» за договором від 01.03.2010 р., копія якого також залучена до матеріалів справи), а також - надано копії накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів. До матеріалів справи також надано копію подорожнього листа від 26.11.2012 р. щодо вищезгаданої поставки продукції на цю дату.

В контексті наведеного також надано договір оренди вантажного автомобіля (МАЗ 43041-262) від 10.09.2008 р. з актом до нього, реквізити якого (автомобіля) зазначені у вищезгаданих подорожніх листах. До цього надано договір придбання вказаного автомобіля орендодавцем (№ 002-589 від 19.05.2008 р.) та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

При цьому, щодо наявності у позивача площ для зберігання, останнім надано до матеріалів справи копію договору зберігання від 10.03.2010 р. разом з первинними документами щодо руху продукції на зберіганні.

Щодо розрахунків між позивачем та контрагентом до матеріалів справи залучено копії банківських виписок.

Слід додати, що вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ним податкових накладних є правомірною.

Під час розгляду справи з боку ДПІ не доведено кількості працівників та обсягів інших ресурсів, які були необхідні контрагенту для виконання спірних операцій, але були відсутні.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, чого в даному випадку не доведено відповідачем належними та допустимими доказами, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Водночас, сукупність вказаних матеріалів, як зазначалося вище, не дає підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, напроти, сукупність цих документів та наведених в них відомостей підтверджує фактичне виконання спірних операцій, а отже і правомірність формування спірних сум податкових вигод.

Під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55 1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання») , яким би встановлювалась реєстрація та діяльність контрагентів позивача без відома засновника, їх реєстрація на підроблені , втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрації/перереєстрації цих підприємств на підставних осіб.

У взаємозв'язку з наведеним, суд також зазначає, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання правочину з контрагентами недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

В Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фактичність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ та які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості висновків акту перевірки та оскаржуваних рішень.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що нарахування податку на додану вартість за період: березень 2010 - 11022,90 грн., квітень 2010 р. - 9805,62 грн., травень 2010 р. - 8127,33 грн., червень 2010 - 5579,3 грн., а всього на суму 34535,15 грн., проведено поза межами строків давності (п. 120.1. ПК України), що також свідчить про противність визначення позивачу цих податкових зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності , суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірних рішень, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Фірма «Кондор» (код з ЄДР 16282785; адреса: 04070, м. Київ, Андріївський узвіз, 30 літера «А») - задовольнити .

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.07.2013 № 0001512203 та № 0001522203.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 10.02.2014 р.