Постанова

від 11.02.2014 по справі 815/6489/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6489/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Солдатовій О.С.

За участю сторін:

Представників позивача: Бартоша М.В.

Представників відповідача: Асєєвої О.В., Тараненко Р.Ю., Лісовської М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТТА» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «БЕТТА» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000941520 від 01.06.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем було винесено на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки № 2588/15-2/32184130 від 22.04.2013 року про результати камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «БЕТТА» з податку на додану вартість (далі ПДВ) за березень 2013 року, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки при відображенні позивачем у декларації за березень 2013 року у рядку 24 від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 15 643 980,00 грн., яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відсутні порушення вимог Податкового кодексу України. Вказані суми цього податку були фактично сплачені ТОВ «БЕТТА» контрагентам в ціні отриманих товарів (послуг), віднесені на підставі належним чином оформлених податкових накладних до складу податкового кредиту у попередніх періодах, а також відображені в податковому обліку підприємства. Позивач зауважує, що правомірність декларування ТОВ «БЕТТА» сум податкового кредиту, з урахуванням яких у підприємства у попередніх податкових періодах виникло від'ємне значення з ПДВ, яке відображалось в податкових деклараціях минулих податкових періодів, та за рахунок яких позивачем і було сформовано від'ємне значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу сум податкового кредиту наступного податкового періоду у декларації з ПДВ за березень 2013 року, вже були предметом документальної позапланової виїзної та камеральних перевірок ДПІ у Приморському районі м. Одеси у 2011-2013 роках. За результатами зазначених перевірок відповідачем виносились податкові повідомлення-рішення, якими позивачу податковим органом зменшувалось суму від'ємного значення з податку на додану вартість. Всі ці податкові зобов'язання на момент проведення відповідачем спірної перевірки та прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення узгоджувалися в судовому порядку, оскільки позивач був з ними не згодний та оскаржував всі податкові повідомлення рішення до суду, та на даний час зазначені податкові повідомлення-рішення скасовані. Отже, з огляду на те, що на момент складання податкової звітності за березень 2013 року, процедура оскарження в судовому порядку зазначених податкових повідомлень-рішень ще була не закінчена, у зв'язку з чим згідно вимог п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України зобов'язання, визначені ними, були на той час неузгодженими, а тому відповідно до вимог Податкового кодексу України ТОВ «БЕТТА» мало право на декларування цих сум у податковій звітності, що подавалась за результатами відповідних попередніх звітних періодів.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві та додаткові пояснення, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с. 35-36), наполягали, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000941520 від 01.06.2013 року є законним та обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначили, що в ході проведення камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «БЕТТА» з податку на додану вартість за березень 2013 року було встановлено, що підприємством не відображено результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2012 року, оформленої актом перевірки № 5707/22-4/32184130 від 27.09.2012 року, за якими ТОВ «БЕТТА» було зменшено від'ємне значення податку на додану вартість в сумі 14 646 025,00 грн. за рядком 24 декларації з податку на додану вартість по періодах: січень 2009 року, червень 2012 року та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 507 637,00 грн. за рядком 19 декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року. З цих підстав, контролюючий орган дійшов висновку про заниження підприємством від'ємного значення суми податку на додану вартість у декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року на суму 15 153 662,00 грн.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ТОВ «БЕТТА» було зареєстровано 16.09.2002 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 32184130. Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

