Ухвала

від 30.01.2014 по справі 826/8945/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8945/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 04 березня 2013 року № 0000151720.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2013 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що підтвердив правомірність своїх дій щодо формування витрат за операціями з ТОВ «Міріс», ТОВ «БКК Інтермарр», ТОВ «УА Реалті», ТОВ «Добробут-05», ТОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбудпостач 2000» та ТОВ «ВКЦ Ельта».

Під час судового засідання позивач та його представник підтримали свою апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС було проведено планову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) ФОП ОСОБА_2 за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, про що складено акт від 15 лютого 2013 року № 459/17-2-05/НОМЕР_2.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення 04 березня 2013 року № 0000151720, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 115548 грн. 58 коп., з яких 102708 грн. 96 коп. - за основним платежем та 12839 грн. 62 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів фактичного виконання ТОВ «Міріс», ТОВ «БКК Інтермарр», ТОВ «УА Реалті», ТОВ «Добробут-05», ТОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбудпостач 2000» та ТОВ «ВКЦ Ельта» своїх зобов'язань за відповідними договорам, у зв'язку з чим не мав права формувати витрати по операціях з вказаними контрагентами.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що позивач перебував у правовідносинах ТОВ «Міріс», ТОВ «БКК Інтермарр», ТОВ «УА Реалті», ТОВ «Добробут-05», ТОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбудпостач 2000» та ТОВ «ВКЦ Ельта» та на підставі видаткових накладних, складених вказаними особами, сформував витрати, що враховуються при обчисленні податку з доходів фізичних осіб.

ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС вважає такі дії ФОП ОСОБА_2 неправомірними з огляду на те, що в діяльності вказаних підприємств наявні ознаки фіктивності. Вказані висновки обґрунтовані тим, що по факту фіктивного створення ТОВ «Міріс», ТОВ «БКК ІнтермаррТОВ «Добробут-05» та ТОВ «Томкет Груп» порушено кримінальну справу № 79-00277, а під час проведення перевірок (звірок) ТОВ «УА Реалті», ТОВ «Укрбудпостач 2000» та ТОВ «ВКЦ Ельта» встановлено відсутність вказаних юридичних осіб за зареєстрованим місцезнаходженням та неможливість здійснення ними операцій купівлі-продажу з огляду на відсутність матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій.

Самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ФОП ОСОБА_2 та вказаними контрагентами.

Разом з тим, з огляду на встановлені податковими органами обставини, що свідчать про можливу фіктивну діяльність ТОВ «Міріс», ТОВ «БКК Інтермарр», ТОВ «УА Реалті», ТОВ «Добробут-05», ТОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбудпостач 2000» та ТОВ «ВКЦ Ельта» колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування витрат за операціями з ним, позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання відповідних договорів.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою віднесення витрат до складу валових витрат є фактичне придбання або виготовлення товарів (робіт, послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку валових витрат підлягає перевірці фактичне придбання (виготовлення) товару чи отримання послуги.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 сформував валові витрати по правовідносинах з ТОВ «БКК Інтермарр» та ТОВ «Томкет Груп». На підтвердження фактичного отримання товару від вказаних контрагентів позивач надав суду копії видаткових накладних та податкових накладних.

Інших доказів перебування у правовідносинах із вказаними контрагентами, в тому числі доказів укладення відповідних договорів, позивач до суду не надав.

В письмових поясненнях представник позивача зазначив, що договори між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «БКК Інтермарр» і ТОВ «Томкет Груп» були укладені шляхом листування. Разом з тим, до матеріалів справи таке листування додане не було. У зв'язку з цим суд позбавлений можливості встановити істотні умови договорів, перевірити обсяг документів, що підлягали складенню під час їх виконання.

Дослідивши видаткові накладні, надані ФОП ОСОБА_2 по правовідносинах з ТОВ «БКК Інтермарр», колегія суддів встановила, що вони оформлені з порушенням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять місця їх складення.

У видаткових накладних міститься посилання на рахунки-фактур, однак такі документи до суду надані не були.

Дослідивши видаткові накладні, надані ФОП ОСОБА_2 по правовідносинах з ТОВ «Томкет Груп», колегія суддів встановила, що вони оформлені з порушенням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять місця їх складення.