В період з 07.09.2012 року по 20.09.2012 року відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, на підставі наказів від 27.10.2011 року № 3277 та від 17.08.2012 року № 1695, повідомлення про проведення перевірки від 17.08.2012 року № 552/10/22-1 та направлень на перевірку від 23.05.2012 року №001328/1060, №001327/1059, №001326/1058, №000258/1064, №001336/1082 фахівцями ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «БЕТТА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки було складено акт № 5707/22-4/32184130 від 27.09.2012 року, у висновках якого було зазначено про порушення позивачем, зокрема, пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «БЕТТА завищено від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 14 646 025,00 грн. за рядком 24 декларації, у тому числі по періодах: червень 2012 року - у сумі 14 611 516,00 грн., січень 2009 року - у сумі 34 509,00 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за рядком 19 декларації у сумі 507 637,00 грн., занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті, у сумі 4 905 289,00 грн. (т. 1 а.с. 184-245).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення: №0001742240 від 25.10.2012 року про зменшення ТОВ «БЕТТА» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року у сумі 14 611 516,00 грн.; №0001732240 від 25.10.2012 року про збільшення ТОВ «БЕТТА» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 4 905 289,00 грн. - основний платіж та 1 017 827,00 грн. - штрафні санкції (т. 1 а.с. 246, 249).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 07.11.2012 року звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому поряд із іншими вимогами просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 25.10.2012 року №0001742240, №0001732240 та визнати протиправними дії відповідача по встановленню в акті від 27.09.2012 року № 5707/22-4/32184130 порушень з боку позивача пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (т. 1 а.с. 59-71). Провадження по справі за вищевказаним адміністративним позовом ТОВ «БЕТТА» було відкрито ухвалою (т. 1 а.с. 8-9) Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 року (адміністративна справа № 1570/6770/2012 року).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2013 року в адміністративній справі № 1570/6770/2012 року були встановлені обставини, зокрема, щодо необґрунтованості висновків акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 5707/22-4/32184130 від 27.09.2012 року про в порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у вигляді завищення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 14 646 025,00 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 507 637,00 грн. та заниження суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті, у сумі 4 905 289,00 грн., та з цих підстав визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.10.2012 року №0001742240 та №0001732240. Постанова суду набрала законної сили 13.12.2013 року (т. 1 а.с. 95-114).

В подальшому державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, у зв'язку з поданням ТОВ «БЕТТА» податкової звітності з податку на додану вартість за звітні періоди: жовтень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року та лютий 2013 року, неодноразово проводились камеральні перевірки, за результатами яких податковим органом виносились податкові повідомлення-рішення №0000021520 від 14 грудня 2012 року, №0000511520 від 25.04.2013 року, №0000521520 від 25.04.2013 року, №0000531520 від 26.04.2013 року та №0000541520 від 16.04.2013 року, якими ТОВ «БЕТТА» зменшувався розмір суми від'ємного значення з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди у сумі 15 153 662,00 грн. (т.1 а.с. 159-172).

Не погодившись із зазначеними податковими-повідомленнями рішеннями, позивач 23.04.2013 року також оскаржив їх до Одеського окружного адміністративного суду (т.1 а.с. 150-158).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2013 року в адміністративній справі № 815/3283/13-а року, яка набрала законної сили 15.10.2013 року, було встановлено, що ТОВ «БЕТТА» правомірно включало до декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди: жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень та лютий 2013 року від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 15 153 662,00 грн. та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000021520 від 14 грудня 2012 року, №0000511520 від 25.04.2013 року, №0000521520 від 25.04.2013 року, №0000531520 від 26.04.2013 року та №0000541520 від 16.04.2013 року (т. 1 а.с. 173-183).

22.04.2013 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби Сташенко С.В. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2013 року ТОВ «БЕТТА».

За результатами перевірки було складено акт № 2588/15-2/32184130 від 22.04.2013 року, в якому зазначено що декларація з податку на додану вартість за березень 2013 року (від 19.04.2013 року № 9022221998) надана з порушенням розділу ІІІ Порядку оформлення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2011 року № 1492, а саме: виявлено методологічне порушення згідно з п. 54.3 ст. 54, пп. 78.1.8. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що ТОВ «БЕТТА» не було відображено результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2012 року згідно з актом від 27.09.2012 року № 5707/22-4/32184130, яким встановлено порушення підприємством вимог: пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого перевіркою зменшено від'ємне значення суми ПДВ в сумі 14 646 025,00 грн. за рядком 24 декларації з ПДВ по періодах: січень 2009 року, червень 2012 року та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 507 637,00 грн. за рядком 19 декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року. На підставі зазначеного встановлено заниження ТОВ «БЕТТА» від'ємного значення суми ПДВ у декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року на суму 15 153 662,00 грн. (т. 2 а.с. 35-37).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000941520 від 01.06.2013 року про зменшення ТОВ «БЕТТА» суми від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2013 року у розмірі 15 153 662,00 грн. (т.1 а.с. 7).

Протягом 2013 року відбулася реорганізація органів Державної податкової служби України та здійснення покладених на ДПС України завдань було передано до органів Міністерства доходів і зборів України.

Внаслідок цього ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби було реорганізовано в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, яка є її правонаступником.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача ПАТ ТОВ «БЕТТА» оскаржило їх в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів в Одеській області (т. 1 а.с. 10-14).