У видаткових накладних міститься посилання на договір № 0104/1 від 01 квітня 2011 року, однак такий договір до суду наданий не був. Крім того, як раніше зазначалося, згідно письмових пояснень представника ФОП ОСОБА_2 окремий договір з ТОВ «Томкет Груп» не укладався, а умови поставки визначалися в листуванні.

Між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Добробут-05» було укладено договір поставки № ДГ-0106 від 01 червня 2011 року.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем були надані видаткові накладні, які також не містять місця їх складення, та податкові накладні.

Разом з тим, відповідно до умов вищевказаного договору у розпорядженні позивача мають бути також замовлення та рахунки на оплату товару.

Так, відповідно до 3.1 договору поставки № ДГ-0106 від 01 червня 2011 року замовлення на постачання оформлюється покупцем згідно діючими на дату замовлення цінами на товар у постачальника. Покупець оформлює замовлення на бланку, наданому постачальником, із зазначенням кодів товарів по каталогу виробника (або коду складу постачальника) та необхідної кількості товару.

Заявок, складених у відповідності до вказаних вимог, а також копій каталогів, за допомогою яких здійснювалося замовлення, представником позивача надано не було.

Договори, укладені між ФОП ОСОБА_2 з одного боку та ТОВ «Міріс», ТОВ «УА Реалті», ТОВ «Добробут-05», ТОВ «Укрбудпостач 2000» та ТОВ «ВКЦ Ельта» є типовими та містять такі ж умови, як вищеописаний договір поставки № ДГ-0106 від 01 червня 2011 року.

На підтвердження виконання вказаних договорів представник позивача надав копії видаткових накладних та податкових накладних.

У видаткових накладних, складених ТОВ «Міріс», містяться посилання на рахунки-фактур, однак такі документи до суду надані не були.

По правовідносинах з ТОВ «УА Реалті» представник позивача надав суду копії трьох рахунків-фактур, які містять у собі сім позицій товарів. Натомість згідно наданих видаткових накладних ТОВ «УА Реалті» здійснювало поставку товару у період з 12 серпня по 30 вересня 2011 року, асортимент якого є значно ширшим, ніж у рахунках-фактурах.

Дослідивши видаткові накладні, надані ФОП ОСОБА_2 по правовідносинах з ТОВ «Укрбудпостач 2000», колегія суддів встановила що у переважній більшості видаткових накладних зазначено, що поставка здійснюється без замовлення, в той час як умовами п. 3.1 договорів постачання № 45/10 від 01 жовтня 2011 року та № 10/12 від 04 січня 2012 року було передбачено, що наявність замовлення, до оформлення якого встановлені особливі вимоги, є обов'язковою передумовою здійснення поставки товару.

У видаткових накладних, складених ТОВ «ВКЦ Ельта», зазначено місце їх складення, а саме - с. Рубіжне та м. Сєвєродонецьк Луганської області. Документів, які б підтверджували перевезення товару з Луганської області до м. Києва, надано не було.

Під час судового засіданні представник позивача надавав усні пояснення, які не узгоджуються з раніше поданими письмовими поясненнями та документами. Змістовних пояснень щодо вищенаведених неточностей у оформленні поданих документів та відсутності інших документів представник позивача також не надав.

У зв'язку з цим представнику позивача було запропоновано подати додаткові докази з урахуванням питань, що виникли в ході апеляційного розгляду справи. Представник позивача пояснив, що документи первинного бухгалтерського обліку були подані до суду першої інстанції в повному обсязі, а додаткові докази - відсутні.

За таких обставин ухвалою суду від 12 грудня 2013 року представнику позивача було запропоновано подати додаткові письмові пояснення щодо обставин укладення та виконання договорів з ТОВ «Міріс», ТОВ «БКК Інтермарр», ТОВ «УА Реалті», ТОВ «Добробут-05», ТОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбудпостач 2000» та ТОВ «ВКЦ Ельта». Однак, такі пояснення не були подані.

З огляду на викладені обставини та враховуючи, що в діяльності вказаних контрагентів позивача наявні ознаки фіктивності, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ФОП ОСОБА_2 не надав доказів понесення витрат на придбання товарів у ТОВ «Міріс», ТОВ «БКК Інтермарр», ТОВ «УА Реалті», ТОВ «Добробут-05», ТОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбудпостач 2000» та ТОВ «ВКЦ Ельта».

У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги представника позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 23 серпня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 04 лютого 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.