За результатами розгляду скарги позивача, Головним управлінням Міндоходів в Одеській області прийнято рішення № 470/10/15-32-10-02-07 від 09.08.2013 року про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення № 0000941520 від 01.06.2013 року залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (т. 1 а.с. 15-18).

ТОВ «БЕТТА» було подано повторну скаргу до Міністерства доходів і зборів України, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 10374/6/99-99-10-01-15 від 04.09.2013 року про результати розгляду повторної скарги, яким спірне податкове повідомлення-рішення також залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (т. 1 а.с. 19-21).

Не погодившись із вказаними рішеннями податкових органів, позивач звернувся до суду.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «БЕТТА» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.12 ст. 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6. ст.200 ПК України передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 ст. 200 ПК. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» № 1492 від 25.11.2011 року затверджені форми податкової звітності з податку на додану вартість та встановлений Порядок їх заповнення.

Відповідно до п. 4.6.3 зазначеного Порядку якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2) (п. 4.6.4).

Підпунктом 4.6.5 зазначеного Порядку встановлено, що платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (п.п. 4.6.6 Порядку).

Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби (п.4.6.7 Порядку).

Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду вказується в рядку 25 декларації (пп.4.6.8 Порядку).

Відповідно до пп. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Положеннями п. 58.1 ст. 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначені Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236.

Пунктом 2.2. вказаного Порядку визначено, що у разі коли або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V Податкового кодексу України, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника за формою згідно з додатком 8 (форма «В4»).

Згідно з п. 54. 5 ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Виходячи з положень п. 56.18. ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При цьому, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Зазначене кореспондується також із змістом податкового повідомлення-рішення за формою «В4», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236, в якій зазначається, що протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, що настають за днем її закінчення), частина суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, зменшується у картці особового рахунка платника податків, що ведеться в органі державної податкової служби.

Вказаними положеннями чітко обумовлено, що фактичне зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування у разі судового оскарження відбувається лише за наслідками розгляду відповідної судової справи.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, виходячи із системного аналізу вищезазначених норм податкового законодавства, суд доходить висновку, що у разі оскарження платником податків рішення податкового органу щодо зменшення показників від'ємного значення з ПДВ в декларації поточного звітного податкового періоду, такий платник до вирішення спірного питання не позбавлений права відображати зменшену податковим органом суму в деклараціях наступних податкових періодів. В протилежному випадку, відображення платником податків встановлених за результатами перевірки завищень показників від'ємного значення з ПДВ в декларації в періоді, що перевірявся, у деклараціях наступних податкових періодів свідчило б про самостійне узгодження платником податків визначеного податковим органом грошового зобов'язання, яке є предметом судового спору.

Таким чином, з огляду на достовірно встановлені під час судового розгляду справи обставини щодо неузгодженості на час здійснення камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «БЕТТА» з податку на додану вартість за березень 2013 року рішень податкового органу щодо зменшення позивачу показників від'ємного значення з ПДВ в деклараціях поточних звітних податкових періодів та визначення податкових зобов'язань, зокрема, на підставі акту перевірки № 5707/22-4/32184130 від 27.09.2012 року, за рахунок яких ним сформовано у декларації з ПДВ за березень 2013 року залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, який після бюджетного відшкодування включається до складу сум податкового кредиту наступного податкового періоду, суд доходить висновку про безпідставність висновків податкового органу щодо необхідності відображення позивачем в декларації з ПДВ за березень 2013 року зазначених податкових-повідомлень рішень та зменшення ТОВ «БЕТТА» суми від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2013 року у розмірі 15 643 980,00 грн.

З цих же підстав, суд не приймає в якості належних обґрунтувань обґрунтованості зазначеного висновку та правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000941520 від 01.06.2013 року посилання представників відповідача на ненадання позивачем до планової виїзної перевірки ТОВ «БЕТТА», яку було проведено з 07.09.2012 року по 20.09.2012 року та оформлено актом від 27.09.2012 року № 5707/22-4/32184130, первинних документів на обґрунтування суми від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000941520 від 01.06.2013 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2013 року у розмірі 15 643 980,00 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а адміністративний позов ТОВ «БЕТТА» задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТТА» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0000941520 від 01.06.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 11 лютого 2014 року.

Суддядпис/ Білостоцький О.В.